Постанова

від 23.11.2021 по справі 462/5865/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/5865/20 Головуючий у 1 інстанції: Мруць І.С.

Провадження № 22-ц/811/670/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Жукровської Х.І.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСББ Василина -

Залізного Л.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Василина на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Василина , про визнання права власності на частину реконструйованої квартири ,

в с т а н о в и в:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв представник - ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на частину реконструйованої квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,7 кв.м., із розширенням за рахунок влаштування другого рівня в об`ємі мансарди.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , площею 49,5 кв.м., на останньому поверсі будинку, окрім того, у її власність перейшла також частина дахової площі, яка знаходиться над її квартирою (в межах загальної площі квартири).

У зв`язку з неякісним покриттям покрівлі, позивач та власники інших квартир на останньому поверсі цього будинку звернулися з проектними пропозиціями по облаштуванню шатрового даху до комісіонера ТзОВ Західжитлобуд і ПП Універсал Проект , останнім розроблено проект реконструкції житлових квартир з влаштуванням мансардного поверху у багатоквартирному житловому будинку на АДРЕСА_2 .

Зазначає, що у 2011 році нею та власником квартири АДРЕСА_3 у цьому будинку самостійно, за власні кошти, було здійснено реконструкцію дахового покриття з влаштуванням шатрового даху і мансарди, однак, вона не змогла у встановленому порядку оформити право власності на реконструйовану квартиру, оскільки рішення Львівської міської ради №422 від 06.07.2007 року Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м.Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду , яким затверджено Положення про порядок підготовки, погодження документів для оформлення дозволів на проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках з метою ремонту дахів та збільшення житлової площі будинків на території м.Львова, оскаржене та справа досі не розглянута.

Наголошує на тому, що з метою недопущення можливого заподіяння шкоди майну або здоров`ю інших осіб, після реконструкції були замовлені обстеження результатів виконаних робіт щодо їх відповідності будівельним, пожежним і санітарним нормам і, згідно висновків, здійснена реконструкція квартир АДРЕСА_3 і АДРЕСА_1 із влаштуванням двоскатного даху виконана відповідно до проектної документації, з дотриманням існуючих будівельних, пожежних і санітарних норм та стандартів, жодним чином не порушує прав та законних інтересів будь-яких інших осіб, в тому числі і мешканців будинку.

Просить врахувати, що позитивним є й висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо відповідності архітектурно-будівельним, санітарним, пожежним вимогам та можливості експлуатації цих квартир і вважає, що внаслідок проведеної реконструкції значно покращився техніко-експлуатаційний стан і архітектурний вигляд цього будинку.

Зазначає, що зверталась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові з питань введення в експлуатацію частини реконструйованої квартири, однак їй було відмовлено.

Додає, що Львівською міською радою, а саме Департаментом містобудування, 07.12.2011 року було надано висновок про те, що самостійно здійснена реконструкція квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 з розширенням за рахунок надбудови мансардного поверху на АДРЕСА_2 відповідає архітектурно-будівельним, нормативним вимогам та технічно можливою є їх подальша експлуатація, за умови згоди всіх співвласників квартир даного будинку, але декілька власників квартир даного будинку не дають згоди з цього питання.

На переконання позивача, оскільки реконструкція і завершення реконструкції квартири здійснено у період чинності рішення Львівської міської ради №422, Департаментом містобудування повинно бути скасовано доповнення, що стосуються умови надання згоди всіх співвласників квартир даного будинку.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 17 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила третя особа - ОСББ Василина , просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що реконструкція квартири не була самочинною, оскільки відбувалася за усної згоди забудовника, який обіцяв, у подальшому, внести зміни в проект, але цього не зробив.

Крім того, просить врахувати, що реконструкція була вимушеною через неякісне і ненадійне покриття плоского даху будинку, а внаслідок проведеної реконструкції із влаштуванням шатрового даху значно покращився техніко-експлуатаційний стан і архітектурний вигляд будинку.

Зазначає, що реконструкція виконана лише над її квартирою відповідно до проектної документації, з дотриманням існуючих будівельних норм і стандартів, жодним чином не порушує прав чи інтересів інших осіб, що підтверджується висновком Департаменту містобудування Львівської міської ради від 07.12.2011 року.

Також просить врахувати, що 02.01.2021 року відбулись збори співвласників будинку, на яких прийнято рішення про надання згоди на введення в експлуатацію та визнання права власності на частину реконструйованої квартири позивача.

19.04.2021 року позивач ОСОБА_2 в особі свого представника - ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

У судове засідання апеляційного суду інші учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом у їхній відсутності.

Заслухавши пояснення сторони позивача та апелянта в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 27.01.2010 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26395536, виданого 14.06.2010 року, позивач ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ) є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 49,5 кв.м, житловою площею 20,1 кв.м (а.с.10, 11, 22).

Зі змісту договору №53/18-04 від 18.04.2008 року та додатку №1 до нього від 20.05.2008 року встановлено, що договір укладено між ТОВ Західжитлобуд (комісіонером) та ОСОБА_4 (комітентом) з метою набуття на первинному ринку нерухомості права власності на майно, визначене цим договором. Об`єктом нерухомості, згідно договору, є мезонін № НОМЕР_1 , загальною площею 49,05 кв.м, місцезнаходження - АДРЕСА_5 . У зв`язку з купівлею квартири на останньому поверсі до вказаної квартири належить дахова площа, що знаходиться над квартирою, в межах загальної площі квартири (а.с.12-17).

Відповідно до Технічного паспорту, квартира АДРЕСА_1 розташована на 9, 10 поверсі та складається з трьох кімнат, житловою площею 48,6 кв.м, загальною площею 98,2 кв.м. (а.с.18-20).

Висновком ПП Новий Світ по обстеженню конструкції плоского даху будинку по АДРЕСА_2 від 12.05.2010 року встановлено, що для ліквідації недоліків і покращення технічного стану та експлуатаційних характеристик будинку потрібно замінити плоский дах даного будинку на шатровий з надбудовою мансардного поверху з легких конструкцій (а.с.37,38).

12.05.2010 року позивач разом іншими власниками квартир останнього поверху звернулися до ТОВ Західжитлобуд із питанням погодження проекту реконструкції житлових квартир з влаштуванням мансардного поверху у будинку (а.с.97).

Постановою у справі про адміністративне правопорушення від 21.03.2011 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу, який вона сплатила, за виконання робіт з реконструкції згаданої квартири без затвердженої документації та без права на виконання будівельних робіт (а.с.94, 95).

Отже, дозвільні документи на проведення реконструкції належної позивачу на праві власності квартири з розширенням її площі за рахунок мансардного поверху відсутні.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 16.12.2013 року (справа №2-2035/11) в задоволенні позову ОСББ Василина до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про зобов`язання демонтувати самовільну надбудову на спільному даху будинку АДРЕСА_2 і привести дах будинку в попередній стан, згідно робочого проекту від 19.08.2009 року, - відмовлено. Задоволено зустрічні позови. Визнано, в тому числі, за ОСОБА_4 право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 98,2 кв.м. (а.с. 23-25).

Однак, вказане рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 скасоване рішенням Апеляційного суду Львівської області від 26.05.2014 року і в цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, в решті - рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16.12.2013 року залишено без змін (а.с.27-31).

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 24.12.2014 року в задоволенні позовних вимог Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_4 про демонтаж самочинного будівництва відмовлено за безпідставністю позовних вимог (а.с.26).

Висновком №2203 судової інженерно-технічної експертизи від 22.11.2013 року встановлено, зокрема, що проведена реконструкція квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 відповідає вимогам п.2.24, 2.27, 2.30, 3.4, 5.31 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення та п.1.4.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій , не відповідає п.1.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій (а.с.32-36).

Технічним висновком ПП ОСОБА_7 за результатами обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_2 , проведеного у червні 2014 року, встановлено, зокрема, задовільний стан обстежених конструкцій, які придатні до нормальної подальшої експлуатації та сприйняття нормативних тимчасових навантажень при влаштуванні житла в межах надбудованої мансарди. Всі роботи проведені згідно проекту, не потребують посилення конструкцій будинку та ґрунтів основи (а.с.39-57). Також представником позивача додано Проект на відповідність реконструкції житлових квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 з влаштуванням мансардного поверху, Звіт про проведення технічного огляду на відповідність цих житлових квартир після проведеної реконструкції державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству (а.с.58-89), а також акт ОСББ Василина від 30.03.2015 року про встановлення факту самочинної надбудови позивачем (а.с.92).

Судом встановлено, що позивач зверталася до департаменту містобудування Львівської міської ради та отримала відповідь №3-Ко-26886/24 від 07.12.2011 року про те, що самовільна реконструкція квартир АДРЕСА_6 з розширенням за рахунок надбудови мансардного поверху на АДРЕСА_2 відповідає архітектурно-будівельним, нормативним вимогам та технічно можливою їх подальша експлуатація, за умови згоди всіх співвласників квартир даного будинку. Рекомендовано позивачу звернутися з приводу даного питання до Залізничної районної адміністрації (а.с.90).

У судовому засіданні представником позивача зазначено, що ОСОБА_2 зверталась до Залізничної адміністрації з цього приводу, однак доказів цього суду не надано.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові листом №0006-вих-54719 від 20.07.2020 року повідомлено позивача про повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта. При цьому, Інспекція вказала, що повертає декларацію замовнику для усунення виявлених недоліків. Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації документа (а.с.93).

Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першою статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельній роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Виходячи зі змісту цієї норми, самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої із зазначених умов.

Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 10.10.2018 року у справі № 520/17520/14-ц вказав, що наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

У розумінні частини першої статті 376 ЦК України, самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об`єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акту приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акту приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними.

Поняття реконструкції об`єкта нерухомості міститься в пункті 3 Державних будівельних норм України В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 липня 2009 року №295, відповідно до якого реконструкція - це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій.

Отже, норма частини першої статті 376 ЦК України застосовується й до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої він набуває нових якісних характеристик (зміна конфігурації, площі та кількості приміщень, втручання в несучі конструкції, улаштування дверних прорізів у капітальних стінах тощо).

При цьому, за змістом частини першої статті 376 ЦК України, правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Частиною третьою статті 376 ЦПК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч.4 ст.376 ЦК).

У частині п`ятій статті 376 ЦК України зазначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Разом з тим, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, передумовою звернення до суду з позовом про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва є розгляд цього питання компетентними органами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не вжито усіх необхідних заходів для набуття права власності та введення спірного об`єкта до експлуатації в установленому законом порядку, в тому числі й з урахуванням прийнятого на загальних зборах об`єднання співвласників будинку рішення про надання позивачу згоди на узаконення та введення в експлуатацію реконструйованої квартири з розширенням за рахунок влаштування другого рівня в об`ємі мансарди (а.с.229-231).

Таким чином, у колегії суддів немає правових підстав для інших висновків по суті вирішення спору, ніж тих, яких дійшов суд першої інстанції, та немає підстав для висновку про допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Василина залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 03 грудня 2021 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич