Постанова

від 16.12.2021 по справі 910/1347/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2021 р. Справа№ 910/1347/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 16.12.2021,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2021

у справі № 910/1347/21 (Суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-Інвест"

до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Рент"

2. ОСОБА_1

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тікетс Сервіс Україна"

про захист прав інтелектуальної власності на торговельні марки

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТ-Інвест" (надалі - ТОВ "ЗТ-Інвест") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (надалі - "Укрпатент") про:

- визнання незаконним та скасування рішення відповідача про відмову №703/2021 від 06.01.2021 щодо передачі прав по свідоцтвам №81885; №81886; №99614; №99615; №171614; №177210; 216562; 217278; 218377; 228492;

- зобов`язання відповідача внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про передачу права власності на торговельні марки: "ЦИТРУС дискаунт" за свідоцтвом України №81885 від 10.09.2007 (заявка №m200601806 від 09.02.2006); "CITRUS discount" за свідоцтвом України №81886 від 10.09.2007 (заявка №m200601808 від 09.02.2006); "ЦИТРУС" за свідоцтвом України №99614 від 25.11.2008 (заявка №m200620346 від 22.12.2006); "CITRUS" за свідоцтвом України №99615 від 25.11.2008 (заявка №m200620348 від 22.12.2006); "ЦИТРУС гаджети та аксесуари" за свідоцтвом України №171614 від 10.06.2013 (заявка №m201207532 від 28.04.2021); "eton" за свідоцтвом України №177210 від 25.10.2013 (заявка №m201111467 від 21.07.2011); "like.bike" за свідоцтвом України №216562 від 12.09.2016 (заявка №m201602991 від 17.02.2016); "AIR MUSIC" за свідоцтвом України №217278 від 26.09.2016 (заявка №m201607671 від 08.04.2016); "L.A.P.T.I" за свідоцтвом України №218377 від 25.10.2016 (заявка №m201604812 від 10.03.2016) та "CITRUS" за свідоцтвом України №228492 (заявка №m201627870 від 13.12.2016) повністю від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Рент" та опублікувати відомості про це у офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як власником вказаних вище торговельних марок, були укладені договори про передачу права власності на них на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Рент", у зв`язку з чим позивачем до відповідача були подані відповідні заяви про реєстрацію факту передачі майнових прав, проте, відповідач відмовив у здійсненні такої реєстрації (лист №703/2021 від 06.01.2021), що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 у справі №910/1347/21 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-Інвест" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТ-Інвест" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2021 у справі № 910/1347/21, прийняти нове рішення у справі № 910/1347/21, яким задовольнити позовні вимоги повністю, стягнути судові витрати з Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності".

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що Рішення про відмову є незаконним та має бути скасоване, а Заяви мають бути задоволені і рішення про публікацію прийняте, оскільки: позивач подав документи, що відповідають вимогам Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів та послуг (далі-Інструкції); рішення про відмову не містить жодну із передбачених в Інструкції підстав для повернення документів; Укрпатент не повинен перевіряти повноваження директора Позивача; Укрпатент не звертався із запитом до позивача щодо з`ясування будь-яких додаткових обставин чи надання додаткових документів; позивач не укладав договір про передачу прав на Торговельні марки від 31.07.2017 з ТОВ Е-Тікетс Сервіс Україна . Скаржник вважає, що Лист Укрпатенту від 06.01.2021 (далі-лист) є рішенням про відмову в реєстрації. Формально Інструкція не містить вказівки, що Укрпатент повинен надсилати рішення про відмову, тому це рішення як волевиявлення міститься у листі, в якому Установа зобов`язана вказати підставу відмови і чому повертає документи. Скаржник вважає, що кваліфікація Листа не як рішення про відмову, завадила суду оцінити незаконність відмови, адже, суд оцінював наявність підстав для повернення документів. На думку скаржника, спір виник тому, що вичерпний перелік підстав для повернення вказаний в Інструкції, однак, Укрпатент не вказав жодну з них в Листі. Ця обставина сама по собі робить рішення про повернення документів незаконним. Скаржник зазначає, що Укрпатент не вказав, яким саме вимогам Інструкції не відповідали подані скаржником документи, чим порушив п. 3.5. Інструкції, а саме, обов`язок навести мотивовані підстави повернення документів. Ця обставина робить рішення про повернення незаконним. Відповідно до п. 2.4 Інструкції тільки сторони договору несуть відповідальність за достовірність інформації, наведеної в документах, що подаються до Укрпатенту. Самостійна перевірка та оцінка повноважень чинного директора Товариства не входить до повноважень Укрпатенту відповідно до Інструкції, тому не може бути підставою для повернення документів та відмови у публікації та внесенні до Реєстру відомостей про передачу прав на Торговельні марки. Скаржник зазначає, що оскаржуване рішення є непослідовним з огляду на докази, які надані, оцінені та досліджені судом. Скаржник вважає, що недоведеність факту укладення Договору від 31.07.2017 № 31/07-17, який суд першої інстанції незаконно та безпідставно визнав встановленим, є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення у справі відповідно до п.2 ч. 1 ст. 277 ГПК України.

08.10.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тікетс Сервіс Україна" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що зважаючи на наявність у ДП УКРПАТЕНТ двох комплектів документів від ТОВ ЗТ-ІНВЕСТ щодо здійснення публікації в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по свідоцтвам України №81885, №81886, №99614, №99615, №171614, №177210, №216562, №217278, №218377, №228492 до різних правонаступників - ТОВ Т-РЕНТ та ТОВ Е-ТІКЕТС СЕРВІС УКРАЇНА , наявність різних осіб, які виступають від імені ТОВ ЗТ- ІНВЕСТ неможливо прийняти рішення, які саме відомості мають бути опубліковані в бюлетені та внесені до Реєстру. Доводи позивача, що лист є відмовою в реєстрації, тому підлягає оскарженню є необгрунтованими та безпідставними, з чим також погодився суд першої інстанції, оскільки лист відповідача від 06.01.2021 №703/2021, яким були повернуті документи про реєстрацію договорів про передачу прав та торговельні марки, не є рішенням про відмову у реєстрації. Як вбачається зі змісту листа від 06.01.2021 №703/2021, всупереч доводам ТОВ ЗТ-ІНВЕСТ , відповідач не відмовляв позивачу у реєстрації договорів про передачу прав та торговельні марки, оскільки як вбачається з вищевикладеного Інструкцією від 03.08.2001 №576 взагалі не визначено такого права ДП УКРПАТЕНТ . Зокрема, зі змісту листа від 06.01.2021 №703/2021 вбачається, що ДП УКРПАТЕНТ , розглянувши подані позивачем документи щодо публікації в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки за свідоцтвами України №81885. №81886, №99614, №99615, №171614, №177210, №216562, №217278, №218377, №228492 від ТОВ ЗТ-ІНВЕСТ до ТОВ Т-РЕНТ , у відповідності до п.3.5. повернув подані ним документи, як такі, що не відповідають вимогам такої Інструкції. На переконання ТОВ Е-ТІКЕТС СЕРВІС УКРАЇНА , суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що зважаючи на наявність у ДП УКРПАТЕНТ двох аналогічних комплектів документів, що суперечать один одному, про публікацію в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по свідоцтвам України №81885, №81886, №99614, №99615, №171614, №177210, №216562, №217278, №218377, №228492 від Позивача до двох різних правонаступників - ТОВ Т-РЕНТ та ТОВ Е-ТІКЕТС СЕРВІС УКРАЇНА , підписанням договорів від імені позивача в різний час двома різними директорами, неможливо було прийняти об`єктивне рішення, які саме і стосовно кого саме відомості мають бути опубліковані в бюлетені та внесенні до реєстру. Крім того, надсилання запитів щодо подання додаткових документів є правом ДП УКРПАТЕНТ , а не його обов`язком.

11.10.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-Інвест" надійшли додаткові пояснення, в яких вказано, що суд першої інстанції не перевірив поданих документів, та не оцінив правомірність Рішення про відмову. Натомість, суд першої інстанції погодився із Рішенням про відмову, вказавши, що Укрпатент прийняв правильне рішення за обставин, які не передбачені Інструкцією. Суд мав право та повинен переглянути та скасувати Рішення про відмову в реєстрації факту передачі виключних прав на Торговельні марки, якщо правова підстава такої передачі відповідає вимогам законодавства. Позивач достовірними та належними доказами довів відповідність поданих документів вимогам Інструкції, та аргументацією, висловленою в Позовній заяві обґрунтував, що Інструкція не містить такої підстави для відмови, як наявність іншого комплекту документів та законність повноважень директора, оскільки перелік підстав для відмови (повернення) є виключним, та не передбачає проведення самостійної оцінки повноважень директора.

У судове засідання 16.12.2021, з`явились представники ТОВ "ЗТ-Інвест", представники ТОВ Е-ТІКЕТС СЕРВІС УКРАЇНА , інші представники сторін в судове засідання не з`явились, про причини не явки не повідомили.

Учасники провадження про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій відповідних ухвал суду.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дняпісля їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з відповідною ухвалою Північного апеляційного господарського суду, дізнавшись про дату, місце та час судового засідання у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку здійснювати розгляд скарги без участі певних представників учасників справи, що не з`явилися у судове засідання, так як вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 08.12.2021 судова колегія ухвалила відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-Інвест" про відкладення розгляду справи та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у даній справі оголошено перерву в судовому засіданні на стадії судових дебатів до 16.12.2021 для надання можливості учасникам провадження підготовутися до судових дебатів.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку: апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з огляду на наступне.

ТОВ "ЗТ-Інвест" відповідно до відомостей, що містяться у Державному реєстрі свідоцтв України на торговельні марки, є власником виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгівельні марки "ЦИТРУС дискаунт" за свідоцтвом України №81885 від 10.09.2007; "CITRUS discount" за свідоцтвом України №81886 від 10.09.2007; "ЦИТРУС" за свідоцтвом України №99614 від 25.11.2008; "CITRUS" за свідоцтвом України №99615 від 25.11.2008; "ЦИТРУС гаджети та аксесуари" за свідоцтвом України №171614 від 10.06.2013; "eton" за свідоцтвом України №177210 від 25.10.2013; "like.bike" за свідоцтвом України №216562 від 12.09.2016; "AIR MUSIC" за свідоцтвом України №217278 від 26.09.2016; "L.A.P.T.I" за свідоцтвом України №218377 від 25.10.2016 та "CITRUS" за свідоцтвом України №228492.

Позивач через патентного повіреного звернувся до ДП"Укрпатент" із заявами про публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгівельні марки від позивача до ТОВ "Т-Рент":

- вих. №ТЗ-99614 від 05.11.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, що охороняється за свідоцтвом №99614, заява зареєстрована ДП "Укрпатент" за №Вх.-24994/2020 від 10.11.2020;

- вих. №ТЗ-99615 від 05.11.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, що охороняється за свідоцтвом №99615, заява зареєстрована ДП "Укрпатент" за №Вх.-24995/2020 від 10.11.2020;

- вих. №ТЗ-316562 від 05.11.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, що охороняється за свідоцтвом №216562, заява зареєстрована ДП "Укрпатент" за №Вх.-24989/2020 від 10.11.2020;

- вих. №ТЗ-218377 від 30.11.2020 щодо Договору від 18.09.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, що охороняється за свідоцтвом №218377, заява зареєстрована ДП "Укрпатент" за №Вх.-27931/2020 від 02.12.2020;

- вих. №ТЗ-177210 від 01.12.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, що охороняється за свідоцтвом №218377, заява зареєстрована ДП "Укрпатент" за №Вх.-28090/2020 від 03.12.2020;

- вих. №ТЗ-217278 від 01.12.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, що охороняється за свідоцтвом №217278, заява зареєстрована ДП "Укрпатент" за №Вх.-28095/2020 від 03.12.2020;

- вих. №ТЗ-228492 від 01.12.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, що охороняється за свідоцтвом №228492, заява зареєстрована ДП "Укрпатент" за №Вх.-27931/2020 від 03.12.2020;

- вих. №ТЗ-81885 від 09.12.2020 щодо Договору від 08.12.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, що охороняється за свідоцтвом №81885, заява зареєстрована ДП "Укрпатент" за №Вх.-29113/2020 від 11.12.2020;

- вих. №ТЗ-81886 від 09.12.2020 щодо Договору від 08.12.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, що охороняється за свідоцтвом №81886, заява зареєстрована ДП "Укрпатент" за №Вх.-29115/2020 від 11.12.2020;

- вих. №ТЗ-171614 від 09.12.2020 щодо Договору від 08.12.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, що охороняється за свідоцтвом №171614, заява зареєстрована ДП "Укрпатент" за №Вх.-24116/2020 від 11.12.2020, додавши до кожної з вказаних заяв, крім іншого, відповідний договір про передачу права власності на торгівельні марки з ТОВ "Т-Рент", зокрема:

- договір від 08.12.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва №81886;

- договір від 08.12.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № 171614 ;

- договір від 08.12.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № 81885 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № 228492 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № 217278 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № 177210 ;

- договір від 18.09.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № 218377 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № 216562 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № 99614 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № 99615 .

18.01.2021 позивачем було отримано лист від 06.01.2021 №Вих-703/2021, яким ДП"Укрпатент" повернув позивачеві подані документи як такі, що не відповідають вимогам Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 №576.

У своєму листі від 06.01.2021 №Вих-703/2021 відповідач зазначив, що аналізом поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗТ-Інвест" документів для публікації в бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності по свідоцтвам України №81885, №81886, №99614, №99615, №171614, №177210, №216562, №217278, №218377, №228492 від власника свідоцтв ТОВ "ЗТ-Інвест" до правонаступника - ТОВ "Т-Рент", встановлено, що договори про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по зазначеним вище свідоцтвам підписано директором ТОВ "ЗТ-Інвест" - Сівченко С.В. Крім того, відповідачем було повідомлено про те, що 18.11.2020 до нього надійшли документи для публікації в бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по свідоцтвам України №81885, №81886, №99614, №99615, №171614, №177210, №216562, №217278, №218377, №228492 від ТОВ "ЗТ-Інвест" до ТОВ "Е-Тікетс Сервіс Україна" на підставі нотаріально засвідченої виписки з Договору від 31.07.2017, який від імені ТОВ "ЗТ-Інвест" підписаний директором - Зінченко Дмитром Олександровичем.

У листі від 06.01.2021 №Вих-703/2021 відповідач зазначив, що зважаючи на наявність двох комплектів документів від ТОВ "ЗТ-Інвест" щодо здійснення публікації в бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по свідоцтвам України №81885, №81886, №99614, №99615, №171614, №177210, №216562, №217278, №218377, №228492 до різних правонаступників - ТОВ "Т-Рент" та ТОВ "Е-Тікетс Сервіс Україна", наявність різних осіб, які виступають від імені ТОВ "ЗТ-Інвест", неможливо прийняти рішення про публікацію в бюлетені та внесені до Реєстру відповідних відомостей.

На думку позивача, спір у справі виник у зв`язку з наявністю підстав для визнання незаконним та скасування рішення відповідача про відмову (лист від 06.01.2021 №вих-703/2021) щодо передачу прав по свідоцтвам №81885, №81886, №99614, №99615, №171614, №177210, №216562, №217278, №218377, №228492 та зобов`язання відповідача внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про передачу права власності на вищевказані торговельні марки. На переконання позивача, ДП "Укрпатент" було грубо порушено виключні майнові права позивача на торговельні марки, оскільки позивач уклав договори про передачу прав власності на ряд торговельних марок і подав їх для реєстрації відомостей до ДП "Укрпатент", однак, відповідач відмовив в реєстрації цих договорів, тим самим порушив право позивача на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, адже, останній, як продавець, не може виконати свої обов`язки по договору з покупцем.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що лист відповідача від 06.01.2021 №Вих-703/2021, яким були повернуті документи про реєстрацію договорів про передачу прав та торговельні марки, не є рішенням про відмову у реєстрації. Всупереч доводам ТОВ "ЗТ-Інвест", зі змісту листа від 06.01.2021 №Вих-703/202 вбачається, що відповідач не відмовляв позивачу у реєстрації договорів про передачу прав та торговельні марки, оскільки Інструкцією від 03.08.2001 №576 не визначено такого права ДП Укрпатент . Зважаючи на наявність в ДП Укрпатент двох аналогічних комплектів документів, що суперечать один одному, із заявами про публікацію в бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по свідоцтвам України №81885, №81886, №99614, №99615, №171614, №177210, №216562, №217278, №218377, №228492 від позивача до двох різних правонаступників - ТОВ "Т-Рент" та ТОВ "Е-Тікетс Сервіс Україна", та, зважаючи на підписання договорів про передачу цих прав від імені позивача в різний час двома різними директорами, суд першої інстанції зазначив, що погоджується з доводами ДП "Укрпатент" про неможливість прийняти рішення про здійснення публікації в бюлетені та внесення до реєстру відповідних відомостей за вказаних обставин, та з правомірністю та обгрунтованістю дій ДП"Укрпатент" щодо повернення позивачеві вищевказаних документів, як таких, що не відповідають вимогам Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 №576, яке офорлено листом від 06.01.2021 №Вих-703/202.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч.2 ст.154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України).

Водночас, ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюється законом (ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України визначено).

Згідно з ч. 7 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

У ч. 9 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" зазначено, що договір про передачу права власності на торговельну марку і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на торговельну марку або видачу ліцензії на використання торговельної марки. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в Бюлетені "Промислова власність" (далі-бюлетень) відомостей в обсязі та порядку, встановлених Національним органом інтелектуальної власності (далі - НОІВ), з одночасним внесенням їх до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки (далі - Реєстр) .

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 427 Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.

Статтею 1107 Цивільного кодексу України визначено, що договори про розпорядження виключними майновими правами повинні бути укладені у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору такий договір є нікчемним, тобто таким, що не створює жодних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.1113 Цивільного кодексу України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Згідно з ч.2 ст.1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 №576 (далі- Інструкція) для публікації в бюлетені та внесення до реєстру (реєстру договорів) (реєстрації) відомостей про передачу права власності на знак та надання дозволу (видачу ліцензії) на використання знака (міжнародного знака) до Державної служби (функції якої на даний час виконує ДП "Укрпатент") подають такі документи, зокрема: заяву про публікацію та внесення до реєстру (реєстру договорів) відомостей; договір (ліцензійний договір) або нотаріально засвідчений витяг з договору (ліцензійного договору); документ про сплату збору за опублікування відомостей; довіреність, оформлену з дотриманням вимог чинного законодавства, якщо документи від імені сторони договору подає представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа; довіреність на ім`я представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), оформлену з дотриманням вимог чинного законодавства, від правонаступника власника свідоцтва, якщо він є іноземною особою або особою без громадянства, яка проживає чи має постійне місцезнаходження поза межами України.

Згідно з п. 2.3 розділу 2 Інструкції у договорі (ліцензійному договорі) або витягу з договору (ліцензійного договору) повинні бути вказані: сторони договору; предмет договору; номер свідоцтва; перелік товарів і послуг із зазначенням класів МКТП, на які поширюється передача права власності; місцезнаходження (місце проживання) сторін.

Договір (ліцензійний договір) підписується сторонами, що його укладають. Договір (ліцензійний договір) від імені юридичної особи підписується особою, що має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує договір (ліцензійний договір), особистого підпису, ініціалів, прізвища, дати і скріплюється печаткою (п.2.4 розділу 2 Інструкції ).

Відповідальність за достовірність інформації, наведеної в документах, що подаються до Державної служби, несуть сторони договору (ліцензійного договору).

Державна служба розглядає заяву та додані до неї документи на відповідність вимогам розділів 1, 2 цієї Інструкції (п. 3.2 розділу 3 Інструкції )

Згідно з п. 3.3 Інструкції Державна служба має право надіслати запит про подання додаткових документів, необхідних для прийняття рішення, у разі виникнення обгрунтованих сумнівів щодо вірогідності інформації, що містять подані до Державної служби документи. У цьому разі рішення приймається в двотижневий строк від дати надходження додаткових документів.

Відповідно до п. 3.4 Інструкції відомості не можуть бути опубліковані та внесені до реєстру (реєстру договорів), якщо: свідоцтво (міжнародна реєстрація знака) визнано недійсним повністю; дія свідоцтва (міжнародної реєстрації знака) припинена; подані документи не відповідають вимогам розділів 1, 2 та п. 3.3 цієї Інструкції.

У випадках, наведених у п. 3.4 цієї Інструкції, Державна служба повертає документи із зазначенням мотивованих підстав їх повернення за адресою, указаною в заяві (п. 3.5 розділу 3 Інструкції ).

Скаржник зазначає, що в листі від 06.01.2021№ Вих-703/2021, яким ДП Укрпатент повернув документи про реєстрацію договорів про передачу прав та торговельні марки, вказавши, що документи не відповідають вимогам Інструкції. Позивач вважає, що цей лист є рішенням про відмову в реєстрації, формально в Інструкції не міститься вказівки, що ДП Укрпатент повинен надсилати рішення про відмову, тому це рішення, як волевиявлення, міститься у листі, в якому відповідач зобов`язаний вказати підставу відмови і повернути документи. На думку скаржника, за своєю суттю та правовим значенням цей лист є відмовою в реєстрації, тому підлягає оскарженню та скасуванню в судовому порядку.

Однак, суд першої інстанції правомірно вказав, що лист відповідача від 06.01.2021 №Вих-703/2021, яким були повернуті вищевказані документи, подані позивачем для реєстрації договорів про передачу прав та торговельні марки, не є рішенням про відмову у здійсненні відповідних публікацій та у внесенні відповідних відомостей до Державного реєстру.

Як вбачається зі змісту листа від 06.01.2021 №вих-703/2021, всупереч доводам ТОВ "ЗТ-Інвест", відповідач не відмовляв позивачу у здійсненні відповідних публікації та у внесенні відповідних відомостей до Державного реєстру. Інструкцією не визначено такого права ДП Укрпатент . Вищевказані документи були повернуті позивачеві відповідно до п. 3.5 Інструкції.

Так, розглянувши подані позивачем документи щодо публікації в бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки за свідоцтвами України №81885, №81886, №99614, №99615, №171614, №177210, №216562, №217278, №218377, №228492 від ТОВ "ЗТ-Інвест" до ТОВ "Т-Рент", у відповідності до п. 3.5 розділу 3 Інструкції ДП Укрпатент повернув подані позивачем документи, оскільки у ДП Укрпатент виникли обгрунтовані сумніви щодо вірогідності інформації, що містять подані позивачем до ДП "Укрпатент" документи.

Так, згідно з п. 3.5 розділу 3 Інструкції у випадках, наведених у п. 3.4 цієї Інструкції, відповідач мав повернути документи із зазначенням мотивованих підстав їх повернення.

У п 3.4 розділу 3 Інструкції, крім інших, наведений наступний випадок, коли вказані документи повертаються: подані документи не відповідають вимогам розділів 1, 2 та п. 3.3 цієї Інструкції.

Подані документи не відповідають п. 3.3 розділу 3 Інструкції у разі виникнення обгрунтованих сумнівів щодо вірогідності інформації, що містять подані до ДП "Укрпатент" документи, що вбачається зі змісту вказаних положень Інструкції.

Тобто в даному випадку мав місце випадок, коли відповідач мав право повернути позивачеві вищевказані документи на підставі п. 3.5 розділу 3 Інструкції.

Інструкція не містить положень, які б визначали, що повернення документів, поданих для публікації в бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності з підстав їх відповідності п. 3.3 Інструкції позбавляє заявника права повторного звернення до ДП "Укрпатент" з відповідними заявами після усунення обставин, що стали підставою для повернення таких документів. Тобто позивач має право повторного звернення, що свідчить про те, що вказаний лист відповідача від 06.01.2021 №Вих-703/2021 не є рішенням про відмову публікації в бюлетені "Промислова власність" та у внесенні до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відповідних відомостей.

Крім того, у відзиві на позов відповідач також зазначає, що його лист від 06.01.2021 №Вих-703/2021 не є відмовою в реєстрації, оскільки позивач не позбавлений права повторного подання відповідних доказів відповідачу після правової та юридичної визначеності та вирішення внутрішнього спору позивача, які саме договори є дійсними, зокрема, ті, що укладені у 2020 році з ТОВ "Т-Рент" чи той, що був укладений у 2017 році з ТОВ "Е-Тікетс Сервіс Україна".

З вказаного вище вбачається та судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач після безспірного визначення, які саме відомості мають бути опубліковані в бюлетені "Промислова власність" та внесені до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, зважаючи на те, що у даному випадку у відповідача відсутня об`єктивна можливість встановити такі обставини самостійно, може повторно звернутися до ДП Укрпатент з заявами з метою здійснення відповідних публікацій в бюлетені та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи скаржника відносно того, що лист відповідача від 06.01.2021 №Вих-703/2021 не містить вмотивованих підстав повернення документів позивача. Так, у своєму листі ДП Укрпатент вказав, що, зважаючи на наявність у нього двох комплектів документів від ТОВ "ЗТ-Інвест" для публікації в бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по свідоцтвам України №81885, №81886, №99614, №99615, №171614, №177210, №216562, №217278, №218377, №228492 до різних правонаступників - ТОВ "Т-Рент" та ТОВ "Е-Тікетс Сервіс Україна", наявність різних осіб, які виступають від імені ТОВ "ЗТ-Інвест", відповічач позбавлений можливості прийняти рішення про публікацію в бюлетені та внесення до реєстру відповідних відомостей, тобто чітко визначив, які саме обгрунтовані сумніви щодо вірогідності інформації, що містять подані позивачем до ДП "Укрпатент" документи, в нього виникли, та повернув ці документи позивачеві, що відповідає п.п. 3.3-3.5 Інструкції, як зазначено вище.

Скаржник зазначає, що ДП "Укрпатент" при вирішенні питання про повернення поданих позивачем документів, неправомірно послався на положення ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, яка виступає від імені юридичної особи, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, оскільки на думку позивача, ДП Укрпатент не повинен перевіряти повноваження директора товариства та оцінювати дійсність правочину щодо передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що Інструкцією не визначено повноважень ДП Укрпатент та спосіб, у який останній може перевіряти дійсність договорів щодо передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки, визначати наявність та/або відсутність повноважень у директорів, якими від імені юридичної особи - власника торговельних марок підписані правочини. Водночас, Інструкцією чітко визначено право ДП Укрпатент повернути вказані документи позивачеві, у разі виникнення обгрунтованих сумнівів щодо вірогідності інформації, що містять подані позивачем до ДП "Укрпатент" документи, що саме і мало місце в даному випадку. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем було правомірно, із зазначенням вмотивованих підстав повернуто відповідні документи позивачу за листом від 06.01.2021 №Вих-703/2021.

Відтак, за вказаних вище умов щодо подання до ДП "Укрпатент" двох пакетів документів, які, крім іншого, містили вищевказані витяг з договору та договір, що підписані від імені позивача різними фізичними особами в якості його директорів на користь двох різних правонаступників, ДП Укрпатент об"єктивно неможливо було визначити, які з цих договорів відповідають справжньому волевиявленню учасників відповідних правочинів та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Зважаючи на вказані обставини, суд апеляційної інстанції погоджується с місцевим господарським судом відносно того, що ДП Укрпатент неможливо було прийняти об`єктивне рішення щодо публікації в бюлетені та внесення до реєстру відповідних відомостей, сумніви ДП "Укрпатент" щодо вірогідності інформації, що містять подані позивачем до ДП "Укрпатент" документи, є дійсно обгрунтованими.

Посилання скаржника на порушення відповідачем п. 3.3 Інструкції від 03.08.2001 №576, яким передбачено право ДП Укрпатент надіслати запит про подання додаткових документів, необхідних для прийняття рішення, у разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо вірогідності інформації, що містять подані йому документи, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки вказаною нормою чітко визначено, що надсилання запиту про подання додаткових документів є правом ДП Укрпатент , а не його обов`язком. Внаслідок цього, доводи позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача в частині не запитування у нього додаткових документів не може бути свідченням незаконності рішення ДП Укрпатент про повернення відповідних документів позивачеві.

Доводи скаржника щодо неподання до суду оригіналу договору, нотаріально засвідчений витяг з якого був наданий до ДП Укрпатент із відповідною заявою, також не можуть слугувати підставою для визнання незаконним повернення відповідних документів позивачеві, оскільки укладеність чи дійсність такого договору не є предметом спору у даній справі. При цьому відповідно до п. 2.1 розділу 2 Інструкції для публікації в бюлетені та внесення до реєстру (реєстру договорів) (реєстрації) відомостей про передачу права власності на знак та надання дозволу (видачу ліцензії) на використання знака (міжнародного знака) до Державної служби (функції якої на даний час виконує ДП "Укрпатент") подають, крім іншого, такі документи: договір (ліцензійний договір) або нотаріально засвідчений витяг з договору (ліцензійного договору). Тобто для звернення до ДП Укрпатент із відповідною заявою достатньо було подати нотаріально засвідчений витяг з відповідного договору.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи скаржника щодо відсутності вмотивованої підстави для повернення йому документів ДП Укрпатент є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Інших доводів скаржника по суті заявлених вимог, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваного судового рішення та впливали на його правильність, в апеляційній скарзі не наведено.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-Інвест" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2021 у справі №910/1347/21 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/1347/21 направити до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 22.12.2021.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

Б.В. Отрюх