Постанова

від 05.12.2022 по справі 917/349/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 року м. Харків Справа № 917/349/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

за участю секретаря судового засідання Семченко Ю.О.

представники сторін в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали заяви Комунального підприємства Теплоенерго (вх.252П/3) про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 за нововиявленими обставинами у справі №917/349/20, постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги АТ Полтаваобленерго

за позовом Комунального підприємства Теплоенерго, м.Кременчук Полтавської області

до Акціонерного товариства Полтаваобленерго, м.Полтава

про стягнення 4.146.430,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Теплоенерго» звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про стягнення 4.146.430,03 грн заборгованості за надані послуги з транспортування теплової енергії згідно умов договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 щодо оплати вартості наданих послуг з транспортування теплової енергії.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.10.2020 у справі №917/349/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з АТ «Полтаваобленерго» на користь КП «Теплоенерго» заборгованість за транспортування теплової енергії у грудні 2017 року у розмірі 3.185.557,20 грн, індекс інфляції у розмірі 640.409,83 грн, 3% річних у розмірі 320.463,00 грн, судовий збір у розмірі 62.196,45 грн.

Відповідач, АТ «Полтаваобленерго», з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в повному обсязі та відмовити в задоволенні позову КП «Теплоенерго».

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» задоволено. Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2020 у справі №917/349/20 скасовано. В позові відмовлено. Стягнуто з КП «Теплоенерго» на користь АТ «Полтаваобленерго» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 62.196,45 гривень.

25.01.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява КП Теплоенерго про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 за нововиявленими обставинами у справі №917/349/20 в порядку пункту 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України., в якій заявник просить переглянути постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 917/349/20 за нововиявленими обставинами та скасувати її і залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2020. Обґрунтовуючи заяву, позивач посилається на те, що в основу судового рішення апеляційного суду було покладено відсутність правової підстави для відповідного нарахування, а саме - додаткової угоди №2 від 10.11.2017 до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, яку визнано недійсною постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі №917/2058/20. Проте, зазначену постанову Східного апеляційного господарського суду скасовано постановою Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №917/2058/20.

Відповідно до витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 25.01.2022 для розгляду заяви визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В., суддя Барбашова С.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 заяву КП Теплоенерго про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20 залишено без руху.

Після усунення недоліків заяви, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 відкрито провадження за заявою КП «Теплоенерго» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20, відповідачу надано строк для надання відзиву на заяву про перегляд постанови з доказами його надсилання позивачу, та призначено її до розгляду на 14.03.2022.

Судова колегія зазначає про те, що 14.03.2022 судове засідання не відбулося.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 18.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 16.11.2022 №2738-IX "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" було продовжено.

Таким чином, на час постановлення даної постанови в Україні продовжено строк дії воєнного стану.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2022 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Стойка О.В., Попков Д.О., в зв`язку з відпусткою судді Барбашової С.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 справу №917/349/20 знову призначено до розгляду. Явку представників сторін визнано необов`язковою. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Офіційна електронна пошта суду: inbox@eag.court.gov.ua. Доведено до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові та електронні адреси, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду) копії ухвали суду від 21.11.2022.

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст.2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст.3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст.4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Тобто, ухвала суду від 21.11.2022 оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 25.11.2022 і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що в ході розгляду заяви про перегляд судом апеляційної інстанції заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГП України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд вказаної заяви в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши заяву представника Комунального підприємства Теплоенерго про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20 за нововиявленими обставинами, дійшла висновку про її задоволення, з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Предметом розгляду у справі є заява Комунального підприємства Теплоенерго про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 за нововиявленими обставинами у справі №917/349/20.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері господарського судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою стадією судового процесу (факультативна стадія), під час якої суд, що ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки у зв`язку з виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі на час вирішення справи.

Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

Законодавство, в тому числі і ГПК України, не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акту, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам господарського процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Отже, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2021 у справі №9901/424/18 та від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а, де, окрім іншого, вказано на те, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч.5 ст. 320 ГПК України).

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тобто те, по відношенню до чого позивач просить у суду захисту. Разом з тим підстава позову - це ті фактичні обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги. Фактичні обставини, викладені позивачем в позовній заяві, згодом в процесі розгляду справи набувають форму доказів, які можуть оскаржуватися відповідачем. Підставою позову виступають також і правові норми, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.

Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст.86 ГПК України.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Вище зазначено, що в якості нововиявлених обставин заявник вказує на те, що в основу судового рішення апеляційного суду було покладено відсутність правової підстави для відповідного нарахування, а саме - додаткової угоди №2 від 10.11.2017 до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, яку визнано недійсною постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі №917/2058/20. Проте, зазначену постанову Східного апеляційного господарського суду скасовано постановою Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №917/2058/20.

Скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі №917/2058/20 свідчить про те, що додаткова угода №2 від 10.11.2017 до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 є правовою підставою для нарахування плати за транспортування теплової енергії та є дійсною. При ухваленні постанови від 21.09.2021 у справі №917/349/20 суд апеляційної інстанції в основу судового рішення було поклав відсутність правової підстави для відповідного нарахування, а саме додаткової угоди №2 від 10.11.2017 до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, яку визнано недійсною постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі №917/2058/20. Таким чином, зазначена постанова від 08.07.2021 стала підставою для ухвалення судового рішення від 21.09.2021 у справі №917/349/20.

Колегія суддів враховує таке.

18.08.2016 між КП «Теплоенерго» (Компанія) та ПАТ «Полтаваобленерго» (Постачальник) було укладено договір на транспортування теплової енергії №1738, в редакції протоколу розбіжностей від 18.08.2016, відповідно до Розділу 1 якого Компанія зобов`язується транспортувати теплову енергію (в тому числі для надання послуг з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання) власного виробітку Постачальника місцевими (розподільчими) тепловими мережами (в т.ч. мережами гарячого водопостачання), що знаходяться у власності чи користуванні Компанії, до споживачів Постачальника, а Постачальник зобов`язується здійснювати оплату отриманих послуг.

Іншими умовами договору передбачено:

- вартість послуг Компанії з транспортування теплової енергії Постачальника визначається на основі визначених в акті виконаних робіт з транспортування теплової енергії (Додаток №1) обсягів транспортування теплової енергії та ціни, погодженої сторонами (п.2.2 договору в редакції протоколу розбіжностей від 18.08.2016).

- вартість послуг Компанії з транспортування теплової енергії Постачальника, за період з 01.06.2016 до 30.06.2016 визначається за ціною 26,54 грн. за 1Гкал. (без ПДВ), а з 01.07.2016 за ціною 28,71 грн. за 1Гкал. (без ПДВ).

- у разі затвердження НКРЕКП нових тарифів на транспортування теплової енергії, до договору вносяться зміни щодо ціни на транспортування теплової енергії шляхом укладення додаткової угоди.

- до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Постачальник надає Компанії два примірники належним чином оформленого зі свого боку акту. На підставі належним чином оформленого сторонами акта, Компанія виставляє рахунок Постачальнику; розрахунок за надані послуги Постачальник здійснює не пізніш 10 робочих днів з дати отримання рахунку та одного примірника належним чином оформленого сторонами акту (п.п.2.5, 2.6, 2.7);

- договір укладається строком на один календарний місяць, його дія вважається автоматично продовженою на наступний календарний місяць, якщо за 10 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії або перегляд його умов; набирає чинності з дня його підписання та його умови застосуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.06.2016 (п.6.6 в редакції протоколу розбіжностей від 18.08.2016).

Додатковою угодою №1 від 25.01.2017 до спірного договору внесено зміни до п.2.2 договору, відповідно до яких з 01.01.2017 вартість послуг Компанії з транспортування теплової енергії Постачальника визначається за ціною 29,48 грн за 1Гкал (без ПДВ).

Рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються КП «Теплоенерго» м. Кременчука» встановлено ціну (тариф) на транспортування теплової енергії для КП «Теплоенерго» у розмірі 99,23 грн. (з ПДВ) за 1Гкал (з 01.11.2017 до 28.02.2018).

На підставі зазначеного рішення сторони у судовому порядку уклали додаткову угодою №2 від 10.11.2017 про внесення змін до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 в частині вартості послуг Компанії з транспортування теплової енергії Постачальника та виклали п.2.2 договору в новій редакції. Розбіжності за означеною додатковою угодою (протокол розбіжностей від 10.11.2017 було врегульовано рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 у справі №917/2094/17, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 03.07.2019.

На виконання умов спірного договору позивачем було надано послуги з транспортування теплової енергії власного виробітку відповідача місцевими (розподільчими) тепловими мережами у грудні 2017 року в обсязі 88683,700 Гкал за ціною 82,69 грн на загальну суму 8.799.906,18 грн та направлено АТ «Полтаваобленерго» два рахунки №458 та за №477 від 31.12.20107, а також акти виконаних робіт за №31-12 та №31/1-12 від 31.12.2017 для підписання, які були надано супровідним листом №03-84 від 15.01.2018 та повторно супровідним листом за вих. №03-246 від 31.01.2018.

При цьому:

- актом №31-12 позивач залишив ціну транспортованої теплової енергії 29,48 грн.за 1 Гкал (без ПДВ) та виставив рахунок №458 на суму 3.137.274,58 грн (з ПДВ). Даний акт виконаних робіт був підписаний відповідачем та 31.01.2018 і проведена оплата на суму 3.137.274,58 грн.

- актом №31/1-12 позивач вказав різницю вартості послуги, а саме 53,21 грн/ Гкал. та зазначив що даний акт є невід`ємною частиною акту №31-12 від 31.12.2017. Відповідно даного акту було виставлено рахунок №477 на суму різниці 5.662.631,60 грн.

Вартість транспортування теплової енергії за грудень 2019 року встановлена додатковою угодою №2 від 10.11.2017, розбіжності за якою врегульовано рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 у справі за №917/2094/17 та становить 99,23 грн. за 1 Гкал. Судовими рішеннями було встановлено, що відповідач має оплачувати за транспортування теплової енергії за тарифом, який був встановлений в установленому порядку Виконкомом Кременчуцької міської ради і який не може встановлюватись за погодженням сторін, оскільки такий тариф є регульованим.

В свою чергу, відповідач листом за вих.№04-35/1780 від 07.02.2018 відповів, що акт виконаних робіт за №31/1-12 від 31.12.2017 не враховує та не визнає, як такий, що не відповідає умовам договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016.

Позивач наполягав на тому, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору станом на дату звернення з позовом за АТ «Полтаваобленерго» рахується заборгованість за транспортування теплової енергії в грудні 2017 року в розмірі 3.185.557,20 грн. При визначенні розміру заборгованості позивачем враховані здійснені відповідачем часткові оплати, в тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, позивач заявив про стягнення з відповідача окрім заборгованості за надані послуги, індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 640.409,83 грн та 3% річних у розмірі 320.463 грн, всього 4.146.430,03 грн.

Господарський суд, виносячи рішення від 29.10.2020, яким задовольнив позовні вимоги зазначив, що у зв`язку із встановленням Виконкомом Кременчуцької міської ради Полтавської області тарифів на теплову енергію, до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 були внесені зміни шляхом укладення, зокрема, додаткової угоди №2 від 10.11.2017 (судове рішення, яким врегульовані розбіжності за додатковими угодами, набрало законної сили), а відтак, правомірним є застосування позивачем ціни (тарифу) на транспортування теплової енергії у відповідних встановлених виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області розмірах.

Слід зазначити, що спірна додаткова угода №2 від 10.11.2017 про внесення змін до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, стала предметом судового розгляду у справі №917/2058/20.

Так, рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.04.2021 у справі №917/2058/20 за позовом АТ Полтаваобленерго до КП Теплоенерго про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди №2 від 10.11.2017 про внесення змін до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, укладеного між сторонами, - в задоволенні позову відмовлено.

08.07.2021 Східний апеляційний господарський суд виніс постанову у справі №917/2058/20, якою вищезазначене рішення скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову. Визнав недійсною з моменту укладення додаткову угоду №2 від 10.11.2017 про внесення змін до договору на транспортування теплової енергії № 1738 від 18.08.2016.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20 рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2020 у справі №917/349/20 скасовано; ухвалено нове рішення, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи постанову суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Східного апеляційного господарського суду у справі №917/2058/20 від 08.07.2021 визнано недійсною з моменту укладення додаткову угоду №2 від 10.11.2017 про внесення змін до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016. Тож, зважаючи на вищенаведені обставини, судом першої інстанції в межах даної справи №917/349/20 стягнуто з відповідача АТ «Полтаваобленерго» заборгованості у розмірі 4.146.430,03 грн на підставі протиправного та нечинного рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017, а також за відсутності правової підстави для відповідного нарахування, а саме додаткової угоди №2 від 10.11.2017 до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, яку визнано недійсною з моменту укладення постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі №917/2058/20.

Тобто, в основу судового рішення апеляційного суду у справі №917/349/20 було покладено відсутність правової підстави для відповідного нарахування, а саме - додаткової угоди №2 від 10.11.2017 до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016.

Однак, 22.12.2021 Верховним Судом було винесено постанову у справі №917/2058/20 про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди №2 від 10.11.2017, якою задоволено касаційну скаргу КП "Теплоенерго"; скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 і залишено в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 27.04.2021 у справі №917/2058/20.

Зазначена постанова Верховного Суду від 22.12.2022 - набрала законної сили.

Додаткова угода №2 від 10.11.2017 до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 - є дійсною.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в п.1 ч.2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Вартість транспортування теплової енергії за грудень 2019 року встановлена саме додатковою угодою №2 від 10.11.2017, розбіжності за якою врегульовано рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 у справі за №917/2094/17 (яке постановою Верховного суду від 03.07.2019 залишене в силі) та становить 99,23 грн. за 1 Гкал. Відповідач має оплачувати за транспортування теплової енергії за тарифом, який був встановлений в установленому порядку Виконкомом Кременчуцької міської ради і який не може встановлюватись за погодженням сторін, оскільки такий тариф є регульованим.

Тобто, правомірним є застосування позивачем ціни (тарифу) на транспортування теплової енергії у відповідних встановлених виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області розмірах.

Відповідно до п.1 ч.2ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судового рішення є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.320 ГПК України, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Тобто, нововиявленою обставиною у даній справі є не подія у вигляді постанови, а обставина, яка цією постановою встановлена.

Таким чином, обставини, викладені в постанові Верховного Суду у справі №917/2058/20 є достатньою і істотною підставою для перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20, оскільки містять одночасну наявність трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи №917/349/20, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду цієї справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи №917/349/20 (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів робить висновок, що на час розгляду та вирішення справи №917/349/20 і ухвалення Постанови Східним апеляційним господарським судом від 21.09.2021 не було відомо, що застосування позивачем ціни (тарифу) на транспортування теплової енергії у розмірі 99,23 грн. за 1 Гка, встановлене дійсною додатковою угодою №2 від 10.11.2017 до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016.

Наведені заявником обставини є нововиявленими і тягнуть необхідність перегляду рішення апеляційного суду.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду.

Положеннями частини 2 статті 325 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог є правомірним.

Враховуючи викладене, постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20 підлягає скасуванню, а заява КП Теплоенерго про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20 задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні постановлено часткову зміну статті Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, та від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб; Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 15.08.2022 №2500-ІХ, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, - оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням та продовженням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд апеляційної інстанції був вимушений вийти за межі строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Керуючись статтями 269, 270, 325 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Комунального підприємства Теплоенерго про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 за нововиявленими обставинами у справі №917/349/20 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №917/349/20 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2020 у справі №917/349/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

У судовому засіданні 05.12.2022 проголошено вступну та резолютивну частину постанови, але через обставини запровадження воєнного стану та фізичної небезпеки для звичайного функціонування Східного апеляційного господарського суду, повний текст постанови складено та підписано 19.12.2022.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка