Рішення

від 17.07.2018 по справі 816/1571/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1571/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Голубенко В.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №816/1571/18 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" (надалі - позивач, ТОВ "ВК "Біопрепарат") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.02.2018 №0001321401 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 79 262,00 грн та в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 19 815,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.02.2018 №0001311402, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 18 340,18 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4 585,04 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на неправомірність висновків перевірки щодо безпідставного віднесення ТОВ "ВК "Біопрепарат" до рядка 2050 "Собівартість реалізованої продукції" Звіту про фінансові результати у IV кварталі 2016 року вартості придбаної у ТОВ "Сан Люкс" сої на суму 440 346,66 грн з мотивів непідтвердження факту її придбання та використання у власній господарській діяльності первинними документами. На переконання позивача наданими до перевірки документами первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджено реальність факту виконання учасниками договірних відносин взятих на себе зобов'язань, тоді як обставини, встановлені вироком суду, стосуються лише контрагента в особі ТОВ "Сан Люкс" і не мають ніякого відношення до господарської діяльності позивача. Крім того, позивач не погоджується з висновками перевірки щодо необхідності утримання та сплати до державного бюджету податку з доходів нерезидентів за ІІІ квартал 2016 року в розмірі 15%, що становить 18 340,18 грн, за господарською операцією з придбання у нерезидента послуг правового супроводження, оскільки чинний Податковий кодекс України містить чітке правило, за яким подібні операції виключаться з переліку оподатковуваних податком на прибуток.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. У наданому суду відзиві на позов вказував, що задекларовані операції з придбання ТОВ "ВК "Біопрепарат" сої у ТОВ "Сан Люкс" не підтверджуються, а відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, оскільки вироком Московського районного суду м. Харкова від 16.05.2016 директора ТОВ "Сан Люкс" визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 258 КК України. Додав, що господарські операції за контрактом з імпорту послуг №160713/VK від 13.07.2016, укладеного з нерезидентом, Компанією "ОСОБА_3 Бамбоес", Нідерланди, не звільнені від оподаткування відповідно до Податкового кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що юридична особа ТОВ "ВК "Біопрепарат" (код ЄДРПОУ 34815758, м. Кременчук, вул. Софіївська, 36Б) зареєстроване 31.08.2007, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис за №1 561 102 0000 000608 (а.с. 8). ТОВ "ВК "Біопрепарат" перебуває на податковому обліку з 03.09.2007, на момент проведення перевірки - в Кременчуцькій ОДПІ, зареєстроване платником ПДВ з 08.04.2011 (а.с. 15-16).

У період з 04.12.2017 по 02.01.2018 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області на підставі наказів від 23.11.2017 №2831 та від 28.12.2017 №3206 (а.с. 90-91) була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ВК "Біопрепарат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 та правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2017, результати якої оформлено актом від 24.01.2018 №110/16-31-14-01-10/34815758 (а.с. 14-48).

Висновком даного акту зафіксовано факт порушення ТОВ "ВК "Біопрепарат" вимог:

- п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 7 ПСБО 15 "Дохід" від 29.11.1999 №290, п. 10, п. 11 ПСБО 16 "Витрати" від 31.12.1999 №318; п. 1, п.2, п.7, п.10, п.21, п.23, п.32 ПСБО 3 "Звіт про фінансові результати" від 31.03.1999 №87, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 107 782 грн, у т.ч. за 4 квартал 2016 рік у сумі 79 262 грн, за 2 квартал 2017 у сумі 28 520 грн;

- п.п. 141.4.2 п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України щодо не утримання та несплати до державного бюджету податку з доходів нерезидентів за ІІІ квартал 2016 року в розмірі 15%, що становить 18 340,18 грн при виконанні контракту з імпорту послуг №160713/VK від 13.07.2016, укладеного з нерезидентом, Компанією "ОСОБА_3 Бамбоес", Нідерланди.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 05.02.2018:

- № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 134 727,50 грн, з яких за основним платежем - 107 782,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 945,50 грн (а.с. 52);

- № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в загальному розмірі 22 925,22 грн, з яких за основним платежем - 18 340,18 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 4585,04 грн (а.с. 50).

За результатами розгляду скарги ТОВ "ВК "Біопрепарат" від 19.02.2018 №13ВК/Б (а.с. 54-60) на вказані податкові повідомлення - рішення перший заступник Голови ДФС України ОСОБА_4 18.04.2018 надіслав рішення №13394/6/99-99-11-01-01-25, яким оскаржувані рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ "ВК "Біопрепарат" - без задоволення (а.с. 154-156).

Позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2018 №0001321401 в частині нарахування грошового зобов'язання в сумі 79 262,00 грн та 19 815,50 грн фінансової санкції та з податковим повідомленням - рішенням від 05.02.2018 №0001311402 повністю, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи спірні акти індивідуальної дії на предмет їх відповідності приписам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9 вказаного Закону).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

В ході розгляду даної справи суд встановив, що ТОВ "ВК "Біопрепарат" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Сан Люкс" за договором №160711/3Б від 11.07.2016 на поставку сої у кількості 23,20 т (а.с. 10-11).

У відповідності до п. 2.2 Договору поставка товару здійснюється партіями, які узгоджуються у Специфікаціях (заявках), та які містять: номер та дату Договору, дату заявки, найменування товару, кількість, якість товару, ціну за одиницю, суму партії та підписи уповноважених сторін.

Поставка товару, згідно з п. 2.5. Договору, здійснюється на умовах DАР склад Покупця (Полтавська область, м. Глобине, туп. Автопарківський, б. 5) відповідно до умов ІНКОТЕРМС 2010, за рахунок та силами Постачальника.

Оплата товару здійснена у безготівковій формі згідно з п. 3.3. та п. 3.4. Договору в повному обсязі на підставі платіжного доручення від 14.07.2016 №2380 у розмірі 100 000,00 грн та платіжного доручення від 15.07.2016 №2398 на суму 159 840,00 грн (а.с. 246-247).

ТОВ "Сан Люкс" 20.07.2016 у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну від 12.07.2016 №2 (а.с. 69) про реалізацію на користь ТОВ "ВК "Біопрепарат" 23,2 т сої загальною вартістю 259 840,00 грн (в тому числі ПДВ у розмірі 43306,67 грн), а також виписано видаткову накладну від 12.07.2016 №2 (а.с. 67) про реалізацію на користь ТОВ "ВК "Біопрепарат" 23,2 т сої загальною вартістю 259 840,00 грн (в тому числі ПДВ у розмірі 43 306,67 грн).

Факт транспортування 23,2 т сої відображений у товарно-транспортній накладній від 12.07.2016 №7/1 автомобілем НОМЕР_3 водієм ОСОБА_5 автомобільного перевізника ПАФ "Урожай" (а.с. 75).

На підтвердження якості сої надано посвідчення про якість зерна ОСОБА_4 В1 №000958 від 12.07.2016 (а.с. 73).

Крім цього ТОВ "ВК "Біопрепарат" задокументувало господарські взаємовідносини з ТОВ "Сан Люкс" за іншим договором №160714/1Б від 14.07.2016 на поставку сої у кількості 23,98 т (а.с. 12-13) на аналогічних умовах.

Оплата товару здійснена у безготівковій формі згідно з п. 3.3. та п. 3.4. Договору в повному обсязі на підставі платіжного доручення від 21.07.2016 №2442 у розмірі 268 576 грн (а.с. 248).

У зв'язку з цим ТОВ "Сан Люкс" 20.07.2016 у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну від 15.07.2016 №3 (а.с. 70) про реалізацію на користь ТОВ "ВК "Біопрепарат" 23,98 т сої загальною вартістю 268 576,00 грн (в тому числі ПДВ у розмірі 44762,67 грн), а також виписано видаткову накладну від 15.07.2016 №4 (а.с. 68) про реалізацію на користь ТОВ "ВК "Біопрепарат" 23,98 т сої загальною вартістю 268 576,00 грн (в тому числі ПДВ у розмірі 44 762,67 грн).

Транспортування 23,98 т сої відображено у товарно-транспортній накладній від 15.07.2016 №7/2 автомобілем НОМЕР_3 водієм ОСОБА_5 автомобільного перевізника ПАФ "Урожай" (а.с. 76).

На підтвердження якості сої надано посвідчення про якість зерна ОСОБА_4 В1 №000960 від 15.07.2016 (а.с. 73).

Заперечуючи реальність господарських операцій між ТОВ "ВК "Біопрепарат" та ТОВ "Сан Люкс", контролюючий орган виходить з того, що базою даних АС "Податковий блок" не підтверджено здійснення господарських взаємовідносин цими юридичними особами з ПАФ "Урожай" у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, яким нібито здійснено перевезення придбаної у ТОВ "Сан Люкс" сої на користь позивача. Крім того, неможливо встановити ланцюг постачання - достовірність придбання та отримання товарів (робіт/послуг) саме у ТОВ "Сан Люкс", за вказаним контрагентом. Згідно з базами даних відсутня інформація про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, а також трудові ресурси, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Суд не приймає такі доводи до уваги, оскільки жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування витрат в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Разом з цим суд приймає до уваги обставини, встановлені вироком Московського районного суду міста Харкова від 16.05.2017, яким директора ТОВ "Сан Люкс" ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво), ч. 3 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) Кримінального кодексу України.

Згідно з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного ОСОБА_5, викладену у постановах від 27.02.2018 по справі №802/1853/16-а (номер в ЄДРСР - 72486810) та від 29.03.2018 по справі №826/3498/15 (номер в ЄДРСР - 73081934) сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Відповідно до наведеної позиції суд повинен дослідити, чи встановлено у вироку відомості, які б свідчили про здійснення платником, що якого винесено вирок, нереальної господарської діяльності за правовідносинами з конкретним контрагентом.

Так, судом встановлено, що вироком Московського районного суду м. Харкова від 16.05.2017 у справі №643/2972/17 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 28.02.2017 між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України радником юстиції ОСОБА_7 з одного боку та з ОСОБА_6 - з іншого. Визнано ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27. ч. 1 ст. 205 та ч. 3 ст. 356 КК України.

У мотивувальній частині цього вироку суд вказав, що ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інші особи, використовуючи фіктивний суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ "Сан Люкс", минаючи ОСОБА_6, який формально рахувався засновником та директором Товариства, в період з червня 2016 року незаконно здійснювала конвертацію безготівкових коштів у готівку, а також незаконно формувала податковий кредит з податку на додану вартість та витрати з податку на прибуток підприємства на користь суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, а саме ТОВ "ЧОРНОБАЙМ'ЯСО" (код ЄДРПОУ 34639487), ТОВ "ВК "БІОПРЕПАРАТ" (код ЄДРПОУ 34815758), ТОВ "ПЕЛЛЕТОН" (код ЄДРПОУ 40200277), ТОВ "СПП ТРАНСМАШ" (код ЄДРПОУ 38986164), що дало змогу останнім безпідставно зменшити суми податків, які підлягали сплаті до бюджету держави, та як наслідок ухилились від їх сплати.

Відповідно до частини 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, висновки, в даному випадку, відсутності об'єкту оподаткування податком на прибуток, до яких прийшов контролюючий орган через призму ознак фіктивності контрагента позивача ТОВ "Сан Люкс", яка (фіктивність), встановлена в акті перевірки з огляду на вирок Московського районного суду міста Харкова, приймаються судом, як преюдиційна обставина в порядку частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, твердження позивача про реальність господарських операцій з ТОВ "Сан Люкс" суд вважає неправдивими, що у свою чергу свідчить про правильність висновку перевірки про те, що усі операції купівлі у ТОВ "Сан Люкс" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є безтоварними по ланцюгу постачання.

За таких обставин суд визнає виправданими дії відповідача з приводу нарахування недобросовісному платнику податків сум грошових зобов'язань в оспореній частині за податковим повідомлення-рішенням від 05.02.2018 №0001321401, а доводи позивача з цього приводу - безпідставними, у зв'язку з чим позов у цій частині вимог належить залишити без задоволення.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню від 05.02.2018 №0001311402, суд зважає на наступне.

Судом встановлено, що 13.07.2016 між ТОВ "ВК "Біопрепарат" та Компанією "ОСОБА_3 Бамбоес", Нідерланди, укладено Контракт №160713/УК (а.с. 79-80) про надання послуг правового супроводження укладення Договору з Компанією "ВіоСоrе В.V.", Нідерланди, на поставку органічної кукурудзи, а саме: надання консультаційних послуг Товариству з питань правового врегулювання укладання зовнішньоекономічних договорів поставки згідно законодавства Нідерландів та надання Товариству проекту договору з Компанією "ВіоСоrе В.V.".

Позивач оплатив послуги, перерахувавши нерезиденту кошти у розмірі 4 250,00 ОСОБА_10/122 267,86 грн відповідно до платіжного доручення від 20.09.2016 (а.с. 77).

Реальність вищезазначеної господарської операції контролюючим органом під сумнів не ставиться, а факт їх виконання підтверджується підписаним Актом виконаних послуг від 16.07.2016 (а.с. 81).

Проте, контролюючий орган виходить з того, що ТОВ "ВК "Біопрепарат" не надало довідку встановленого зразка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, а також підприємство не утримало та не сплатило до державного бюджету податок з доходів нерезидентів в розмірі 15%, що становить 18340,18 грн, що є порушенням п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України.

Розв'язуючи даний спір, суд виходить з наступних міркувань.

Особливості оподаткування нерезидентів регулюються пунктом 141.4 ст. 14 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Аналізуючи положення приведеної норми, суди приходить до висновку, що господарська операція з надання позивачу нерезидентом консультаційних послуг з питань правового врегулювання укладання зовнішньоекономічних договорів поставки згідно із законодавством Нідерландів підпадає саме під дію виключення із загального правила за пунктом "й", а саме: "крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента".

Суд вважає, що в даному випадку ТОВ "ВК "Біопрепарат" здійснило компенсацію вартості послуг, наданих резиденту від нерезидента, що в силу вимог підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України є виключенням з переліку доходів, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Враховуючи те, що вищезазначена господарська операція ТОВ "ВК "Біопрепарат" з контрагентом не належить до переліку операцій, що міститься в підпункті 141.4.1. пункту 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, натомість така охоплюється винятком, встановленим абзацом "й" п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, спірна господарська операція не підлягає оподаткуванню податком з доходів нерезидентів.

Посилання ГУ ДФС у Полтавській області на статтю 103 Податкового кодексу України, в частині наявності у платника обов'язку надання довідок компаній-нерезидентів є помилковим, оскільки дана норма визначає порядок звільнення від оподаткування доходів нерезидентів по тих операціях, які підлягають оподаткуванню на підставі підпункту 141.4.1. пункту 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України.

Тож висновок податкової перевірки про порушення ТОВ "ВК "Біопрепарат" вимог пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України суд визнає спростованим, а податкове повідомлення-рішення від 05.02.2018 №0001311402 - протиправним, у зв'язку з чим таке підлягає скасуванню.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1830,03 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 02.05.2018 № 661 (а.с. 3).

Враховуючи ту обставину, що позовні вимоги позивача задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області у сумі пропорційній до задоволеної частини позовних вимог - 344,05 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" (вул. Софіївська, 36-Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 34815758) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.02.2018 №0001311402.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" (вул. Софіївська, 36-Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 34815758) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 344 (триста сорок чотири) грн 05 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 23.07.2018.

Суддя ОСОБА_10