Ухвала

від 28.01.2022 по справі 640/10831/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 січня 2022 року

м. Київ

справа № 640/10831/19

провадження № 61-19837ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в справі за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання правочинів недійсними, визнання спадщини відумерлою та передачу її у власність територіальної громади ,

встановив:

07 грудня 2021 року на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 07 липня 2017 року, скасування рішення про його державну реєстрацію та передачі квартири у власність територіальної громади м. Харкова.

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Заявнику слід було подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, надати суду документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, представляти інтереси Харківської обласної прокуратури в суді касаційної інстанції та підписувати документи, подані від її імені , а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження позовної вимоги майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням дійсної вартості майна, яке позивач просить передати у власність територіальної громади.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 грудня 2021 року заявник подав до Верховного Суду заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, надав суду документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, представляти інтереси Харківської обласної прокуратури в суді касаційної інстанції та підписувати документи, подані від її імені. Крім того, Харківська обласна прокуратура надіслала до Верховного Суду платіжне доручення про доплату судового збору в розмірі 2 842, 80 грн та вказує, що судовий збір було сплачено, виходячи з вартості квартири, зазначеної в договорі купівлі-продажу від 07 липня 2017 року.

Проте суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України Про судовий збір заявнику слід було здійснювати розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням дійсної вартості майна, яке позивач просив передати у власність територіальної громади, станом на травень 2019 року , а не виходячи з вартості нерухомого майна станом на дату купівлі-продажу нерухомого майна (липень 2017 року) .

Ураховуючи зазначене, недоліки касаційної скарги, викладені в ухвалі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року, заявником в повному обсязі усунуті не були.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми .

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості .

Судовий збір за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921, 00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672 350, 00 грн).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 1 921, 00 грн.

До касаційної скарги заявником додано платіжні доручення про сплату судового збору у розмірі 7 684, 00 грн та у розмірі 5 685, 60 грн.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині вимоги майнового характеру , оскільки неможливо встановити станом на дату подання позову дійсну вартість спірного нерухомого майна, яке позивач просив передати у власність територіальної громади.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про передання майна у власність територіальної громади визначається з урахуванням дійсної вартості спірного майна. Ціна позову визначається на день подання позову і саме з такої ціни позову визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті .

Таким чином, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження позовної вимоги майнового характеру , підтвердивши його розмір належними доказами (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням дійсної вартості майна, яке позивач просить передати у власність територіальної громади.

З огляду на зазначене, оскільки до касаційної скарги додано платіжні доручення про сплату судового збору у розмірі 7 684, 00 грн, 5 685, 60 грн та 2 842, 80 грн, то заявнику слід доплатити різницю судового збору в частині оскарження вимоги майнового характеру, визначену заявником відповідно до вимог закону .

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 127, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Продовжити заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов