Ухвала

від 20.12.2021 по справі 640/10831/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 640/10831/19

провадження № 61-19837ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в справі за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання правочинів недійсними, визнання спадщини відумерлою та передачу її у власність територіальної громади ,

встановив:

07 грудня 2021 року на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 07 липня 2017 року, скасування рішення про його державну реєстрацію та передачі квартири у власність територіальної громади м. Харкова.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне.

За приписами частини 3 статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідних положень Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За приписами частини першої статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 62 ЦПК України).

Згідно з частиною шостою статті 62 ЦПК України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Касаційна скарга, яка подана до Верховного Суду від імені Харківської обласної прокуратури, підписана заступником керівника обласної прокуратури Андрієм Кравченком, проте жодних доказів на підтвердження повноважень указаної особи представляти інтереси Харківської обласної прокуратури, зокрема і в суді касаційної інстанції, до касаційної скарги не долучено.

Отже, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять визначених частиною третьою статті 62 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Андрія Кравченка представляти інтереси Харківської обласної прокуратури та підписувати від її імені касаційну скаргу.

Таким чином, на підтвердження повноважень Андрія Кравченка підписувати касаційну скаргу, яка надіслана 03 грудня 2021 року, тапредставляти у Верховному Суді інтереси Харківської обласної прокуратури необхідно надати до суду касаційної інстанції оформлений належним чином відповідний документ.

Також у касаційній скарзі заявником порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявникпосилається на те, що ним у липні 2021 року було подано касаційну скаргу до суду касаційної інстанції, проте ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2021 року касаційну скаргу було повернуто у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а також роз`яснено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Просить поновити строк на касаційне оскарження, так як має право повторно звернутись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи заступника керівника Харківської обласної прокуратури щодо причин пропуску процесуального строку не можна визнати поважними, адже заявник знав про оскаржувані судові рішення, подав касаційну скаргу, проте не підтвердив того, що перешкоджало виконати у повному обсязі вимоги ухвали суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у визначений судом строк. Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження. Тому заявник зобов`язаний довести, що перешкоджало вчасно подати касаційну скаргу та виконати вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи, а не лише для позивача, який не виконав вказівки Верховного Суду.

Згідно з частиною третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Отже, заявнику необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження , в якій зазначити інші підстави для поновлення строку, разом із належними доказами на підтвердження належних підстав поновлення пропущеного строку.

Також згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі , або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми .

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості .

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921, 00 грн).

Судовий збір за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921, 00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672 350, 00 грн).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер , судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру , судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Заявник оскаржує судові рішення в частині відмови у задоволенні двох позовних вимог немайнового характеру (про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 07 липня 2017 року та про скасування рішення про його державну реєстрацію ) та одна вимога майнового характеру (про передачу квартири у власність територіальної громади ).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 1 921, 00 грн.

До касаційної скарги заявником додано платіжні доручення про сплату судового збору у розмірі 7 684, 00 грн та у розмірі 5 685, 60 грн.

Ураховуючи позовні вимоги, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження вимог немайнового характеру становить 7 684, 00 грн (1 921, 00 грн * 1 * 2 * 200%).

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині вимоги майнового характеру , оскільки неможливо встановити дійсну вартість спірного нерухомого майна, яке позивач просить передати у власність територіальної громади.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про передання майна у власність територіальної громади визначається з урахуванням дійсної вартості спірного майна. Ціна позову визначається на день подання позову і саме з такої ціни позову визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Таким чином, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження позовної вимоги майнового характеру , підтвердивши його розмір належними доказами (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням дійсної вартості майна, яке позивач просить передати у власність територіальної громади.

З огляду на зазначене, оскільки до касаційної скарги додано платіжні доручення про сплату судового збору у розмірі 7 684, 00 грн та у розмірі 5 685, 60 грн, то заявнику слід доплатити різницю судового збору в частині оскарження вимоги майнового характеру, визначену заявником відповідно до вимог закону .

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, а також надати суду документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, представляти інтереси Харківської обласної прокуратури в суді касаційної інстанції та підписувати документи, подані від її імені .

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 10 червня 2021 року за клопотанням заступника керівника Харківської обласної прокуратури неповажними.

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2021 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов