Ухвала від 20.12.2021 по справі 917/349/20

УХВАЛА

20 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 917/349/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства Теплоенерго ,

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Істоміна О.А., судді - Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.)

від 21.09.2021,

у справі за позовом Комунального підприємства Теплоенерго

до Акціонерного товариства Полтаваобленерго ,

про стягнення 4 146 430,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2021 Комунальне підприємство Теплоенерго звернулося з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20 до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2021 касаційну скаргу Комунального підприємства Теплоенерго на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, як таку, що оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилався на пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, проте не зазначав, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

06.12.2021 до Верховного Суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу скаржник посилається на пункти 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу касаційного оскарження.

Комунальне підприємство Теплоенерго зазначає, що згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Вказує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення статті 81, 86 ГПК , не оцінивши наявний у справі доказ - рішення суду у справі № 917/2094/17 та не навівши мотивів відхилення цього доказу та доводів щодо його застосування, ухилився від відповіді на питання, що має суттєве значення для правильного вирішення цієї справи, а саме на питання про те, чи втратило зазначене рішення свою законну силу через перегляд його висновків в процесуальному порядку.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, як правильно зазначив скаржник, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме з питання: чи втрачає силу рішення суду у випадку, якщо його правовий висновок (в нашому випадку - про укладення додаткової угоди № 2 в редакції, яка встановлена рішенням господарського суду Полтавської області справі за №917/2094/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/73989185 ), яке постановою Верховного суду від 03.07.2019 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82888003 ), якщо цей висновок переглянутий в позапроцесуальному порядку, за межами судового провадження у відповідній справі (в нашому випадку - № 917/2094/17) .

Проте, суд зауважує, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода із ним.

Однак, скаржник в заяві про усунення недоліків не дотримався вказаних вимог, встановлених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не зазначив норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та не обґрунтував, в чому полягає незгода із ним.

З огляду на викладене, у касаційній скарзі та заяві про усунення недоліків відсутні обґрунтовані підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, а тому відповідно до приписів пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження лише через недослідження зібраних у справі доказів є неможливим.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене, скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, вичерпних обґрунтувань, позаяк відкриття касаційного провадження за відсутності або неточності таких обґрунтувань може призвести до порушення принципу "правової визначеності".

За таких обставин вимоги процесуального закону щодо змісту касаційної скарги, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 та частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржником виконані не були, а отже відсутні підстави вважати, що недоліки касаційної скарги були усунуті Комунальним підприємством Теплоенерго .

Статтею 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, тобто суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг.

Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до приписів статті 292 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, у зв`язку з неусуненням недоліків, касаційна скарга Комунального підприємства Теплоенерго на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20 підлягає поверненню на підставі статті 174 та частини 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства Теплоенерго на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20 повернути без розгляду.

2. Копії цієї ухвали надіслати Комунальному підприємству Теплоенерго та іншим учасникам справи, додані до скарги матеріали та копію касаційної скарги повернути заявнику.

3. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Копію касаційної скарги залишити в матеріалах справи №917/349/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова