Постанова

від 06.11.2018 по справі 816/1571/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1571/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Калитки О. М. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання: Моісеєвої К.Ю.

представника відповідача: Біленко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, суддя Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.07.18 по справі № 816/1571/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" (далі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач ) в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.02.2018 №0001321401 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 79 262,00 грн та в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 19 815,50 грн;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.02.2018 №0001311402, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 18 340,18 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4 585,04 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на неправомірність висновків перевірки щодо безпідставного віднесення ТОВ "ВК "Біопрепарат" до рядка 2050 "Собівартість реалізованої продукції" Звіту про фінансові результати у IV кварталі 2016 року вартості придбаної у ТОВ "Сан Люкс" сої на суму 440 346,66 грн з мотивів непідтвердження факту її придбання та використання у власній господарській діяльності первинними документами. На переконання позивача наданими до перевірки документами первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджено реальність факту виконання учасниками договірних відносин взятих на себе зобов'язань, тоді як обставини, встановлені вироком суду, стосуються лише контрагента в особі ТОВ "Сан Люкс" і не мають ніякого відношення до господарської діяльності позивача. Крім того, позивач не погоджується з висновками перевірки щодо необхідності утримання та сплати до державного бюджету податку з доходів нерезидентів за ІІІ квартал 2016 року в розмірі 15%, що становить 18 340,18 грн, за господарською операцією з придбання у нерезидента послуг правового супроводження, оскільки чинний Податковий кодекс України містить чітке правило, за яким подібні операції виключаться з переліку оподатковуваних податком на прибуток.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.02.2018 №0001311402.

В решті позову відмовлено.

Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" (вул. Софіївська, 36-Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 34815758) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 344 (триста сорок чотири) грн 05 коп.

Не погодившись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 року, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги, відповідач послався на висновки акту ГУ ДФС у Полтавській області №110/16-31-14-01-10/34815758 від 24.01.2018 за результатами перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що в ході проведення перевірки позивачем не надано довідку встановленого зразку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни з якою укладено міжнародний договір при виконанні зовнішньоекономічних контрактів. В момент виплати оплати за послуги по юридичному супроводженню та за консультативні послуги по питанням правового регулювання при укладанні зовнішньоекономічних договорів на користь нерезидента - виконавця, Компанії Де Дрі Бамбоєс Нідерланди по контракту № 160713/VК від 13.07.2016 року в сумі 4 50,00 євро/122 267, 86 грн. ТОВ Біопрепарат не утримало та не сплатило до державного бюджету податок з доходів нерезидентів в розмірі 15 %, що становить 18340,18 грн., що є порушенням пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України. Таким чином, вважає податкове повідомлення - рішення від 05.02.2018 року №0001311402 правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційною скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що юридична особа ТОВ "ВК "Біопрепарат" (код ЄДРПОУ 34815758, м. Кременчук, вул. Софіївська, 36Б) зареєстроване 31.08.2007, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис за №1 561 102 0000 000608 (а.с. 8). ТОВ "ВК "Біопрепарат" перебуває на податковому обліку з 03.09.2007, на момент проведення перевірки - в Кременчуцькій ОДПІ, зареєстроване платником ПДВ з 08.04.2011 (а.с. 15-16).

У період з 04.12.2017 по 02.01.2018 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області на підставі наказів від 23.11.2017 №2831 та від 28.12.2017 №3206 (а.с. 90-91) була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ВК "Біопрепарат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 та правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2017, результати якої оформлено актом від 24.01.2018 №110/16-31-14-01-10/34815758 (а.с. 14-48).

Висновком даного акту зафіксовано факт порушення ТОВ "ВК "Біопрепарат" вимог:

- п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 7 ПСБО 15 "Дохід" від 29.11.1999 №290, п. 10, п. 11 ПСБО 16 "Витрати" від 31.12.1999 №318; п. 1, п.2, п.7, п.10, п.21, п.23, п.32 ПСБО 3 "Звіт про фінансові результати" від 31.03.1999 №87, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 107 782 грн, у т.ч. за 4 квартал 2016 рік у сумі 79 262 грн, за 2 квартал 2017 у сумі 28 520 грн;

- п.п. 141.4.2 п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України щодо не утримання та несплати до державного бюджету податку з доходів нерезидентів за ІІІ квартал 2016 року в розмірі 15%, що становить 18 340,18 грн при виконанні контракту з імпорту послуг №160713/VK від 13.07.2016, укладеного з нерезидентом, Компанією "Де Дрі Бамбоес", Нідерланди.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 05.02.2018:

- № 0001321401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 134 727,50 грн, з яких за основним платежем - 107 782,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 945,50 грн (а.с. 52);

- № 0001311402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в загальному розмірі 22 925,22 грн, з яких за основним платежем - 18 340,18 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 4585,04 грн (а.с. 50).

За результатами розгляду скарги ТОВ "ВК "Біопрепарат" від 19.02.2018 №13ВК/Б (а.с. 54-60) на вказані податкові повідомлення - рішення перший заступник Голови ДФС України Білан С.В. 18.04.2018 надіслав рішення №13394/6/99-99-11-01-01-25, яким оскаржувані рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ "ВК "Біопрепарат" - без задоволення (а.с. 154-156).

Позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2018 №0001321401 в частині нарахування грошового зобов'язання в сумі 79 262,00 грн та 19 815,50 грн фінансової санкції та з податковим повідомленням - рішенням від 05.02.2018 №0001311402 повністю, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.02.2018 №0001311402, суд першої інстанції виходив з того, що господарська операція ТОВ "ВК "Біопрепарат" з контрагентом не належить до переліку операцій, що міститься в підпункті 141.4.1. пункту 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість цієї частини позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).

Оскільки рішення суду в частині відмови в задоволенні позову жодною із сторін не оскаржується, на підставі положень ч. 1 ст. 308 КАС України не підлягає апеляційному перегляду.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 05.02.2018 №0001311402, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Особливості оподаткування нерезидентів регулюються пунктом 141.4 ст. 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2016 між ТОВ "ВК "Біопрепарат" та Компанією "Де Дрі Бамбоес", Нідерланди, укладено Контракт №160713/УК (а.с. 79-80) про надання послуг правового супроводження укладення Договору з Компанією "ВіоСоrе В.V.", Нідерланди, на поставку органічної кукурудзи, а саме: надання консультаційних послуг Товариству з питань правового врегулювання укладання зовнішньоекономічних договорів поставки згідно законодавства Нідерландів та надання Товариству проекту договору з Компанією "ВіоСоrе В.V.".

Позивач оплатив послуги, перерахувавши нерезиденту кошти у розмірі 4 250,00 Євро/122 267,86 грн відповідно до платіжного доручення від 20.09.2016 (а.с. 77).

Реальність вищезазначеної господарської операції контролюючим органом під сумнів не ставиться, а факт їх виконання підтверджується підписаним Актом виконаних послуг від 16.07.2016 (а.с. 81).

Відповідно до висновку контролюючого органу, ТОВ "ВК "Біопрепарат" не надало довідку встановленого зразка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, а також підприємство не утримало та не сплатило до державного бюджету податок з доходів нерезидентів в розмірі 15%, що становить 18340,18 грн, що є порушенням п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, вбачається, що господарська операція з надання позивачу нерезидентом консультаційних послуг з питань правового врегулювання укладання зовнішньоекономічних договорів поставки згідно із законодавством Нідерландів підпадає саме під дію виключення із загального правила за пунктом "й", а саме: "крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента".

Таким чином, в даному випадку ТОВ "ВК "Біопрепарат" здійснило компенсацію вартості послуг, наданих резиденту від нерезидента, що в силу вимог підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України є виключенням з переліку доходів, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Враховуючи те, що вищезазначена господарська операція ТОВ "ВК "Біопрепарат" з контрагентом не належить до переліку операцій, що міститься в підпункті 141.4.1. пункту 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, натомість така охоплюється винятком, встановленим абзацом "й" п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, спірна господарська операція не підлягає оподаткуванню податком з доходів нерезидентів.

Щодо доводів апеляційної скарги ГУ ДФС у Полтавській області про обов'язок платника надання довідок компаній-нерезидентів з посиланням на статтю 103 Податкового кодексу України, колегія судів вважає необгрунтованими, оскільки дана норма визначає порядок звільнення від оподаткування доходів нерезидентів по тих операціях, які підлягають оподаткуванню на підставі підпункту 141.4.1. пункту 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було надано належних та достатніх доказів, що свідчили б про відповідність висновків відповідача податкової перевірки, щодо порушення ТОВ "ВК "Біопрепарат" вимог пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України суд визнає спростованим

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001311402 від 05.02.2018 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення у зазначеній частині.

Також колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог Таким чином, колегія суддів зазначає, що в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржене.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 по справі № 816/1571/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.І. Сіренко Судді О.М. Калитка О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 12.11.2018.