Ухвала

від 18.05.2022 по справі 451/237/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 травня 2022 року

м. Київ

справа № 451/237/18

провадження № 61-213св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Благодійна організація «Благодійний фонд Хало траст Україна»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Бойко С. М.,

Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Благодійної організації «Благодійний фонд Хало траст Україна» (далі - БО «Благодійний фонд Хало траст Україна») про поновлення на роботі, стягнення недоплачених коштів, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що 02 червня 2017 року він подав заяву про прийняття його на роботу у БО «Благодійний фонд Хало траст Україна» на посаду сапера (розмінувальника) із 05 червня по 31 грудня 2017 року, з випробувальним терміном три місяці, але заяву з такими умовами праці він змушений був подати, оскільки, інакше, з ним не було б укладено трудового договору.

Позивач вважає, що з ним безпідставно укладено строковий трудовий договір, а тому його слід вважати безстроковим.

Крім того, зазначає, що до нього було незаконно застосовано випробувальний термін, і вважає, що сам факт його випробування при прийнятті на роботу свідчить про недійсність пункту про строковість трудового договору.

Також позивач вважає, що відповідач неправильно нарахував йому заробітну плату за роботу вахтовим методом, оплативши її як за відрядження, позаяк, повинен був керуватись Порядком використання вахтового методу роботи, затвердженим постановою від 31 грудня 1987 року № 749/33-82 «Про затвердження основних положень про вахтовий метод організації робіт», а саме: за кожен день перебування на вахті виплачується надбавка за вахтовий метод роботи в розмірі, що не перевищує розмір добових, які виплачуються працівникам при службових відрядженнях у межах України.

Неправильним позивач вважає й розрахунок заробітної плати за відпрацьований період роботи, оскільки йому не нараховано у подвійному розмірі за понаднормові години роботи: у серпні 9 год, у вересні 16 год, а в жовтні 17 год.

Також позивач вважає, що мав право на щорічну додаткову оплачувану відпустку за особливий характер праці, а тому відповідач повинен виплатити йому грошову компенсацію за 2 дні ненаданої додаткової оплачуваної відпустки у розмірі

1 023,42 грн, ще доплатити за 1 день чергової відпустки (як інваліду війни) у розмірі 511,71 грн та 5 316,18 грн за використану чергову відпустку та додаткову відпустку як ветерану війни.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, а тому він підлягає поновленню на займаній посаді з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Також вказував, що звільнений з роботи під час перебування на лікарняному, без будь-яких попереджень, трудову книжку йому видали лише 02 лютого 2018 року, про що він написав розписку, а наказ про звільнення з роботи вже після звернення до суду із цим позовом, долучивши його до відзиву на позовну заяву, який він отримав 08 квітня 2018 року.

Зазначає, що такими діями відповідача йому завдано моральної шкоди, оскільки, ризикуючи життям на займаній посаді сапера, він сподівався на гарантії свого захисту, яких відповідач не дотримався, крім того, він є інвалідом війни, тому додаткові страждання призвели до значного погіршення здоров`я та втрати нормальних соціальних зв`язків.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просив визнати недійсними пункти 2.1, 2.2 трудового договору від 05 червня 2017 року № 174/203; визнати незаконним звільнення з роботи та поновити його на роботі; стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; стягнути 5 417,19 грн за понаднормову роботу, 22 165,00 грн невиплачених добових при вахтовій роботі, 6 851,21 грн за ненадану додаткову відпустку та недоплачені кошти за відпустки; стягнути середньомісячний заробіток за затримку видачі трудової книжки та наказу про звільнення у розмірі 38 685,60 грн, а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 грн.

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 24 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсними пункти 2.1 та 2.2 трудового договору від 05 червня 2017 року № 174/203. Скасовано наказ

від 22 грудня 2018 року № 218-к про звільнення ОСОБА_1 з посади сапера (розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську БО «Благодійний фонд «Хало Транс Україна». Поновлено ОСОБА_1 на посаді сапера (розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську БО «Благодійний фонд «Хало Транс Україна» із 29 грудня 2017 року. Стягнуто з БО «Благодійний фонд «Хало Транс Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 340 953,10 грн з наступним утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів; 5 417,19 грн за понаднормову роботу, 22 165,00 грн невиплачені добові при вахтовій роботі; 6 851,21 грн за ненадану додаткову відпустку та недоплачених коштів за відпустки, всього 375 386,50 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення мотивоване тим, що при укладенні строкового трудового договору порушені норми трудового законодавства, зокрема, пункт 2.2 договору суперечить частині третій статті 26 КЗпП України. Крім того, роботодавець звільнив позивача до закінчення строку дії договору, що суперечить вимогам законодавства та умовам укладеного договору, тому наявні підстави для поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та недоплачених коштів. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди та оплати правової допомоги не підлягають задоволення, оскільки позивачем не надано доказів на їх підтвердження.

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу БО «Благодійний фонд «Хало Транс Україна» задоволено. Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 24 вересня 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що з позивачем укладений строковий трудовий договір на підставі його заяви, який в повній мірі відповідає положенням статті 23 КЗпП України, а тому відсутні підстави визнавати укладений між сторонами трудовий договір безстроковим та визнавати у зв`язку з цим недійсним пункт 2.1 трудового договору. Крім того, відсутні підстави для визнання пункту 2.2 трудового договору недійсним, оскільки у наказі про прийняття позивача на роботу умова про випробування застережена не була і до позивача не застосовувалась. Отже, у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору позивача звільнено із займаної посади із 29 грудня 2017 року, який є останнім робочим днем місяця та року закінчення строку дії трудового договору, на який укладався трудовий договір, і розрахунок з позивачем по заробітній платі проведено за повний календарний місяць - грудень 2017 року. До того ж, не може бути підставою для визнання незаконним звільнення позивача у звязку із закінченням строку трудового договору у період тимчасової непрацездатності, оскільки частиною третьою статті 40 КЗпП України встановлено заборону щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці лише з ініціативи роботодавця, тобто з підстав, передбачених у статтях 40,41 КЗпП України. Вимоги щодо стягнення недоплачених коштів є безпідставними.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішення не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 753/16193/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17,

від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016-17, від 10 квітня 2019 року у справі

№ 522/9763/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 686/20491/18. Також, у касаційній скарзі як на підставу для оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме: апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

У квітні 2022 року БО «Благодійний фонд «Хало Транс Україна»подала відзив з клопотанням про поновлення строку на його подання, обґрунтовуючи тим, що відповідно до інформації з офіційного сайту «Укрпошта» поштове відправлення отримано відповідачем «за довіреністю» 24 березня 2022 року, протестаном

на 24 березня 2022 року усі працівники відповідача знаходились поза межами міста Києва у зв`язку з воєнними діями, розпочатими Російською Федерацією проти України, а тому не мали можливості отримати таке відправлення. Зазначене поштове відправлення виявлено відповідачем в поштовій абонентській скриньці лише

19 квітня 2022 року, що свідчить про порушення Правил надання послуг поштового зв`язку, допущені працівниками АТ «Укрпошта» щодо вручення поштового рекомендованого відправлення, у зв`язку з чим відповідач не отримав процесуальні документи у дату зазначену на офіційному сайті та не мав можливості подати відзив у десятиденний строк із 24 березня 2022 року.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, строк на подання відзиву, встановлений судом, є процесуальним строком, який може бути продовжений судом за наявності поважних причин за заявою учасника справи або з ініціативи суду.

Враховуючи доводи БО «Благодійний фонд «Хало Транс Україна» щодо неможливості вчасного подання відзиву у зв`язку з воєнними діями, розпочатими Російською Федерацією проти України, та фактичним отримання процесуальних документів лише 19 квітня 2022 року, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження відповідачу строку для подання відзиву на касаційну скаргу.

У відзиві БО «Благодійний фонд «Хало Транс Україна» просила залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції у повному обсязі встановлені обставини справи, досліджено усі докази та ухвалено обґрунтоване рішення, яке відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Продовжити Благодійній організації «Благодійний фонд Хало траст Україна» строк на подання відзиву на касаційну скаргу.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд Хало траст Україна» про поновлення на роботі, стягнення недоплачених коштів, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року призначити до судового розгляду на 01 червня 2022 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний