Постанова

від 21.09.2021 по справі 917/349/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2021 р. Справа № 917/349/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Полупан Ю.В.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Полтаваобленерго (вх. №202П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2020 у справі №917/349/20 (суддя Киричук О.А., повний текст рішення підписано 10.11.2020)

за позовом Комунального підприємства Теплоенерго , м.Кременчук Полтавської області

до Акціонерного товариства Полтаваобленерго , м.Полтава

про стягнення 4.146.430,03 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство Теплоенерго звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства Полтаваобленерго про стягнення 4.146.430,03 грн заборгованості за надані послуги з транспортування теплової енергії згідно умов договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 щодо оплати вартості наданих послуг з транспортування теплової енергії.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.10.2020 у справі №917/349/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з АТ Полтаваобленерго на користь КП Теплоенерго заборгованість за транспортування теплової енергії у грудні 2017 року у розмірі 3.185.557,20 грн, індекс інфляції у розмірі 640.409,83 грн, три проценти річних у розмірі 320.463,00 грн, судовий збір у розмірі 62.196,45 грн.

Відповідач, АТ Полтаваобленерго , з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в повному обсязі та відмовити в задоволенні позову КП Теплоенерго . Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник зазначає, що рішення, прийняте судом першої інстанції, є помилковим і винесеним без встановлення судом обставин, що мають суттєве значення для справи, судом зроблено помилкові висновки, які не відповідають обставинам справи, чим порушено норми господарського процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- заборгованість за договором на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 фактично є різницею між вартістю за транспортування (1Гкал) за ціною визначеною в такому договорі (разом з протоколом узгодження розбіжностей від 18.08.2016) 29,28 грн без ПДВ, та ціною за транспортування (1Гкал) визначеною на підставі тарифу, встановленого рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017 - 99,23 грн з ПДВ. Своєю чергою, місцевим судом не враховано, що ціну за транспортування теплової енергії встановлено саме в укладеному договорі №1738 від 18.08.2016, який на момент розгляду справи є чинним;

- заборгованість за договором на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, а отже й 3% річних та інфляційна індексація, розраховані на підставі протиправного та нечинного рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017, оскільки останнє визнано такими рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 у справі №524/9942/17, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020;

- залишення місцевим судом поза увагою, що позивачем не надано жодного первісного документу щодо об`єму наданих ним послуг з транспортування теплової енергії, оскільки рахунки щодо наданих послуг сторонами не підписувались та не виставлялись, тоді як відсутні також будь-які акти погодження об`ємів постачання, які повинні погоджуватися сторонами згідно з п.2 договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 апеляційну скаргу АТ Полтаваобленерго залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ Полтаваобленерго та призначено її до розгляду на 02.03.2021 на 10:00 годину, що відображено у відповідній ухвалі апеляційного господарського суду від 15.02.2021.

26.02.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від АТ Полтаваобленерго надійшла заява (вх.№2563) в порядку вимог п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, в якій відповідач просив провадження у справі №917/349/20 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням в господарській справі №917/2058/20.

01.03.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від КП "Теплоенерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач наводить доводи з приводу необґрунтованості апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2020 залишити без змін.

Обґрунтовуючи відзив на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що вартість транспортування теплової енергії за грудень 2017 року встановлена додатковою угодою №2 від 10.11.2017 щодо внесення змін до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, у зв`язку із встановленням Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області тарифів на теплову енергію, відповідні розбіжності врегульовані судовим рішенням у справі №917/2094/17, що набрало законної сили. Своєю чергою, позивач зауважує, що Верховним Судом було відмовлено у відкритті касаційного провадження за заявою АТ Полтаваобленерго про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у справі №917/2094/17, а ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.11.2020 відмовлено в задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 10.05.2018. Твердження скаржника про те, що позивачем за грудень 2017 не виставлялося жодного рахунку щодо наданої послуги транспортування, а також відсутні будь-які акти погодження об`ємів постачання, є безпідставними, оскільки матеріали справи містять копії рахунків, актів виконаних робіт та доказів їх направлення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 зупинено апеляційне провадження за скаргою АТ Полтаваобленерго на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2020 у справі №917/349/20 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №917/2058/20.

Постановою Верховного суду від 13.05.2021 ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі №917/349/20 скасовано. Справу №917/349/20 передано до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

11.06.2021 матеріали справи №917/349/20 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

14.06.2021 на електрону адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Верховного Суду від 09.06.2021 про витребування з Господарського суду Полтавської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №917/349 за позовом КП Теплоенерго до АТ Полтаваобленерго про стягнення 4.136.430,03 грн, для можливості виправлення описки в постанові.

16.06.2021 матеріали справи №917/349/20 відправлено на адресу Верховного Суду.

21.07.2021 матеріали справи №917/349/20 повернулися до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 у справі №917/349/20 апеляційну скаргу АТ Полтаваобленерго призначено до розгляду на 17.08.2021. Сторонам по справі надано строк для подачі письмові пояснень, заперечень на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України).

12.08.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від АТ Полтаваобленерго надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в якому відповідач підтримує позицію, наведену в апеляційній скарзі та просить рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2020 у справі №917/349/20 скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також, 12.08.2021 від АТ Полтаваобленерго надійшло клопотання (вх№9292) про долучення нових доказів, які не були відомі на момент розгляду справи, а саме постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі №917/2058/20.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Зубченко І.В., Пелипенко Н.М., в зв`язку з відпусткою судді Барбашової С.В.

Для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного дослідження матеріалів справи в судовому засіданні було оголошено перерву до 21.09.2020, що відображено в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді, Барбашової С.В., Пелипенко Н.М., в зв`язку з відпусткою судді Зубченко І.В.

Представник позивача у судове засідання, попри належне повідомлення, не з`явився, про причини неявки не повідомив, що, за висновком судової колегії, враховуючи повідомлення його належним чином, доведення позиції до відома суду безпосередньо зі змісту відзиву на апеляційну скаргу та достатність матеріалів справи для апеляційного перегляду, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судова колегія також враховує, що провадження у цій справі в суді першої інстанції було відкрито майже рік тому і продовження цього періоду перебування сторін у невизначеному стану довкола питання щодо стягуваних коштів через неявку представників у судове засідання на стадії апеляційного перегляду є несумісним із вимогами ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в попередньому судовому засіданні представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 18.08.2016 між Комунальним підприємством Теплоенерго (Компанія за договором, позивач по справі) та Публічним акціонерним товариством Полтаваобленерго (Постачальник за договором, відповідач по справі) було укладено договір на транспортування теплової енергії №1738, в редакції протоколу розбіжностей від 18.08.2016, відповідно до Розділу 1 якого Компанія зобов`язується транспортувати теплову енергію (в тому числі для надання послуг з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання) власного виробітку Постачальника місцевими (розподільчими) тепловими мережами (в т.ч. мережами гарячого водопостачання), що знаходяться у власності чи користуванні Компанії, до споживачів Постачальника, а Постачальник зобов`язується здійснювати оплату отриманих послуг.

Як встановлено у п.2.1 укладеного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Умовами п.2.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 18.08.2016) визначено, що вартість послуг Компанії з транспортування теплової енергії Постачальника визначається на основі визначених в акті виконаних робіт з транспортування теплової енергії (Додаток №1) обсягів транспортування теплової енергії та ціни, погодженої сторонами.

Вартість послуг Компанії з транспортування теплової енергії Постачальника, за період з 01.06.2016 до 30.06.2016 визначається за ціною 26,54 грн. за 1Гкал. (без ПДВ), а з 01.07.2016 за ціною 28,71 грн. за 1Гкал. (без ПДВ).

У разі затвердження НКРЕКП нових тарифів на транспортування теплової енергії, до договору вносяться зміни щодо ціни на транспортування теплової енергії шляхом укладення додаткової угоди.

Відповідно до п.п.2.5, 2.6 договору до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Постачальник надає Компанії два примірники належним чином оформленого зі свого боку акта. На підставі належним чином оформленого сторонами акта, Компанія виставляє рахунок Постачальнику.

Згідно з п.2.7 договору, розрахунок за надані послуги Постачальник здійснює не пізніш 10 робочих днів з дати отримання рахунку та одного примірника належним чином оформленого сторонами акта.

Постачальник зобов`язується: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг з транспортування теплової енергії місцевими (розподільчими) тепловими мережами, наданих Компанією Постачальнику (п.4.1 договору).

Умовами п.6.6 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 18.08.2016) сторони погодили, що останній набирає чинності з дня його підписання та згідно з ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України його умови застосуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.06.2016.

Договір укладається строком на один календарний місяць, його дія вважається автоматично продовженою на наступний календарний місяць, якщо за 10 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатковою угодою №1 від 25.01.2017 до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 внесено зміни до п.2.2 договору, відповідно до яких з 01.01.2017 вартість послуг Компанії з транспортування теплової енергії Постачальника визначається за ціною 29,48 грн за 1Гкал (без ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством Теплоенерго м. Кременчука встановлено ціну (тариф) на транспортування теплової енергії для КП Теплоенерго у розмірі 99,23 грн. (з ПДВ) за 1Гкал (з 01.11.2017 до 28.02.2018).

На підставі зазначеного рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017 сторони у судовому порядку уклали додаткову угодою №2 від 10.11.2017 про внесення змін до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 в частині вартості послуг Компанії з транспортування теплової енергії Постачальника та виклали п.2.2 договору в новій редакції. Розбіжності за означеною додатковою угодою (протокол розбіжностей від 10.11.2017 було врегульовано рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 у справі №917/2094/17, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 03.07.2019.

Місцевим судом з пояснень позивача встановлено, що на виконання умов договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 останнім було надано послуги з транспортування теплової енергії власного виробітку Відповідача місцевими (розподільчими) тепловими мережами у грудні 2017 року в обсязі 88683,700 Гкал за ціною 82,69 грн на загальну суму 8.799.906,18 грн та направлено АТ Полтаваобленерго два рахунки №458 та за №477 від 31.12.20107, а аткож акти виконаних робіт за №31-12 та №31/1-12 від 31.12.2017 для підписання, які були надано супровідним листом №03-84 від 15.01.2018 та повторно супровідним листом за вих. №03-246 від 31.01.2018.

При цьому:

- актом №31-12 позивач залишив ціну транспортованої теплової енергії 29,48 грн.за 1 Гкал (без ПДВ) та виставив рахунок №458 на суму 3.137.274,58 грн (з ПДВ). Даний акт виконаних робіт був підписаний Відповідачем та 31.01.2018 і проведена оплата на суму 3.137.274,58 грн.

- актом №31/1-12 позивач вказав різницю вартості послуги, а саме 53,21 грн/ Гкал. та зазначив що даний акт є невід`ємною частиною акту №31-12 від 31.12.2017. Відповідно даного акту було виставлено рахунок № 477 на суму різниці 5.662.631,60 грн.

Вартість транспортування теплової енергії за грудень 2019 року встановлена додатковою угодою №2 від 10.11.2017, розбіжності за якою врегульовано рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 у справі за №917/2094/17 та становить 99,23 грн. за 1 Гкал. Судовими рішеннями було встановлено, що відповідач має оплачувати за транспортування теплової енергії за тарифом, який був встановлений в установленому порядку виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради і який не може встановлюватись за погодженням сторін, оскільки такий тариф є регульованим.

В свою чергу, відповідач листом за вих.№04-35/1780 від 07.02.2018 відповів, що акт виконаних робіт за №31/1-12 від 31.12.2017 не враховує та не визнає, як такий, що не відповідає умовам договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016.

Позивач наполягає на тому, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору станом на дату звернення з позовом за АТ Полтаваобленерго рахується заборгованість за транспортування теплової енергії в грудні 2017 року в розмірі 3.185.557,20 грн.

При визначенні розміру заборгованості позивачем враховані здійснені відповідачем часткові оплати, в тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду із даною позовною заявою. Позивач заявив про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з транспортування теплової енергії за договором №1738 від 18.08.2016, у тому числі: заборгованість за транспортування теплової енергії у грудні 2017 року у розмірі 3.185.557,20 грн, індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 640.409,83 грн та 3% річних у розмірі 320.463 грн, всього 4.146.430,03 грн.

Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги зазначив, що в даному випадку матеріалами справи підтверджується факт неповного (несвоєчасного) розрахунку відповідачем за надані КП Теплоенерго послуги з транспортування теплової енергії протягом грудня 2017 року за договором на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, що стало підставою для правомірного нарахування на суму означеної заборгованості 3% річних та інфляційної індексації.

Судом враховано, що у зв`язку із встановленням виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області тарифів на теплову енергію, до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 були внесені зміни шляхом укладення, зокрема, додаткової угоди №2 від 10.11.2017 (судове рішення, яким врегульовані розбіжності за додатковими угодами, набрало законної сили), а відтак, правомірним є застосування позивачем ціни (тарифу) на транспортування теплової енергії у відповідних встановлених виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області розмірах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сутність розглянутого місцевим судом спору полягала у спонуканні відповідача до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) грошових зобов`язань з оплати наданих КП Теплоенерго послуг з транспортування теплової енергії у грудні 2017 року за договором на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, та застосованих наслідків невиконання (несвоєчасного виконання) таких грошових зобов`язань з оплати у вигляді стягнення нарахованих 3% річних та інфляційної індексації.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами Господарського та Цивільного кодексів України, які регламентують правовідносини у сфері надання послуг, а також іншими відповідними нормативно-правовим актами з теплопостачання.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

Враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, при цьому ст.903 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок з оплати наданих послуг, в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Підставою для стягнення з підприємства відповідача на користь позивача є спірний договір на транспортування теплової енергії в редакції додаткової угоди №2 від 10.11.2017, абзац 4-й якої базується на тарифі прийнятого для позивача в розмірі 99,23 грн з ПДВ, на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством Теплоенерго м. Кременчука .

Отже, вихідними даними для розрахунку заборгованості позивачем взято ціну за транспортування теплоенергії у розмірі 99,23 грн за 1 Гкал з ПДВ.

Як вже було зазначено, на підставі вказаного рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017 сторони у судовому порядку уклали додаткову угодою №2 від 10.11.2017 про внесення змін до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 в частині вартості послуг Компанії з транспортування теплової енергії Постачальника та виклали п.2.2 договору в новій редакції. Розбіжності за означеною додатковою угодою (протокол розбіжностей від 10.11.2017) було врегульовано рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 у справі №917/2094/17, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 03.07.2019.

Господарські взаємовідносини між КП Теплоенерго та АТ Полтаваобленерго в межах договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 були предметом розгляду цілої низки судових справ.

Так, 03.10.2018 Полтавським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі №524/9942/17, яким частково задоволено позовні вимоги АТ Полтаваобленерго , а саме - визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством Теплоенерго м. Кременчука .

Зазначене рішення залишено без змін поставною Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №524/9942/17.

При вирішенні даного спору адміністративний суд дійшов висновку, що виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області як суб`єкт владних повноважень приймаючи оскаржуване рішення від 10.10.2017 №1093 діяв не на підставах, не у спосіб та не у порядку, передбаченому чинним законодавством, а з порушенням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та Закону України Про доступ до публічної інформації .

Одночасно, адміністративним судом встановлено у вказаному протиправному рішенні ознаки регуляторного (нормативного) акту, яким відповідному колу третіх осіб, визначеним територіальним принципом, покладено не обґрунтовані (фінансові) обов`язки щодо сплати грошових сум, що і з врахуванням недоведеності відповідачем факту дотримання Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності при прийнятті оскаржуваного рішення дає адміністративному суду підстави для визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1093 від 10.10.2017. Також, у вказаній постанові, апеляційним судом, із дотриманням правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, визначено, що визнання протиправним в судовому порядку рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1093 від 10.10.2017 унеможливлює його застосування з моменту його прийняття, а застосування до фізичних/юридичних осіб нормативно-правових актів, які є протиправними, у будь-якому випадку є незаконними.

Таким чином, при розгляді адміністративним судом справи №524/9942/17 встановлено, що волевиявлення відповідного органу самоврядування в частині відповідних повноважень по встановленню тарифів вчинено останнім не на підставах, не у спосіб та не у порядку, передбаченому чинним законодавством, отже, заборгованість у розмірі 4.146.430,03 грн, що являється предметом розгляду даної господарської справи №917/349/20 розрахована у відповідності до протиправного та нечинного рішення органу самоврядування.

Невід`ємною складовою принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, можливість відступу судом від своєї попередньої позиції лише за наявності вагомих підстав, елементом правової визначеності є принцип єдності судової практики, який полягає у забезпеченні однакового правозастосування у судочинстві, що сприяє передбачуваності щодо вирішення спорів між учасниками судового процесу.

Ґрунтуючись на зазначені правовій позиції Постановою Східного апеляційного господарського суду у справі №917/2058/20 від 08.07.2021 задоволено позовну заяву АТ Полтаватеплоенерго та визнано недійсною з моменту укладення додаткову угоду №2 від 10.11.2017 про внесення змін до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016.

Таким чином, зважаючи на вищенаведені обставини, судом першої інстанції в межах даної справи №922/349/21 стягнуто з відповідача АТ Полтаватеплоенерго заборгованості у розмірі 4.146.430,03 грн на підставі протиправного та нечинного рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017, а також за відсутності правової підстави для відповідного нарахування, а саме - додаткової угоди №2 від 10.11.2017 до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, яку визнано недійсною з моменту укладення постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі №917/2058/20.

В той же час, судом першої інстанції в оскаржуваному рішення не враховано вищенаведених обставин, в зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проте, рішення суду першої інстанції наведеним вище вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

У зв`язку з тим, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Полтаватеплоенерго судом апеляційної інстанції задовольняється, витрати зі сплати судового збору підлягають перерозподілу, а саме: з позивача на користь відповідача за подання апеляційної скарги стягненню підлягає сума в розмірі 62.196,45 грн.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 4 ч.1 ст. 275, п.1 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Полтаватеплоенерго задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2020 у справі №917/349/20 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Теплоенерго (місцезнаходження: 39600, м.Кременчук Полтавської області, вул.Софіївська, 68, код ЄДРПОУ 31700972) на користь Акціонерного товариства Полтаваобленерго (місцезнаходження: 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 код ЄДРПОУ 00131819) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 62.196,45 гривень.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27.09.2021

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко