Постанова

від 21.12.2021 по справі 280/60/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 280/60/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Солодкова К.А.

за участю представників: позивача -Панасенко О.О. відповідача - Пономаренко В.В., третьої особи- Стеценко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради, Запорізької обласної ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 ( суддя першої інстанції Конишева О.В.) в адміністративній справі №280/60/20 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради, третя особа: Запорізька обласна рада про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунальної установи «Михайлівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Запорізька обласна рада, в якій позивач просив:

застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: 72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Показне, буд. 90 А, шляхом зобов`язання Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради повністю зупинити експлуатацію будівель, споруд та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 адміністративний позов задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: 72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Показне, буд. 90 А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 47 від 24.12.2019.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Комунальна установа "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради та Запорізька обласна рада звернулись з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Запорізька обласна рада зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність на території Запорізької області закладів з напрямком аналогічним діяльності Інтернату та можливості переведення підопічних до інших закладів подібних до Інтернату, у випадку зупинення експлуатації будівель останнього. Серед учасників справи не має органу, в межах компетенції якого, направлення підопічних до інших подібних інтернатів та осіб, які представляють інтереси підопічних (батьки, опікуни/піклувальники). У зв`язку з чим, зупинення експлуатації будівель Інтернату призведе до порушення прав не лише підопічних Інтернату, а і вплине на права та обов`язки органу, в межах компетенції якого, направлення підопічних до інших подібних інтернатів та осіб, які представляють інтереси підопічних (батьки, опікуни/піклувальники), які вимушені будуть вживати заходів щодо переведення підопічних до інших подібних інтернатів. Крім того, відповідно до Акту перевірки №47 від 24.12.2019, що став підставою для звернення ГУ ДСНС до суду, в період з 23.12.2019 по 24.12.2019 було здійснено позапланову перевірку Відповідача, та виявлено 68 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. При зверненні ГУ ДСНС до суду в адміністративному позові було зазначено про 35 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які на думку Позивача створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Отже, слід дійти висновку, що інші 33 порушення зафіксованих в Акті перевірки №47, на думку ДСНС, не створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Із зазначеного вбачається, що суд першої інстанції вирішив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель до повного усунення всіх без виключення порушень, зазначених в Акті перевірки № 47 від 24.12.2019, а не лише тих про які зазначено ГУ ДСНЄ в адміністративному позові. Тобто для суду першої інстанції порушення зазначені в Акті перевірки № 47 від 24.12,2019, якими ГУ ДСНС не обґрунтовував свої позовні вимоги все одно стали підставою для зупинення експлуатації будівель Відповідача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Комунальна установа "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради судом першої інстанції не взяті до уваги останні правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 28 квітня 2021 року у справі № 640/10129/20, від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15 з яких вбачається, що облаштування приміщень установками автоматичної пожежної сигналізації спрямовано на своєчасне виявлення та сповіщення про уже виниклу пожежу, ліквідацію її наслідків, то відсутність таких установок аж ніяк не свідчить про наявність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі. Зупинення експлуатації будівель Відповідача призведе до порушень інтересів осіб, які не зможуть користуватися цим закладом. Фактично, це призведе до позбавлення соціального захисту осіб, які через стан свого здоров`я перебувають в Інтернаті. При цьому для частини таких підопічних Інтернат є постійним місцем проживання. Зупинення експлуатації будівель Установи призведе до порушення прав не лише підопічних Інтернату, а і вплине на права та обов`язки органу, в межах компетенції якого, направлення підопічних до інших подібних інтернатів та осіб, які представляють інтереси підопічних (батьки, опікуни/піклувальники), які вимушені будуть вживати заходів щодо переведення підопічних до інших подібних інтернатів.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, Михайловським РС Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 23 грудня по 24 грудня 2019 року було проведено позапланову перевірку Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради, за наслідками якої було складено акт № 47 від 24.12.2019 року.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівлі, споруди, приміщення та територія Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради, розташований за адресою: Запорізька обл., Михайлівський район, село Показне, будинок 90А, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

Не очищено територію об`єкту від гілок.

Відповідно до вимог пункту 1.1 глави 1 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, територія об`єктів, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування повинні систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

Засмічування та захаращування території підприємства сторонніми предметами, горючим сміттям, сухою травою, горючою тарою та інш. призводить до збільшення горючої навантаги, яка сприяє виникненню пожежі, швидкому розповсюдженню вогню та продуктів горіння на значну площу, що, в свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей.

Не забезпечено на покажчиках для пожежних водойм - цифровими значеннями порядковий номер та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

Не виконання цієї вимоги може привести до ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що в свою чергу створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись в території об`єкта.

Не забезпечено на території об`єкту освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

Відповідно до вимог пункту 1.10 глави 1 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, на території об`єкта повинно бути забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

Відсутність освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд на території ДНЗ може призвести під час виникнення надзвичайної ситуації до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Відсутні на в`їздах (виїздах) схеми території, в яких вказано розміщення будівель, водойм, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них.

Відповідно до вимог пункту 1.15 глави 1 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, на території об`єкта площею понад 3 га на в`їздах (виїздах) повинні бути встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під`їздів пожежних автомобілів до них.

Відсутність на в`їздах (виїздах) схеми території, в яких вказано розміщення будівель, водойм, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що в свою чергу створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись в території об`єкта.

Не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до вимог пункту 2.6 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні» , затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним обробленням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

Не укомплектовано засобами пожежогасіння(усі щити), які розміщуються на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - З шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

Відповідно до вимог пункту 3.11 глави 3 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захишуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розмішуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розмішуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» .

Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню на значну площу, а також продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

Не забезпечені відповідними знаками безпеки територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» .

Відповідно до вимог пункту 8 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованого у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місце встановлення повинно відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» .

Відсутність знаків безпеки сприяє допущенню порушень правил пожежної безпеки громадянами, які перебувають на території підприємства, а саме неправильне поводження і використання обладнання та речовин, що використовуються в господарській діяльності; не позначення місць знаходження первинних засобів пожежогасіння може привести при виникненні пожежі до збільшення часу на знаходження первинних засобів пожежогасіння. Всі ці фактори створюють загрозу для здоров`я і життя людей

Не проведено технічне обслуговування вогнегасників.

Відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 за № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677.

Не проведення технічного обслуговування наявних вогнегасників може привести до неможливості їх використання працівниками при виникненні пожежі з причин несправності, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

Не забезпечено територію, будинки, споруди, приміщення первинними засобами пожежогасіння.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відповідно до вимог пункту 3.9 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до наказу МВС України № 25 від 15.01.2018р. «Про затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» .

Відсутність достатньої кількості та відповідного типу первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу, наслідком чого є розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

Відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення.

Відповідно до вимог пункту 3.8 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Відсутність достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

Не розроблені та не затверджені на доповнення до схематичних планів евакуації, керівником інструкції, що визначають дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

Відповідно до вимог пункту 5 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Відсутність плану (схеми) евакуації людей на випадок пожежі на об`єкті з масовим перебуванням людей сприяє необізнаності людини в разі виникнення пожежі на об`єкті і під час необхідної евакуації людина не має можливості провести самостійну евакуацію від небезпеки, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

Не забезпечено лінії живлення до кожного побутового кондиціонера автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Відповідно до вимог пункт 2.26 глави 2 Розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні» , затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Не забезпечення лініями живлення до побутових кондиціонерів автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії в приміщеннях будівель може привести до перевантаження загальної лінії електропостачання, яка в свою чергу може привести до короткого замикання та загоряння електропроводки. Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Не проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час експлуатації електромережі, в тому числі яка прихована в будівельних конструкціях та не дає можливості своєчасно попередити аварійну роботу (коротке замикання) електромережі. Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

1. Побутовий корпус:

- Допускається застосування на шляхах евакуації (облицювання стін, стель, заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів) будівельних матеріалів з вищою пожежною небезпекою ніж Г1, В1, Д2, Т2 всупереч вимогам підпункту "а" пункту 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва".

Відповідно до вимог пункту 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 , Відповідно до вимог пункту 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні» , затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

У разі виникнення надзвичайної ситуації зменшення розміру евакуаційного виходу з будівлі сприяє перешкоджанню заходів по евакуації людей, що в свою чергу створює загрозу для життя та здоров`я людей.

Не укомплектовано кожен пожежний кран-комплект пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску насосів, важелем для полегшення відкривання вентиля.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, кожен кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

Не виконання цієї вимоги може привести до неможливості використання пожежних рукавів працівниками при виникненні пожежі, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

Не проводиться технічне обслуговування пожежних кран- комплектів не рідше одного разу на рік і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Не проведення технічного обслуговування і перевірки на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час їх експлуатації. Це може привести до того, що в разі виникнення пожежі вогонь буде розповсюджуватися на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

Допускається у спальних приміщеннях користування електронагрівальними приладами. Для цієї мети адміністрацією повинні бути обладнані спеціальні місця.

Відповідно до вимог пункт 5.7 глави 5 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, не допускається у будинках для постійного та тимчасового проживання людей:

улаштовувати в помешканнях, житлових кімнатах гуртожитків, номерах готелів, туристичних баз та кемпінгів різноманітні складські приміщення, майстерні із застосуванням та зберіганням пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів, а також здавати їх в оренду (користування) під приміщення подібного призначення;

користуватися безпосередньо в номерах готелів, житлових кімнатах гуртожитків, кемпінгів, туристичних баз, спальних приміщеннях закладів соціального призначення, санаторіїв, будинків відпочинку, дитячих таборів відпочинку та інших таких об`єктів електронагрівальними приладами. Для цієї мети адміністрацією повинні бути обладнані спеціальні місця.

За відсутності виконання цих вимог є ризик загорання будівлі, розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння що є загрозою для життя та здоров`я людини.

Не забезпечено сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням.

Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, : ареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, сходові •слітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відсутність світлових покажчиків напрямку руху, підключених до джерела живлення аварійного освітлення, може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Допускається встановлення електричних розеток, перемикачів, вимикачів на горючих основах.

Відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, електророзетки, вимикачі, перемикачі, та інші подібні апарати повинні встановлюватися не на горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Встановлення приладів електроживлення (розеток, вимикачів та інших подібних апаратів) на горючі основи сприяє виникненню пожежі та розповсюдженню вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів і несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

Допускається використання киросинової лампи.

Відповідно до вимог пункт 1.4 глави 1 Розділ VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у будинках, приміщеннях навчальних закладів забороняються застосування для І освітлення свічок, гасових ламп і ліхтарів.

Використання киросинової лампи сприяє виникненню пожежі, яка може виникнути в результаті її експлуатації, та розповсюдженню вогню, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі.

Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж.

Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються.

Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж сприяє виникненню пожежі та розповсюдженню вогню на значну територію, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

Допускається користування пошкодженими розетками, відгалуджувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами.

Відповідно до вимог пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, забороняється користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами.

Користування пошкодженими розетками, відгалуджувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами може привести до виникнення пожежі та розповсюдження вогню на значну територію, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

Не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) додатку Б (обов`язковий) ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

Черговий не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.

Відповідно до вимог пункту 1.3 глави І розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у дитячих закладах з цілодобовим режимом роботи, на літніх дитячих дачах повинно бути встановлене чергування обслуговуючого персоналу в нічний час. Приміщення для розміщення чергових має бути забезпечене телефонним зв`язком.

Черговий повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість дітей та окремо для обслуговуючого персоналу, комплектом ключів від дверей евакуаційних виходів, ручним електричним ліхтарем, знати кількість дітей, які залишаються на ніч, місця їх розміщення й повідомляти ці відомості телефоном у найближчий пожежно-рятувальний підрозділ.

Не виконання даної вимоги створює загрозу, яка може призвести до трагічних наслідків, пов`язаних із загибеллю людей, внаслідок враження органів дихання небезпечними чинниками продуктів горіння, а саме димом, двоокисом вуглецю та інше.

Не забезпечено у повному обсязі приміщення первинними засобами пожежогасіння.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відповідно до вимог пункту 3.9 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до наказу МВС України № 25 від 15.01.2018р. «Про затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» . Відсутність достатньої кількості та відповідного типу первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу, наслідком чого є розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

2. Гаражі:

- Не забезпечено приміщення первинними засобами пожежогасіння.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відповідно до вимог пункту 3.9 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до наказу МВС України № 25 від 15.01.2018р. «Про затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» .

Відсутність достатньої кількості та відповідного типу первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу, наслідком чого є розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

3. Житловий корпус

- Допускається застосування на шляхах евакуації (облицювання стін, стель, заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів) будівельних матеріалів з вищою пожежною небезпекою ніж Г1, В1, Д2, Т2 всупереч вимогам підпункту "а" пункту 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва".

Відповідно до вимог пункту 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 , забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

У разі виникнення надзвичайної ситуації зменшення розміру евакуаційного виходу з будівлі сприяє перешкоджанню заходів по евакуації людей, що в свою чергу створює загрозу для життя та здоров`я людей.

- Не забезпечено лінії живлення до кожного побутового кондиціонера автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Відповідно до вимог пункт 2.26 глави 2 Розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Не забезпечення лініями живлення до побутових кондиціонерів автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії в приміщеннях будівель може привести до перевантаження загальної лінії електропостачання, яка в свою чергу може привести до короткого замикання та загоряння електропроводки. Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

- Не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) додатку Б (обов`язковий) ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

- Допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Здійснення з`єднання проводів способом «скрутками» під дією повітря веде до окислення поверхні проводів, в наслідок чого збільшується напруга в системі електропостачання, яка приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

4. Адміністративний корпус:

- Допускається застосування на шляхах евакуації (облицювання стін, стель, заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів) будівельних матеріалів з вищою пожежною небезпекою ніж Г1, В1, Д2, Т2 всупереч вимогам підпункту "а" пункту 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва".

Відповідно до вимог пункту 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 , забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

У разі виникнення надзвичайної ситуації зменшення розміру евакуаційного виходу з будівлі сприяє перешкоджанню заходів по евакуації людей, що в свою чергу створює загрозу для життя та здоров`я людей.

- Не забезпечено лінії живлення до кожного побутового кондиціонера автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Відповідно до вимог пункт 2.26 глави 2 Розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Не забезпечення лініями живлення до побутових кондиціонерів автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії в приміщеннях будівель може привести до перевантаження загальної лінії електропостачання, яка в свою чергу може привести до короткого замикання та загоряння електропроводки. Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

- Не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) додатку Б (обов`язковий) ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту.

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

- Не забезпечено у повному обсязі приміщення первинними засобами пожежогасіння.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відповідно до вимог пункту 3.9 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до наказу МВС України № 25 від 15.01.2018р. «Про затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» .

Відсутність достатньої кількості та відповідного типу первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу, наслідком чого є розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

- Не забезпечені відповідними знаками безпеки приміщення. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» .

Відповідно до вимог пункту 8 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованого у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місце встановлення повинно відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» .

Відсутність знаків безпеки сприяє допущенню порушень правил пожежної безпеки громадянами, які перебувають на території підприємства, а саме неправильне поводження і використання обладнання та речовин, що використовуються в господарській діяльності; не позначення місць знаходження первинних засобів пожежогасіння може привести при виникненні пожежі до збільшення часу на знаходження первинних засобів пожежогасіння. Всі ці фактори створюють загрозу для здоров`я і життя людей.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Управління ДСНС України у Запорізькій області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та аргументам на які послався суд першої інстації при винесені рішенння, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч. 2 статті 12 У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Кодекс цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пункти 29, 33 та 43 частини першої статті 2 визначають, що об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Відповідно до . 21 ч.1 статті 20 визначено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (Пункт 12 частини першої статті 67).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (Частина друга статті 68.).

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають (Стаття 70.).

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що заходи реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можуть бути застосовані лише на підставі рішення адміністративного суду, прийнятого за результатами розгляду звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Вказані заходи реагування можуть бути застосовані з огляду на виявлені в ході контролюючого заходу порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які викладені в акті здійсненої перевірки.

Таким чином, захід реагування у вигляді заборони подальшої експлуатації приміщень КУ Михайлівського психоневрологічного інтернату Запорізької обласної ради до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що часткове усунення відповідачем виявлених контролюючим органом порушень не підтверджено відповідними належними та допустимими доказами, що ставить під загрозу життя та здоров`я перебуваючих на лікуванні у закладі більше, ніж 220 осіб та 90 осіб працівників.

Колегія суддів наголошує на тому, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення діяльності відповідача судом має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у акті перевірки порушенням, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у сукупності порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, перебуваючих на лікуванні та працюючих в інтернаті, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню в приміщеннях вказаного закладу.

При цьому судом першої інстанції правильно зазначено про те, що застосування до психоневрологічного інтернату виключного заходу реагування у вигляді заборони використання будівлі охорони та самої території, на якій розміщений Михайлівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, унеможливить усунення виявлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які залишились не усунутими підприємством та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Таким чином, оскільки на час розгляду спірних правовідносин у суді першої інстанції доказів, які б свідчили про усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а виявлені порушення продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Доводи апелянтів не впливають на правильне вирішення цієї справи по суті судом апеляційної інстанції.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відтак підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради та апеляційну скаргу Запорізької обласної ради залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 в адміністративній справі №280/60/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2021 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва