Ухвала

від 22.12.2021 по справі 260/1641/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2021 року

Київ

справа №260/1641/19

адміністративне провадження №К/9901/17131/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції заяву заступника Генерального прокурора Мамедова Гюндуза Айдиновича про вступ прокурора у справу за позовом Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області до Виноградівської районної ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконними і скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Виноградівської районної ради Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року у справі за вказаним позовом.

3 вересня 2020 року від заступника Генерального прокурора Мамедова Г.А. надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу.

В обґрунтування вказаного повідомлення заявник покликається на статтю 23 Закону України Про прокуратуру , статтю 53 КАС України і зазначає, що Виноградівська районна державна адміністрація листом від 10 серпня 2020 року звернулася до Офісу Генерального прокурора з клопотанням про вступ прокурора у цю справу з огляду на відсутність у неї можливості ефективно здійснювати захист інтересів держави під час її касаційного перегляду у Верховному Суді.

Також заявник зазначає, що у цій справі предметом спору є правомірність використання бюджетних коштів у сфері освіти, що становить державний інтерес. Стверджує, що обставини справи, пов`язані з відкликанням бюджетних асигнувань з Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, зачіпають інтереси держави у сфері освіти, оскільки унеможливлюють виконання нею зобов`язань щодо забезпечення фінансування системи освіти.

Розглянувши вказане повідомлення, Верховний Суд дійшов такого висновку.

За правилами частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Верховний Суд уже зазначав, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (пункти 42-47 постанови від 17 березня 2021 року у справі №0440/6601/18).

Також Верховний Суд звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (пункт 48 вказаної постанови).

Слід зауважити, що повідомлення заступника Генерального прокурора Мамедова Г.А. за своєю суттю є заявою про вступ прокурора у справу, яка обґрунтована доводами про відсутність у Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області можливості ефективно здійснювати захист інтересів держави під час її касаційного перегляду у Верховному Суді.

У той же час, Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області є юридичною особою, має адміністративну процесуальну правосуб`єктність і може самостійно здійснювати захист свої прав у разі, якщо вважає, що бездіяльністю й рішеннями відповідача порушено її права чи інтереси. Власне, це й було нею зроблено у судах першої й апеляційної інстанції. До цього ж, після відкриття касаційного провадження адміністрація самостійно подала відзив на касаційну скаргу, виклавши письмові доводи і міркування щодо оскаржуваних судових рішень.

Ці обставини не дають підстав вважати, що Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області не здійснює захисту у розумінні частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Зрештою результат розгляду цієї справи у судах попередньої інстанції, де судові рішення були винесені на користь Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області, не дає підстав для висновку, що цей захист здійснювався нею неналежно .

Отже, сукупність вказаних фактів і міркувань свідчить про відсутність підстав, перелічених у статті 23 Закону України Про прокуратуру , для представництва прокурором інтересів держави на стадії касаційного перегляду цієї адміністративної справи.

Відтак у задоволенні заяви про вступ прокурора у справу належить відмовити через її необґрунтованість.

Керуючись статтями 53, 243, 345, 355 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора Мамедова Гюндуза Айдиновича про вступ прокурора у справу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не може бути оскаржена.

……………………………

……………………………

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду