Ухвала

від 09.12.2021 по справі 752/18722/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Піріт» на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року,

за участі: представника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 3426 га (кадастровий номер 8000000000:79:048:0003) що на праві оренди належить ТОВ «Піріт» та матеріали, обладнання, що були використанні та використовуються в процесі будівництва (створення) об`єкту нерухомості, розміщеного на вказаній ділянці.

Заборонено власнику, іншим особам у володінні, користуванні чи розпоряджанні яких перебуває вищезгадане майно розпоряджатися ним, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язанні з реєстрацією та перереєстрацією прав на них; проведення будь-яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт на земельній ділянці; використання матеріалів, обладнання, необхідних для будівництва (створення) об`єкту нерухомості, розміщеного на вказаній ділянці.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вищевказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Піріт» подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку апеляційного оскарження, то автор апеляційної скарги зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності представника власника майна, а належним чином завірену копію постановленого рішення останній отримав 21 вересня 2021 року.

Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, зазначає, що прокурором не доведена необхідність накладення арешту на майно, яке перебуває у користуванні ТОВ «Піріт» та відповідність згаданого майна критеріям ст. 98 КПК України.

Зауважує, що слідчим суддею розглянуто клопотання про арешт майна за відсутності власників майна, без обґрунтування такої необхідності.

Крім того, на переконання представника станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення слідчому судді було відомо щодо закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальний проступок, передбачений ст. 356 КК України, необхідності закриття кримінального провадження, та неможливості наявності у земельної ділянки статусу предмету кримінального правопорушення, оскільки провадження підлягає закриттю. Більше того, зауважує, що матеріали долучені до клопотання про арешт майна не містять відомостей, які б надавали змогу зрозуміти процесуальні мотиви прийняття рішення про об`єднання матеріалів розслідування кримінального проступку (ст. 356 КК України) та злочину (ч. 3 ст. 190 КК України), а також у чому полягав негативний вплив у випадку здійснення слідства окремо кожного правопорушення, зважаючи на вимоги ст. 217 КПК України.

Представник вважає, що клопотання прокурора подано неналежною на те особою, оскільки належним чином не підтверджено повноваження прокурора.

Також, звертається в апеляційній скарзі увага і на те, що накладення арешту на вищезгадане майно негативно впливає на фінансово-господарську діяльність, як ТОВ «Піріт», ТОВ «Віолія», так і на цілий ряд підрядних підприємств, що призводить до надмірного обмеження підприємницької діяльності, а саме повного її припинення, та негативних наслідків для майбутніх власників нерухомості, яка будується.

Крім того, представник вважає такими що не відповідають дійсності твердження прокурора щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; порушень умов договору; невідповідності проектної документації та інших документів.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання було завчасно проінформовано Голосіївську окружну прокуратуру міста Києва, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи видно, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності представника власника майна. При цьому, розписки про отримання представником копії постановленого рішення матеріали провадження не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне поновити представнику власника майна строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Як убачається з наданих суду матеріалів провадження, Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 листопада 2018 року під № 12018100010010080, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3ст. 190КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що посадовими особами ТОВ «Піріт» та ТОВ «Віолія» самоправно, всупереч установленому законом порядку вчиняються самоправні дії щодо незаконного будівництва 33-поверхового житлового будинку орієнтовно 115 метрів по вул. Антоновича, 136-138 м. Києва впритул до ділянки школи І-ІІІ ступенів № 37 міста Києва.

Крім того, посадові особи ТОВ «Піріт», з використанням завідомо підроблених документів, шляхом обману придбали права на майно, а саме право користування (оренди) земельною ділянкою по вул. Антоновича, 136-138 у Голосіївському районі міста Києва, тим самим придбали право на майно у великих розмірах.

25 серпня 2021 року прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку по вул. Антоновича (колишня Горького) 136-138 у Голосіївському районі міста Києва, загальною площею 0, 3426 га (кадастровий номер 8000000000:79:048:0003) що на праві оренди належить ТОВ «Піріт» та матеріали, обладнання, що були використанні та використовуються в процесі будівництва (створення) об`єкту нерухомості, розміщеного на вказаній ділянці, з забороною розпоряджатися майном, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язанні з реєстрацією та перереєстрацією прав на них; проведення будь-яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт на земельній ділянці; використання матеріалів, обладнання, необхідних для будівництва (створення) об`єкту нерухомості, розміщеного на вказаній ділянці.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року клопотання прокурора задоволено.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає незаконним, необґрунтованим і невмотивованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів;

Зі змісту ч. 3ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, обґрунтовуючи своє клопотання у розумінні вимогст. 132 КПК України, прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у свою чергу, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Зокрема, у матеріалах, які додані до клопотання прокурора відсутні докази, що земельна ділянка по вул. Антоновича (колишня Горького) 136-138 у Голосіївському районі міста Києва, загальною площею 0, 3426 га (кадастровий номер 8000000000:79:048:0003), що на праві оренди належить ТОВ «Піріт» та матеріали, обладнання, що були використанні та використовуються в процесі будівництва (створення) об`єкту нерухомості, розміщеного на вказаній ділянці, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність постанови прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 від 07 липня 2021 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.

Також, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Крім того, п. 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом у кримінальних провадженнях про злочини, визначені як кримінальні проступки, в яких до дня набрання чинності цим Законом особам не повідомлено про підозру у вчиненні злочину, подальше досудове розслідування здійснюється в порядку, встановленому главою 25 КПК України.

Кримінальне провадження № 12018100010010080 починаючи з 02 листопада 2018 року по 15 липня 2021 року здійснювалося виключно за статтею 356 КК України, яка відповідно до ст. 12 цього ж кодексу відноситься до кримінального проступку. Майно на яке накладено арешт визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, саме за ст. 356 КК України.

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Зважаючи на викладене, згадане раніше майно не може мати статусу предмету кримінального правопорушення, оскільки провадження підлягає закриттю.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що ні прокурор у клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог ст.ст. 171,173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінальногопровадження, а також наслідки арешту майна його власника та третіх осіб.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у зв`язку з недоведеністю необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Піріт» строк апеляційного оскарження.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на земельну ділянку по вул. Антоновича (колишня Горького) 136-138 у Голосіївському районі міста Києва, загальною площею 0, 3426 га (кадастровий номер 8000000000:79:048:0003) що на праві оренди належить ТОВ «Піріт» та матеріали, обладнання, що були використанні та використовуються в процесу будівництва (створення) об`єкту нерухомості, розміщеного на вказаній ділянці, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про накладення арешту на земельну ділянку по вул. Антоновича (колишня Горького) 136-138 у Голосіївському районі міста Києва, загальною площею 0, 3426 га (кадастровий номер 8000000000:79:048:0003) що на праві оренди належить ТОВ «Піріт» та матеріали, обладнання, що були використанні та використовуються в процесу будівництва (створення) об`єкту нерухомості, розміщеного на вказаній ділянці, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 752/18722/20 Справа №11-сс/824/5812/2021 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1