Постанова

від 15.12.2021 по справі 467/1040/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

15.12.21

22-ц/812/2211/21

Справа №467/1040/21 Головуючий у 1-й інстанції Кірімова О. М.

Провадження № 22ц/812/2211/21 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 грудня 2021 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої: Ямкової О. О.,

суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В.,

із секретарем: Горенко Ю. В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Юрченка А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 9 листопада 2021 року , постановлену під головуванням судді Кірімової О. М. зі складенням її повного тексту, по справі

за позовом

Первинної профспілкової організації

Державного підприємства Дослідне господарство Зорі над Бугом

(далі - ППО ДП ДГ Зорі над Бугом ),

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5

до Національної академії аграрних наук України

(далі - НААН України),

треті особи: ДП ДГ Зорі над Бугом ,

ОСОБА_2 ,

про визнання незаконним та скасування наказу,

зобов`язання виконати певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

9 листопада 2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ППО ДП ДГ Зорі над Бугом звернулись до суду із позовом до НААН України, треті особи: ДП ДГ Зорі над Бугом , ОСОБА_2 , та просили визнати незаконним і скасувати наказ НААН України №346-к від 2.09.2021 Про призначення ОСОБА_2 та зобов`язати НААН України провести конкурсний відбір керівника ДП ДГ Зорі над Бугом у відповідності до вимог закону, посилаючись на численні порушення при проведенні попереднього конкурсного відбору, за результатами якого новим керівником підприємства призначено третю особу ОСОБА_2 , та який, на їх думку, не відповідає критеріям керівника дослідницького державного підприємства.

Одночасно з подачею позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ППО ДП ДГ Зорі над Бугом подали заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу НААН України №346-к від 2.09.2021 Про призначення ОСОБА_2 .

Обґрунтовували заяву тим, що трудовий колектив не може місяцями чекати вирішення цивільних справ, відкритих за спорами між колишнім керівником підприємства та третьою особою. Саме перебування ОСОБА_2 на посаді кожен день збільшує негативні наслідки для трудового колективу, подальше збільшення яких слід зупинити. За цей час підприємство вочевидь збанкрутує та увесь його трудовий колектив опиниться без роботи та засобів для існування.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 9 листопада 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено, зупинено дію наказу НААН України №346-к від 2.09.2021 Про призначення ОСОБА_2 .

При постановленні ухвали, суд першої інстанції керувався тим, що невжиття визначеного позивачами виду забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

В апеляційній скарзі, підписаній особисто апелянтом та його адвокатом Юрченко А. С., Коцюба С. М. посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просили ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у забезпеченні позову.

Зазначали про відсутність підстав для застосування такого виду забезпечення позову, який є тотожнім позовним вимогам, та застосовано з порушенням територіальної підсудності.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивачі та представник позивача надали відзив, у якому вважали ухвалу суду такою, що постановлена із дотриманням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до змісту статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

За роз`ясненнями, що містяться в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 2 грудня 2006 року слідує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Закон пов`язує доцільність вжиття заходів забезпечення позову не тільки з можливістю (утрудненням) виконання рішення, а і з ефективністю захисту інтересів та поновленням прав позивача (у разі встановлення їх порушення).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ППО ДП ДГ Зорі над Бугом звернулись до суду з позовними вимогами немайнового характеру, що пов`язані з трудовими правовідносинами, які виникли між відповідачем та третіми особами. Просили про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу про призначення на посаду третьої особи, вважаючи, що виконанням дискреційних повноважень НААН України, пов`язаних з призначення нового керівника ДП ДГ Зорі над Бугом ОСОБА_2 за результатами проведення сумнівного конкурсу, може бути заподіяна шкода трудовому колективу, яка в майбутньому призведе до банкрутства підприємства, та як наслідок трудовий колектив може опинитися без роботи та засобів для існування.

Зі змісту позовних вимог та виду забезпечення позову, застосованого судом першої інстанції слідує, що позивачі, звертаючись з заявою про забезпечення позову фактично просили вжити заходи забезпечення позову, які є тотожними задоволенню заявлених ними позовних вимог, так як в обох випадках, наслідок таких дії є неможливість виконання третьою особою, покладених на нього трудових обов`язків.

За положеннями частини 10 статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За такого, суд першої інстанції, забезпечив позов шляхом зупинення дії наказу, фактично вирішив спір по суті, оскільки видача цього наказу є наслідком проведення конкурсу, що оспорюється позивачами, які не є суб`єктами його проведення.

Не звернув уваги суд і на те, що застосований ним спосіб у виді зупинення дії наказу про прийняття особи на роботу чи призначення особи на посаду, не передбачений жодним із положень КЗпП України, оскільки порушує, визначені трудовим законодавством принципи, викладені у статтях 2-5? КЗпП України.

Аналізуючи положення частини 10 статті 150 ЦПК України та пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , за яким не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача та інших осіб не чинити перешкоди у справах про захист трудових чи корпоративних прав, колегія суддів вважає, що забезпечуючи позов, пред`явлений до відповідача, шляхом зупинення дії виданого ним наказу про призначення третьої особи на посаду, суд обмежив трудові права такої особи, яка не є відповідачем у справі, позбавив гарантованого статтею 43 Конституцією України права на працю.

Крім того, за висновками КЦС ВС, викладеними у постанові від 5 лютого 2020 року при розгляді справи №490/3925/19 і у постанові від 28 серпня 2019 року у справі №367/246/18 зазначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Однак позивачами у поданій ними заяві про забезпечення позову не обґрунтовані наслідки невжиття зазначених ними заходів забезпечення позову, в тому числі не зазначено, яким чином невжиття їх у майбутньому спричинить утруднення чи зробить неможливим виконання рішення суду, що є за законом їх процесуальним обов`язком (статті 12 , 81 ЦПК України ).

Викладені позивачами у заяві про забезпечення позову обґрунтування, містять лише їх суб`єктивні припущення за обставинами, які на їх думку, можуть виникнути у майбутньому без надання будь-якої доказової бази. Такі твердження мають ознаки розмірковувань щодо дій НААН України та можливих дій нового керівника, який призначений відповідачем, та фактично містять незгоду з призначенням його на посаду.

Відтак, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача, а не третьої особи, від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не може бути підставою для задоволення відповідної заяви.

Сам спосіб зупинення дії наказу не змінить наявність даних про третю особу, як керівника підприємства, який має право підпису фінансових та бухгалтерських документів, а лише призведе до неможливості виконанням ним таких обов`язків, та неможливості функціонування державного підприємства у відповідності до статутних обов`язків.

За такого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

На підставі викладеного, у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової, якою заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 9 листопада 2021 року скасувати, та постановити нову , якою заяву ППО ДП Зорі над Бугом , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу - залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена, у випадках передбачених статтею 389 ЦПК України, в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді С. Ю. Колосовський

О. В. Локтіонова