Пр.№ 2/155/116/21
Справа № 155/1666/17
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Адамчук Г.М.
при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представник відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Горохівської міської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, третя особа без самостійних вимог - Головне управління Держгеокадастру у Волинській області,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Ватинської сільської ради, відділу Держгеокадастру у Горохівському районі Волинської області про визнання недійсними та скасування рішення Ватинської сільської ради № 7/10 від 13 травні 2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 та №14/14 від 7 квітня 2017 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5 , скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд кадастровий номер 0720881000:03:001:0008, що належить ОСОБА_6 та зобов 'язання відповідача ОСОБА_5 усунути за власні кошти перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення побудованого фундаменту паркану.
28.03.2018 позивачка збільшила позовні вимоги та просила визнати недійсними та скасувати рішення Ватинської сільської ради Горохівського району №14/14 від 07 квітня 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність за яким у власність відповідачки ОСОБА_5 передано земельну ділянку площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та рішення Ватинської сільської ради Горохівського району №15/8 від 09 червня 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність за яким відповідачці ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку площею 0,29 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, що належать відповідачу ОСОБА_5 кадастровий номер 0720881000:03:001:0008, площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0720881000:03:001:0009, площею 0,29 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Зобов`язати відповідача ОСОБА_5 усунути за власні кошти перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивачки за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення побудованого фундаменту паркану.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 0,6 га відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.12.2014 року, з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, кадастровий номер: 0720881000:00:001:0022. Дана земельна ділянка знаходиться на території Ватинської сільської ради та знаходиться поза межами населеного пункту і використовується нею на протязі більше 20 років. Впродовж цього часу, єдиним проїздом до земельної ділянки слугувала дорога, яка пролягала від головної сільської дороги до її земельної ділянки і пролягала між земельними ділянками, що перебували у користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Цією ж дорогою користувались всі інші жителі села для доїзду до своїх земельних ділянок. В 2015 році ОСОБА_5 , не маючи правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка перебувала в її користуванні і тим більше на земельну ділянку, на якій була розташована дорога (доїзд) самостійно, в порушення вимог ЗК України, будівельних і санітарних норм, без належних дозвільних документів облаштувала на земельній ділянці загального користування фундамент під паркан. При цьому для його облаштування заливала монолітний стрічковий фундамент, що відповідно до вимог ДБН являється капітальною спорудою. Ці дії призвели до того, що дорога, як земля загального користування, яка слугувала доїздом до її земельної ділянки, спочатку відповідачем ОСОБА_5 була в незаконний спосіб захоплена шляхом будування огорожі, а пізніше Ватинська сільська рада в незаконний спосіб передала цю земельну ділянку у власність ОСОБА_5 . Внаслідок цих незаконних дій ОСОБА_1 не може користуватися своєю земельною ділянкою, так як не може доїхати до неї. Рішенням Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області № 7/10 від 13 травня 2016 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтованою площею 0,26 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 . Рішенням № 8/2 від 22.08.2016 року, розглянувши заяву ОСОБА_5 , Ватинська сільська рада вносить зміни до рішення Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області № 7/10 від 13 травня 2016 року та збільшила розмір земельної ділянки з 0,26 га до 0,29 га. Дані про встановлення межових знаків на ділянці ОСОБА_5 та акт погодження меж з сусідніми землекористувачами - відсутні. 07.04.2017 року рішенням №14/14 Ватинської сільської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання (відновлення) меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га. Рішенням Ватинської сільської ради від 09.06.2017 року №15/8 затверджено технічну документацію із землеустрою та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_5 площею 0,29 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Позивачка неодноразово зверталась до сільської ради з приводу спірного питання. Земельною комісією в квітня 2016 року встановлено, що ОСОБА_5 використовувала земельну ділянка, яка призначена для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства без правовстановлюючих документів, та спірна земельна ділянка, що розташована між ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , використовувалась позивачкою як доїзд до земельної ділянки більше 20 років. Відповідно до кадастрового плану та технічної документації ОСОБА_7 , який є сусідом ОСОБА_5 і проживає в АДРЕСА_3 , при встановленні меж земельної ділянки визначено, що від сторони А до Г його земельної ділянки є земля загального користування. Крім того, в своїй позовній заяві позивачка зазначила, що рішенням Ватинської сільської ради №14/9 від 07.04.2017 їй відмовлено у доїзді до її приватизованої земельної ділянки. Аналізуючи всі документи, вважає, що дорога (доїзд) до її земельної ділянки була незаконно передана у приватну власність відповідачці є земельною ділянкою в межах населеного пункту і відноситься до земель житлової та громадської забудови і передана без зміни цільового призначення. Крім того, землі загального користування (майдани, вулиці, проїзди) не можуть згідно ст.83 ЗК України передаватися у приватну власність.
Ухвалою від 31.10.2017 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 13.12.2017 року замінено третю особу з відділу Держгеокадастру у Горохівському районі на міськрайонне управління у Горохівському та Локачинському районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.
Ухвалою суду від 25 січня 2018 року ОСОБА_5 зобов`язано надати суду технічну документацію на 0,25 га спірної земельної ділянки та проект землеустрою на 0,29 га.
Ухвалою від 28 лютого 2018 року, 04 травня 2018 року, 06 червня 2018 року явку представника третьої особи визнано обов`язковою, розгляд справи відкладено.
Ухвалою суду від 06 липня 2018 року призначено земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.
Ухвалою від 24.06.2019 року ухвалу від 06.07.2018 року повторно скеровано для проведення експертизи, провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 29.04.2020 року провадження у справі відновлено.
Ухвалою від 22 грудня 2020 року замінено первісного відповідача - Ватинську сільську раду належним - Горохівською міською радою.
Крім того міськрайонне управління у Горохівському та Локачинському районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області замінено на Головне управління Держгеокадастру у Волинській області
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, з підстав наведених у ній, крім того суду пояснила, що спір із відповідачкою ОСОБА_5 триває з 2015 року. До приватизації своєї земельної ділянки позивачка користувалася нею більше 15 років. Успадкувавши після смерті ОСОБА_8 житловий будинок, ОСОБА_5 звернулась із відповідними заявами до Ватинської сільської ради про приватизацію земельних ділянок. Не маючи правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій була розташована дорога (доїзд), самовільно в незаконний спосіб без визначення правового статусу земельної ділянки для будівництва, без дозвільних документів захопила земельну ділянку - дорогу загального користування орієнтовним розміром 0,05 га та звела на ній монолітний стрічковий фундамент паркану, що унеможливило подальше використання земельної ділянки як доїзду до земельної ділянки з метою її обробітку. Вважає, що відповідачами порушено норми чинного законодавства щодо отримання у власність земельної ділянки, яка відноситься до земель загального користування. На сесії сільської ради, з ініціативи сільського голови, було вирішено відмовити у наданні їй доїзду до земельної ділянки. Врегулювати даний спір мирним шляхом не вдалося. В судовому засіданні позивачка підтвердила, що своєю земельною ділянкою користується безперешкодно до цього часу. Позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у ній та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні, що відбулося 28.03.2018 року, представник відповідача Ватинської сільської ради - сільський голова Капітула В.П. позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Свої заперечення мотивував тим, що рішення, які оскаржуються позивачкою, та винесенні на підставі заяви позивачки, були винесенні на сесії сільської ради, ніякого тиску та впливу на депутатів сільської ради він не чинив та не вказував як голосувати. Перед наданням земельної ділянки ОСОБА_5 та затвердженням технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність було вивчено дане питання. Дорога для доїзду до земельної ділянки позивачки існує, вона веде до земельних ділянок власників паїв. Спадкодавцю ОСОБА_5 - ОСОБА_8 належали 0,25 га земельної ділянки, яка призначена для будівництва та 0,26 га - для особистого селянського господарства. Коли ОСОБА_8 проживала, то вона не використовувала всю земельну ділянку, можливо по її землі і проїжджали. При замірах було виявлено 0,03 га землі, які були надані ОСОБА_5 , оскільки дана ділянка була неприватизована та вільна, а для ведення особистого селянського господарства громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності не більше 2,00 га. Позивачка ОСОБА_1 має приватизовану земельну ділянку у розмірі 0,60 га, однак у користуванні в неї перебуває близько 0,79 га. На спірній земельній ділянці неодноразово перебував. З метою врегулювання даного питання звертався до голови районної державної адміністрації. На дану земельну ділянку виїжджала комісія будь яких порушень зі сторони сільської ради виявлено не було. Заміри інших ділянок проводились відштовхуючись від зареєстрованої ділянки ОСОБА_10 .
В судовому засіданні представник відповідача Горохівської міської ради - Мудрак Ю.І. позовні вимоги не визнав, зважаючи, що відсутні порушення та підстави для скасування спірних рішень Ватинської сільської ради, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 - Овсієнко С.А. позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Овсієнко С.А. суду пояснив, що відповідач ОСОБА_5 жодним чином не порушує прав позивачки. Так і не порушила даних прав сільська рада. Державна реєстрація земельної ділянки призначеної для ведення особистого селянського господарства площею 0,29 га була здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за заявою відповідачки ОСОБА_5 , а не в порядку спадкування. А земельна ділянка площею 0,25 га оформлялась на ОСОБА_5 як власника житлового будинку, який вона успадкувала. Державного акту на право власності на земельну ділянку в ОСОБА_8 не було. Жодних доказів, які б вказували, що на місці земельної ділянки відповідача існувала дорога чи вулиця не існує. Земельні ділянки відповідача йдуть в одній лінії та не порушують прав позивачки. Крім того, із ухвали Апеляційного суду від 14.03.2017 року, з листа відділу Держгеокадастру у Горохівському районі Волинської області від 10 травня 2016 року, технічної документації ОСОБА_1 та інших доказів вбачається існування дороги для доїзду до земельної ділянки позивачки. Висновком експерта з питань землеустрою та земельно - технічної експертизи №8557-8560 від 20.03.2020 року Волинського відділення Львівської науково-дослідного інституту судових експертиз стверджується, що технічна документація ОСОБА_5 відповідає вимогам земельного законодавства та нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
Представник третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_11 в судовому засідання, що відбулося 06.07.2018 року, позовні вимоги не визнав, вважає, що відділом Держгеокадастру та Головним управління Держгеокадастру у Волинській області не порушено жодних прав позивача та відповідача. Кадастрові реєстратори несуть відповідальність та виконують обов`язки згідно посадової інструкції, вони перевіряють обмінний файл, який дає та несе за це відповідальність виконавець, розробник документації, кадастровий реєстратор перевіряє належність проекту землеустрою у паперовому вигляді та електронному вигляді і відповідність місцезнаходження земельної ділянки в національній кадастровій системі та після чого вносить її в цю кадастрову систему. Висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки формується експертом, який є в структурі Держгеокадастру і несе відповідальність. З 2016 року всі проекти землеустрою погоджуються по принципу екстериторіальності, все скануються і направляються по системі до всіх експертів, та незалежний експерт дає свій висновок. В 2016 році він був у складі комісії де з виїздом на місце, вони оглянули ділянки та він бачив, що до земельної ділянки позивачки крім спірного, був інший доїзд. Документації у відділі Держгеокастру щодо доїзду до ділянки ОСОБА_1 відсутні.
Представник третьої особи без самостійних вимог - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в судове засідання не з`явився, однак скерував клопотання про проведення розгляду справи у її відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку усім доказам в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер: 30552770 від 05 грудня 2014 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,6000 га для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, кадастровий номер 0720881000:00:001:0022, земельна ділянка розташована у селі Ватинець Горохівського району, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 30552964 (а. с. 17) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ -0706955142019 згідно якого державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (а.с.34 т.2)
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, була розроблена громадянці ОСОБА_1 . Приватним підприємством Волиньприватзем в 2013 р. для ведення особистого селянського господарства, площею 0,6 га. Актом (протоколом) встановлення та погодження меж земельної ділянки, яка передається у власність ОСОБА_1 , а також схемою розташування земельної ділянки ОСОБА_1 інший проїзд до її земельної ділянки відмічений як дорога, що межує з її ділянкою по усій довжині і розташована на землях загального користування (а.с.203-218).
З листа Відділу Держгеокадастру у Горохівському районі від 13 січня 2016 року № Т-308/0-1/6-16 вбачається, що згідно з наявними картографічними матеріалами (проект встановлення адміністративних меж Ватинської сільської ради, проект встановлення меж сільських населених пунктів с.Ватин і с.Ватинець Ватинської сільської ради Горохівського району) між земельною ділянкою ОСОБА_1 та земельними частками (паями) - дорога (проїзд) не передбачена.
Рішенням Горохівського районного суду від 29 березня 2016 року, яке не змінено та не скасовано, набрало законної сили 13.04.2016 року (а.с.101-102) за ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_12 , визнано право власності на житловий будинок з надвірними господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Із відповіді голови Горохівської районної державної адміністрації Ткачук Г.М. від 21.04.2016 року № Т-245/1пр вбачається, що з метою розгляду порушеного питання було створено комісію, здійснено виїзд на місце, в результаті рекомендовано звернутися із заявою на сесію Ватинської сільської ради для вирішення відповідно до чинного законодавства даного питання по суті, а саме внесення вулиці та оспорюваної земельної ділянки в межі генплану с.Ватинець або передачі цієї ділянки у власність чи користування.
Рішенням Ватинської сільської ради Горохівського району від 13 травня 2016 року № 7/10 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_5 , яка проживає в АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,26 га для ведення особистого селянського господарства (а. с. 14).
Із відповіді сільського голови Ватинської сільської ради Ткачук Г.М. від 07.07.2016 року №Т-35 вбачається, що земельна ділянка між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 орієнтованою площею 0,05 га для загального користування.
Із повідомлення сільського голови Ватинської сільської ради Ткачук Г.М. від 22.08.2016 року №Т-53 вбачається, що депутати на заяву ОСОБА_1 проголосували проти надання дороги біля господарства ОСОБА_5 . Крім того, дорога (доїзд) до земельних ділянок, паїв, знаходиться за межами населеного пункту, тому виконавчим комітетом Ватинської сільської ради було направлено клопотання у відділ Держгеокадастру в Горохівському районі узаконити доїзд до земельної ділянки позивачки, який знаходиться на землях загального користування (сільської ради).
Згідно повідомлення, яке було скероване ОСОБА_13 . Ватинським сільським головою 29.08.2016 року, вбачається, що у зв`язку із відсутністю доїзду до земельної ділянки ОСОБА_1 по земельній ділянці, яка вами використовується без правовстановлюючих документів, яка відноситься до земель загального користування буде відведено дорогу ОСОБА_1 .
Рішенням Ватинської сільської ради від 22 серпня 2016 року № 8/2 внесено зміни до попереднього рішення від 13 травня 2016 року № 7/10, а саме: замінено 0,26 га на 0,29 га (а. с. 15).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_5 , площею 0,2500 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , розроблена підприємцем ОСОБА_14 (а.с.96-109). Підставою для виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в натурі була заява ОСОБА_5 та рішення Ватинської сільської ради від 13.05.2016 № 7/10. Актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 16.02.2017 року, межі даної земельної ділянки наданої власнику ОСОБА_5 закріплені в натурі (на місцевості), межові знаки встановленого зразка не встановлювались на бажання власника, так як межі земельних ділянок в натурі збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (парканами), і за межові знаки слугують існуюча огорожа.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 14 березня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 , про зобов`язання утриматися від неприпустимого впливу на право власності, яка не змінена та не скасована та набрала законної сили (а.с.32-37), рішення Горохівського районного суду від 18 січня 2017 року залишено без змін. Судом було встановлено, що посилання представника позивача на те, що судом першої інстанції не встановлено, чи існує додаткова ґрунтова дорога до земельної ділянки ОСОБА_1 , її місцезнаходження та характеристики, не заслуговують на увагу. З вищенаведеного листа відділу Держгеокадастру у Горохівському районі Волинської області від 10 травня 2016 року вбачається, що наявна додаткова існуюча ґрунтова дорога через село Ватинець до земельної ділянки ОСОБА_1 , а також рекомендовано останній звернутися із заявою на сесію Ватинської сільської ради про вирішення відповідно до чинного законодавства даного питання по суті, а саме внесення вулиці та оспорюваної земельної ділянки в межі генплану с. Ватинець або передачі цієї ділянки у власність чи користування громадянам. Крім того, наявність іншого проїзду до земельної ділянки ОСОБА_1 вбачається і з кадастрової карти дослідженої апеляційним судом у присутності осіб, які беруть участь у справі, що з`явилися в судове засідання. Доводи представника позивача про те, що цей проїзд може бути ліквідований у майбутньому власниками земельних паїв, є безпідставними, оскільки згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Той факт, що згідно з наявним картографічним матеріалом між земельною ділянкою ОСОБА_1 та земельними частками (паями) дорога (проїзд) не передбачена, про що зазначено у наданому стороною позивача апеляційному суду листі Відділу Держгеокадастру у Горохівському районі від 13 січня 2016 року № Т-308/0-1/6-16, ніяким чином не впливає на правильність вирішення спору. Картографічними матеріалами також не передбачена як проїзд і спірна земельна ділянка. Разом з тим, припущення про те, що відображений на кадастровій карті проїзд може бути ліквідований, є безпідставним, оскільки цей проїзд необхідний не лише для доїзду до земельної ділянки ОСОБА_1 , але й - до земельних ділянок інших власників та землекористувачів, зокрема суміжного із ОСОБА_1 землекористувача ОСОБА_15 , а також - власників земельних паїв. Більше того, згідно з наданою самою ОСОБА_1 суду першої інстанції технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж її земельної ділянки в натурі (на місцевості) зокрема актом (протоколом) встановлення та погодження меж земельної ділянки, яка передається у власність ОСОБА_1 , а також схемою розташування земельної ділянки ОСОБА_1 інший проїзд до її земельної ділянки відмічений як дорога, що межує з її ділянкою по усій довжині і розташована на землях загального користування.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Із рішення Ватинської сільської ради №14/9 від 07 квітня 2017 року Про відмову у доїзді до земельної ділянки (а.с.201) ОСОБА_1 відмовлено в доїзді до її приватизованої ділянки площею 0,60 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на підставі рішення Горохівського районного суду від 18.01.2017 року, апеляційного суду Волинської області від 14 березня 2017 року, керуючись рішенням сесії сільської ради від 22 серпня 2016 року №8/2 про внесення змін до рішення сільської ради №7/10 від 13 травня 2016 року, яким змінено розмір земельної ділянки з 0,26 га на 0,29 га ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0,29 га, рішення прийнято більшістю голосів депутатів (а.с. 202) (8 голосів з 11, 3 - утримались).
Рішенням чотирнадцятої сесії сьомого скликання Ватинської сільської ради № 14/14 від 07 квітня 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність (а.с.16), було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_5 площею 0,2500 кв.м., кадастровий номер: 0720881000:03:001:0008 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та передано ОСОБА_5 у власність земельну ділянку. Згідно протоколу засідання сесії сьомого скликання Ватинської сільської ради (а.с.190-197) та доданого поіменного голосування (а.с.200), рішення про затвердження вказаної вище технічної документації прийнято більшістю голосів депутатів (10 голосів з 10). Державну реєстрацію зазначеної вище земельної ділянки здійснено 06.03.2017 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що вбачається із витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0706955012019 (а.с.40 т.2).
Згідно Витягу з державного земельного кадастру на земельну ділянку НВ-0706955072019 (а.с.37 т.2) державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 0720881000:03:001:0009, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_2 , здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 18.04.2017 року.
Рішенням Ватинської сільської ради №15/8 від 09 червня 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність (а.с.150) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_5 с.Ватинець площею 0,2900 кв.м, кадастровий номер: 0720881000:03:001:0009, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 , розроблену відповідно до рішення сільської ради від 13 травня 2016 року Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки , передано ОСОБА_5 у власність земельну ділянку.
Із технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку громадянина ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка та для ведення особистого селянського господарства), що в АДРЕСА_3 , загальна площа 0,8245 га, вбачається, що вона була розроблена Приватним підприємством Волиньприватзем 2012 року, тобто станом на дату її виготовлення, земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не були зареєстровані, а тому вказані як землі загального користування.
Згідно ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи . Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Допитана в судовому засіданні, що відбулося 28.03.2018 року, свідок ОСОБА_16 надала суду такі показання, що вона є дочкою позивачки ОСОБА_1 та депутатом сільської ради та виїжджала неодноразово на земельні ділянки, де робили заміри, досліджували. В суді свідок ствердила, що дороги до їх земельної ділянки нема. Та дорогу про яку зазначено у відповідях райдержадміністрації не доходить до їх ділянки. Земельна ділянка ОСОБА_17 межує із земельними паями, там ОСОБА_5 був зроблений проїзд, який він згодом переорав, саме цю дорогу було вказано у технічній документації позивачки. Межа земельної ділянки позивачки відділена, вона не заходить на дорогу. Проїзд, який вказаний у позові, існував більше 20 років, потім відповідачка поставила паркан. На даний час ОСОБА_1 користується своє земельною ділянкою, проїжджає по землі ОСОБА_10 . У власності позивачки земельна ділянка розміром 0,60 га, однак у користуванні перебуває 0,79 га, з яких 0,19 га - не приватизовані.
Допитаний в судовому засіданні, що відбулося 28.03.2018 року свідок ОСОБА_17 суду дав показання, що він чоловік позивачки та вони не мають можливості доїхати до власної земельної ділянки тією дорогою, що користувались раніше, так як відповідачка поставила паркан.
Допитаний в судовому засіданні, що відбулося 18.03. свідок ОСОБА_20 суду надав такі показання, що він працював у ДП Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою . Згідно укладеного договору № 272 від 13.05.2019 року, яким проводились землевпорядні та землеоціночні роботи за місцем розташування спірних земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , він здійснював зйомку земельної ділянки ОСОБА_1 та її суміжних землекористувачів. Після зйомки фактичні межі порівнянні із межами згідно документацій. В результаті виявлено 0,0267 га землі, яка використовується ОСОБА_5 , але не є частиною ділянки його документів. Було встановлено накладання земельних ділянок ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , що не повністю відповідає межам наданих Держгеокадастром. При зйомці була присутня ОСОБА_5 .
Обставини, зазначені свідком відображені на плані зйомки земельних ділянок (а.с.49 т.2) та на СD-R диску, з якого вбачається, що земельні ділянки ОСОБА_5 жодним чином не порушують прав ОСОБА_1 .
Із відповіді Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на адвокатський запит ОСОБА_21 від 29.08.2017 року вбачається, що спірна земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови і проїзд між вказаними земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не передбачений. На підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 18.05.2016 року №180 було створено комісію, якою встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с.Ватинець та являється землями комунальної власності . земельна ділянка перебуває в межах населеного пункту с.Ватинець за межами його генерального плану і шлях проходу та доїзду до огороду ОСОБА_1 існує.
Із висновку експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи № 8557-8560 від 20.03.2020 року Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз вбачається, що технічна документація із землеустрою ОСОБА_5 на земельну ділянку, що знаходяться по АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 0720881000:03:001:0008, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, відповідає вимогам земельного законодавства та нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Встановити відповідність технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером: 0720881000:03:001:0009, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, вимогам земельного законодавства іншим нормативним документам з питань землеустрою не можливо, так як в матеріалах справи вона відсутня.
Із відповіді Горохівської міської ради від 26.03.2021 року №Т-478, та від 28.04.2021 року №466 на адвокатський запит ОСОБА_21 вбачається, що доїзд до земельної ділянки позивачки є, але протяжний в межах 900 метрів. Належним чином завірені документи, за якими уповноваженими органами встановлено доїзд до земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер: 0720881000:00:001:0022, у Горохівській міській раді відсутні. Як вбачається із кадастрової карти, яка наявна в публічному доступі, доїзд до ділянки ОСОБА_1 можливий зі сторони земельних часток (паїв).
На клопотання ОСОБА_1 про надання у користування доїзду до земельної ділянки без отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою Горохівська міська рада надала відповідь, що польова дорога, яка зображена на кадастровій карті, що використовується землекористувачами фактично як доїзд, обмежує масив земель сільськогосподарського призначення, в якому знаходиться належна ОСОБА_1 земельна ділянка. Зважаючи, що дана польова дорога є землею загального користування, підстави для задоволення клопотання відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За змістом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо регулювання земельних відносин. Відповідно до ч. 1 ст. 26 цього ж Закону рада в межах своїх повноважень приймає акти у формі рішень.
Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений ст.118 ЗК України.
Відповідно до п.6, 7 ст.118 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно із ч.8 цієї ж проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, де ч.6 передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Відповідно до ст.50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Відповідно до ст. 120 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно ст.121 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара . Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв`язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).
Відповідно до ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Водночас, згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.
Отже, підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення його прав і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.
Згідно із частиною першою та п`ятою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, судом не встановлено жодних порушень норм чинного законодавства, та позивачкою не надано таких доказів, які б стали підставою для відмови у погодженні документації з причин невідповідності її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, та відмови у затвердженні даних документацій, висновком експерта спростовуються доводи позивачки, що документація виготовлена із порушенням, а тому суд вважає, що відсутні підстави для визнання недійсним та скасування рішення Ватинської сільської ради Горохівського району №14/14 від 07 квітня 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність та рішення Ватинської сільської ради Горохівського району №15/8 від 09 червня 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність , та судом не встановлено підстав для скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що належать відповідачці ОСОБА_5 . Крім того, позивачка на даний час вільно користується своєю земельною ділянкою, як встановлено наведеними вище доказами існує інший доїзд до її земельної ділянки, тому й вимога про усунення ОСОБА_5 за власні кошти перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивачки за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення побудованого фундаменту паркану є безпідставною, оскільки побудований відповідачкою ОСОБА_5 на власній земельній ділянці паркан, жодним чином не порушує права позивачки ОСОБА_1 , а ОСОБА_22 , як власник земельних ділянок, може користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Тому суд приходить до висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, в зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позову.
На підставі наведеного, керуючись ст..14, 41 Конституції України, ст..12, 116, 118, 122, 152 ЗК України, ст..50 ЗУ Про землеустрій , ст. 2,11, 5,16, 319 ЦК України, ст..4, 12, 76, 80, 81, 89, 118, 259, 264-265 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Горохівської міської ради, ОСОБА_5 про скасування рішення сільської ради, визнання недійсним державного акта на землю та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, третя особа без самостійних вимог - Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків:.
Представник позивача: ОСОБА_21 , АДРЕСА_4 .
Відповідач: Горохівська міська рада м. Горохів, вул. Шевченка, 17, Волинська область, ЄДРПОУ 04051276.
Відповідач: ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, Волинська область.
Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2021 року.
Головуючий
Суд | Горохівський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2021 |
Оприлюднено | 24.12.2021 |
Номер документу | 102106630 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Горохівський районний суд Волинської області
Адамчук Г. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні