Постанова

від 07.12.2022 по справі 330/31/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 07.12.2022 Справа № 330/31/21

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 330/31/21 Пр. № 22-ц/807/1097/22 Головуючий у 1-й інстанції Куценко О.О. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.

за участі секретаря Камалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-3), який в подальшому уточнив (а.с. 44-46), в якому просив виділитийому внатурі1/2часткужитловогобудинку заадресою: АДРЕСА_1 ,а саме:санвузол1пл.3,0кв. м;комора 2пл.0,8кв. м;кухня3пл.7,8кв. м;кімната 4пл.13,4кв. м; кімната5пл.11,8кв. м.; кімната6пл.12,2кв. м;кухня 7пл.8,1кв. м;санвузол 8пл.3,8кв. м;коридор 9пл.4,1кв. м;кімната10пл.25,1кв. м;коридор 11пл.7,4кв. м; кімната 12пл.8.3кв. м;кімната 13пл.13,9кв. м;кухня 14пл.6.0кв. м;санвузол 15пл.4,8кв. м;кімната 16пл.14,5кв. м; кімната 17 пл. 17,6 кв. м; коридор І пл. 12,9 кв. м; коридор II шт.3.0 кв. м; сходи III пл. 4.7 кв. м; коридор IV пл. 13,4 кв. м; балкон V пл. 1.8 кв. м; стягнути з відповідача па користь позивача усі судові витрати по справі.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що ОСОБА_1 є співвласником 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальноюплощею 338,9кв.м,житловою площею245,2кв.м.Відповідно ОСОБА_3 належить 162.6кв.м загальноїплощі та116,8кв.м житловоїплощі.Відповідно довисновку щодотехнічної можливостівиділу об`єктау окремуадресу,об`єкт(1/2частина житловогобудинку)може бутивиділена уокрему функціонуючийоб`єктнерухомості зприсвоєнням окремоїадреси.Після розподілуоб`єктмає наступніхарактеристики внутрішніхприміщень:сунвузол 1пл.3,0кв.м,комора 2пл.0,8кв.м,кухня 3пл.7,8кв.м,кімната 4пл.13,4кв.м,кімната 5пл.11,8кв.м,кімната 6пл.12,2кв.м,кухня 7пл.8,1кв.м,санвузол 8пл.3,8кв.м,коридор 9пл.4,1кв.м,кімната 10пл.25.1кв.м,коридор 11пл.7,4кв.м,кімната 12пл.8.3кв.м,кімната 13пл.13,9кв.м,кухня 14пл.6,0кв.м,санвузол 15пл.4,8кв.м,кімната 16пл.14,5кв.м,кімната 17пл.17,6кв.м.Крім того,місця загальногокористування:коридор 1пл.12,9кв.м,коридор IIпл.3.0кв.м,сходи IIIпл.4,7кв.м,коридор IVпл.13,4кв.м,балкон Vпл.1,8кв.м.Наказом відділумістобудування,архітектури таблагоустрою Кирилівськоїселищної радиЯкимівського районуЗапорізької областівід 24.07.2020року №65/20об`єктунерухомого майна-житловому будинкуліт.А-2,загальною площею162,6кв.м,житловою площею116.8кв.м,розташованого наземельній ділянціз кадастровимномером 2320355400:11:003:0262присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .Інший співвласникбудинку - ОСОБА_2 ,який насьогоднішній деньфактично проживаєв частиніспірного будинку,перешкоджає позивачувільному доступудо йогочастки житла.Позивач тавідповідач неможуть дійтизгоди щодо спільного володіннята користуваннябудинком тащодо укладеннядоговору провиділ майнав натурі.Враховуючи те.що зіншим співвласникомпозивач неможе знайтиспільної мовищодо вільноговолодіння власністю,він вимушенийзвернутись досуду зазахистом своїпорушених правта інтересів.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Ковальчук О.А. (а.с. 28). Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею Куценко О.О. замінено суддю Ковальчук О.А. у цій справі у зв`язку із закінченням терміну повноважень останньої (а.с. 64-65). Ухвалою суду першої інстанції від 19 травня 2021 року провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження (а.с. 68).

Заочним рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2021 року (а.с. 86-87) в задоволенні позову ОСОБА_1 у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 у своїйапеляційнійскарзі(а.с.90-93)просив заочне рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та винести постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 94).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 11 травня 2022 року (а.с. 105), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с. 106) з урахуванням навантаження судді-доповідача та колегії суддів апеляційного суду (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 15 суддів, з яких 11 суддів складають судді судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень).

Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 у цій справі у встановлений апеляційним судом строк та станом на час розгляду цієї справи апеляційним судом взагалі.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Сторона позивача подала апеляційному суду через канцелярію для долучення до матеріалів цієї справи висновок судового експерта Данилюк В.В. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1-22 від 18.08.2022 року за заявою ОСОБА_1 від 08.02.2022року (а.с. 116-173), за змістом якого: - виділити частку житлового будинку літ. «А-2», що знаходиться у користуванні співвласника ОСОБА_1 , відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників технічно можливо; для виділу частки житлового будинку літ «А-2», що знаходиться у користуванні співвласника ОСОБА_1 необхідно виконатипереобладнання приміщень тощо.

В автоматизованому порядку суддею Кочетковою І.В. у цій справі замінено суддю Подліянову Г.С. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (а.с. 174-175).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 07 вересня 2022 року, не відбувся та був відкладений (а.с. 176-177) через першу неявку відповідача ОСОБА_2 , якого повідомити за допомогою телефонного зв`язку не представилось можливим (а.с. 115), та відносно якого конверт із судовою повісткою повернувся на адресу апеляційного суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній» (а.с. 66-67, 113), що вважається належним повідомленням останнього в порядку ст. 128 ч. 8 п. 4 ЦПК України,

В автоматизованому порядку суддею Подліяновою Г.С. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (а.с. 188-189).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 19 жовтня 2022 року, не відбувся та був відкладений внаслідок ворожої атаки, яка відбулась в ніч з 09.10.2022 року по 10.10.2022 року, та ліквідацією наслідків останньої тощо (інформація а.с. 187, довідка а.с. 190).

У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи сторони, у тому числі позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сідельникову О.Л. (а.с.194-195), що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, та відповідач ОСОБА_2 у тому числі особисто телефонограмою (а.с. 196), сторони у цій справі повторно не з`явились.

При цьому, позивач ОСОБА_1 про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістив, клопотання про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавав.

Відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві (а.с. 197) просив розгляд цієї справи відкласти через перебування його адвоката у лавах Збройних сил України, доказів останнього апеляційному суду не надав, про причини саме своєїнеявки апеляційний суд не сповістив.

Хоча, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371- 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду цієї справи відмовити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з`явились за присутністю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сідельникової О.Л.

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сідельникової О.Л., яка у тому числі на запитання апеляційного суду зазначала, що за отриманням висновку експерта сторона позивача звернулась із заявоюв порядкуст.102ч.3ЦПК Українидійсно вжепісля ухваленняоскаржуваного рішенняу ційсправі, за цим висновком виділ в натурі частки позивача можливий за умови проведення переобладнання будинку, який начеб - то є цілим, непошкодженим наслідок бойових дій; є декілька варіантів, будь-які необхідні погодження (дозволи) на вказане переобладнання будинку, з метою виділу в натурі частки позивача надавати апеляційному суду не буде, так як будинок знаходиться на території, де ведуться бойові дії та до цього будинку немає доступу, перевіривши законністьтаобґрунтованістьрішення судупершоїінстанції в межахдоводів апеляційноїскарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає залишенню беззадоволення з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі, керувався ст.ст. 12, 13, 81, 263, 265, 279,282-283ЦПК України та виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існує реальнаможливість виділення в натурі 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме не проведено та не додано висновок будівельно-технічної експертизи.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.

Так,судом першоїінстанції булоправильно встановлено,що ОСОБА_1 є співвласником 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 338,9 кв. м, житловою площею 245,2 кв. м (а.с. 18).

Відповідно до висновку щодо технічноїможливості виділу об`єктау окремуадресу (копія а.с. 6) об`єкт(1/2частина житловогобудинку) може бути виділена в окремий функціонуючий об`єкт нерухомості з присвоєнням окремої адреси. Після розподілу об`єкт має наступні характеристики внутрішніх приміщень: сунвузол 1 пл. 3,0 кв. м, комора 2 пл. 0,8 кв. м, кухня 3 пл. 7,8 кв. м, кімната 4 пл. 13,4 кв. м, кімната 5 пл. 11,8 кв. м, кімната 6 пл. 12,2 кв. м, кухня 7 пл. 8,1 кв. м, санвузол 8 пл. 3,8 кв. м, коридор 9 пл. 4,1 кв. м, кімната 10 пл. 25.1 кв. м, коридор 11 пл. 7,4 кв. м, кімната 12 пл. 8.3 кв. м, кімната 13 пл. 13,9 кв. м, кухня 14 пл. 6,0 кв. м, санвузол 15 пл. 4,8 кв. м, кімната 16 пл. 14,5 кв. м, кімната 17 пл. 17,6 кв. м. Крім того, місця загального користування: коридор 1 пл. 12,9 кв. м, коридор II пл.3.0 кв. м, сходи III пл. 4,7 кв. м, коридор IV пл. 13,4 кв. м балкон V пл. 1,8 кв. м (а.с. 6).

Наказом відділу містобудування, архітектури та благоустрою Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 24.07.2020 року № 65/20 (а.с. 5) об`єкту нерухомого майна - житловому будинку літ. А-2, загальною площею 162,6 кв. м, житловою площею 116.8 кв. м, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:003:0262 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Ст. 321ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст.356ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ст.358ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен з співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст.364ЦК України співвласник має право на виділ унатурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Проаналізувавши зміст норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382ЦК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Згідно з п. 1.2 Інструкції, затвердженої наказом N 55 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року N 774/14041, поділ та виділ часткив натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Згідно ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивачем не надано доказів того, що виділ часток(поділ)жилого будинку та земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, що кожній з сторін може бути виділено відокремлену частинубудинку зсамостійним виходом(квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Суд першої інстанції правильно встановив, що наданий позивачем висновок щодо технічної можливості виділу об`єкта у окрему адресу (копія а.с.6), не є належним доказом на підтвердження вищезазначених обставин.

Суд першої інстанції правильно вважав, що належним доказом на підтвердження вказаних обставин є висновок судової будівельно-технічної експертизи.

Разом з цим, позивачем клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи до суду першої інстанції не подавалось.

Судом першої інстанції звернуто увагу позивача на те, що розмір частини майна, яка відводиться (виділяється) співвласнику визначається виходячи з розміру і вартості його частки у спільній частковій власності на це майно і виходячи з технічної можливості виділу.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявленівимоги провиділ часткизі спільноїчасткової власностізадоволенню у цій справі непідлягають.

Доводи апеляційноїскаргипозивача ОСОБА_1 дублюють доводи його позовної заяви у цій справі, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.

Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача ОСОБА_1 , яку він та його представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою.

Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межахзаявлених позивачемпозовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надаввідповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.

За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення від доказування позивача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Позивач ОСОБА_1 та представник останнього не надалисуду першоїінстанції належних,допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справі.

Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте, не може бути прийнятий як доказ, передбачений ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі для перегляду апеляційним судом законності та обґрунтованості заочного рішення суду першої інстанції від 02.12.2021року наданий стороною позивача висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1-22 від 18.08.2022року за заявою ОСОБА_1 від 08.02.2022року (а.с. 116-173).

Оскільки, апеляційним судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 приймав участь у цій справі у суді першої інстанції не особисто, а через свого представника адвоката Сідельникову О.Л. (а.с. 37-38, протокол судового засідання від 01.12.2021 року а.с. 84), яка є фахівцем у галузі права, та, відповідно, особою, обізнаною із всіма правами позивача та її, як представника позивача, у тому числі права заявити (не заявити) у суді першої інстанції будь-які клопотання, у тому числі про допит будь-якого експерта чи проведення будь-якої експертизи, у тому числі додаткової, для визначення варіантів виділу в натурі частки будинку позивача, а також надання (ненадання) суду першої інстанції такого висновку, здійсненого на замовлення сторони позивача, як учасника цієї справи, що узгоджується із вимогами ст. 102 ч. 3 ЦПК України, а також наслідки незаявлення таких клопотань та ненадання висновку експертизи, а саме: суд першої інстанції буде розглядає дану справу за наявними у цій справі матеріалами та доказами.

В силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Проте, апеляційним судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ,

- який приймав участь у цій справі через свого представника адвоката Сідельникову О.Л., не вважав за доцільне на свійрозсуд за відсутності для цього будь-яких об`єктивних причин (перешкод) (належні, допустимі докази протилежного у цій справі відсутні) заявляти вказані клопотання чи надавати відповідний висновок експертизи (у тому числі щодо варіантів виділу в натурі частки будинку з переобладнанням, отриманням відповідних погоджень (дозволів) тощо),

- та, відповідно, не вважав за доцільне у суді першої інстанції змінювати своїпозовні вимогиу ційсправі зурахуванням такоговисновку (виділу в натурі частки будинку з обраннямдля себевідповідного варіанту, що можливо лише за умови вищезазначеного відповідного переобладнання (приміщення 1-14 (кухня) площею 6,0 кв. м необхідно переобладнати в приміщення 1-14 (коридор) для проходу до приміщення 1-15 (санвузол); приміщення 1-3 (кухня) площею 7,8 кв. м необхідно переобладнати в приміщення 1-3 (коридор) для проходу до приміщення 1-4 (кімнат) (а.с.132); виконати переобладнання з улаштуванням окремого виходу на 2-1 поверх частки житлового будинку літ «А-2», що знаходиться у користуванні співвласника ОСОБА_4 технічно можливо (3 варіанти переобладнання); для забезпечення несучої здатності конструктивних елементів перекриття, із урахуванням вимог ДБН В.2.2-15.2019 «Житлові будинки. Основні положення» слід звертатися до проектної організації, яка має відповідну ліцензію навиконання проектнихробіт (а.с.139);

- за чий рахунок (позивача чи відповідача) з отриманням відповідних дозволів (погоджень) ким саме (позивачем чи відповідачем) тощо.

При цьому, на запитання апеляційного суду представник позивача, додатково у судовому засіданні повідомила, що будь-які необхідні погодження (дозволи) на вказане переобладнання будинку з метою виділу в натурі частки позивача позивач надавати апеляційному суду не буде, так як будинок знаходиться на території, де ведуться бойові дії та до цього будинку немає доступу.

При вищевикладених встановлених апеляційним судом обставинах, вказаним новим доказом (висновком експерта № 1-22 від 18.08.2022 року за заявою ОСОБА_1 від 08.02.2022 року - а.с. 116-173), поданим вперше лише в апеляційному суді, позивач фактично змінюєу такийспосіб своїпозовні вимоги у цій справі, що є неможливим на стадії апеляційного розгляду цієї справи в силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України.

Оскільки, за змістом ст. 367 ч. 6 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаютьсяпозовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Разом із тим, ОСОБА_1 не позбавлений права окремо від цієї справи у подальшому звертатись до суду з відповідними позовними вимогами, заявленими вже з урахуванням вищевказаного висновку експертизи тощо.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення.

В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, заочне рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Крім того, встановлено, що суд першої інстанції в оскаржуваному заочному рішенні у цій справі не вирішував питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування заочного рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу ОСОБА_1 у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на заочне рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Проте, встановлено, що позивач ОСОБА_1 в силу вимог закону був звільнений від сплати судового збору при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду у цій справі (посвідчення, а.с. 4).

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2021 року у цій справі залишити беззмін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 12.12.2022 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Подліянова Г.С.