Ухвала

від 17.12.2021 по справі 182/6521/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/256/21 Справа № 182/6521/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Багрова А.Г. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

УХВАЛА

17 грудня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

за участю секретаря - Заворотного К.Я. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з вирішення питання про відшкодування позивачу понесених судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Іопель С.О. про визнання спадкового договору, заповіту недійсним та зняття заборони відчуження , -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3 на предмет визнання спадкового договору, заповіту недійсним та зняття заборони відчуження .

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2020 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , задоволено.

Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2021 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 903,80 грн., витрати, пов`язані у зв`язку з розглядом справи у розмірі 6197,50 грн. та витрати нга правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

У січні та лютому 2021 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційні скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у цій справі.

Касаційна скарга на додаткову постанову апеляційного суду від 18 січня 2021 року мотивована тим, що позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі після спливу п`ятиденного строку, встановленого ст. 141 ЦПК України, наслідком якого застосовуються положення ч.8 ст. 141 ЦПК України та заява залишається без розгляду, вимоги чого порушені судом апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на додаткову постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2021 року задоволено частково, скасовано додаткову постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, справу в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Статтею 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, у випадках якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Так, під час розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення застосовуються положення частини восьмої статті 141 ЦПК України , в якій визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховним Судом зазначено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 була присутня в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, проте не заявляла про стягнення витрат на правову допомогу.

Із відповідною заявою вона звернулась до суду поза межами встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України процесуального строку - лише 29 грудня 2020 року, а заяву про обґрунтування розміру витрат на правову допомогу подала до суду лише 06 січня 2021 року, яку доповнила 15 січня 2021 року. При цьому ОСОБА_1 не просила поновити пропущений процесуальний строк на подання вказаної заяви.

Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), якою заяву відповідача про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу залишила без розгляду.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України ).

Так, при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення на предмет вирішення питання про відшкодування позивачу понесених судових витрат по цивільній справі, 13 грудня 2021 року позивач звернулась до апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення процесуального строку на подання вищевказаної заяви.

В обґрунтування цього клопотання посилається на те, що, подавши заяву про обґрунтування розміру витрат на правову допомогу 06 січня 2021 року, яку позивач доповнила 15 січня 2021 року, з пропуском строку на її подання, її адвокат Перевертайло Л.Т. знаходилась на лікарняному з 22 грудня по 01 січня 2021 року, внаслідок чого у позивача не було можливості отримати вчасно розрахунок суми гонорару та копію листка непрацездатності адвоката, однак колегія суддів такі доводи причини пропуску процесуального строку не приймає, оскільки позивач, сплативши суму гонорару адвокату та будучи безпосередньо обізнаною про його хворобу, при цьому маючи самостійну право- та дієздатність при розгляді справи, де вона є правонаступником позивача, мала у передбачені положеннями ст. 141 ЦПК України строки, звернутись до суду з відповідним клопотанням, однак цього не зробила, натомість до цього клопотання, поданого 13 грудня 2021 року вона також зазначає додатками копію лікарняного листка №378174 адвоката Перевертайло Л.Т., та з наданих скриншотів з інтернету не можливо це встановити, а інших поважних причин пропуску строку позивач не зазначає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а як наслідок, застосувавши ч.8 ст. 141 ЦПК України, про залишення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення із вирішення питання про стягнення витрат пов`язаних з наданням правової допомоги, без розгляду.

керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання по поновлення процесуального строку на звернення із заявою про відшкодування понесених судових витрат - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з вирішення питання про відшкодування позивачу понесених судових витрат - залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку на підставі ч.4 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко М.О.Макаров