Ухвала

від 23.12.2021 по справі 451/237/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 451/237/18

провадження № 61-20430ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Крет Олег Ігорович, на постанову Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації Благодійний фонд Хало Траст Україна про визнання недійсними умов трудового договору, поновлення на роботі, стягнення недоплачених коштів, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за затримку видачі трудової книжки, наказу про звільнення та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Благодійної організації Благодійний фонд Хало Траст Україна , в якому просив визнати недійсним пункт 2.1, 2.2 трудового договору від 05 червня 2017 року № 174/2013, визнати незаконним звільнення з роботи та поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, стягнути 5 417,19 грн за понаднормову роботу, 22 165,00 грн невиплачених добових роботі, 6 851,21 грн за ненадану додаткову відпустку та недоплачені кошти за відпустки, стягнути середньомісячний заробіток за затримку видачі трудової книжки та наказу про звільнення у розмірі 38 685,60 грн, а також стягнути 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 24 вересня 2020 року позов задоволено частково. Визнано недійсним пункт 2.1 та пункт 2.2 трудового договору від 05 червня 2017 року № 174/203. Скасовано наказ від 22 грудня 2018 року № 218-к про звільнення ОСОБА_1 з посади сапера (розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську Благодійної організації Благодійний фонд Хало Траст Україна . Поновлено ОСОБА_1 на посаді сапера (розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську Благодійної організації Благодійний фонд Хало Траст Україна з 29 грудня 2017 року. Стягнуто з Благодійної організації Благодійний фонд Хало Траст Україна на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 340 953,10 грн з наступним утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, 5 417,19 грн за понаднормову роботу; 22 165 грн невиплачених добових; 6 851,21 грн за ненадану додаткову відпустку та недоплачених коштів за відпустки, а всього 375 386,50 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу Благодійної організації Благодійний фонд Хало Траст Україна задоволено. Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 24 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

17 грудня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Крет О. І., через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційного скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі заявник не навів передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Брула Гомез де ла Торе проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що заявник не виконав процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 185, 389, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Крет Олег Ігорович, на постанову Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко