Постанова

від 04.10.2007 по справі 14/424-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/424-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2007 р.                                                           Справа № 14/424-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Барбашова С.В. , Плужник О.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  Бурдавіцина М.О. (дов. №646 від 28.09.07р.), Русіної І.В. (дов. №648 від 28.09.07р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міського управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради, м. Конотоп, Сумська область (вх. № 2889 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 20.08.07р. по справі № 14/424-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо", м. Конотоп, Сумська область

до Міського управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради, м. Конотоп, Сумська область

про поновлення порушених прав та припинення дій, що порушують право, - 

встановила:

У липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Термо" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Міського управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради про відновлення за позивачем права надання послуг з централізованого опалення протягом опалювального сезону 2007-2008 року, набуте ним за договором від 02.10.2006 року "Про передачу на баланс, на праві господарського відання, без права розпорядження, для експлуатації та обслуговування котелень із зовнішнім тепловими мережами, розташованими за адресою вул. Кооперативна,69; вул. Успенсько-Троїцька, 96; пр. Миру, 22, 38; вул. Депутатська, 96; вул. Виконкомівська, 12; вул. Сарнавська, 38", а також зобов'язання Міського управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради припинити дії, які порушують право Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо" надавати послуги з централізованого опалення протягом опалювального сезону 2007-2008 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.08.07р. по справі № 14/424-07 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено та відновлено за Товариством з обмеженою відповідальністю "Термо" право надання послуг з централізованого опалення протягом опалювального сезону 2007-2008 року набуте ним за договором від 02.10.2006 року "Про передачу на баланс, на праві господарського відання, без права розпорядження, для експлуатації та обслуговування котелень із зовнішнім тепловими мережами, розташованими за адресою вул. Кооперативна,69; вул. Успенсько-Троїцька, 96; пр. Миру, 22, 38; вул. Депутатська, 96; вул.. Виконкомівська, 12; вул. Сарнавська, 38". Крім того, зобов'язано Міське управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради припинити дії, які порушують право Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо" надавати послуги з централізованого опалення протягом опалювального сезону 2007-2008 року, а також стягнуто з Міського управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо" 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить дане рішення скасувати.

Позивач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу вважає, що господарським судом були всебічно та об'єктивно з'ясовані всі обставини справи та прийняте законне і обґрунтоване рішення, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, як безпідставну.

Представник позивача у судове засідання 02.10.07р. не з'явився, хоча  належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки свого представника позивач суд апеляційної інстанції не повідомив.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України   судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи те, що позивач належним чином був повідомлений про час, день і місце розгляду справи, тому мав можливість скористатись своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, явку  представників сторін у судове засідання не визнано обов'язковою, позицію ТОВ "Термо" викладено у запереченнях на апеляційну скаргу, тому колегія суддів вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника позивача.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників відповідача, які підтримали свою позицію у справі, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом Сумської області, 02 жовтня 2006 року між відповідачем та позивачем у справі укладений договір "Про передачу на баланс, на праві господарського відання, без права розпорядження, для експлуатації та обслуговування котелень із зовнішніми тепловими мережами, розташованими за адресою вул. Кооперативна, 69; вул. Успенсько-Троїцькій, 96; пр. Миру, 22,38; вул. Депутатська, 96; вул. Виконкомівська,12; вул. Сарнавська, 38" (далі - Договір).

Відповідно до п. 5.1. Договору сторонами визначено, що він укладається на опалювальний період 2006-2007 р.р., набуває чинність 2 жовтня 2006 року і діє до кінця опалювального періоду та за згодою може бути продовжений.

Згідно із п. 5.2. Договору, якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення то він продовжується на наступний термін на тих же умовах.

Відповідно до розпорядження міського голови від 13.04.07р. №84-р "Про закінчення опалювального сезону 2006-2007 років", опалювальний сезон закінчився 15.04.2007 року.

27 квітня 2007 року від відповідач направив лист датований 14.03.07р. №125 на адресу позивача, яким відповідач повідомив, що термін дії Договору закінчується по кінцю опалювального сезону 2006-2007 років і з ініціативи відповідача продовжуватися не буде. При цьому, господарським судом зазначено, що даний лист пропозицій по зміні або доповненню існуючих умов Договору не містить.

Приймаючи оскаржене рішення господарський суд також виходив з того, що оскільки відповідач до 15.03.2007 року не висловив наміру внести зміни, доповнення до Договору або пропозицію про його розірвання, тому суд з урахуванням ст. 188 Господарського кодексу України визначився, що дія спірного Договору продовжена на наступний опалювальний період (2007-2008 р.р.).

Проте відповідач, незважаючи на вищевказане, видав розпорядження від 25.05.07р. № 13-р. "Про створення комісії з приймання-передачі основних засобів від ТОВ "Термо", яким створив робочу комісію та зобов'язав позивача передати котельні та мережі відповідачу з подальшою передачею на баланс КП "Тепло".

Оцінивши доводи позивача та відповідача у справі, господарський суд визначився, що дії відповідача фактично спрямовані на розірвання існуючого між ним та позивачем Договору в односторонньому порядку та порушують умови п. 5.2. спірного Договору та вимоги ч. 1 статті 188 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги визнані судом такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Але з такими висновками господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржене рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає, оскільки суд при його прийнятті не взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, а висновки, викладені в ньому, не узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, та наявними у справі доказами, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства та відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до частини першої п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Таке ж положення міститься і в частині 1 статті 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої зміна та розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Даною статтею Господарського кодексу  встановлено лише порядок зміни та розірвання господарських договорів, в тому числі в судовому порядку у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання заінтересованою стороною відповіді на пропозицію про зміну чи розірвання договору у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу (частина 3).

З огляду на наявні у справі матеріали та вищевказані вимоги чинного законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції суду стосовно того, що оскільки відповідачем не було надіслано на адресу позивача пропозиції щодо зміни, внесення доповнень або розірвання спірного Договору відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, а тому право позивача є порушеним та підлягає відновленню.

Так, зі змісту спірного Договору вбачається, що термін його дії обмежений кінцем опалювального сезону 2006-2007р.р. (п. 5.1. Договору).

А відповідно до п. 5.2. Договору якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення, то він продовжується на наступний термін на тих же умовах.

Відповідач, як власник визначених Договором об'єктів, в дотримання встановленого спірним Договором порядку звернувся до позивача з листом від 14.03.2007 за № 125, в якому повідомив керівництво ТОВ "Термо" про закінчення терміну дії Договору та відмовився від його продовження на наступний рік. Слід зазначити, що позивач факт отримання цього листа не заперечує.

За таких обставин, не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів посилання позивача та господарського суду на те, що недотримання відповідачем зазначеного порядку щодо зміни (розірвання) договору, визначеного ст. 188 Господарського кодексу України, є матеріально-правовою підставою для продовження дії спірного Договору.

З аналізу положень ч. 2 ст. 327 Цивільного Кодексу України вбачається, що котельні із зовнішніми тепловими мережами є комунальною власністю, тобто управління майном що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органам місцевого самоврядування надано право володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, визначати в договорах умови використання об'єктів.

При цьому, як свідчать матеріали справи та правомірно стверджує заявник апеляційної скарги, позивач обумовлені спірним Договором об'єкти на баланс міського управління ЖКГ в порушення вимог ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передав.

Окрім того, відповідач вказує, що позивач порушує вимоги ст. 23 Закону України "Про теплопостачання", оскільки на відміну від усіх інших теплопостачальних підприємств міста, не має ліцензії на господарську діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії. Вказані дані позивачем не спростовані.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що дії відповідача –власника визначених спірним Договором об'єктів, не порушують права або законні інтереси позивача та здійснені з дотриманням встановленого спірним Договором порядку та на законних підставах.

Ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, згідно якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність факту порушення його прав та законних інтересів, як сторони у Договорі від 02.10.2006р., а викладені у позовній заяві доводи та покладені в їх обґрунтування правові норми не є підставами для відновлення за позивачем права надання послуг з централізованого опалення протягом опалювального сезону 2007-2008 року, а також зобов'язання відповідача припинити дії, які порушують право позивача надавати відповідні послуги з опалення. Разом з цим, відповідач вказав на наявність правових підстав для залишення вимог позивача без задоволення.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарським судом Сумської області при прийнятті оскарженого рішення від 20.08.2007 р. по справі № 14/424-07 було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а вказане рішення - скасуванню.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати з держмита, пов'язані з розглядом апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Міського управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради, м. Конотоп, Сумська область задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 20.08.07р. по справі № 14/424-07 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Фурманова, 86, код ЄДРПОУ 31589858) на користь Міського управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради (41615, Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, 8, код ЄДРПОУ 23045927) 51,00 грн. витрат з держмита за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Барбашова С.В.  

                                                                                                               Плужник О.В.