Рішення

від 03.10.2007 по справі 15/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/242

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.10.07 р.                                                                               Справа № 15/242                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Херсон” м. Херсон

до відповідача закритого акціонерного товариства „ВО Техсировина” м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі  2571,71 грн., в тому числі основного боргу 2256,73 грн., пені у сумі 3,41грн., 3% річних в сумі 71,23 грн., інфляції у розмірі 240,34 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Моргунов С.В. за довіреністю від 28.09.07р.  

від відповідача: Костенко Т.І. за довіреністю №2/03-д від 27.03.07р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Херсон” м. Херсон до закритого акціонерного товариства „ВО Техсировина” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 2571,71 грн., у т.ч. основний борг – 2256,73 грн., пеня – 3,41 грн., 3% річних – 71,23 та інфляція –240,34грн.

Ухвалою суду від 09.08.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №15/242, судове засідання було призначено на 30.08.2007 р., сторони були зобов'язані представити до суду документи та учинити певні дії.

У судовому засіданні від представника позивача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Позивач відповідно до ст.ст. 22, 78 ГПК України 03.10.2007 р. надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою збільшив суму позову щодо пені, інфляції, 3% річних та просить стягнути 3125,97 грн., з яких  основний борг складає 2256,73 грн., пеня – 373,30 грн., сума інфляційних нарахувань – 392,97 грн.; 3% річних – 102,97 грн.

Суд вказану заяву прийняв до розгляду.

Відповідач визнав позовні вимоги по основному боргу та заявив про відстрочення виконання рішення  на шість місяців.

У відповідності до пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників  позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем – ТОВ „Агро-Союз-Херсон” м. Херсон (постачальник) та відповідачем -  ЗАТ „ВО Техсировина” м. Донецьк  (покупець) був укладений договір поставки № 32 від 13.04.06 р. (надалі – Договір), який було підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Згідно пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити продукцію (автозапчастини), а покупець – прийняти  та оплатити її вартість.

Згідно пункту 3.1 Договору оплата кожної партії продукції здійснюється покупцем протягом 5-ти календарних днів з дати поставки партії продукції.

Згідно пункту 3.3 Договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 6.1 Договору строк дії даного договору встановлюється з моменту його підписання та діє до 31.12.06 р.

Дослідивши Договір № 32 від 13.04.06 р., з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами договір за своїм змістом, своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264 – 271 Господарського кодексу України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

За приписом пункту 1 статті 11, пункту 2 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України зобов'язання  виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, внаслідок підписання сторонами договору поставки № 32 від 13.04.06 р.  у позивача та відповідача виникли відповідні права та обов'язки.

У позивача виникло зобов'язання поставити продукцію, обумовлену вказаним договором. Крім цього, у позивача виникло також право вимагати від відповідача сплатити вартість поставленої продукції з урахуванням вимог розділу 3 Договору  поставки № 32 від 13.04.06 р.

У відповідача виникло право вимагати від позивача поставки продукції, обумовленої підписаним між сторонами Договором, а також відповідний обов'язок щодо своєчасної сплати її вартості.  

Факт поставки позивачем - ТОВ „Агро-Союз-Херсон” м. Херсон (постачальник) продукції  (автозапчастин) на загальну суму 4096,47 грн. та його отримання відповідачем - ЗАТ „ВО Техсировина” м. Донецьк  (покупець) підтверджується наступними товарними накладними №03872 від 02.05.06 р. на суму 147,84 грн.; №03876 від 02.05.06 р. на суму 2256,73 грн.; №03886 від 02.05.06 р. на суму 147,84 грн.; №3892 від 03.05.06 р. на суму 483,88 грн.; №04141 від 10.05.06 р. на суму 1060,18 грн., які підписані обома сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно пункту 3.1. Договору встановлено конкретний строк сплати за товар.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за отриману продукцію у сумі 1839,74 грн., що підтверджується  касовими чеками №336 від 23.05.06 р. на суму 1055,00 грн.; №1896 від 20.07.06 р. на суму 250,00 грн.;№3066 від 09.09.06 р. на суму 534,74 грн.

Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч статті  526, ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України та умовам Договору поставки  № 32 від 13.04.06 р. відповідач не виконав. У зв'язку з чим за ним станом на дату подачі позовної заяви ТОВ „Агро-Союз-Херсон” м. Херсон склалася заборгованість у сумі 2256,73 грн.

