Ухвала

від 22.12.2021 по справі 363/253/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 363/253/19

провадження № 61-5990св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Димерське лісове господарство ,

відповідачі: Сухолуцька сільська рада Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року у складі судді Чіркова Г. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позовну заяву і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У січні 2019 року Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Димерське лісове господарство (далі - ДП Димерське лісове господарство ) звернувся до суду з позовом до Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - Сухолуцька сільська рада), ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що рішенням Сухолуцької сільської ради від 11 березня 2014 року № 387 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2400 га з кадастровим номером 3221888300:16:110:0001 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану в селі Сухолуччя Вишгородського району Київської області. На підставі цього рішення 10 квітня 2014 року реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку та видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 . Однак зазначена ділянка частково накладається на землі державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП Димерське лісове господарство , а її передача у власність фізичній особі відбулася з порушенням норм Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , поза межами компетенції сільської ради, без згоди постійного землекористувача, а також з порушенням порядку зміни цільового призначення земельної ділянки. Київському обласному та по місту Києву управлінню лісового та мисливського господарства і ДП Димерське лісове господарство не було відомо про вказані порушення, так як рішення Сухолуцької сільської ради від 11 березня 2014 року № 387 було прийняте без їх участі, а зі змісту рішення не вбачалося відведення земельної ділянки за рахунок земель лісогосподарського призначення. Про наявні порушення вимог закону і необхідність захисту прав та інтересів держави в судовому порядку прокурору стало відомо лише у вересні 2017 році після отримання листа ДП Димерське лісове господарство від 30 серпня 2017 року № 01-950 та листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Укрдержліспроект від 11 вересня 2017 року № 526 з фрагментами публічної кадастрової карти України, якими підтверджено факт відведення спірної земельної ділянки у приватну власність частково за рахунок земель лісового фонду. Враховуючи викладене, Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури просив: визнати поважними причини пропуску прокурором позовної давності для звернення до суду з цим позовом та поновити його, захистивши право; визнати незаконним та скасувати рішення Сухолуцької сільської ради від 11 березня 2014 року № 387 щодо затвердження проекту землеустрою та передання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ; визнати недійним свідоцтво про право власності від 10 квітня 2014 року № 20291409, видане ОСОБА_1 реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області на земельну ділянку площею 0,2400 га з кадастровим номером 3221888300:16:110:0001 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в селі Сухолуччя Вишгородського району Київської області.

У відзиві на позовну заяву представник Сухолуцької сільської ради та ОСОБА_1 - адвокат Савицький А. О. заперечив проти позову, посилаючись на те, що доводи Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, не підтверджено належними доказами. Крім того, при зверненні з цим позовом пропущено позовну давність, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами доведено, що спірна земельна ділянка частково відносяться до лісів Ясногородського лісництва ДП Димерське лісове господарство та накладається на 1 виділ 7 кварталу вказаного лісництва. Тому доводи прокурора про те, що рішення Сухолуцької сільської ради від 11 березня 2014 року № 387 про затвердження проекту землеустрою та передання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 було прийнято з порушенням вимог закону, є обґрунтованими. Однак позов Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури не підлягає задоволенню у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявили відповідачі. При цьому посилання прокурора на те, що про наявні порушення вимог закону і необхідність захисту прав та інтересів держави в судовому порядку йому стало відомо лише у вересні 2017 році з листів ДП Димерське лісове господарство та Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Укрдержліспроект , є неспроможними. Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, а також ДП Димерське лісове господарство не лише могли бути обізнані про порушення свого права, але й зобов`язані були знати про стан власності, повноваження з володіння якою їм надані, так як вони мали доступ до земельного кадастру та зобов`язані були співпрацювати з відповідними державними органами. Тому Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, а також ДП Димерське лісове господарство мали об`єктивну можливість знати про передачу спірної земельної ділянки ще у 2014 році - з часу виникнення спірних правовідносин, а до суду з цим позовом прокурор звернувся у 2019 році, тобто з пропуском позовної давності. Що стосується доводів прокурора про неможливість застосування до спірних правовідносин позовної давності внаслідок подання негаторного позову, то суд зазначив, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунення існуючих перешкод чи зобов`язання відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду. Якщо у власника є володіння річчю, але існують перешкоди в розпорядженні чи користуванні, то його вимога має кваліфікуватися як негаторний позов. Натомість власник, який позбавлений володіння (фізичного чи/та юридичного), і пред`являє вимогу про відновлення володіння, то така вимога має кваліфікуватися як віндикаційний позов. В даному випадку спірна земельна ділянка набута у власність відповідачем, їй присвоєно кадастровий номер 3221888300:16:110:0001 та здійснено її державну реєстрацію, тобто земельна ділянка сформована як самостійний об`єкт права власності (статті 79, 79-1 Земельного кодексу України), і це майно є окремою нерухомою річчю (статті 179, 181, 182 ЦК України), а відтак належним способом захисту в цій справі повинен бути тільки віндикаційний позов. За таких обставин, оскільки в цій справі пред`явлено саме віндикаційний, а не негаторний позов, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню позовна давність.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

08 квітня 2021 року Заступник керівника Київської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та мотивована тим, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували статті 256, 261, 267, 388, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 264, 265, 367 ЦПК України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 22 січня 2019 року у справі № 916/400/16, від 04 лютого 2020 року у справі № 911/3897/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 916/2828/18, в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2020 року у справах №№ 368/290/17, 363/1676/17, від 10 червня 2020 року у справі № 366/3242/17, від 17 червня 2020 року у справі № 359/9716/16-ц та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2020 року у справі № 642/2975/17.

У червні 2021 року представник Сухолуцької сільської ради та ОСОБА_1 - адвокат Савицький А. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги. В позовній заяві Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури посилався на статтю 16, частину першу статті 21, статтю 393 ЦК України та просив визнати незаконним і скасувати рішення Сухолуцької сільської ради від 11 березня 2014 року № 387, а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку, видане на підставі цього рішення сільської ради, однак не заявляв вимог про витребування майна (віндикаційний позов) або про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (негаторний позов). Тому, вирішивши спір в межах позовних вимог та з підстав, наведених в позовній заяві, суд першої інстанції , з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності. В касаційній скарзі Заступник керівника Київської обласної прокуратури фактично намагається змінити підстави та предмет позову, що суперечить статтям 13, 49, 264 ЦПК України.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Вишгородського районного суду Київської області.

02 червня 2021 року справа № 363/253/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року провадження в цій справі було зупинене до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц за позовом Першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства Бориспільське лісове господарство , до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю Березова роща (далі - ТОВ Березова роща ), Товариства з обмеженою відповідальністю Сілквей комунікейшн (далі - ТОВ Сілквей комунікейшн ), Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена садиба (далі - ТОВ Зелена садиба ), треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , Головне територіальне управління юстиції в Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Мурга С. Г., про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року.

Позиція та висновки Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14 грудня 2021 року, касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави, задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року в частині позовних вимог, заявлених в інтересах Державного підприємства Бориспільське лісове господарство , скасовано. Позов у цій частині залишено без розгляду. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року скасовано та закрито провадження в частині позовних вимог в інтересах держави про: визнання недійсними рішень Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 лютого 2004 року № 153.12-16-XXIV, від 27 травня 2010 року № 1052-35-V, від 21 березня 2013 року № 1604-24-VI, № 1605-24-VI, № 1606-24-VI, № 1607-24-VI; визнання недійсними виданих ТОВ Березова роща свідоцтв на право власності від 29 грудня 2015 року серії НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,7494 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0013 та від 29 грудня 2015 року серії НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 1,1201 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0014, а також виданих ТОВ Сілквей комунікейшн свідоцтв на право власності від 04 січня 2016 серії НОМЕР_4 на земельну ділянку площею 0,1446 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0003 та від 04 січня 2016 року серії НОМЕР_5 на земельну ділянку площею 0,4999 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0015; визнання недійсними рішень Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області від 28 грудня 2015 року № 27581652 і № 27578999 про державну реєстрацію за ТОВ Березова роща права власності на земельні ділянки площею 0,7494 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0013 і площею 1,1201 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0014, а також від 31 грудня 2015 року № 27737496 і № 27737520 про державну реєстрацію за ТОВ Сілквей комунікейшн права власності на земельні ділянки площею 0,1446 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0003 і площею 0,4999 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0015; визнання недійсними договору іпотеки від 19 липня 2016 року № 1896, укладеного між ТОВ Сілквей комунікейшн та ТОВ Зелена Садиба , і договору іпотеки від 19 липня 2016 року № 1894, укладеного між ТОВ Березова роща та ТОВ Зелена садиба ; витребування на користь держави з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Березова роща земельних ділянок площею 0,7494 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0013 і площею 1,1201 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0014, з незаконного володіння ТОВ Сілквей комунікейшн - земельних ділянок площею 0,1446 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0003 і площею 0,4999 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0015, які розташовані в селі Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року змінено в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, та залишено без змін у резолютивній частині щодо вирішення позовних вимог в інтересах держави про: визнання недійсними рішень Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 лютого 2004 року № 153.77-16-XXIV, № 153.78-16-XXIV, № 153.79-16-XXIV, № 153.80-16-XXIV, № 153.81-16-XXIV, № 153.82-16-XXIV, № 153.83-16-XXIV, № 153.84-16-XXIV, № 153.85-16-XXIV, № 153.86-16-XXIV, № 153.87 ? 16?XXIV; визнання недійсними виданих ОСОБА_4 державного акта серії ЯЛ 008262 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:001:0019 площею 0,99 га; ОСОБА_5 державного акта серії ЯЛ № 008261 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:001:0021 площею 0,99 га; ОСОБА_2 державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯМ № 338380 з кадастровим номером 3220888000:03:001:0023 площею 0,10 га та серії ЯМ № 338381 з кадастровим номером 3220888000:03:001:0024 площею 0,10 га; визнання недійсними рішень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Мурги С. Г. від 29 липня 2013 року № 4476870 та № 4475393 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельні ділянки площею 0,621 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0022, площею 0,99 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0020; рішень Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області від 22 квітня 2013 року № 1855673 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:001:0019 та від 22 квітня 2013 року № 1856869 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:001:0021. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог в інтересах держави про витребування на користь держави з володіння: ОСОБА_4 - земельної ділянки площею 0,99 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0019, ОСОБА_5 - земельної ділянки площею 0,99 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0021. Ухвалено в частині цих позовних вимог нове рішення про витребування на користь держави з володіння: ОСОБА_4 - земельної ділянки площею 0,99 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0019; ОСОБА_5 - земельної ділянки площею 0,99 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0021. Постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог в інтересах держави про витребування на користь держави з володіння: ОСОБА_2 - земельних ділянок площею 0,10 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0023 і площею 0,10 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0024; ОСОБА_3 - земельних ділянок площею 0,621 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0022 і площею 0,99 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0020. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Апеляційного суду Київської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною другою статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що перестали існувати обставини, які викликали зупинення провадження в цій справі, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність його поновлення.

Керуючись статтями 254, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити провадження у справі № 363/253/19 за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Димерське лісове господарство до Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук