Постанова

від 04.10.2007 по справі 40/378-17/349

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/378-17/349

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.10.2007                                                                                           № 40/378-17/349

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Зеленіна  В.О.

 суддів:              

 при секретарі:             

 За участю представників:

 Від позивача – Мадорський Ю.В. – по довіреності.

Від відповідача – Линник Л.С. – по довіреності.

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.07.2007

 у справі № 40/378-17/349  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Агора" "GV "AGORA"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 30000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.07.2007 року у справі №40/378-17/349 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СП „Агора” „GV AGORA” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „ФерЕйт”

про стягнення 30 000 грн. задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою , оскільки вважає, що рішення було прийняте по неповно з'ясованим обставинам з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

          Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

На підставі рахунку-фактури №1/18 від 18.11.2002, виставленого ТОВ "НВП "ФерЕйт" (відповідач), позивач платіжним дорученням №358 від 19.11.2002 сплатив на користь відповідача передоплату за холодильні установки в сумі 30000,00 грн.

25.06.2003 позивач звернувся до відповідача з претензією №25/06/1 про термінове повернення сплачених коштів, оскільки станом на 01.06.2003 устаткування за рахунком-фактурою не поставлено.

Оскільки відповідач обладнання не поставив і грошових коштів, отриманих за це устаткування, не повернув, позивач на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України звернувся з позовом до суду, оскільки вважає, що кошти отримані відповідачем без будь-якої правової підстави.

Апелянт вважає такі твердження позивача безпідставними, оскільки грошові кошти в розмірі 30000,00 грн. були перераховані за договором №01/11-02 від 01.11.2002, яким сторони домовились про продаж холодильних установок б/в марки А1К-800 (1971 року випуску). Поставка устаткування, за твердженнями відповідача, підтверджується видатковою накладною №РН-1/03/12 від 03.12.2002 та актом прийняття-здачі товару (без номеру та без дати).

Згідно зі ст.ст. 14, 526 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов"язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Твердження відповідача про те, що спірні зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору №01/11-02 від 01.11.2002 є необгрунтованими, оскільки будь-яких доказів того, що грошові кошти в розмірі 30000,00 грн., які були перераховані платіжним дорученням №358 від 19.11.2002, є передоплатою саме за цим договором в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про виникнення між позивачем та відповідачем позадоговірних зобов'язань, які виникли на підставі рахунку-фактури №1/18 від 18.11.2002. Як вбачається з платіжного доручення №358 від 19.11.2002 кошти в розмірі 30000,00 грн. перераховувались позивачем на користь відповідача як оплата за холодильне устаткування та металоконструкції згідно рахунку-фактури №1/18 від 18.11.2002.

Позивач стверджує, що відповідач своїх зобов'язань в частині поставки обладнання за рахунком-фактурою не виконав і грошових коштів, отриманих за устаткування, не повернув.

Акт приймання-передачі без дати та без номеру, а також видаткова накладна №РН-1/03/12 від 03.12.2002 не приймаються як докази отримання позивачем холодильного устаткування, оскільки, як вбачається з висновку судово-почеркознавчої експертизи №10950 від 11.04.2007, підписи від імені директора ТОВ "СП "Агора" "GV AGORA." Волкова А.М. у видатковій накладній №РН-1/03/12 від 03.12.2002 та акті прийняття-здачі товару без номера та дати виконані не Волковим А.М., а кимось іншим з ретельним наслідуванням підпису Волкова А.М.

З висновку судово-технічної експертизи від 20.10.2005 №6473, проведеної на підставі ухвали суду першої інстанції від 05.07.2005, вбачається, що на видатковій накладній №РН-1/03/12 від 03.12.2002 та акті прийняття-здачі товару відтиски печатки від імені ТОВ "СП "Агора" "GV AGORA" нанесені не печаткою позивача, а іншим рельєфним кліше з аналогічним змістом.

Судово-технічна експертиза відтисків печатки ТОВ "СП "Агора" "GV AGORA" на видатковій накладній та акті прийняття-здачі товару, призначена ухвалою суду від 05.10.2006. не була виконана в зв'язку з відсутністю зразків відтисків печатки товариства за період з листопада 2002 р. по січень 2004р.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В зв'язку з викладеним, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належних доказів того, що грошові кошти в розмірі 30000,00 грн. були перераховані саме на підставі договору №01/11-02 від 01.11.2002, а також не надано доказів отримання позивачем поставленого відповідачем устаткування на підставі видаткової накладної №РН-1/03/12 від 03.12.2002 та акту прийняття-здачі товару.  

Згідно зі ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

З урахуванням вищевикладеного, колегія приходить до висновку про те, що відповідач безпідставно отримав від позивача грошові кошти в розмірі 30000,00 грн., а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 30000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 30.07.2007 р. у справі №40/378-17/349 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „ФерЕйт” на рішення Господарського суду м. Києва від 30.07.2007 р. у справі №40/378-17/349 – залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 30.07.2007 р. у справі №40/378-17/349 – залишити без змін.

3. Матеріали справи № 40/378-17/349 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 09.10.07 (відправлено)