Рішення

від 02.12.2021 по справі 330/31/21

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Якимівський районний суд Запорізької області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

2/330/188/2021

Справа № 330/31/21

"02" грудня 2021 р. смт. Якимівка

Якимівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Куценко О.О., секретаря судового засідання Павленко Н.В , за участю представника позивача адвоката Сідєльнікової О.Л. (яка приймає участь у режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Якимівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку,

в с т а н о в и в :

В провадження Якимівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є співвласником 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 338,9 кв.м., житловою площею 245,2 кв.м.. Відповідно ОСОБА_3 належить 162.6 кв.м. загальної площі та 116,8 кв.м. житлової площі. Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу об`єкта у окрему адресу, об`єкт (1/2 частина житлового будинку) може бути виділена у окрему функціонуючий об`єкт нерухомості з присвоєнням окремої адреси. Після розподілу об`єкт має наступні характеристики внутрішніх приміщень: сунвузол 1 пл. 3,0 кв.м., комора 2 пл. 0,8 кв.м., кухня 3 пл. 7,8 кв.м., кімната 4 пл. 13,4 кв.м., кімната 5 пл. 11,8 кв.м., кімната 6 пл. 12,2 кв.м.. кухня 7 пл. 8,1 кв.м., санвузол 8 пл. 3,8 кв.м., коридор 9 пл. 4,1 кв.м., кімната 10 пл. 25.1 кв.м., коридор 11 пл. 7,4 кв.м., кімната 12 пл. 8.3 кв.м., кімната 13 пл. 13,9 кв.м.. кухня 14 пл. 6,0 кв.м., санвузол 15 пл. 4,8 кв.м., кімната 16 пл. 14,5 кв.м.. кімната 17 пл. 17,6 кв.м.. Крім того, місця загального користування: коридор 1 пл. 12,9 кв.м., коридор II пл.3.0 кв.м., сходи III пл. 4,7 кв.м., коридор IV пл. 13,4 кв.м.. балкон V пл. 1,8 кв.м.. Наказом відділу містобудування, архітектури та благоустрою Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 24.07.2020 № 65/20 об`єкту нерухомого майна - житловому будинку літ. А-2, загальною площею 162,6 кв.м., житловою площею 116.8 кв.м., розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:003:0262 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . Інший співвласник будинку - ОСОБА_2 , який на сьогоднішній день фактично проживає в частині спірного будинку, перешкоджає позивачу вільному доступу до його частки житла. Позивач та відповідач не можуть дійти згоди щодо спільного володіння та користування будинком та щодо укладення договору про виділ майна в натурі. Враховуючи те. що з іншим співвласником позивач не може знайти спільної мови щодо вільного володіння власністю, він вимушений звернутись до суду за захистом свої порушених прав та інтересів. На підставі викладеного просить суд виділити ОСОБА_1 в натурі 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: санвузол 1 пл. 3,0 кв.м.; комора 2 пл. 0,8 кв.м.; кухня 3 пл. 7,8 кв.м.; кімната 4 пл. 13,4 кв.м.; кімната 5 пл. 11,8 кв.м.; кімната 6 пл. 12,2 кв.м.; кухня 7 пл. 8,1 кв.м.; санвузол 8 пл. 3,8 кв.м.; коридор 9 пл. 4,1 кв.м.; кімната 10 пл. 25,1 кв.м.; коридор 11 пл. 7,4 кв.м.; кімната 12 пл. 8.3 кв.м.; кімната 13 пл. 13,9 кв.м.; кухня 14 пл. 6.0 кв.м.; санвузол 15 пл. 4,8 кв.м.; кімната 16 пл. 14,5 кв.м.; кімната 17 пл. 17,6 кв.м.; коридор І пл. 12,9 кв.м.; коридор II шт.3.0 кв.м.; сходи III пл. 4.7 кв.м.; коридор IV пл. 13,4 кв.м.; балкон V пл. 1.8 кв.м.; стягнути з відповідача па користь позивача усі судові витрати по справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду.

Судом зважаючи на існування умов передбачених ч.1 ст. ст.280 ЦПК України , відповідно до положень ч.4 ст.223 ЦПК України , постановлено провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 338,9 кв.м., житловою площею 245,2 кв.м.(а.с.18).

Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу об`єкта у окрему адресу, об`єкт (1/2 частина житлового будинку) може бути виділена у окрему функціонуючий об`єкт нерухомості з присвоєнням окремої адреси. Після розподілу об`єкт має наступні характеристики внутрішніх приміщень: сунвузол 1 пл. 3,0 кв.м., комора 2 пл. 0,8 кв.м., кухня 3 пл. 7,8 кв.м., кімната 4 пл. 13,4 кв.м., кімната 5 пл. 11,8 кв.м., кімната 6 пл. 12,2 кв.м.. кухня 7 пл. 8,1 кв.м., санвузол 8 пл. 3,8 кв.м., коридор 9 пл. 4,1 кв.м., кімната 10 пл. 25.1 кв.м., коридор 11 пл. 7,4 кв.м., кімната 12 пл. 8.3 кв.м., кімната 13 пл. 13,9 кв.м.. кухня 14 пл. 6,0 кв.м., санвузол 15 пл. 4,8 кв.м., кімната 16 пл. 14,5 кв.м.. кімната 17 пл. 17,6 кв.м.. Крім того, місця загального користування: коридор 1 пл. 12,9 кв.м., коридор II пл.3.0 кв.м., сходи III пл. 4,7 кв.м., коридор IV пл. 13,4 кв.м.. балкон V пл. 1,8 кв.м.. (а.с.6).

Наказом відділу містобудування, архітектури та благоустрою Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 24.07.2020 № 65/20 об`єкту нерухомого майна - житловому будинку літ. А-2, загальною площею 162,6 кв.м., житловою площею 116.8 кв.м., розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:003:0262 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен з співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Згідно з п. 1.2 Інструкції, затвердженої наказом N 55 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року N 774/14041, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Слід зазначити, що позивачем не надано доказів того, що виділ часток (поділ) жилого будинку та земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, що кожній з сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Наданий позивачем висновок щодо технічної можливості виділу об`єкта у окрему адресу, не є належним доказом на підтвердження вищезазначених обставин. На думку суду належним доказом на підтвердження вказаних обставин є висновок судової будівельно-технічної експертизи.

Разом з цим, позивачем клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи до суду не подавалось.

Суд звертає увагу позивача на те, що розмір частини майна, яка відводиться (виділяється) співвласнику визначається виходячи з розміру і вартості його частки у спільній частковій власності на це майно і виходячи з технічної можливості виділу.

Відтак заявлені вимоги про виділ частки зі спільної часткової власності задоволенню не підлягають.

Суд, дотримуючись приписів ст.13 ЦПК України про розгляд справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих позивачем вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існує реальна можливість виділення в натурі 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме не проведено та не додано висновок будівельно-технічної експертизи, тому в задоволенні даного позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,263,265,279, 282- 283 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте по письмовій заяві відповідача, яка може бути подана до Якимівського районного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня проголошення цього рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне заочне рішення суду буле виготовлено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Суддя: