Ухвала

від 10.12.2021 по справі 308/13918/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13918/19

1-кс/308/5284/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2019 року (справа №308/1310/19), в кримінальному провадженні № 12018070030003925 від 10.12.2018 року,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з вищевказаним клопотанням, мотивуючи його тим, що слідчим СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070030003925 від 10.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

В рамках даного кримінального провадження, слідчим було подано клопотання, погоджене з прокурором, про накладення арешту на майно у вигляді заборони на розпорядження об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках за кадастровими номерами 2110100000:23:001:0061, 2110100000:23:001:0060, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Дане клопотання розглянуто та винесено Ухвалу Ужгородським міськрайонним судом у справі №308/1310/19 від 07.02.2019 року, про накладення арешту.

Проте, 01.10.2021 року старшим дізнавачем СД Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 , кримінальне провадження №12018070030003925 від 10.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

За таких обставин, заявник просить слідчого суддю, арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2019 року (справа №308/1310/19), в рамках кримінального провадження № 12018070030003925 від 10.12.2018 року, у вигляді заборони на розпорядження об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках за кадастровими номерами 2110100000:23:001:0061, 2110100000:23:001:0060, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) скасувати.

Представник заявників в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині клопотання заявив про розгляд заявленого ним клопотання у його відсутності, вимоги клопотання підтримує повністю та просить його задоволити.

Слідчий та прокурор в судове засіданні не з`явилися, хоча про час і місце розгляду клопотання були повідомлені своєчасно і належним чином, однак прокурор надав суду заяву про розгляд даного клопотання без його участі. В задоволенні такого не заперечує.

Дослідивши зміст поданого клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст.131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.

У частині 1 статті 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Закарпатській області, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070030003925 від 10.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

В рамках даного кримінального провадження, слідчим було подано клопотання, погоджене з прокурором, про накладення арешту на майно у вигляді заборони на розпорядження об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках за кадастровими номерами 2110100000:23:001:0061, 2110100000:23:001:0060, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Дане клопотання розглянуто та винесено Ухвалу Ужгородським міськрайонним судом у справі №308/1310/19 від 07.02.2019 року, про накладення арешту.

Встановлено, що 01.10.2021 року старшим дізнавачем СД Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 , кримінальне провадження №12018070030003925 від 10.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Однак, як слідує з постанови слідчого про закриття кримінального провадження, питання щодо скасування арешту на земельні ділянки не вирішено.

Положеннями ч.1 та ч.4 ст.174 КПК України визначено, що клопотання про скасування арешту майна під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Відповідно до частини 3 статті 174 КПК України передбачено, що прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Таким чином, правом на вирішення питання про скасування арешту майна закон наділяє слідчого суддю або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, а також прокурора, але тільки у випадку закриття саме ним кримінального провадження.

Водночас, з наведених положень закону випливає, що хоча чинний КПК і наділяє слідчого правом на закриття кримінального провадження з визначених підстав, але при цьому не відносить до його повноважень вирішення питання про скасування арешту майна.

Частина 6 статті 9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час, необхідність в арешті майна, що накладений Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.02.2019 року, в рамках справи №308/1310/19, відпала.

З огляду на викладене, з урахуванням принципу змагальності сторін, слідчий суддя вважає, що на цей час завдання та мета застосування арешту майна досягнуті, тому таке втручання у здійснення права власності особи вже не відповідає потребам досудового розслідування, у зв`язку з чим відпала потреба у подальшому застосуванні обмеження права власності на майно у вигляді арешту на таке майно.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність правових підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст.174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 задоволити.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2019 року (справа №308/1310/19), в рамках кримінального провадження № 12018070030003925 від 10.12.2018 року, у вигляді заборони на розпорядження об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках за кадастровими номерами 2110100000:23:001:0061, 2110100000:23:001:0060, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1