Постанова

від 14.12.2021 по справі 395/456/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 395/456/20

провадження № 61-6961св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Вентура , державний реєстратор Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Павленко Наталія Володимирівна ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вентура на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2020 року у складі судді Забуранного Р. А., додаткове рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2020 року у складі судді Забуранного Р. А.та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2021 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Дуковського О. Л., Черненка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вентура (далі - ТОВ Вентура ), державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Павленко Н. В. про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та визнання недійсним договору оренди землі і застосування наслідків його недійсності .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шпола Черкаської області померла ОСОБА_2 17 серпня 2012 року позивач оформила на своє ім`я в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 5,68 га з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, яка розташована на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР № 005910, виданого 28 травня 2002 року Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області. Вказала, що на момент набуття нею права власності на земельну ділянку спірна ділянка перебувала в користуванні відповідача на підставі договору оренди землі від 10 березня 2004 року № 108, зареєстрованого 08 серпня 2005 року за № 915 у Новомиргородському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру , та додаткової угоди про зміну і доповнення договору № 108, укладеної 20 липня 2006 року, зареєстрованої у Новомиргородському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру 17 серпня 2006 року за № 138.

Відповідно до абзаців 2 та 7 пункту 2 додаткової угоди змінено деякі умови договору та викладено у такій редакції:

Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8).

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п.40).

Відповідно до пункту 6 додаткової угоди ця угода набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

16 серпня 2016 року закінчився строк договору № 108, на який його було укладено.

Після закінчення дії договору № 108 позивач в усному порядку надав згоду відповідачеві на використання ним у 2017 році належної їй земельної ділянки, однак при умові, що той протягом року надасть позивачеві проект договору оренди земельної ділянки та сплатить орендну плату за 2017 рік, на що відповідач погодився, однак не виконав жодної із вказаних вимог.

Посилалась на те, що протягом 2018 року відповідач в особі його керівника ігнорував пропозиції позивача укласти договір оренди щодо земельної ділянки та сплатити орендну плату за використання ним належної позивачеві земельної ділянки у 2017 і 2018 роках.

05 липня 2018 року позивачу стало відомо про те, що 25 жовтня 2017 року на підставі рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 08 листопада 2017 року індексний номер 38009419 вчинено запис № 23248885 про право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080 на основі Державного акту серії І-КР № 005910, виданого 28 травня 2002 року Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіроворадської області та про реєстрацію за ТОВ Вентура права оренди строком на 25 років відносно земельної ділянки з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, яке виникло у останнього на підставі договору оренди землі № 80К, начебто укладеного 23 грудня 2015 року між ТОВ Вентура та ОСОБА_2 , тобто уже після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є стороною договору.

Посилаючись на зазначені обставини просила:

визнати незаконним та скасувати рішення від 08 листопада 2017 року, індексний номер 38009419, прийняте державним реєстратором Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Павленко Н. В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080 за ОСОБА_2 ;

припинити за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080;

визнати недійсним договір оренди землі, серія та номер 80 К, виданий 23 грудня 2015 року сторонами: орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - ТОВ Вентура щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, площею 5,68 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський р-н, Коробчинська сільська рада;

припинити за ТОВ Вентура право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080;

застосувати наслідки недійсності договору оренди землі серії та номер 80 К, укладеного 23 грудня 2015 року між сторонами: орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - ТОВ Вентура щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, площею 5,68 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, Коробчинська сільська рада

та стягнути із ТОВ Вентура на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 81 339,70 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2020 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення, індексний номер 38009419, від 08 листопада 2017 року, прийняте державним реєстратором Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Павленко Н. В., про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080 за ОСОБА_2

Припинено за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080.

Визнано недійсним договір оренди землі серія та номер: 80 К, виданий 23 грудня 2015 року сторонами: орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - ТОВ Вентура щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, площею 5,68 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, Коробчинська сільська рада.

Припинено за ТОВ Вентура право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080.

Застосовано наслідки недійсності договору оренди землі серії та номер 80 К, укладеного 23 грудня 2015 року, між орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - ТОВ Вентура щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, площею 5,68 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, Коробчинська сільська рада

Додатковим рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2020 рокузаяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Доповнено рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2020 року.

Стягнуто з ТОВ Вентура на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з сплаченої суми судового збору у розмірі 1 261,20 грн.

Стягнуто з державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Павленко Н. В. на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з сплаченої суми судового збору у розмірі 1 261,20 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки договір укладений 23 грудня 2015 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка є стороною договору, та переходу прав власника на земельну ділянку 17 грудня 2012 року до ОСОБА_1 , то такий правочин є недійсним та підлягає скасуванню. Разом з тим, враховуючи те, що відповідач весь цей час незаконно користувався належною позивачу земельною ділянкою та відповідно отримував прибутки від вирощеної ним сільськогосподарської продукції, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача вартість того, що було ним одержано за період 2017, 2018, 2019 та 2020 років. Водночас, оскільки сторонами не надано офіційну інформацію щодо кількості отриманих відповідачем доходів від використання належної позивачу земельної ділянки за вказаний період, то суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на стягнення з ТОВ Вентура частини отриманого ним прибутку, який виражається у максимальному розмірі орендної плати встановленої законом.Крім того, при проведенні державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 , яка не могла бути власником цього нерухомого майна у зв`язку із смертю, що є недопустимим, вчинені дії державного реєстратора є незаконними, оскільки грубо порушили право власності ОСОБА_1 , тому як наслідок рішення від 08 листопада 2017 року, прийняте державним реєстратором Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Павленко Н. В., про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 , підлягає скасуванню, а право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 припиненню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу Головатюка С. А., який діє в інтересах ТОВ Вентура задоволено частково.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2020 року скасовано в частині визнання недійсним договору оренди землі і застосування наслідків його недійсності та ухвалено в цій частині нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Вентура , державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Павленко Н. В. про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 23 грудня 2015 року між орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - ТОВ Вентура щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, площею 5,68 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський р-н, Коробчинська сільська рада, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 жовтня 2017 року, номер запису: 23249040 та про застосування наслідків його недійсності шляхом стягнення з ТОВ Вентура на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 81 339,70 грн відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Вентура судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 522,40 грн.

Стягнуто з ТОВ Вентура на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 840,80 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про те, що зазначені у вказаному вище листі від 30 жовтня 2017 року № 520/118-17 обставини не відповідають дійсності, оскільки згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, власником на дату запиту державного реєстратора є позивач - ОСОБА_1 . Крім того, вважає правильним висновок суду про незаконність вчинюваних дій державним реєстратором при проведенні державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 , яка не могла бути власником цього нерухомого майна у зв`язку із смертю, що є недопустимим, оскільки грубо порушує право власності ОСОБА_1 , тому як наслідок рішення від 08 листопада 2017 року, прийняте державним реєстратором підлягає скасуванню, а право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 припиненню. Проте, ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції також дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання оспорюваного договору недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України та про необхідність застосування наслідків його недійсності. Оспорюваний договір оренди укладений 23 грудня 2015 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка є стороною договору, та переходу прав власника на земельну ділянку 17 грудня 2012 року до ОСОБА_1 , тобто він не є укладеним, тому суду належало відмовити у задоволенні позову в частині визнання договору оренди недійсним з тих підстав, що оспорюваний договір оренди землі між сторонами не укладався, а тому є нікчемним і визнанню недійсним у судовому порядку не підлягає. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову в частині визнання оспорюваного договору оренди земельної ділянки недійсним, оскільки він є недійсним (нікчемним) в силу закону, не має юридичної сили, не породжує тих прав і обов`язків, на встановлення яких він був спрямований, визнання його недійсним в судовому порядку не потребує.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2021 року ТОВ Вентура подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2020 року, додаткове рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2021 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 після отримання спадщини у 2012 році здійснила державну реєстрацію прав на спірну земельну ділянку. Навпаки, матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення державним реєстратором оспорюваного позивачем рішення зареєстрованим власником спірної земельної ділянки була ОСОБА_2 (і є дотепер). Саме тому відповідь на запит державного реєстратора містила інформацію про те, що власником земельної ділянки є ОСОБА_2 , яка на той момент вже померла. Суди не надали належної оцінки тій обставині, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та на підставі документів, необхідних для вчинення відповідних дій.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються у частині задоволених позовних вимог. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2021 року залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 05 липня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2021 року повернуто, оскільки ОСОБА_1 не виконала вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року касаційну скаргу ТОВ Вентура залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року поновлено ТОВ Вентура строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду та 19 липня 2021 року передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 01 липня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 921/403/17-г/6, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України .

Фактичні обставини

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17 серпня 2012 року у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна є її дочка ОСОБА_1 .

Майно складається з земельної ділянки, площею 5,68 га, з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, яка розташована на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР № 005910, виданого 28 травня 2002 року Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, реєстровий № 1410, виданим 17 серпня 2012 року приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Білоусом В. П.

Відповідно до договору оренди землі від 10 березня 2004 року № 108 ОСОБА_2 надала ТОВ Вентура в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, площею 5,68 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, Коробчинська сільська рада, який був зареєстрований 08 серпня 2005 року за № 915 у Новомиргородському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру .

Відповідно до додаткової угоди про зміну і доповнення до договору № 108, укладеної 20 липня 2006 року, зареєстрованої у Новомиргородському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру 17 серпня 2006 року № 138, зазначений договір оренди укладений строком на 10 років, тобто до 16 серпня 2016 року.

25 жовтня 2017 року на підставі рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 38009419 від 08 листопада 2017 року вчинено запис № 23248885 про право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080 на основі державного акту серії І-КР №005910, виданого 28 травня 2002 року Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, та про реєстрацію за ТОВ Вентура права оренди строком на 25 років відносно земельної ділянки з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, яке виникло у останнього на підставі договору оренди землі № 80 К, укладеного 23 грудня 2015 року між ТОВ Вентура та ОСОБА_2 .

Відповідно до листа Відділу в Новомиргородському районні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 30 жовтня 2017 року № 520/118-17 власником земельної ділянки з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, площею 5,68, розташованої на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, є ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Вентура

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав , або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав .

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Відповідно до положень статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В силу пункту 1 частин 3 та 4 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Будь-які дії особи , спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися , якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 3 статті 10, частини 1 статті 20, пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

У справі, що переглядається:

згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого за № 1410 виданого 17 серпня 2012 року приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Білоусом В. П. на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР № 005910 виданого 28 травня 2002 року Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області власником на дату запиту державного реєстратора була позивач - ОСОБА_1 ;

відділом в Новомиргородському районні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 17 грудня 2012 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523883600:02:001:0080, площею 5,68, розташованої на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, серії ЯК №007285 на ім`я позивачки - ОСОБА_1 ;

відділом в Новомиргородському районні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надано помилкову інформацію реєстратору, що призвело до подальших незаконних реєстраційних дій, які порушили права позивача;

в позовній заяві ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора від 08 листопада 2017 року про державну режєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 ;

в іншій частині рішеннядержавного реєстратора від 08 листопада 2017 року не було предметом судового розгляду, оскільки позивач відповідних позовних вимог не пред`явив.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що зазначені вище обставини та норми чинного законодавства свідчать про незаконність вчинюваних дій державним реєстратором при проведенні державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 , не власником спірного нерухомого майна, що порушує право власності ОСОБА_1 , тому як наслідок рішення від 08 листопада 2017 року прийняте державним реєстратором: Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Павленко Н. В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3523883600:02:001:0080 за ОСОБА_2 підлягає скасуванню.

Аргументи касаційної скарги такі висновки суду не спростовують, фактично зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів, які, на думку заявника, встановлені судом неповно і неправильно, та необхідності переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Суди встановили, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин позовні вимоги про припинення права власності ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 6 Закону України Про оренду землі та статті 93 Земельного кодексу України орендарі набувають право оренди земельної ділянки, зокрема, на підставі договору.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди від 23 грудня 2015 року виходив з того, що він є неукладеним.

За таких обставин відсутні підстави для існування права оренди.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року по справі № 357/11231/18 (провадження № 61-4960св20) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано . У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами обставини справи підтверджують, що спір у ТОВ Агрофірма Матюші щодо скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно є з ОСОБА_3 та ТОВ Шамраївський цукровий завод . Натомість Державний реєстратор Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу є неналежним відповідачем, тому у задоволенні позовних вимог до нього судам необхідно було відмовити саме із зазначеної підстави .

У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами обставини справи, підтверджують, що цей спір про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку виник між ОСОБА_1 та ТОВ Вентура . Тому державний реєстратор є неналежним відповідачем, і у зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Ганівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Павленко Н. В. необхідно відмовити із зазначеної підстави. Тому рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні.

Висновки Верховного Суду

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року по справі № 357/11231/18 (провадження № 61-4960св20), колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені частково без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним: касаційну скаргу належить задовольнити частково; рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора слід скасувати та в задоволенні цих позовних вимог відмовити; судові рішення в частині задоволених вимог про припинення за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку та припинення права оренди земельної ділянки скасувати, в задоволенні цих вимог відмовити; судові рішення в частині задоволення позовних вимог до ТОВ Вентура про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вентура задовольнити частково.

Рішення Новомиргороського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Павленко Наталії Володимирівни про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Павленко Наталії Володимирівни про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення Новомиргороського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2021 рокув частині позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Вентура про припинення за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку скасувати, в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Рішення Новомиргороського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2021 рокув частині позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Вентура про припинення права оренди земельної ділянки скасувати, в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Рішення Новомиргороського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2021 рокув частині позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Вентура про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку залишити без змін.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Новомиргороського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2020 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2021 року в скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук