Постанова

від 14.12.2021 по справі 816/1571/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 816/1571/18

адміністративне провадження № К/9901/65887/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №816/1571/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Біопрепарат до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 (суддя Супрун Є.Б.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 (головуючий суддя Сіренко О.І., судді: Калитка О. М., Спаскін О.А.),

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ВК Біопрепарат звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2018 №0001321401, №0001311402.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018, позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Полтавській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2018 відкрито касаційне провадження у справі №816/1571/18.

Ухвалою суду від 13.12.2021 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 14.12.2021.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Як вважає відповідач, за результатами перевірки встановлено недотримання необхідності утримання та сплати до державного бюджету податку з доходів нерезидентів за ІІІ квартал 2016 року в розмірі 15%, що становить 18340,18грн, за господарською операцією з придбання у нерезидента послуг правового супроводження, оскільки господарські операції за контрактом з імпорту послуг №160713/VK від 13.07.2016, укладеного з нерезидентом, Компанією "Де Дрі Бамбоес", Нідерланди, не звільнені від оподаткування відповідно до Податкового кодексу України. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 в частині задоволення позовних вимог, прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "ВК "Біопрепарат" (код ЄДРПОУ 34815758, м. Кременчук, вул. Софіївська, 36Б) зареєстроване 31.08.2007, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №15611020000000608 (а.с. 8).

ТОВ "ВК "Біопрепарат" перебуває на податковому обліку з 03.09.2007, на момент проведення перевірки - в Кременчуцькій ОДПІ, зареєстроване платником ПДВ з 08.04.2011 (а.с. 15-16).

У період з 04.12.2017 по 02.01.2018 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області на підставі наказів від 23.11.2017 №2831 та від 28.12.2017 №3206 (а.с. 90-91) проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ВК "Біопрепарат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 та правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2017, результати якої оформлено актом від 24.01.2018 №110/16-31-14-01-10/34815758 (а.с. 14-48).

Висновком даного акту зафіксовано порушення ТОВ "ВК "Біопрепарат" вимог:

пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 7 ПСБО 15 "Дохід" від 29.11.1999 №290, п. 10, п. 11 ПСБО 16 "Витрати" від 31.12.1999 №318; пунктів 1, 2, 7, 10, 21, 23, 32 ПСБО 3 "Звіт про фінансові результати" від 31.03.1999 №87, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 107782грн;

підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України щодо неутримання та несплати до Державного бюджету податку з доходів нерезидентів за ІІІ квартал 2016 року в розмірі 15%, що становить 18340,18грн при виконанні контракту з імпорту послуг №160713/VK від 13.07.2016, укладеного з нерезидентом, Компанією "Де Дрі Бамбоес", Нідерланди.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесені податкові повідомлення-рішення від 05.02.2018:

№0001321401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 134727,50грн, з яких за основним платежем - 107782,00грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 26945,50грн (а.с. 52);

№0001311402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в загальному розмірі 22925,22грн, з яких за основним платежем - 18340,18грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 4585,04грн (а.с. 50).

За результатами податкові повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 154-156).

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2018 №0001321401 в частині нарахування грошового зобов`язання в сумі 79262,00грн та 19815,50грн фінансової санкції та з податковим повідомленням - рішенням від 05.02.2018 №0001311402 повністю, звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.02.2018 №0001311402.

У решті вимог у задоволенні позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2018 №0001311402, суди виходили з того, що господарська операція ТОВ "ВК "Біопрепарат" з контрагентом не належить до переліку операцій, що міститься в підпункті 141.4.1. пункту 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У справі, яка розглядається, податковий орган вказує, що в ході проведення перевірки позивачем не надано довідку встановленого зразка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни з якою укладено міжнародний договір при виконанні зовнішньоекономічних контрактів. У момент виплати оплати за послуги по юридичному супроводженню та за консультативні послуги по питанням правового регулювання при укладанні зовнішньоекономічних договорів на користь нерезидента - виконавця, Компанії Де Дрі Бамбоєс Нідерланди по контракту №160713/VК від 13.07.2016 в сумі 450,00 євро/122267,86грн, позивач не утримав та не сплатив до Державного бюджету податок з доходів нерезидентів в розмірі 15 %, що становить 18340,18грн., що є порушенням підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пункту 14.1.36 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Відповідно до підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

На підставі матеріалів справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.07.2016 між ТОВ "ВК "Біопрепарат" та Компанією "Де Дрі Бамбоес", Нідерланди, укладено Контракт №160713/УК (а.с. 79-80) про надання послуг правового супроводження укладення Договору з Компанією "ВіоСоrе В.V.", Нідерланди, на поставку органічної кукурудзи, а саме: надання консультаційних послуг Товариству з питань правового врегулювання укладання зовнішньоекономічних договорів поставки згідно законодавства Нідерландів та надання Товариству проекту договору з Компанією "ВіоСоrе В.V.".

Позивач оплатив послуги, перерахувавши нерезиденту кошти у розмірі 4250,00 Євро/122 267,86грн відповідно до платіжного доручення від 20.09.2016 (а.с. 77).

Судами відзначено, що реальність вищезазначеної господарської операції контролюючим органом під сумнів не ставиться, а факт їх виконання підтверджується підписаним Актом виконаних послуг від 16.07.2016 (а.с. 81).

Відповідно до висновку контролюючого органу, ТОВ "ВК "Біопрепарат" не надало довідку встановленого зразка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, а також підприємство не утримало та не сплатило податок з доходів нерезидентів в розмірі 15%, що є порушенням підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що як вбачається з аналізу приписів підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, господарська операція з надання позивачу нерезидентом консультаційних послуг з питань правового врегулювання укладання зовнішньоекономічних договорів поставки згідно із законодавством Нідерландів підпадає саме під дію виключення із загального правила за пунктом "й", а саме: "крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента".

Таким чином, в даному випадку ТОВ "ВК "Біопрепарат" здійснило компенсацію вартості послуг, наданих резиденту від нерезидента, що в силу вимог підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України є виключенням з переліку доходів, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Враховуючи те, що вищезазначена господарська операція ТОВ "ВК "Біопрепарат" з контрагентом не належить до переліку операцій, що міститься в підпункті 141.4.1. пункту 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, натомість така охоплюється винятком, встановленим абзацом "й" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, а відтак - не підлягає оподаткуванню податком з доходів нерезидентів.

В апеляційній та касаційній скаргах відповідач зазначає про обов`язок платника надання довідок компаній-нерезидентів з посиланням на статтю 103 Податкового кодексу України Апеляційний суд констатував, що дана норма визначає порядок звільнення від оподаткування доходів нерезидентів по тих операціях, які підлягають оподаткуванню на підставі підпункту 141.4.1. пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду справи суди дійшли висновку, що відповідачем не було надано належних та достатніх доказів, що свідчать про порушення ТОВ "ВК "Біопрепарат" вимог підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, а тому суди визнали такі доводи податкового органу спростованими.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд констатує, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Касаційний суд вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Касаційний суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним доводам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі №816/1571/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду