ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" червня 2010 р. м. Київ К-17836/07
Вищий адміністративний с уд України у складі колегії с уддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А. І., Голубєвої Г. К., Рибченко А.О., Федорова М. О.,
при секретарі судового зас ідання Титенко М.П.,
представники сторін в судо ве засідання не з' явились, п ро дату, час та місце повідомл ені належним чином, -
розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу Державної податко вої інспекції у Ленінському районі м. Донецька на постано ву Господарського суду Донец ької області від 02.11.2006 та ухвал у Донецького апеляційного го сподарського суду від 30.07.2007 по справі № 22/256
за позовом Державн ої податкової інспекції у Ле нінському районі м. Донецька
до Відкри того акціонерного товариств а "Донецький комбінат хлібоп родуктів № 2"
третя особа Головн е управління Державного казн ачейства України у Донецькій області, у Управління держав ного казначейства у м. Донець ку
про стягне ння заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інс пекція у Ленінському районі м. Донецька (далі - ДПІ, орган податкової служби, відповід ач) звернулась до суду із позо вною заявою до Відкритого ак ціонерного товариства "Донец ький комбінат хлібопродукті в № 2" (далі - Товариство, позив ач) про стягнення бюджетної п озички в сумі 7 316 400,00 грн., отрима ної відповідачем відповідно до постанови Кабінету Мініс трів України від 31.05.1995 № 370 "Про ст ан підготовки до збиральних робіт і формування державног о контракту на закупівлю зер на у 1995 році".
Постановою Господарського суду Донецької області від 02 .11.2006, залишеною без змін ухвало ю Донецького апеляційного го сподарського суду від 30.07.2007 по справі № 22/256, в задоволенні поз овних вимог відмолено з підс тав недоведеності позивачем та третьою особою надання бю джетної позички Товариству.
Не погодившись із судовими рішеннями у справі, ДПІ зверн улась до Вищого адміністрати вного суду України із касаці йною скаргою, у якій з підстав порушення судами першої та а пеляційної інстанцій норм пр оцесуального права, просить скасувати судові рішення, а с праву направити на новий роз гляд до суду першої інстанці ї.
Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Орган державного казначей ства у запереченні на касаці йну скаргу позивача зазначає , що посилання останнього щод о ненаданням органом державн ого казначейства витребуван их судом документів є безпід ставними, оскільки всі докум енти, яки були в наявності у ка значейства, були представлен о позивачу та суду.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій нор м матеріального та процесуал ьного права, юридичної оцінк и обставин справи, доводи кас аційної скарги та запереченн я на неї, колегія суддів вважа є, що касаційна скарга не підл ягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Бюдже тного кодексу від 21.06.2001 р. № 2542-III (з і змінами та доповненнями) ор ганом стягнення прострочено ї заборгованості за кредитам и, залученими державою або пі д державні гарантії, визначе но органи податкової служби, які застосовують механізм с тягнення цієї заборгованост і у порядку, передбаченому за коном для стягнення не внесе них у строк податків і непода ткових платежів, включаючи п огашення такої заборгованос ті за рахунок майна боржникі в.
Таким чином, ч. 4 ст. 17 цього Код ексу встановлює механізм стя гнення бюджетної заборгован ості, в тому числі з позичок із державного бюджету, безвідн осно від строків виникнення такої заборгованості. Ця нор ма є процедурною та регулює п орядок стягнення бюджетної з аборгованості, існуючої на м омент її дії.
Спеціальний Закон, яким у регульовано процедуру стягн ення, - Закон України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашенн я зобов' язань платників под атків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами" (д алі - Закон № 2181-III).
Порядок стягнення невнесе них у строк податків і непода ткових платежів встановлени й ст. ст. 6 - 11 цього Закону, а п. 15.2 с т. 15 встановлені граничні стр оки стягнення податкового бо ргу.
Поширення законодавцем на стягнення заборгованості з позичок, наданих із державно го бюджету, порядку стягненн я податкового боргу дає підс тави для висновку про застос ування в процедурі стягнення вказаної заборгованості вст ановлених законом порядку та граничних строків стягнення податкового боргу.
Як встановлено попереднім и судовими інстанціями, в обґ рунтування позовних вимог по зивач посилався на акт звірк и суми заборгованості за бюд жетними позичками, наданими на закупівлю продовольчого з ерна та сортового насіння за державними замовленнями 1995 -199 7 років, станом на 01.11.2002. При цьому з матеріалів справи вбачаєт ься, що протягом 2002 - 2006 років орг аном податкової служби подат кове зобов'язання на суму зая вленого позову не нараховува лось і не направлялись подат кові вимоги про сплату суми б юджетної позички. Актами пер евірок податковими органами протягом вищезазначеного пе ріоду Товариства не зафіксов ані факти порушень бюджетног о законодавства та не встано влено наявність бюджетної за боргованості останнього пер ед Державним бюджетом.
Таким чином суди дійшли вір ного висновку про те, що позив ачем пропущено вказаний вище законодавчо визначений гран ичний строк (1 095 днів).
Крім того, відповідно до п. 1 с т. 9 Закону України "Про бухгал терський облік та фінансову звітність в Україні", підстав ою для бухгалтерського облік у господарських операцій є п ервинні документи, які фіксу ють факти здійснення господа рських операцій. Первинні до кументи повинні надатись під час здійснення господарсько ї операції, а якщо це неможлив о - безпосередньо після закін чення.
Нормою ст. 1 вищезазначеног о Закону встановлено, що перв инний документ - це документ, я кий містить відомості про го сподарську операцію та підтв ерджує її здійснення.
На вимогу судів попередніх інстанцій, первинні бухгалт ерські та банківські докумен ти, які б підтверджували нада ння позички і, відповідно, пер ерахування і отримання суми бюджетної позики безпосеред ньо Товариством ні органом п одаткової інспекції, ні орга ном державного казначейства не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Кодекс у адміністративного судочин ства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього докум енти та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 6 ст. 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни передбачено, що якщо о соба, яка бере участь у справі , без поважних причин не надас ть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд в ирішує справу на основі наяв них доказів.
Згідно із статтею 6 Конститу ції України органи законодав чої, виконавчої та судової вл ади здійснюють свої повноваж ення у встановлених цією Кон ституцією межах та відповідн о до законів України.
Згідно ст. 159 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни судове рішення повинно б ути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм мат еріального права при дотрима нні норм процесуального прав а. Обґрунтованим є рішення, ух валене судом на підставі пов но і всебічно з'ясованих обст авин в адміністративній спра ві, підтверджених тими доказ ами, які були досліджені в суд овому засіданні.
Доводи касаційної скарги з азначених висновків суду не спростовують і не дають підс тав для висновку, що судами пе ршої та апеляційної інстанці й при розгляді справи неправ ильно застосовано норми мате ріального права, які регулюю ть спірні правовідносини, чи порушено норми процесуально го права.
Таким чином ухвалені по спр аві судові рішення першої та апеляційної інстанцій є зак онними і обґрунтованими, а за значена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судов і рішення першої та апеляцій ної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що винесе но за вичерпних юридичних ви сновків при правильному заст осуванні норми матеріальног о та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 22 4, 230, 231 Кодексу адміністратив ного судочинства України, су д, -
У Х В А Л И В:
Касаційну Державної под аткової інспекції у Ленінськ ому районі м. Донецька залиши ти без задоволення.
Постанову Господарського суду Донецької області від 02. 11.2006 та ухвалу Донецького апеля ційного господарського суду від 30.07.2007 по справі № 22/256 залишит и без змін.
Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення і о скарженню не підлягає, крім я к з підстав, у строк та в поряд ку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС У країни.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брай ко
Г.К. Голу бєва
А.О. Риб ченко
М.О. Федоров
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2010 |
Оприлюднено | 12.07.2010 |
Номер документу | 10213821 |
Судочинство | Адміністративне |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Лисенко Олена Миколаївна
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Карась О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні