Ухвала

від 23.11.2018 по справі 816/1571/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 листопада 2018 року

м. Київ

справа №816/1571/18

адміністративне провадження №К/9901/65887/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі №816/1571/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Біопрепарат до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Біопрепарат звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 05.02.2018 №0001321401 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 79262,00грн. та в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 19815,50грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 05.02.2018 №0001311402, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 18340,18грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4585,04грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018, позовні вимоги - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 05.02.2018 №0001311402. В задоволенні решти позовних - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області 13.11.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Водночас, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Полтавській області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, відповідачем у заявленому клопотанні не наведено обґрунтованих доводів та не надано жодних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - травень 2018 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено, що з 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало 1830,04грн.

Водночас, за правилами частини четвертої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018, позовні вимоги - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 05.02.2018 №0001311402. В задоволенні решти позовних - відмовлено.

Таким чином, судовий збір, який Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: (22925,22грн. х 1,5% але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 200% = 3524,00грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Призначення платежу:

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Полтавській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №816/1571/18.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі №816/1571/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Біопрепарат до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

..........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду