Постанова

від 24.01.2008 по справі 14/424-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/424-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 січня 2008 р.                                                                                    № 14/424-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКочерової Н.О.

суддів:Рибака В.В.Черкащенка М.М.

розглянув касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Термо"

на постановувід 02.10.2007 Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 14/424-07 господарського суду Сумської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Термо"

до

проМіського управління житлово-комунального господарства Конотопської міської радипоновлення порушених прав та припинення дій, що порушують право

за участю представників сторін:

від позивача     Колесников І.Г. дов. від 09.01.2008, Брагінець В.О.

від відповідача Бурдавіцин М.О. дов. від 23.01.2008, Примак Я.П.

ВСТАНОВИВ:

          В липні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Термо" звернулось до господарського суду з позовом до Міського управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради про відновлення за позивачем права надання послуг з централізованого опалення протягом опалювального сезону 2007-2008 року, набуте ним за договором від 02.10.2006 року "Про передачу на баланс, на праві господарського відання, без права розпорядження, для експлуатації та обслуговування котелень із зовнішнім тепловими мережами, розташованими за адресою вул. Кооперативна,69; вул. Успенсько-Троїцька, 96; пр. Миру, 22, 38; вул. Депутатська, 96; вул. Виконкомівська, 12; вул. Сарнавська, 38", а також зобов'язання Міського управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради припинити дії, які порушують право товариства з обмеженою відповідальністю "Термо" надавати послуги з централізованого опалення протягом опалювального сезону 2007-2008 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.08.07 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено та відновлено за товариством з обмеженою відповідальністю "Термо" право надання послуг з централізованого опалення протягом опалювального сезону 2007-2008 року набуте ним за договором від 02.10.2006 року "Про передачу на баланс, на праві господарського відання, без права розпорядження, для експлуатації та обслуговування котелень із зовнішнім тепловими мережами, розташованими за адресою вул. Кооперативна,69; вул. Успенсько-Троїцька, 96; пр. Миру, 22, 38; вул. Депутатська, 96; вул.. Виконкомівська, 12; вул. Сарнавська, 38".

Крім того, зобов'язано Міське управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради припинити дії, які порушують право Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо" надавати послуги з централізованого опалення протягом опалювального сезону 2007-2008 року, а також стягнуто з Міського управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо" 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що дія спірного договору від 02.10.2006 продовжена на наступний опалюваний період (2007-2008), оскільки відповідач до 15.03.2007 року не висловив наміру внести зміни або доповнення до спірного договору, який не розірвано.

При цьому зазначив, що дії відповідача, щодо видання останнім розпорядження  від 25.05.07р. № 13-р. "Про створення комісії з приймання-передачі основних засобів від ТОВ "Термо", яким створено робочу комісію та зобов'язано позивача передати котельні та мережі відповідачу з подальшою передачею на баланс КП "Тепло", фактично спрямовані на розірвання існуючого між сторонами договору в односторонньому порядку та порушують умови п. 5.2. спірного договору та вимоги ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2007 (судді: Демченко В.О. –головуючий, Барбашова С.В., Плужник О.В.) рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Скасовуючи рішення господарського суду і відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами наявність факту порушення його прав та законних інтересів.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Термо" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2006 між сторонами укладений договір "Про передачу на баланс, на праві господарського відання, без права розпорядження, для експлуатації та обслуговування котелень із зовнішніми тепловими мережами, розташованими за адресою вул. Кооперативна, 69; вул. Успенсько-Троїцькій, 96; пр. Миру, 22,38; вул. Депутатська, 96; вул. Виконкомівська,12; вул. Сарнавська, 38".

Пунктом 5.1. договору передбачено, що він укладається на опалювальний період 2006-2007 р.р., набуває чинність 2 жовтня 2006 року і діє до кінця опалювального періоду та за згодою може бути продовжений.

Згідно із п. 5.2. Договору, якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення то він продовжується на наступний термін на тих же умовах.

Відповідно до розпорядження міського голови від 13.04.07р. №84-р "Про закінчення опалювального сезону 2006-2007 років", опалювальний сезон закінчився 15.04.2007 року.

 Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства та відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до ч.1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов, згідно ст. 525 Цивільного Кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення міститься і в ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої зміна та розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Даною статтею Господарського кодексу  встановлено лише порядок зміни та розірвання господарських договорів, в тому числі в судовому порядку у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання заінтересованою стороною відповіді на пропозицію про зміну чи розірвання договору у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу (частина 3).

Як вбачається зі змісту спірного договору, термін його дії обмежений кінцем опалювального сезону 2006-2007р.р.

А відповідно до п. 5.2. договору якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення, то він продовжується на наступний термін на тих же умовах.

Апеляційним господарським судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та позивачем не спростовано, що відповідач, як власник визначених договором об'єктів, в дотримання встановленого спірним договором порядку звернувся до позивача з листом від 14.03.2007 за № 125, в якому повідомив керівництво ТОВ "Термо" про закінчення терміну дії договору та відмовився від його продовження на наступний рік.

Виходячи з викладеного, судом другої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання позивача та господарського суду Сумської області щодо недотримання відповідачем зазначеного порядку щодо зміни (розірвання) договору, визначеного ст. 188 Господарського кодексу України, який є матеріально-правовою підставою для продовження дії спірного Договору.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 327 Цивільного Кодексу України апеляційним господарським судом правильно встановлено, що котельні із зовнішніми тепловими мережами є комунальною власністю, тобто управління майном що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органам місцевого самоврядування надано право володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, визначати в договорах умови використання об'єктів.

Апеляційним господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач обумовлені спірним договором об'єкти на баланс міського управління ЖКГ в порушення вимог ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передав.

При цьому судом другої інстанції досліджено та позивачем не спростовано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Термо", на відміну від усіх інших теплопостачальних підприємств міста, не має ліцензії на господарську діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, чим порушує вимоги ст. 23 Закону України "Про теплопостачання".

Враховуючи наведене, касаційна інстанція погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що дії відповідача –власника визначених спірним договором об'єктів, не порушують права або законні інтереси позивача та здійснені з дотриманням встановленого укладеним між сторонами договором від 02.10.2006 порядку та на законних підставах.

Враховуючи що позивач, в порушення ст. 33 ГПК України не довів належними та допустимими доказами наявність факту порушення його прав та законних інтересів, як сторони у договорі від 02.10.2006, апеляційний господарський суд, правомірно відмовив в позові у зв'язку з його необґрунтованістю.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і підставно застосував норми процесуального та матеріального права.

Прийняте судом другої інстанції у справі судове рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду і не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Термо" залишити  без задоволення, а  постанову  від 02.10.2007 Харківського апеляційного господарського суду  у справі № 14/424-07 без змін.

Головуючий                                                                              Н.Кочерова

Судді                                                                                                   В.Рибак

                                                                                       М.Черкащенко