Ухвала

від 21.12.2021 по справі 732/504/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 грудня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 732/504/21

Головуючий у першій інстанції - Лиманська М.В.

Апеляційне провадження № 22-з/4823/108/21

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Мамонововї О.Є., Шитченко Н.В.,

учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Стимул-Інвест ,

розглянувши заяву в порядку письмового провадження без виклику учасників справи директора Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Стимул-Інвест Дубянського В.В. про роз`яснення постанови Чернігівського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Стимул-Інвест про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Городнянського районного суду від 16.07.2021 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Компанія Стимул-Інвест про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено в повному обсязі.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 01.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено.

Рішення Городнянського районного суду від 16.07.2021, скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Компанія Стимул-Інвест про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді складальника ТОВ Компанія Стимул-Інвест з 30.06.2020.

Стягнуто з ТОВ Компанія Стимул-Інвест на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 82810,00 грн.

Стягнуто з ТОВ Компанія Стимул-Інвест на користь ОСОБА_1 908 грн у відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

Стягнуто з ТОВ Компанія Стимул-Інвест на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн за розгляд справи у суді першої інстанції та 2724 грн за апеляційний розгляд справи.

09.12.2021 поштовою кореспонденцією директор ТОВ Компанія Стимул-Інвест Дубянський В.В. надіслав на адресу суду апеляційної інстанції (судом зареєстровано 10.12.2021) заяву про роз`яснення постанови Чернігівського апеляційного суду від 01.11.2021.

В заяві посилається на те, що при винесенні постанови суд виходив з середньої заробітної плати позивача обчислюючи її виходячи з виплат, отриманих позивачем за попередні два місяці роботи, проте в постанові не враховано, що середній заробіток складається не тільки з основної заробітної плати, що підлягає виплаті, а і з відрахувань до державного бюджету, а саме військовий збір, ПДФО. Тобто сума, що підлягає стягненню в рамках виконавчого листа виданого апеляційним судом на підставі вказаної вище постанови, враховує в себе кошти, що підлягають відрахуванню до державного бюджету, як наслідок стягувач недоотримає пенсійного стажу, а підприємству потрібно буде заплатити двічі дані відрахування.

Заявник у своїй заяві просить роз`яснити рішення суду у справі № 732/504/21 в резолютивній частині, щодо суми заробітної плати, яка підлягає стягненню в рамках виконавчого провадження, з урахуванням податків і зборів, які нараховуються на суму стягнутої заробітної плати.

Відповідно до частини третьої статті 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.

Перевіривши доводи заяви, апеляційний суд вважає за можливе розглянути заяву про роз`яснення судового рішення без виклику учасників справи в судове засідання, оскільки не вбачає необхідності такого виклику.

Апеляційний суд вважає, що заява відповідача про роз`яснення судового рішення підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено до примусового виконання.

Тлумачення статті 271 ЦПК України дозволяє стверджувати, що підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення (пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18 грудня 2009 року).

Врахувавши доводи відповідача у заяві про роз`яснення постанови апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що резолютивна частина ухваленого судового рішення в частині вирішення вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є зрозумілою, проте викликає обґрунтовані труднощі у відповідача при виконанні рішення в цій частині.

Дослідивши подану Компанія Стимул-Інвест заяву, апеляційний суд дійшов висновку, що резолютивна частина ухваленого судового рішення в частині вирішення вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є зрозумілою, проте викликає обґрунтовані труднощі у відповідача при його виконанні.

За роз`ясненнями, наведеними в п. 6 Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішення розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку та інших обов`язкових платежів з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином суд, визначаючи середній заробіток працівника за час затримки розрахунку при звільненні, попередньо не відраховує з його складу ПДФО, а залишає виконання цього обов`язку роботодавцю, оскільки відповідно до ст. 18 ПК України, суди не належать до складу податкових агентів платника податку.

Податковий агент, згідно з пп. 14.1.180 ПК України, зобов`язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються їй, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому статтею18та розділом IV ПКУ.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час затримки розрахунку, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час затримки розрахунку зменшується на суму податків і зборів.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц.

Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.

Відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також підлягали відрахуванню податки і збори.

Наведене узгоджується із постановою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19 (провадження № 61-10657св20).

Вирішуючи спір та стягуючи суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 82 810,00 грн суд апеляційної інстанції стягнув такий розмір без зазначення обов`язку роботодавця відрахувати із вказаної суми обов`язкових платежів до державного бюджету.

Враховуючи, що резолютивна частина рішення суду не містить відповідної вказівки, щодо обов`язку роботодавця по відрахуванню податків та обов`язкових платежів із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає стягненню на користь позивача, дана обставина впливає на зрозумілість виконання рішення суду, а тому підлягає роз`ясненню.

Керуючись ст. 271, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Заяву Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Стимул-Інвест про роз`яснення постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року - задовольнити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Стимул-Інвест , що сума відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 82 810,00 у постанові Чернігівського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року визначена без відрахування податків і зборів із зазначеної суми.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 21.12.2021.

Головуючий Судді :