Постанова

від 16.11.2021 по справі 372/5143/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 372/5143/15-ц

провадження № 22-ц/824/15699/2021

головуючий у суді І інстанції Потабенко Л.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Зиль Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА ПРО 2020 про зміну сторони виконавчого провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за невиконання договору ,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2020 року директор ТзОВ ОРЕНДА ПРО 2020 - ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 6 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за невиконання договору задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 авансовий платіж в сумі 819400 грн, штраф в сумі 79 930 грн, судовий збір в сумі 3197 грн 20 коп., а всього стягнено 902527 грн 20 коп.

На підставі виданого на виконання вищезазначеного рішення суду виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з боржника 16 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком Михайлом Михайловичем було відкрито виконавче провадження та того ж дня було об`єднано з іншими виконавчими провадженнями у зведене виконавче провадження ВП №59117670.

Зазначив, що 10 червня 2021 року ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА ПРО 2020 (код ЄДРПОУ 44202393) договір відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів за невиконання попереднього договору купівлі-продажу квартири від 20 липня 2021 року, підтвердженого рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 квітня 2016 року у цивільній справі № 372/5143/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за невиконання договору.

За вказаних обставин, просив замінити стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ТзОВ ОРЕНДА ПРО 2020 у виконавчому провадженні ВП № 59137670 по справі №372/5143/15-ц.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року заяву задоволено.

Змінено стягувача у справі № 372/5143/15-ц (зведеному виконавчому провадженні ВП№59137670) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за невиконання договору, із ОСОБА_3 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА ПРО 2020 .

Не погоджуючись із указаною ухвалою суду ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про заміну сторони у виконавчому провадженні.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ухвалу про заміну сторони у виконавчому провадженні було прийнято на підставі того, що 10 червня 2021 року між зацікавленою особою та ТОВ ОРЕНДА ПРО 2020 було укладено договір про відступлення права вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів за невиконання попереднього договору купівлі продажу квартири, від 20 липня 2021 року. Але, ОСОБА_1 не укладала з зацікавленою собою ОСОБА_4 договору від 20 липня 2021 року.

Зазначає, що ОСОБА_1 укладала попередній договір купівлі продажу квартири не 20 липня 2021 року, а 30 липня 2012 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрований в реєстрі під номером 4008. А підпис директора ТОВ ОРЕНДА ПРО 2020 ОСОБА_5 на договорі відступлення права (аркуш справи 146 в рази відрізняється від підпису тієї самої особи на заяві, про заміну сторони виконавчого провадження, яка подана до суду - аркуш справи 144 та аркуш справи 150. При цьому ухвалу від імені заявника ТОВ ОРЕНДА ПРО 2020 отримував Кулініченко Г.В. , доказів у підтвердження повноважень якого взагалі немає в матеріалах справи (аркуш справи 156). Також вказаний Кулініченко Г.В на аркуші справи підписується як представник заявника - ТОВ ОРЕНДА ПРО 2020 , а на аркуші справи 159 підписується як представник ОСОБА_3 , а не ОСОБА_3, який взагалі не брав участі у справі.

Крім того зазначає, що договір про відступлення права вимоги від 10 червня 2021 року між зацікавленою особою та ТОВ ОРЕНДА ПРО 2020 є нікчемним правочином, нікчемність якого не потребує визнання його нікчемним в судовому порядку і нікчемність його встановлена законом. І прийняття судових рішень на підставі нікчемних правочинів, нікчемність яких встановлена законом та не потребує доказування, не передбачено законодавством.

Вказує, що 10 червня 2021 року між зацікавленою особою та ТОВ ОРЕНДА ПРО 2020 було укладено договір про відступлення права вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів за невиконання попереднього договору купівлі продажу квартири, від 30 липня 2012 року (згідно судового рішення - договір від 20 липня 2021 року). Але, цей попередній договір купівлі-продажу квартири від 30 липня 2012 року, (згідно судового рішення - договір від 20 липня 2021 року), право вимоги за яким було відступлено ТОВ ОРЕНДА ПРО 2020 є нотаріально посвідченим - Саєнко Є.В приватним нотаріусом Обухівського районного округу Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 4008.

Звертає увагу, що згідно статті 513 ЦК України, заміна кредитора в даному договорі повинна була відбуватися в тій самій формі, що і договір. Також, попередній договір купівлі-продажу квартири, в якому відбулася заміна сторони, є договором з приводу купівлі-продажу нерухомого майна. Отже, заміна сторони в договорі купівлі - продажу нерухомого майна, також підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Наголошує на тому, що і договір від 10 червня 2021 року, укладений між зацікавленою особою та ТОВ ОРЕНДА ПРО 2020 про відступлення права вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів за невиконання попереднього договору купівлі продажу квартири від 30 липня 2012 року, (згідно судового рішення - договір від 20 липня 2021 року) є нікчемним правочином, нікчемність якого не потребує доказування в судовому порядку. Таким чином, Обухівський районний суд, прийняв ухвалу на підставі нікчемного правочину.

Також наголошує на тому, що на даний час Велика Палата Верховного Суду змінила практику Верховного Суду України щодо допустимості пред`явлення негаційного позову (позову про визнання недійсним нікчемного правочину) та у постанові від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказала, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин недійсний у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Кулініченко Г.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Крикунов О.В. просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомленні шляхом направлення судової повістки на поштову адресу (а.с. 192).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання, та їхніх представників.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для задоволення заяви про заміну сторони стягувача.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Як зазначено в ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі №909/1411/13 викладено наступний правовий висновок.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (стаття 513 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №756/9788/15-ц.

Згідно частини 1 статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно частини 4 та 5 статті 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Так, судом встановлено, що 10 червня 2021 року між зацікавленою особою та ТОВ ОРЕНДА ПРО 2020 було укладено договір про відступлення права вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів за невиконання попереднього договору купівлі продажу квартири, від 30 липня 2012 року.

Разом з тим, даний попередній договір купівлі-продажу квартири від 30 липня 2012 року, право вимоги за яким було відступлено ТОВ ОРЕНДА ПРО 2020 є нотаріально посвідченим - Саєнко Є.В. приватним нотаріусом Обухівського районного округу Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 4008.

Попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ч. 1 ст. 635 ЦК України).

Згідно вимог статті 657 ЦК України договори купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Таким чином, згідно статті 513 ЦК України, заміна кредитора в даному договорі повинна була відбуватися в тій самій формі, що і попередній договір.

Отже, попередній договір купівлі-продажу квартири в якому відбулася заміна сторони, є договором з приводу купівлі-продажу нерухомого майна. Тому, заміна сторони в договорі купівлі - продажу нерухомого майна, також підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Встановлено, що договір від 10 червня 2021 року, укладений між зацікавленою особою та ТОВ ОРЕНДА ПРО 2020 про відступлення права вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів за невиконання попереднього договору купівлі продажу квартири від 30 липня 2012 року, є нікчемним правочином, нікчемність якого не потребує доказування в судовому порядку.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи питання про заміну стягувача у справі, що переглядається, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для заміни сторони стягувача, що в силу ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача.

Керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба