Рішення

від 07.12.2021 по справі 922/3838/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Господарський суд Харківської області 07 грудня 2021 року м. Харків справа № 922/3838/21 склад суду:суддя Бринцев О.В. секретар судового засідання:Гула Д.В. позивач:Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова відповідач-1: Харківська міська рада відповідач-2:Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відповідач-3:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідач-4:Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙОКАТТА ФУДЗ" вимоги позивача:визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна прокурор:Здор Т.О.; представник відповідача-1:Романенко Т.М.; представник відповідача-2: Романенко Т.М.; представник відповідача-3:не з`явився; представник відповідача-4:Малина М.О.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Відповідачем-3 шляхом викупу приватизоване орендоване ним комунальне майно. Прокурор вважає приватизацію у такий спосіб незаконною, оскільки для викупу були відсутні передбачені законом необхідні умови (здійснення поліпшень майна на суму не менше 25% його вартості). Відповідачі стверджують, що приватизація майна відбулася законно, оскільки здійснення поліпшень є не єдиною можливою умовою викупу, наразі були наявні інші умови (відповідне застереження в договорі оренди). Крім того, відповідачі вважають, що прокурором пропущений строк позовної давності.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) був укладений Договір оренди від 30.10.2017 №4182 (т.I, а.с. 41-44). Договір укладено щодо майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова - нежитлових приміщень цокольного поверху №61-1-:-61-6, загальною площею 43,7 кв.м в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Майно).

2.2. Рішенням 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 №1008/18 (далі - Рішення, т.I, а.с. 53-57) вирішено провести відчуження Майна шляхом його викупу (пункт 57 Рішення).

2.3. На виконання Рішення між відповідачем-2 та відповідачем-3 був укладений Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ФОП ОСОБА_1 від 25.10.2018 №5642-В-С, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. та зареєстрований в реєстрі за №287 (далі - Договір).

2.4. У подальшому відповідачем-3 ОСОБА_1 . Майно було передано до статутного капіталу відповідача-4 ТОВ «ЙОКАТТА ФУДЗ» на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.12.2018 №б/н (т.I, а.с. 118), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою О.С.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПРОКУРОРА.

3.1. Предметом позову Керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова є:

- визнання незаконним та скасування пункту 57 додатку до Рішення;

- визнання недійсним Договору, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-3;

- витребування Майна у відповідача-4 на користь територіального громади міста Харкова.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 203, 215, 216, 345, 388 ЦК України, стаття 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

3.3. Фактичними підставами позову є дії відповідачів зі здійснення приватизації Майна шляхом його викупу.

3.4. Прокурор просить визнати причини пропуску позовної давності поважними з огляду на те, що він дізнався про підстави ухвалення Рішення не відразу, а лише в лютому 2019 року під час розслідування відповідної кримінальної справи.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ ВІДПОВІДАЧІВ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧІВ.

4.1. Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує та просить застосувати позовну давність до вимог прокурора.

4.2. Відповідач-2 проти задоволення позову заперечує. Стверджує, що стаття 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не обмежує можливість приватизації шляхом викупу лише випадками здійснення орендарем невід`ємних поліпшень у розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду. Вважає, що приватизація шляхом викупу можлива також і у разі, якщо таке право передбачено договором оренди. Наразі саме це і має місце. Крім того, підставою відмови в позові відповідач-2 вважає пропуск прокурором позовної давності. Також, відповідач-2 вважає, що наразі немає підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних відносинах.

4.3. Відповідач-3 проти задоволення позову заперечує. Стверджує, що прокурором не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами, що оскаржуване Рішення прийнято з порушенням вимог законодавства України. Вважає, що прокурор не вправі витребувати Майно від відповідача-4, який є добросовісним набувачем, що набув майно за відплатним правочином. Зазначає, що прокурор звернувся до господарського суду з пропуском строку позовної давності.

4.4. Відповідач-4 проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що станом на дату внесення Майна до статутного капіталу ТОВ "ЙОКАТТА ФУДЗ" не знав і не міг знати про допущені порушення з боку відповідача-1 під час приватизації Майна, якщо такі порушення мали місце. Витребування Майна у ТОВ "ЙОКАТТА ФУДЗ", яке є добросовісним набувачем, призведе до порушення принципу мирного володіння майном. Вважає, що прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави, оскільки ним не надано доказів попереднього повідомлення відповідача-1 та відповідача-2 щодо представництва інтересів держави в суді.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/3838/21.

5.2. Ухвалою господарського суду, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 30.11.2021, було закрито підготовче провадження та призначено справу №922/3838/21 до судового розгляду по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи є підстави для представництва прокурором інтересів держави?

- Чи відсутні підстави для приватизації Майна шляхом викупу?

- Чи суперечить прийняте Рішення відповідача-1 актам цивільного законодавства?

- Чи є підстави для визнання поважними причин пропущення позовної давності?

- Чи наявні підстави для визнання недійсним Договору та витребування Майна?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно прокурор має довести наявність обставин, що дають позитивні відповіді на ключові питання, а відповідачі негативні.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ.

7.1. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

7.2. Як вказує прокурор, недотримання під час проведення приватизації вимог чинного законодавства, принципів відкритості, максимальної ефективності та економії, унеможливлює раціональне та ефективне використання комунального майна, що у свою чергу, порушує матеріальні інтереси держави, а також безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади.

7.3. Харківська міська рада у спірних відносинах є органом місцевого самоврядування до компетенції якого віднесені повноваження захищати інтереси держави у відносинах з приводу приватизації комунального майна, що належить територіальній громаді м. Харкова. Тому саме вона повинна була б виступати позивачем у таких справах.

7.4. Проте, у даному разі відсутні підстави для залучення Харківської міської ради позивачем у справі. Це неможливо тому, що вона визначена прокурором, як особа, яка порушила інтереси держави, і внаслідок цього у цій справі є відповідачем. Очевидно, що особа, якій інкриміновано порушення інтересів держави, не може виступати їх захисником. Інших органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, в чию б компетенцію входили питання щодо представництва інтересів держави, територіальної громади у відносинах, пов`язаних з приватизацією комунального майна, немає.

7.5. Оскільки саме Харківська міська рада/Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради вчинили дії з передачі комунального майна у власність Відповідачу-3 з порушенням, на думку прокурора, вимог закону, що негативно вплинуло на інтереси територіальної громади, звернення прокурора до суду із зазначенням останніх в якості відповідачів, а не позивачів, є обґрунтованим та спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права та відновлення законності прав територіальної громади.

7.6. За таких обставин, суд визнає підстави для самостійного представництва прокурором інтересів держави (територіальної громади міста) в суді достатніми та обґрунтованими, у зв`язку з чим твердження відповідачів про протилежне відхиляються судом як безпідставні.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ ОБ`ЄКТУ ШЛЯХОМ ВИКУПУ.

8.1. Відповідно до статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (тут і далі в редакції від 06.08.2014) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

8.2. Викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами (ч.1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)").

8.3. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

8.4. Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі - Порядок №439).

8.5. Згідно з пунктом 8.1 Порядку №439 викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України. Відповідно до пункту 8.2 Порядку №439 ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.

8.6. Оцінка майна, яке підлягає приватизації, провадиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891. Згідно з абзацом 6 пункту 73 названої Методики (у редакції, чинній на час прийняття Радою оспорюваного рішення) порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).

8.7. Наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 №377 затверджено Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. Пункт 2.2 цього порядку визначає перелік підтверджувальних документів про здійснення орендарем поліпшень, що подаються ним до органу приватизації.

8.8. З наведеного слідує, що за загальним правилом, встановленим названими вище нормами права, приватизація Майна мала здійснюватись шляхом аукціону або за конкурсом.

8.9. Виключення з цього правило можливо лише за умов, вказаних у пункті 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Ними є здійснення орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

8.10. Аналогічна права позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №922/623/20, яка у відповідності до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується судом при розгляді даної справи.

8.11. Посилання відповідачів на пункт 5.6. Договору, яким встановлено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передано в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп, суд вважає безпідставним, оскільки таке право виникає у орендаря лише за умов, визначених Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абзац 2 частини третьої статті 6 ЦК України).

8.12. Згідно з статтями 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

8.13. Відповідачами тягар доказування не витриманий. Доказів здійснення відповідачем-3 ФОП ОСОБА_1 поліпшень орендованого Майна не надано. Відповідно у справі відсутні й докази надання відповідачем-3 відповідачеві-2 документів на підтвердження цих поліпшень в порядку визначеному Порядком оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затв. Наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 №377.

8.14. Навпаки, з матеріалів справи, зокрема, зі змісту звіту про оцінку майна від 28.02.2018 (т.I, а.с. 24-37), виконаного суб`єктом оціночної діяльності - Приватною фірмою Агентство "СХІД", вбачається, що відповідачем-3 поліпшення Майна не здійснювалось. Цей факт підтверджується також поясненнями прокурора та відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву.

8.15. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що умови передбачені пунктом 1 частини першої статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" відсутні, а отже підстави для приватизації Об`єкту шляхом викупу відсутні.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НЕЗАКОННІСТЬ РІШЕННЯ ПРО ПРИВАТИЗАЦІЮ МАЙНА ШЛЯХОМ ВИКУПУ.

9.1. Рішенням було вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу (згідно з додатком). Згідно з пунктом 57 додатку до зазначеного Рішення спірне Майно підлягало приватизації шляхом викупу відповідачем-3.

9.2. Одним із способів захисту права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.15 ЦК України).

9.3. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1 ст. 21 ЦК України).

9.4. На підставі викладеного суд з урахуванням наведеного в пункті 8.15. цього рішення висновку про відсутність передбачених законом (п.1 ч.1 ст. 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)") умов здійснення приватизації шляхом викупу, приходить до висновку про незаконність оспорюваного Рішення відповідача-1.

10. ВИСНОВОК СУДУ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ

10.1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

10.2. Рішення ухвалене 21.02.2018. Прокурор звернувся до суду із даним позовом 21.09.2021, тобто через три роки і сім місяців після ухвалення рішення.

10.3. Прокурор у позовній заяві визнає факт пропуску ним строку позовної давності.

10.4. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч.1 ст. 75 ГПК України).

10.5. З огляду на викладене враховуючи те, що позовна заява подана пізніше ніж, через три роки з дати ухвалення Рішення, а також беручи до уваги визнання прокурором пропуск строку позовної давності суд вважає, факт пропуску позовної давності по відношенню до вимог про визнання незаконним та скасування Рішення встановленим, а строк відповідно, пропущеним з 22.02.2021.

10.6. Прокурор в порядку частини п`ятої статті 267 ГПК України просить визнати поважними причини пропущення позовної давності. Прокурор стверджує, що подачі позову перешкоджала його необізнаність з підставами ухвалення Рішення. Про незаконність цих підстав він довідався лише в лютому 2019 року в результаті слідчих дій в рамках кримінального провадження №42017221080000002, а саме після вивчення матеріалів приватизаційної справи. Остання була отримана прокурором на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19.

10.7. Відповідачі проти визнання причин пропущення позовної давності заперечують. Вважають, що прокурор, який брав участь у відповідному пленарному засіданні, в силу покладених на нього обов`язків не міг не бути обізнаним про підстави ухвалення Рішення безпосередньо в момент його прийняття (21.02.2018). Втім, навіть, якщо в силу якихось суб`єктивних причин прокурор не отримав своєчасно цю інформацію, ніщо не заважало йому довідатись про підстави Рішення одразу після його ухвалення та публікації

10.8. Суд погоджується з наведеними твердженнями відповідачів, виходячи з наступного.

10.9. Згідно з частиною п`ятою статті 267 ЦК, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

10.10. Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності необхідно враховувати, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій у встановлений строк (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №359/4206/19).

10.11. В даному разі обставини, на які посилається прокурор в позовній заяві, обставини на які посилаються представники прокурора в судових засіданнях (одержання інформації про підстави Рішення після вивчення матеріалів приватизаційної справи) не носять об`єктивний і непереборний характер.

10.12. Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) прокурором не доведено (і навіть не наведено) жодної з обставин, котра дійсно перешкоджала подачі позову у встановлений законом трирічний строк. Такими обставинами могли б бути, зокрема, неповідомлення прокурора про порядок денний сесії ради, на якій було ухвалено Рішення, або надання неправдивої, перекрученої інформації з цього приводу; приховування проекту Рішення та відповідних матеріалів сесії; відсутність публікації Рішення; ненадання (несвоєчасне надання) матеріалів приватизаційної справи на запит прокурора; знищення, підробка матеріалів приватизаційної справи тощо.

10.13. Навпаки обставини справи однозначно вказують на суб`єктивний характер причин пропущення прокурором строків позовної давності.

10.14. Так, згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Виключно від самого прокурора залежить вирішення питань щодо порядку та строків вчинення відповідних заходів по збору інформації, необхідної для захисту інтересів держави.

10.15. Наразі у спірних відносинах виключно від самого прокурора залежало прийняття рішень про ознайомлення чи не ознайомлення з матеріалами порядку денного сесії ради, на якій було ухвалено Рішення; здійснення чи нездійснення перевірки законності ухвалення Рішення; витребування чи не витребування матеріалів приватизаційної справи; строків витребування; строків та черговості їх дослідження; визначення пріоритетів процесуального реагування на виявлені порушення тощо.

10.16. Суд наголошує, що прокурором не надано жодних пояснень тому, факту що він звернувся з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів по кримінальному провадженню №42017221080000002 лише через рік після ухвалення Рішення, хоча відповідне кримінальне провадження, з приводу систематичних порушень законодавства допущених відповідачем-1, відповідачем-2 під час приватизації комунального майна, вже тривало і було відкрите ще з 04.01.2017 (т.I, а.с. 74-79).

10.17. Один лише цей факт спростовує твердження прокурора про поважність причин пропуску позовної давності. Адже, по-перше, він свідчить, що прокурору на момент ухвалення Рішення вже було достеменно відомо про правову кваліфікацію обставин приватизації комунального майна на підставі аналогічних рішень. По-друге, він означає, що у прокурора на момент ухвалення Рішення вже були в наявності не тільки загальні інструменти, необхідні для збору інформації передбачені статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а й ще більш дієві спеціальні процесуальні інструменти передбачені КПК України. Проте прокурор цими інструментами, інформацією не скористався.

10.18. Також прокурором не доведено існування об`єктивних перешкод, які б заважали йому подати позов у період з 06.02.2019 (дати отримання доступу до документів приватизаційної справи) до 22.02.2021 (дати спливу строку позовної давності). З цього приводу прокурор взагалі не надано жодних пояснень. Між тим цей строк (більше ніж два роки) сам по собі є цілком достатнім для формування правової позиції у спірних правовідносинах, підготовки та подачі позову. Тим більше, він є достатнім з огляду на те, що такий позов не є унікальним. Як повідомив прокурор в судовому засіданні 07.12.2021 таких позовів органами прокуратури тільки до Господарського суду Харківської області подано більше двохсот.

10.19. Оцінюючи критично клопотання прокурора про визнання поважними причин пропуску позовної давності, суд враховує також усталену практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань (Semenov v Russia, 17254/15, в п. 66, від 16.03.2021 року, Gavrilova v. Russia, 2625/17, п. 82, від 16.03.2021, Zoubulidis V. Greece (no. 2), 36963/06, пп. 32 та 35, 25 червня 2009). В цих та інших рішеннях ЄСПЛ надано негативну оцінку намаганням прокурора вести відлік строку позовної давності не з моменту порушення права, а з моменту одержання ним, прокурором, інформації про таке порушення в результаті відповідної перевірки. За висновками ЄСПЛ використаний прокурором підхід є неправильним, адже позбавляє закон про строки позовної давності його реальної сили, надає владі непропорційну перевагу, наділяє позови держави фактично безстроковим статусом, сприяє правовій невизначеності на ринку нерухомості тощо.

10.20. З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що строк позовної давності пропущений прокурором не з об`єктивних, а з суб`єктивних причин. Останні пов`язані з внутрішніми особливостями організації роботи прокуратури по вирішенню питань щодо необхідності вчинення тих чи інших процесуальних дій на захист інтересів держави, їх порядку, строків та черговості. Тому підстави для визнання поважними причин пропущення позовної давності відсутні. З урахуванням цього в задоволенні відповідного клопотання прокурора суд відмовляє.

10.21. Згідно з статтею 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

10.22. Судом встановлено, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування Рішення є законним та обґрунтованими. Проте під час розгляду справи по суті відповідачем-1 Харківською міською радою подано заяву про застосування строку позовної давності.

10.23. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

10.24. З огляду на викладене, на підставі частини четвертої статті 267 ЦК України враховуючи пропущення прокурором строку позовної давності, відсутність підстав для визнання причин пропущення поважними, наявність заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування пункту 57 додатку до Рішення.

10.25. Заяви відповідачів-2, 3, 4 про застосування строку позовної давності по відношенню до цих же вимог (визнання незаконним та скасування пункту 57 додатку до Рішення) задоволенню не підлягають, оскільки зазначені особи не є відповідачами за цими вимогами. Згідно з правовою позицією Верховного Суду (п.п. 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16) право на подачу заяви про застосування строку позовної давності має виключно той, з відповідачів, по відношенню до якого заявлена відповідна позовна вимога (тобто, в даному випадку - відповідач-1).

11. ВИСНОВОК СУДУ ЩОДО НЕДІЙСНОСТІ ДОГОВОРУ ТА ВИТРЕБУВАННЯ МАЙНА.

11.1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

11.2. В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (ч.1.ст.173 ГПК України).

11.3. Вимога про визнання недійсним Договору є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування Рішення, адже єдиною правовою підставою визнання цього Договору недійсним прокурором було вказано на недійсність Рішення.

11.4. З огляду на викладене, враховуючи похідний характер вимоги про визнання недійсним Договору від вимоги про визнання недійсним та скасування Рішення, в задоволенні якої судом відмовлено, а окремих, самостійних підстав для визнання вказаного правочину недійсним прокурором не заявлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання Договору недійсним.

11.5. Аналогічно суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про витребування Майна, оскільки ця вимога також не має під собою самостійних підстав, а є похідною від вищевказаних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено.

12. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДМОВУ В ЗАДОВОЛЕННІ ПОЗОВУ ПРОКУРОРА.

12.1. Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що правові та фактичні підстави для задоволення позову Керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова відсутні, і тому суд відмовляє в його задоволенні в повному обсязі.

13. СУДОВІ ВИТРАТИ.

13.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишаються за прокурором.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Витраті зі сплати судового збору залишити за прокурором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.12.2021.

Суддя Бринцев О.В.