Відповідач -  ЗАТ „ВО Техсировина” м. Донецьк  заявою №02/10/07  від 02.10.07 р. вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у розмірі 2256,73 грн. визнав в повному обсязі.

Згідно частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про  задоволення  позову за умови,  що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують  прав і  охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача у даній справі, пов'язані із визнанням позовних вимог по основному боргу, не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що позов позивачем в цей частині обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем у сумі 2256,73 грн., вимоги  ТОВ „Агро-Союз-Херсон” м. Херсон про стягнення заборгованості у вказаній сумі   є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки мало місце прострочення відповідачем виконання своїх грошових зобов'язань, позивачем – ТОВ „Агро-Союз-Херсон” м. Херсон на підставі статей 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статтями 610-612, 624, 625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення пеню, передбачену п.5.2. Договору у сумі 3,41 грн.

Із розрахунку пені вбачається, що позивачем невірно нарахована пеня у розмірі 3,41 грн. Однак,  на вимогу суду,  враховуючи період поставки продукції, часткову оплату за неї, а також обмеження розміру пені двома обліковими ставками НБУ, позивачем було збільшено  заявлену суму пені та заявлено до стягнення 373,30 грн.

Розглянувши наданий розрахунок суми пені, встановлено, що позивачем було заявлено до стягнення пеню у сумі 373,30 грн. за період з 07.05.06 р. по 08.03.07 р.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено припинення  нарахування  штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.1. Договору сплата кожної партії продукції здійснюється позивачем протягом 5-ти календарних днів з дати поставки партії продукції.

Враховуючи, що остання поставка автозапчастин була здійснена 10.05.06 р. відповідно до накладної №04141/06 від 10.05.06 р., зобов'язання повинно було виконано до 15.05.06 р.

З огляду на вищевказане вбачається, що підлягає стягненню пеня за менший період ніж заявлено позивачем, а саме за період по 15.11.06 р. у розмірі 255,58 грн.

Також позивачем було заявлено до стягнення інфляційні втрати у сумі 240,34 грн., а також 3% річних у сумі 71,23 грн.

Однак,  у зв'язку з частковою сплатою відповідачем за поставлену продукцію, з врахуванням остаточної суми боргу по кожному періоду,   розмір інфляційних втрат, а також 3% річних було збільшено та заявлено до стягнення інфляційні втрати у сумі 392,97 грн., 3% річних у сумі 102,97 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.

Згідно вказаних норм закону позовні вимоги стосовно стягнення  інфляції у сумі 392,97 грн. та 3 % річних у розмірі 102,97 грн.  суд вважає обґрунтованими, тому їх задовольняє.

Заявою від 02.10.07 р. відповідач  просив суд відстрочити виконання рішення на шість місяців у зв'язку з  тим, що у даний час на усі поточні рахунки відповідача накладено арешт згідно постанови ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від  24.05.07р.

Крім того, на момент розгляду справи ЗАТ „ВО Техсировина” м. Донецьк  знаходиться у стадії виконання мирової угоди від 01.11.06 р., затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 22.11.06 р. у справі про банкрутство № 15/45Б.

На заяву відповідача 02.10.07 р. про відстрочку виконання рішення на шість місяців позивач заперечень не виказав.  

Згідно до п. 6 ч. 1. ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Тому  з огляду на поважність причин відстрочки, керуючись п. 6 ч. 1. ст. 83 ГПК України, суд задовольняє  вимогу ЗАТ „ВО Техсировина” м. Донецьк щодо відстрочки виконання рішення на шість місяців.

Враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у сумі 2256,73 грн., інфляційних втрат  у сумі 392,97 грн., а також 3% річних у розмірі 102,97 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 255,58 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог майнового характеру підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 129 Конституції України; статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 82 - 85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „ВО Техсировина” (83055, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 138А; код ЄДРПОУ 22009881, поточний рахунок  26000301001985 в ДФ АКБ „Мрія” м. Донецьк, МФО 335571) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Херсон” (73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 24105258, поточний рахунок 26009301752047 ФХЦВ ПІБ м. Херсон, МФО 352286) суму заборгованості  3008,25 грн. (а саме: суму основного боргу – 2256,73 грн., пеню – 255,58 грн., інфляційну складову - 392,97 грн., 3% річних - 102,97 грн.), крім того витрати на сплату державного мита у розмірі 98,16 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 113,56 грн.

Відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців від дати вступу даного рішення в законну силу.

У судовому засіданні 03.10.2007 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний судом 08.10.2007 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Богатир К.В.