Рішення

від 19.11.2021 по справі 379/1322/20

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/1322/20

Провадження № 2/379/276/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним розпорядження Таращанської РДА Київської області в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність, та визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки та рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2021 адвокат Іллінський О.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду через підсистему Електронний суд з даним позовом та просить суд:

визнати недійсним розпорядження Таращанської РДА Київської області № 488 від 24.10.2011 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 40-ка громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) в межа Кислівської сільської ради Таращанського району Київської області в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі сертифіката серії КВ № 0281980 на земельну ділянку площею 1,8257 га та земельну ділянку площею 0,9128 га відповідно, та передачі зазначених земельних ділянок у власність вказаним особам;

визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 видане Реєстраційною службою Таращанського районного управління юстиції Київської області 22.05.2013 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224481700:05:003:0026 площею 0,2843 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розміщену в адміністративних межах Кислівської сільської ради Таращанського району Київської області на ім`я ОСОБА_2 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2490773 від 22.05.2013;

визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 видане Реєстраційною службою Таращанського районного управління юстиції Київської області 23.05.2013 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224481700:05:003:0027 площею 0,1421 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розміщену в адміністративних межах Кислівської сільської ради Таращанського району Київської області на ім`я ОСОБА_4 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2506435 від 23.05.2013.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка зазначає, що вона після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька мала право на частину спадкового майна. Оскільки, померлий за життя заповіту не складав, спадкоємцями за законом були: позивачка та мати спадкодавця ОСОБА_5 у рівних долях. На день його смерті Позивачці виповнилося 16 повних років. Заяву про відмову від спадщини свого померлого батька позивачка не подавала, у зв`язку з чим вона вважається такою, що прийняла його спадщину.

24.06.2017 позивачка звернулася до Таращанської районної державної нотаріальної контори з питання видачі їй свідоцтва про право на спадщину. Отримала роз`яснення від 24.06.2017 року про те, що майно, яке залишилось після її батька успадкувала спадкоємиця за законом його мати ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, не оформила свої спадкові права та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті вказане майно успадкували її діти.

Після цього Позивачка звернулась до Таращанського районного суду Київської області з позовом про захист своїх спадкових прав.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 21.06.2018. у цивільній справі № 379/19/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Таращанської районної державної адміністрації Київської області про визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітами недійсними; визнання права на частку у праві на майновий пай та визнання права на частку у праві на земельну частку (пай) вимоги позивачки були задоволені. Після вступу зазначеного рішення в законну силу позивачка звернулася до Кислівської сільської ради Таращанського району Київської області з питання виділення їй в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) у розмірі 1,5 умовних кадастрових гектарів, право яку було визнане за нею рішенням суду на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0281980, виданого 04.03.1997 Таращанською РДА у відповідності до рішення № 50 від 13.02.1997, зареєстрованого за № 341. Посадові особи Кислівської сільської Ради повідомили, що у травні місяці 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0281980 були виділені в натурі (на місцевості) та передані у власність загалом не дві, а чотири земельні ділянки, у зв`язку з чим до повернення усіх чотирьох земельних ділянок у комунальну власність територіальної громади виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок на підставі зазначеного сертифіката неможливе.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивачки - адвокат Іллінський О.В. 19.11.2021 подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 02.11.2021 подав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову. 19.11.2021 подав заяву про розгляд справи за його відсутності та позов визнає в повному обсязі, не заперечує проти його задоволення.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 02.11.2021 подала заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та не заперечує проти його задоволення.

Представник відповідача Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки представника не повідомлено.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки відповідач визнав, пред`явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч. 3 ст. 258 , ст. 206 ЦПК України , вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, оцінивши докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 21.06.2018 у справі № 379/19/18 визнано за ОСОБА_1 , право на одну другу частку у праві на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності колективного пайового селянського підприємства КСП ім. Шевченка , розміщеної на території Кислівської сільської ради Таращанського району Київської області, розміром 3.0 умовних кадастрових гектарів, що належала ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0281980, виданого 04.03.1997 року Таращанською РДА на підставі рішення № 50 від 13.02.1997 року, зареєстрованого за № 341, тобто у розмірі 1,5 умовних кадастрових гектарів (а.с.10-13).

Свідоцтво про право власності № 3787906 від 22.05.2013 на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером: 3224481700:05:003:0026, № 3813456 від 23.05.2013 на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером: 3224481700:05:003:0027 видані на підставі розпорядження Таращанської районної державної адміністрації Київської області від 24.10.2011 № 488 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 40-ка громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) в межах Кислівської сільської ради Таращанського району Київської області (а.с.28-30). Згідно списку громадян, власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Кислівській сільській раді Таращанського району Київської області на виготовлення Державних актів на право приватної власності на земельні частки (паї), затвердженого даним розпорядженням, вбачається, що на підставі сертифіката КВ № 0281980 передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,8257 га та ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,9128 га (а.с. 29, зворотна сторона).

23.05.2013, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів від 30.11.2017 № 105656019, Реєстраційною службою Таращанського районного управління юстиції Київської області зареєстровано право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, розташовану за адресою: Кислівська с/рада Таращанського району Київської області площею 0,1421 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3224481700:05:003:0027. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2506435, видане 23.05.2013 Реєстраційною службою Таращанського РУЮ Київської області. Підстава виникнення права - свідоцтво про право власності НОМЕР_2 , видане 23.05.2013 реєстраційною службою Таращанського РУЮ (а.с. 17-18).

На підставі рішення державного реєстратора 18338654 від 25.12.2014 Першої Артемівської державної нотаріальної контори, 25.12.2014 Першою Бахмутською державною нотаріальною конторою Бахмутського міського нотаріального округу Донецької області було зареєстровано зміни щодо власника даної земельної ділянки. Підстава виникнення права власності ОСОБА_3 - свідоцтво про право на спадщину за законом 1-2879, видане 25.12.2014 державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори Букрей Г.П. (а.с.17 зворотна сторона).

Свідоцтво на право на спадщину за законом № 2879, видане 25.12.2014 року державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори Букрей Г.П. ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224481700:05:003:0027, площею 0,1421 га для ведення особистого селянського господарства, розміщену у територіальних межах Кислівської сільської ради Таращанського району Київської області, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18338654 від 25.12.2014 року - рішенням суду визнано недійсним (а.с. 13).

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Статтю 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності .

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.

Відповідно до частини другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно до вимог частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Верховний Суд у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 провадження №12-89гс18у зазначив, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права. На таку особу (позивача) не можна покладати обов`язок об`єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядження Таращанської РДА Київської області від 24.10.2011 № 488 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 40-ка громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) в межа Кислівської сільської ради Таращанського району Київської області затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0281980 від 04.03.1997 і позивачка на підставі даного сертифіката має право на одну другу частку у праві на земельну частку (пай) (а.с. 13) .

Статті 79 - 83 ЗК України закріплюють суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або не законність набуття права власності не встановлено судом.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 набули право власності на спірні земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка їх успадкувала після смерті батька позивачки.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 21.06.2018 визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в частині спадкування спірних земельних ділянок після померлої ОСОБА_5 (а.с.10-13).

Пункт 3 ч.1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 916/641/18 та постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 927/849/17 свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином.

Оскільки, визнано недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на підставі яких було видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно, то визнання недійсними даних свідоцтв та рішень про державу реєстрацію прав та їх обтяжень є належним способом захисту порушеного права позивачки.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 15, 21, 16, 321, 328 ЦК України, 3, 4, 10, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 82, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, 78-83, 152, 155, 393 ЗК України, ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним розпорядження Таращанської РДА Київської області в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність, та визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки та рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити повністю.

Визнати недійсним розпорядження Таращанської РДА Київської області № 488 від 24.10.2011 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 40-ка громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) в межа Кислівської сільської ради Таращанського району Київської області в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі сертифіката серії КВ № 0281980 на земельну ділянку площею 1,8257 га та земельну ділянку площею 0,9128 га відповідно, та передачі зазначених земельних ділянок у власність вказаним особам.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 видане Реєстраційною службою Таращанського районного управління юстиції Київської області 22.05.2013 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224481700:05:003:0026 площею 0,2843 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розміщену в адміністративних межах Кислівської сільської ради Таращанського району Київської області на ім`я ОСОБА_2 , та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2490773 від 22.05.2013.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 видане Реєстраційною службою Таращанського районного управління юстиції Київської області 23.05.2013 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224481700:05:003:0027 площею 0,1421 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розміщену в адміністративних межах Кислівської сільської ради Таращанського району Київської області на ім`я ОСОБА_4 , та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2506435 від 23.05.2013.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони справи:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області, місце знаходження: вул. Ярослава Мудрого, буд. 2, м. Біла Церква Київської області, ЄРДПОУ 19425498.

Головуючий:В. І. Зінкін