Ухвала

від 16.12.2021 по справі 2-130/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

16 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 2-130/11

провадження № 61-19553ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2021 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариство Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

Калінінський районний суд міста Донецька заочним рішенням від 12 січня 2011 року позовні вимоги задовольнив.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 19 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 12 січня 2011 року залишив без руху для усунення недоліку протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 29 жовтня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 12 січня 2011 року у справі за позовом ВАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

ОСОБА_1 02 грудня 2021 року засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2021 року, в якій просив скасувати цю ухвалу та передати справу на розгляд Донецькому апеляційному суду.

У касаційній скарзі заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що копія оскаржуваної ухвали була отримана ним 25 листопада 2021 року, на підтвердження чого надано копію конверту Дніпровського апеляційного суду із штрихкодовим ідентифікатором за номером 4900094107844.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Зважаючи на конкретні обставини, строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому підлягає поновленню.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд Донецькому апеляційному суду.

Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2021 року, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно частини третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В).

Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 12 січня 2011 року залишено без задоволення. Представником ОСОБА_1 вказана ухвала отримана 03 липня 2020 року, про що в матеріалах справи міститься розписка.

Однак, апеляційна скарга на вищевказане заочне рішення подана 01лютого 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду.

В апеляційній скарзі заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що одразу після постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, з метою апеляційного оскарження заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 12 січня 2011 року, ОСОБА_1 надав адвокату Понамаренку А. В. доручення підготувати та подати до суду відповідну апеляційну скаргу. Однак, через оману адвоката Пономаренка А. В. відповідач вчасно не подав апеляційну скаргу, оскільки вважав, що її було подано адвокатом.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 19 серпня 2021 року визнав вказані причини неповажними, оскільки ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження вказаних обставин, а саме:доказів надання ОСОБА_1 повноважень адвокату Пономаренку А. В., які б свідчили про намір підготувати та подати до суду відповідну апеляційну скаргу, а тому залишив вказану апеляційну скаргу без руху та надав строк для усунення недоліків.

28 вересня 2021 року на виконання вищезазначеної ухвали заявником було подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що немає можливості надати суду копію договору про надання професійної допомоги, укладеного з адвокатом Пономаренко А. В. та довіреності, виданої на ім`я ОСОБА_2 , оскільки вказані документи знаходяться не у нього, а на його вимогу не надані.

Апеляційний суд перевірив доводи заявника, на які він посилався як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження та, встановивши, що ці підстави є неповажними, та на їх підтвердження не надано жодних доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, а тому суд дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Питання про поновлення строку для вчинення процесуальної дії вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України , та Трух проти України (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії ).

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі Каракуця проти України , заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Обов`язок доказування і подання доказів визначено статтею 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи касаційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалою суд апеляційної інстанції порушив право позивача на суд, Суд відхиляє, оскільки такі спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами.

Крім того, процесуальна рівність забезпечує гарантії доступності до правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

З огляду на те, що доводи, наведені ОСОБА_1 у касаційній скарзі, не дають підстав для висновків про незаконність оскаржуваного судового рішення, тому правильне застосовування судом апеляційної інстанції процесуальних норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.

Порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання про права заявника у справі, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив. Правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2021 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2021 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариство Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров