Ухвала
від 20.12.2021 по справі 520/7624/18
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/7624/18

Провадження № 1-кс/947/10417/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування.

Як вбачається з клопотання, Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160020000076 внесено 24.02.2014 року СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

Генеральною прокуратурою України 13.03.2014 року визначено підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року за Головним слідчим управлінням МВС України.

Генеральною прокуратурою України 13.08.2014 визначено підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року за слідчим управлінням ГУ МВС України в Одеській області.

Генеральною прокуратурою України 23.02.2015 року визначено підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року за Головним слідчим управлінням МВС України.

Генеральною прокуратурою України 04.09.2015 року визначено підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року за слідчим управлінням ГУ МВС України в Одеській області.

Прокуратурою Одеської області 08.12.2015 року визначено підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року за Генеральною прокуратурою України.

У кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року, визначено 17.12.2015 року підслідність кримінальних правопорушень за слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Прокуратурою Одеської області 18.06.2018року визначено підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року за Київським відділом поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Одеською обласною прокуратурою 31.03.2021 року визначено підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 за Головним управлінням Національної поліції в Одеській області.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 приблизно у 2011 році за попередньою змовою з ОСОБА_8 (досудове розслідування здійснюється СУ ГУНП в Одеській області в іншому кримінальному провадженні № 12017160000000525 від 22.05.2017) та іншими особами, досудове розслідування стосовно яких проводиться у іншому кримінальному провадженні № 42014160000000288 від 26.06.2014), організував на території держави Україна злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, приймав у ній участь та керував нею, а також організовував вчинення її членами тяжких та особливо тяжких злочинів за наступних обставин.

Мета злочинної організації ОСОБА_7 - отримання незаконного збагачення за рахунок коштів, не сплачених до державного бюджету у вигляді податків, обов`язкових зборів та платежів, які мали б бути сплачені у випадку випуску у вільний обіг на митній території України імпортованих нафтопродуктів.

Взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією, в якості співорганізатора ОСОБА_7 залучив ОСОБА_8 . За замислом ОСОБА_7 , осередки зазначеної злочинної організації повинні були діяти у різних регіонах держави, виконуючи відведені їм функції щодо ввезення на митну територію України від імені створених його злочинним угрупуванням офшорних компаній та фіктивних підприємств нафтопродуктів під виглядом їх транзиту з подальшим розміщенням зазначених нафтопродуктів на митних складах, розташованих у різних областях України, реалізацією вказаних не розмитнених нафтопродуктів із цих митних складів вітчизняним оптовим покупцям без сплати до державного бюджету відповідних податків, зборів і платежів та оформлення при цьому фіктивних документів щодо вивозу нафтопродуктів за межі митної території України.

Маючи значний фінансовий капітал, отриманий від незаконної діяльності вказаних суб`єктів господарської діяльності, та вплив на державні органи влади, а саме Державну митну службу України та інші служби, ОСОБА_7 у 2011 році приступив до виконання задуманого плану вчинення злочинних дій.

Для успішної реалізації злочинного умислу ОСОБА_7 та інші члени злочинної організації вступили у попередню змову з невстановленими службовими особами Державної митної служби України, які, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи в інтересах злочинної організації, навмисно створили її членам умови для ввезення та незаконного розповсюдження нафтопродуктів без сплати податків, обов`язкових зборів та платежів.

Для реалізації розробленого плану злочинної діяльності ОСОБА_7 організував створення ряду суб`єктів господарської діяльності, як вітчизняних, а саме: ТОВ «Зовнітрансгаз», ТОВ «Цикловаст», ПП «Фірма «Армада-Плюс», ТОВ «ГазУкраїна-2020», ТОВ «Торговий дім «ВЕТЕК», а також інші невстановлені суб`єкти підприємницької діяльності, так і підприємств - нерезидентів, в тому числі й офшорних «KSANDRO ENTERPRISE», «SOPREMA TRADING LTD» (Британські Віргінські Острови), «PROSPERITI DEVELOPMENT S.A.», «FREMINGHAM INVESTMEN CORP» (Республіка Панама), «ZEVIDON TRADING LIMITED» (Беліз) та інші не встановлені.

Для надання злочинній діяльності легального вигляду та створення позитивного іміджу в суспільстві, ОСОБА_7 вирішив об`єднати фіктивні підприємства єдиними брендами групами компаній, спочатку у 2011 році, «ГазУкраїна-2009», а пізніше, у лютому 2013 року «Східно-Європейська паливно-енергетична компанія» («СЄПЕК»). З цією метою зареєстровані відповідні однойменні материнські підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю.

З використанням останніх, а також фіктивних суб`єктів господарської діяльності - резидентів та підконтрольних офшорних компаній - нерезидентів, на територію України ввозились нафтопродукти в митному режимі транзит та в подальшому на підставі підроблених документів нібито вивозились за межі митної території України на адресу вищевказаних підконтрольних офшорних компаній.

Крім того, за вказівкою ОСОБА_7 у період з січня 2012 року по лютий 2014 року члени злочинної групи підшукали та взяли в оренду від імені ТОВ «Зовнітрансгаз», ТОВ «Цикловаст», ПП «Фірма «Армада-Плюс» бази зберігання нафтопродуктів, якими вони фактично керували, та які вони використовували для незаконної реалізації нафтопродуктів.

Також, членами злочинної організації у 2013 році придбано ПАТ «Одеський НПЗ» з метою прикриття фіктивної переробки і реекспорту нафтопродуктів за контрактами з компаніями - нерезидентами, які в дійсності реалізовувались на території України без сплати податків, обов`язкових платежів (зборів).

Водночас, з метою документального забезпечення фіктивного вивезення нафтопродуктів за межі митної території України та приховування незаконної реалізації нафтопродуктів на території України, 22.11.2011 року ОСОБА_7 для забезпечення реалізації злочинної схеми з ухилення від сплати податків придбано газовий термінал ТОВ «Лагуна-Рені» (порт Рені).

У період з початку 2012 року по лютий 2014 року ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 (засуджений вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 30.08.2017, який набрав законної сили, кримінальне провадження № 42017160000000681, судова справа № 523/11081/17) та іншими співучасниками, організували придбання нафтопродуктів на світовому ринку від імені офшорних компаній «PROSPERITI DEVELOPMENT S.A.», «KSANDRO ENTERPRISE», «FREMINGHAM INVESTMEN CORP», «SOPREMA TRADING LTD» у підприємств виробників та постачальників з різних країн світу, а також їх ввезення на територію України автомобільним, залізничним та морським транспортом від імені фіктивних підприємств ТОВ «Зовнітрансгаз», ПП «Фірма «Армада Плюс», ТОВ «Цикловаст» в режимі митний склад паливно-мастильних матеріалів (бензин автомобільний АИ-92, RON 95, паливо дизельне тощо).

При цьому, ОСОБА_7 та інші співучасники, з метою прикриття своєї протиправної діяльності щодо реалізації не розмитнених нафтопродуктів, організували виготовлення невстановленими особами завідомо підроблених первинних бухгалтерських та фінансово-господарських документів, а саме: договорів, угод, контрактів, додаткових угод, актів прийому-передачі, актів виконаних робіт, податкових накладних, товарно-транспортних накладних тощо, до яких внесено завідомо неправдиві відомості про те, що ТОВ «ГазУкраїна-2020» та ТОВ «Торговий дім «ВЕТЕК» здійснювали поставки нафтопродуктів на адресу підприємств - нафтотрейдерів, хоча в дійсності дане підприємства не ввозили, не оформляли та не володіли жодними паливно-мастильними матеріалами та були створені виключно з метою прикриття незаконної діяльності.

Також, з цією ж метою ОСОБА_7 та інші співучасники організували виготовлення товарно-транспортних накладних, до яких внесені завідомо неправдиві відомості про переміщення нафтопродуктів, які знаходяться в митному режимі митний склад, з територій нафтобаз, орендованих ТОВ «Зовнітрансгаз», ПП «Фірма «Армада Плюс», ТОВ «Цикловаст» за межі території України в митному режимі реекспорт через газовий термінал ТОВ «Лагуна-Рені» (порт Рені), хоча згідно інформації ДП «Укрзалізниця» ці нафтопродукти перевезені по території України та розміщені на нафтобазах підприємств - нафтотрейдерів, які їх придбали у ТОВ «ГазУкраїна-2020» та ТОВ «Торговий дім «ВЕТЕК» без розмитнення та сплати податків, зборів та платежів.

В результаті вказаних злочинних дій членами злочинної організації, створеної ОСОБА_7 , за період з 07.12.2012 по 28.02.2014 спричинено державі України збитки у виді не сплати податків, митних платежів та інших обов`язкових платежів на суму 2 620 276 531,15 грн.

Так, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень: ч.1 ст.255 КК України (в редакції Закону України від 05 квітня 2001 року) за кваліфікуючими ознаками: створення злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також керівництво такою організацією, участь у ній, участь у злочинах, вчинюваних такою організацією; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212 КК України (в редакції Закону України від 15 листопада 2011 року) за кваліфікуючими ознаками: організація умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів та державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону України від 18 квітня 2013 року) за кваліфікуючими ознаками: організація складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене у складі злочинної організації; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України (в редакції Закону України від 18 квітня 2013 року) за кваліфікуючими ознаками: організація зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, вчинене у складі злочинної організації.

Головним слідчим управлінням МВС України 09.07.2014 року повідомлено про підозру громадянину України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.3 ст.209, ч.3 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.358 КК України, шляхом направлення за місцем реєстрації ОСОБА_7 , тобто у спосіб, передбачений для вручення повідомлень (Глави 11 і 24-1 КПК України).

Вручити повідомлення про підозру ОСОБА_7 особисто не виявилось можливим, оскільки він переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.

Наступного дня, 10.07.2014 року, підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в розшук, здійснення якого доручено ДДСБЕЗ МВС України.

У подальшому, 30.07.2015 року, до Печерського районного суду м. Києва внесене клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва 05.08.2015 року постановлено ухвалу про затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, 03.02.2016 року, 30.09.2016 року, 05.04.2017 року, 28.09.2017 року слідчим суддею Приморського районного суду м.Одеси постановлені ухвали про затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.09.2020 року стосовно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_7 складено 30.05.2017 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри складено 12.09.2017 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України.

Повідомлення від 30.05.2017 року у відповідності до ч.1 ст.278 КПК України (у спосіб, передбачений для вручення повідомлень) направлене за місцем реєстрації ОСОБА_7 .

Повідомлення від 12.09.2017 року у відповідності до ст.ст.111, 135 КПК України 12.09.2017 року вручено під розпис та відеозапис голові вуличного комітету № 7 «Чапаєва» в м.Чугуїв ОСОБА_10 за місцем реєстрації ОСОБА_7 .

Вручити повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 особисто не виявилось можливим, оскільки він переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.

У подальшому, 23.12.2019 року, ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України, яке у відповідності до ст. ст. 111, 135 КПК України, вручено під розпис та відеозапис голові вуличного комітету № 7 «Чапаєва» в м.Чугуїв ОСОБА_10 за останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_7 .

Про переховування підозрюваного від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також обізнаність про притягнення до кримінальної відповідальності свідчать: інформація про перетин ним державного кордону України, огляд чисельних публікацій, інтерв`ю підозрюваного у мережі Інтернет, відповідно до яких ОСОБА_7 обізнаний про наявне кримінальне переслідування, листи і клопотання захисників ОСОБА_7 , їх учать у розгляді слідчим суддею попереднього клопотання про спеціальне досудове розслідування, у т.ч. заяви адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до Київського районного суду м. Одеси про місце проживання підозрюваного у м. Москва Російської Федерації, лист Комісії контролю за архівами Інтерполу № CCF/103/R669.16.17/c143.18 від 09.01.2018 про те, що до Комісії звернувся ОСОБА_7 про надання інформації щодо запиту СУ ГУ НП в Одеській області про публікацію «БЛАКИТНОГО» розшукового повідомлення щодо ОСОБА_7 тощо.

Крім того, 24.04.2020 року слідчим відділом Київського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області за погодженням прокурора направлено до Генеральної прокуратури Російської Федерації запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 12014160020000076 відносно ОСОБА_7 щодо вручення йому повідомлення про підозру від 23.12.2019.

Відповідно до листа Генеральної прокуратури Російської Федерації від 28.07.2020 № 87-145-2020, Російська Федерація не може виконати цей запит, оскільки відповідний розгляд має ознаки політично мотивованого переслідування і становить загрозу порушення прав людини.

Таким чином, органом досудового розслідування та Одеською обласною прокуратурою вжито всіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_7 особисто повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України.

Згідно наявних в матеріалах кримінального провадження даних, підозрюваний ОСОБА_7 достеменно обізнаний про притягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014, в якому йому у відповідності до ч.1 ст.278 КПК України (у спосіб, передбачений для вручення повідомлень) повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України та він розшукується правоохоронними органами Одеської області для притягнення до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні.

Однак, з метою ухилення від органів досудового розслідування та суду, він не з`являється без поважних причин за викликами та переховується на території Російської Федерації, яку Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII визнано державою-агресором.

Обґрунтованість повідомленої підозри повністю підтверджується матеріалами досудового розслідування, а саме: матеріалами, вилученими 13.05.2017 в ході тимчасового доступу до речей і документів в Антимонопольному комітеті України, а саме: дозволу компанії «Empson Limited» (м. Нікосія, Кіпр) на придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Енергія і газ України», що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства, а також документів, що стали підставою про надання такого дозволу; дозволу компанії «Empson Limited» (м. Нікосія, Кіпр) на придбання акцій публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод», що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства, а також документів, що стали підставою про надання такого дозволу. Із матеріалів вбачається, що компанія «Empson Limited», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_7 , придбала частку в капіталі ТОВ «Енергія і газ України» розміром 99,9% та частку ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» у розмірі 99,5766%. В ході досудового розслідування встановлено, що завод був придбаний та використовувався виключно для вчинення злочинів організованою злочинною організацією, створеною ОСОБА_7 ; договором від 18.07.2013 № 13/183 між компанією «SOPREMA TRADING LTD» та ПАТ «ОНПЗ» на виконання робіт з переробки нафти та виробництво нафтопродуктів з додатками від 18.07.2013, додатковими угодами до вказаного договору № 1 від 30.08.2013, № 1/1 від 11.09.2013 з додатком № 11 у новій редакції від 18.07.2013, № 2 від 11.09.2013, № 1, № 2, № 3, № 3А, № 3-Б, № 4, № 6, № 6-Б, № 9, № 10, № 11, № 14, від 16.09.2013; додатковими угодами № 4 від 24.09.2013, № 5 від 30.09.2013 та додатком № 6-В від 30.09.2013; додатковими угодами № 6 від 21.10.2013, № 7 від 04.11.2013 та додатком № 2 від 04.11.2013 у новій редакції; додатковими угодами № 8 від 05.12.2013 та № 9 від 25.12.2013. На підставі зазначеного договору на ПАТ «ОНПЗ» на переробку надходила нафта, яка після переробки реалізовувалась на митній території України без сплати обов`язкових митних платежів та завершення митного режиму; договором від 17.10.2013 № 12/10/13-РТ-РВ між ПАТ «ОНПЗ» та компанією «FREMINGHAM INVESTMEN CORP» на виконання робіт з переробки пічного палива та прямогонного бензину і виробництва нафтопродуктів з додатками від 17.10.2013 та додатковою угодою № 1 від 05.12.2013 до вказаного договору, додатками № 2 та № 13 до зазначеного договору у новій редакції від 05.12.2013. Зазначені договори укладались з метою прикриття неіснуючої переробки на ПАТ «ОНПЗ» та ввезення на територію України без сплати обов`язкових митних платежів нафтопродуктів з метою їх реалізації; договором від 21.11.2013 № 21/11/13-РТ-РВ між ПАТ «ОНПЗ» та компанією «KSANDRO ENTERPRISE Ltd» з додатками від 21.11.2013, а також додаткові угоди до вказаного договору № 1 від 21.11.2013 та № 2 від 18.12.2013, додаток № 2 від 18.12.2013 до договору № 21/11/13-РТ-РВ від 21.11.2013. Зазначені договори укладались з метою прикриття неіснуючої переробки на ПАТ «ОНПЗ» та ввезення на територію України без сплати обов`язкових митних платежів нафтопродуктів з метою їх реалізації; договорами між ТОВ «Лагуна-Рені», укладеними: із компанією «SOPREMA TRADING LTD» - договір від 13.11.2012 № 01-LOP про надання послуг з перевантаження, Додаток до вказаного договору № 1 від 13.11.2012 та Доповнення № 1 від 02.01.2013; із компанією «ZEVIDON TRADING LIMITED» - договір від 07.12.2012 № 02-LOP про надання послуг з перевантаження, Додаток до вказаного договору № 1 від 07.12.2012, Зміни № 1 до Додатку № 1 від 01.01.2013, Зміни № 2 до Додатку № 1 від 13.06.2013 та Доповнення № 1 до Договору від 01.01.2013; із компанією «FREMINGHAM INVESTMENT CORP.» - договір від 11.11.2013 № 03-LOP про надання послуг з перевантаження, Додатки № 1 та № 2 до Договору від 11.11.2013 та Зміни до Додатку № 1 від 12.11.2013; із компанією «SOPREMA TRADING LTD» - договір від 21.11.2013 № 04-LOP про надання послуг з перевантаження, Додаток № 1 до Договору від 21.11.2013, Додаток № 2 до Договору від 02.12.2013 та Зміни № 1 до Додатку № 1 від 22.11.2013; із компанією «KSANDRO ENTERPRISE LTD» - договір від 02.01.2014 № 05-LOP про надання послуг з перевантаження та Додаток № 1 до Договору від 02.01.2014. Згідно зазначених договорів ТОВ «Лагуна-Рені», як Виконавець, прийняло на себе зобов`язання надавати компаніям «SOPREMA TRADING LTD», «ZEVIDON TRADING LIMITED», «FREMINGHAM INVESTMENT CORP.» та «KSANDRO ENTERPRISE LTD», за їх дорученням, послуги з перевантаження нафтопродуктів із автомобілів на накопичувачі та/або судна для подальшого вивозу нафтопродуктів з митної території України, однак фактично вивозу нафтопродуктів не було, натомість службовими особами складались завідомо підроблені документи, до яких внесено завідомо неправдиві відомості щодо завантаження на судна нафтопродуктів та їх вивезення; показаннями підозрюваного ОСОБА_13 (менеджер з реалізації нафтопродуктів) від 15.06.2018 (засуджений вироком Київського районного суду м. Одеси від 16.06.2021, кримінальне провадження № 12018160000000472, судова справа № 520/12998/19) щодо створення ОСОБА_7 злочинної організації, втягнення в її діяльність учасників, а також щодо вчинення учасниками злочинної організації злочинів у її складі; показаннями свідка ОСОБА_14 (менеджер з підбору плавзасобів, команди на судна) від 24.10.2017, підозрюваних ОСОБА_15 (колишній керівник ТОВ «Лагуна-Рені») від 24.10.2017, ОСОБА_16 головний диспетчер ТОВ «Лагуна-Рені») від 24.10.2017 (засуджені вироком Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2017, який набрав законної сили, кримінальне провадження № 12017160000000852, судова справа № 520/12933/17), ОСОБА_17 (керівник ТОВ «Лагуна-Рені») від 17.01.2018 (засуджена вироком Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2018, кримінальне провадження № 12016160000000042, судова справа № 520/1470/18) та свідка ОСОБА_9 (один з керівників центрального офісу ОСОБА_7 «Департамент продаж світлих нафтопродуктів») від 02.08.2017; ухвалами Ренійського районного суду Одеської області, якими капітанів суден, що сприяли фіктивному вивозу нафтопродуктів через Ренійський морський торговельний порт, звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності: ухвалою від 10.10.2017 стосовно ОСОБА_18 (кримінальне провадження № 12017160000000551, судова справа № 510/904/17), ухвалою від 14.09.2017 стосовно ОСОБА_19 (кримінальне провадження № 12017160000000607, судова справа № 510/895/17), ухвалою від 11.04.2017 стосовно ОСОБА_20 (кримінальне провадження № 12017160000000233, судова справа № 510/428/17), ухвалою від 07.06.2017 стосовно ОСОБА_21 (кримінальне провадження № 12017160000000472, судова справа № 510/567/17), ухвалою від 14.09.2017 стосовно ОСОБА_22 (кримінальне провадження № 12017160000000590, судова справа № 510/905/17), ухвалою від 14.09.2017 стосовно ОСОБА_23 (кримінальне провадження № 12017160000000560, судова справа № 510/741/17), ухвалою від 12.09.2017 стосовно ОСОБА_24 (кримінальне провадження № 12017160000000604, судова справа № 510/893/17); показаннями свідків ОСОБА_25 (менеджер офісу ОСОБА_7 , організовував ввезення нафтопродуктів) від 12.05.2017, ОСОБА_26 (директор ТОВ «ГазУкраїна-2020», яке реалізовувало нафтопродукти на території України) від 07.05.2014, ОСОБА_27 (головний інженер ПАТ «Одеський НПЗ») від 20.11.2017, ОСОБА_28 (представник компанії-нерезидента «Бівен Інвестментс Лтд» (Британські Віргінські Острови) власника ТОВ «Лагуна-Рені»)від 16.01.2018, ОСОБА_29 (директор компанії «PROSPERITY DEVELOPMENTS S.A.» (Республіка Панама) від 26.05.2020, які викривають ОСОБА_7 як організатора злочинної організації та підтверджують обставини, викладені в повідомленні про підозру ОСОБА_7 ; висновками судово-економічних експертиз від 22.05.2017 № 50Е, від 30.05.2017 № 88Е, згідно яких за результатами дослідження встановлено ненадходження до державного бюджету України сум податків, зборів і обов`язкових платежів у загальній сумі 2 620 276 531,15 грн. від не завершення митних режимів ввезених на територію України нафтопродуктів, нафти, які повинно було сплатити ПАТ «ОНПЗ»; висновком експерта від 01.09.2017 № 131-Х, згідно якого за результатами проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, встановлено, що на змивах відібраних на нафтоперевалці ТОВ «Лагуна-Рені» не виявлено слідів нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів; матеріалами, зібраними в результаті проведення моніторингу мережі Інтернет та огляду сайтів від 14.03.2018 щодо огляду брифінгу Генерального прокурора від 05.12.2017 з якого вбачається, що ОСОБА_7 цікавиться можливістю закриття кримінальних проваджень щодо нього та повернення конфіскованих підприємств; щодо огляду відеозапису в мережі Ютуб з якого вбачається, що ОСОБА_7 відомо про перебування у розшуку та неможливість в`їжджати до країн Європейського союзу та України через можливе затримання; щодо огляду інтернет публікації з якої вбачається, що ОСОБА_7 та його захисникам відомо про досудове розслідування за підозрою ОСОБА_7 ; щодо огляду інтернет публікації з якої вбачається, що ОСОБА_7 залишив територію України та перебуває у Російській Федерації; іншими матеріалами провадження в їх сукупності.

Прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування посилаючись на те, що на теперішній час у кримінальному провадженні проведено всі можливі слідчі (розшукові) дії, зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту, однак завершити досудове розслідування не можливо, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 переховуються від органів слідства та суду.

Згідно відомостей про перетинання державного кордону України, ОСОБА_7 19.02.2014 вилетів за межі території України приватним літаком № IFА 222, рейс Київ-Москва та по теперішній час до України не повертався, а згідно інформації, наданої 14.03.2019 до Київського районного суду м. Одеси захисниками підозрюваного ОСОБА_7 адвокатами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , їх підзахисний ОСОБА_7 постійно мешкає у м. Москва Російської Федерації.

Так, прокурор зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 08.06.2021 в порядку, передбаченому ст.135 КПК України, викликався повісткою про виклик до прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на 14.06.2021 до Одеської обласної прокуратури за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 3 для допиту в якості підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014, яка опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета Урядовий кур`єр №108 (6976) від 08.06.2021) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 08.06.2021.

Однак у день, зазначений у повістці про виклик, підозрюваний ОСОБА_7 не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Також, підозрюваний ОСОБА_7 15.06.2021 в порядку, передбаченому ст.135 КПК України, викликався повісткою про виклик до прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на 24.06.2021 до Одеської обласної прокуратури за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 3 на допит в якості підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014, яка опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета Урядовий кур`єр № НОМЕР_1 (6981) від 15.06.2021) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 15.06.2021.

Також, підозрюваний ОСОБА_7 30.06.2021 в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, викликався повісткою про виклик до прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на 08.07.2021 до Одеської обласної прокуратури за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 3 на допит в якості підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014, яка опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета Урядовий кур`єр № НОМЕР_2 (6991) від 30.06.2021) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 30.06.2021.

Разом з цим, відповідно до ч.8 ст.135 КПК України копія повісток про виклик ОСОБА_7 на зазначені дати надіслано його захисникам адвокатам ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

24.12.2019 року постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, який доручено Службі безпеці України.

Поряд з цим, з метою організації здійснення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_7 каналами Інтерпол 13.05.2021 № 09/2/1-963вих-21 до Укрбюро Інтерполу та Європолу ГУ НП в Одеській області направлено відповідний запит.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що існує наявність достатніх доказів вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також вважає існуючим факт того, що останній переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності на території Російської Федерації, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором (Закону України від 18.01.2018 № 2268-VIII) та оголошений у міжнародний розшук, у зв`язку із чим у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 ОСОБА_7 .

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора ОСОБА_3 та просив задовольнити клопотання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 заперечував, щодо клопотання прокурора, вважаючи, доводи сторони обвинувачення необґрунтованими, а клопотанням таким, яке підлягає поверненню прокурору, надав письмові заперечення, в яких посилався на наступне.

Так, щодо відсутності у ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року.

Сторона обвинувачення вважає, що нею здійснено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року щодо ОСОБА_7 у належний спосіб та виконані всі дії передбачені ст.ст.276 278 КПК України. Однак, таке твердження сторони обвинувачення на думку сторони захисту є хибним.

Зокрема, як зазначено у клопотанні повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, тобто остаточна редакція повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року складено 23.12.2019 року, і на думку прокурора вручене в належний спосіб зокрема під відеозапис представнику житлово-експлуатаційної організації за останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_7 .

На думку сторони захисту, вручення повідомлень представнику житлово-експлуатаційної організації за останнім відомим місцем реєстрації, не передбачено наведеними вище положеннями КПК щодо порядку вручення повідомлень, законом передбачено виключно вручення повідомлень за місцем реєстрації через житлово- експлуатаційну організацію у випадку тимчасової відсутності особи.

Станом на 23.12.2019 року існувало таке, що набрало законної сили та чинне на теперішній час рішення Чугуєвського районного суду Харківської області у справі № 636/ 3234 18 від 14.08.2018 року яким, з поміж іншого вирішено зняти ОСОБА_7 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахування зазначеного станом на час складення повідомлення про підозру від 23.12.2019 року ОСОБА_7 не мав зареєстрованого місця проживання в Україні і вручення повідомлення про підозру йому мало здійснюватись згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва, шляхом ініціювання проведення відповідних процесуальних дій уповноваженими органами на території інших держав і тільки після проведення такої процесуальної дії компетентними органами іноземної держави особа може вважатися такою, якій повідомлення, в даному випадку про підозру вручене належним чином, та з моменту вручення особа набуває відповідного статусу підозрюваного.

Як вбачається із змісту клопотання, прокурором було направлено відповідний запит про правову допомогу від 24.04.2020 року до Російської Федерації, однак зазначений запит не виконаний, повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.12.2019 року не вручено, відповідно ОСОБА_7 не набув процесуального статусу підозрюваного (та будь - якого іншого статусу) у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року

Варто зазначити, що відмова у виконанні запиту про правову допомогу мотивована констатацією ознак політичного переслідування ОСОБА_7 шляхом здійснення щодо нього незаконного кримінального переслідування, яка прокурором жодним чином не спростовувалась.

Відсутність статусу підозрюваного унеможливлює розгляд клопотання про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 р. щодо ОСОБА_7 .

Крім того, повідомлення про підозру від 23.12.2019 року нібито складено та погоджено у місті Одеса 23.12.2019 року прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_30 та старшим слідчим СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_31 .

Разом з тим, згідно матеріалів наданих прокурором зазначене повідомлення про підозру саме в цей день вручалось ОСОБА_32 у місті Харкові іншим прокурором ОСОБА_33 . Згідно відповіді на адвокатський запит прокурор відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_34 у місті Харкові не перебував.

Отже до повідомлення про підозру від 23.12.2019 року внесено завідомо неправдиві дані про те, що воно складено у місті Одесі та що воно погоджено прокурором ОСОБА_35 .

У відповідь на адвокатський запит Одеське районне управління поліції № 1 (8.12.2021 року № 60/326/аз) повідомило про те, що згідно наказів ГУНП в Одеській Області, співробітник ОСОБА_36 не проходив службу в СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Отже, повідомлення про підозру від 23.12.2021 року не підписано слідчим СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Положеннями ст.219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування з дня внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру не може перевищувати вісімнадцяти місяців, а граничний строк здійснення досудового розслідування у випадку повідомлення особі про підозру не може перевищувати дванадцяти місяців.

Враховуючи наведені положення, граничний строк на проведення досудового розслідування, встановлений законом, у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року сплинув у червні 2021 року.

Жодних відомостей про те, що строк досудового розслідування у кримінальному 12014160020000076 від 24.02.2014 року провадженні зупинявся чи продовжувався, додатки до клопотання не містять. Інформація про зупинення досудового розслідування, згідно вимог КПК України в обов`язковому порядку вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань, однак, як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12014160020000076 інформація про зупинення досудового розслідування відсутня.

З наявної у сторони захисту інформації вбачається, що постановою процесуального керівника від 26 січня 2016 року з кримінального провадження № 12014160020000076 від 24 лютого 2014 року було виділено в кримінальне провадження № 12016160000000042 від 26 січня 2016 року завірені копії матеріалів, які стосуються заволодінням службовими особами чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також службового підроблення.

Постановою процесуального керівника від 20 квітня 2017 року з матеріалів кримінального провадження № 12016160000000042 від 26 січня 2016 року виділені матеріали згідно реєстру та на їх підставі розпочато кримінальне провадження № 420171600000000502 від 20 квітня 2017 року.

У рамках цього провадження у той же день повідомлено про підозру колишньому заступнику Генерального директора ПАТ «Одеський НПЗ» з постачання ОСОБА_37 у вчиненні кримінальних правопорушень. 23 травня 2017 року кримінальне провадження № 420171600000000502 від 20 квітня 2017 року було об`єднано з кримінальним провадженням № 12016160000000042 від 26 січня 2016 року.

30 травня 2017 року матеріали досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_38 , у тому числі щодо накладення арешту на все рухоме, нерухоме майно ПАТ «Одеський НПЗ» та ТОВ «Енергія і Газ Україна», а також на земельні ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1 та 1/1, виділено з кримінального провадження № 12016160000000042 від 26 січня 2016 року та об`єднано в одне провадження з матеріалами досудового розслідування № 42017160000000053 від 20 січня 2017 року. У зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_37 повідомлено про зміну підозри та про нову підозру у скоєнні кримінальних правопорушень.

Крім того, сторона захисту вважає, що прокурором було неправомірно - з пропущенням передбачених законом процесуальних строків досудового розслідування - виділено з кримінального провадження № 12014160020000076 від 24 лютого 2014 року кримінальне провадження № 12016160000000042 від 26 січня 2016 року.

10 липня 2014 року у межах кримінального провадження № 12014160020000076 від 24 лютого 2014 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру. Тобто перебіг процесуальних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24 лютого 2014 року розпочався саме 10 липня 2014 року. Того ж дня підозрюваного оголошено в розшук.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04 березня 2016 року в справі № 522/2757/16-к (провадження № 1-кс/522/3092/16), прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, посилаючись на те, що ОСОБА_39 та Кривий оголошені у розшук, а кримінальне провадження не зупинено у зв`язку із розшуком підозрюваних.

Окрім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, прокурори, слідчі зверталися до слідчих суддів для вирішення питань по кримінальному провадженню № 12014160020000076 від 24 лютого 2014 року, починаючи з лютого 2014 року та по теперішній час. Отже, процесуальні дії по кримінальному провадженню № 12014160020000076 від 24 лютого 2014 року проводилися протягом усього часу досудового розслідування, починаючи з 10 липня 2014 року.

Разом з тим, сторона захисту посилається на те, що право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі, виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних сноб» у і. 1950 року, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь - якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом». Ключове значенні в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів або від співробітників засобів масової інформації (сирого «ІІІомолі проти Італії»), є необґрунтованими. ОСОБА_7 офіційно не повідомлявся щодо здійснюваних відносно нього кримінальних проваджень та щодо здійснення Київським районним судом міста Одеса розгляду клопотання прокурора про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування щодо нього, а тому, навіть мінімальний обсяг гарантії, закріплених ст.6 Конвенції з урахуванням застосування у наведених положеннях послідовної прецедентної практики ЄСПЛ - не дотримано.

Щодо твердження сторони обвинувачення про обґрунтованість підозри.

Так, стороною захисту зазначається, що у всіх матеріалах кримінального провадження відсутній будь-який документ, який би спростовував або підтверджував приналежність компанії Емпсон Лімітед ОСОБА_7 . У матеріалах досудового розслідування відсутній будь-який документ, що був би підписаний ОСОБА_7 як службовою особою чи засновником компанії Емпсон Лімітед або іншим чином вказував на те, що компанія Емпсон Лімітед належить ОСОБА_7 .

Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_40 який, у своїх показаннях зазначає, що він ніколи не спілкувався та не бачився з ОСОБА_7 . Непідтверджену інформацію про те, що нібито ОСОБА_7 є власником зазначених підприємств, йому було передано від інших осіб. ОСОБА_41 при наданні показань неодноразово наголошував, що абсолютно всю інформацію та документи він отримував від ОСОБА_42 , який у свою чергу також передавав сповіщену йому третіми особами інформацію.

Документи, на які сторона обвинувачення посилається як на підтвердження приналежності ПАТ «Одеський НПЗ» ОСОБА_7 , який нібито є керівником злочинної організації, не можуть визнаватися судом належними та допустимими доказами, тому що, по-перше, такі докази не підтверджують ані прямо, ані опосередковано приналежність компанії Емпсон Лімітед ОСОБА_7 , а тому не можуть визнаватися як належні, а також були здобуті з порушенням ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року, оскільки в матеріалах кримінального провадження всупереч зазначеній ухвалі містяться не оригінали перелічених документів, а тільки їх копії, а отже такі докази не є допустимими.

Таким чином, сторона захисту вважає, що суд не може посилатися на зазначені документи, оскільки вони не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.85, 86 КПК України. А оскільки фактично ці документи - це єдині докази, на які посилається сторона обвинувачення на обґрунтування причетності ОСОБА_7 до вищевказаних підприємств то є підставі стверджувати про те, що зазначене твердження сторони обвинувачення є припущенням.

Разом з тим, захисник вказує, що відсутність будь-якого відношення ОСОБА_7 до компанії Empson Limited і мажоритарного акціонера ПАТ «Одеський НПЗ»), встановлено рішеннями Суворовського районного суду міста Одеса, що набули законної сили, відповідно факти, що ними встановлені не потребують доказуванню.

Крім того, сторона захисту вказує на те, що, згідно відповіді Головного управління ДФС в Одеській області Державної фіскальної служби України від 18.11.2019 року № 4586/с/15-32-05-09-10, яку було долучено до матеріалів судового провадження, планові та позапланові виїзні документальні перевірки дотримання податкового законодавства ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» за період з 2014 року по теперішній час не проводилися.

В період з 09.09.2015 року по 06.10.2015 року, згідно наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 25.08.2015 року № 570 та наказу від 06.10.2015 року №653 «Про продовження терміну планової перевірки», направлень №№269/15-54/22, 275/15-54-22-03, 270/15-54-22, 274/15-54-28-00, головними держаними ревізорами - інспекторами ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 ОСОБА_46 та завідувачем сектору контрольно- перевірочної роботи ОСОБА_47 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

Результати вищезазначеної податкової перевірки оскаржувалися ТОВ «Енергія і Газ Україна» в адміністративному та судовому порядку. За результатами розгляду справи: № 815/2436/16 за позовом ТОВ «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000642205 та № 0000 і 32205 від 17.02.2016 р, 21.10.2016 року Одеським окружним адміністративним судом було ухвалено постанову про часткове задоволення позову. При цьому, судом було викладено наступні висновки: «Суд вважає, що в акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність є взаємопов`язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб`єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Висновок ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо того, що усі господарські операції контрагентів позивача не спричиняють настання правових наслідків не є беззаперечним та не може бути безумовною підставою для твердження щодо відсутності фактичності таких операцій. Із зазначеними висновками погодилася також колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, вищенаведене свідчить про недостовірність тверджень, викладених у повідомленні про підозру та клопотанні, щодо наявності збитків, що має бути взято до уваги судом до уваги.

Що стосується аналітичних досліджень ГУ ДФС №85/15-32-16-02 від 16.03.2017 року та ГУ ДФС в Одеській області № 182/15-32-16-02 від 18.04.2017 року сторона захисту посилається на те, що норми ПКУ не містять визначення терміну «аналітичне дослідження», а також підстав та наслідків його складання. Отже, при складені Аналітичних досліджень ГУ ДФС№ 85/15-32-16-02 від 16.03.2017 року та ГУ ДФС в Одеській області № 182/15-32-16-02 від 18.04.2017 року посадові особи Державної фіскальної служби України вийшли за межі наданих повноважень. Оскільки аналітичне дослідження не передбачене, а ні нормами податкового законодавства, а ні нормами кримінального процесуального закону, такий документ не може слугувати доказом у кримінальному провадженні.

Крім того, щодо наданих протоколів допитів свідків (підозрюваних) у різних кримінальних провадженнях сторона захисту зазначає.

В якості свідка була допитана засуджена вироком Київського районного суду міста Одеси від 26.02.2018 року ОСОБА_17 яка пояснила, що угоду про визнання винуватості, яку таким вироком було затверджено, вона уклала для того, щоб уникнути більш суворішого покарання, при цьому, на поставлені питання, які стосуються вчинюваних злочинів, вона пояснила, що їй фактично нічого не відомо, висновки про фіктивність нафтоперевалки були зроблені нею з огляду на зайнятість колективу. В даному контексті звертає на себе увагу те, що на посаду директора її призначив представник засновника ОСОБА_28 зустріччю на території Київського району міста Одеси із яким сторона обвинувачення аргументує підсудність справи № 520/1470/18 Київському районному суду міста Одеси. При цьому, сам ОСОБА_28 якого також було допитано в якості свідка, взагалі не був членом злочинної організації, не брав участі у вчиненні злочинів у складі злочинної організації, про що свідчить такий, що набрав законної сили вирок Ренійського районного суду Одеської області від 05.04.2017 року, яким його було засуджено за ч.5.ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.364-1, ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, при цьому за ч.1 ст.255 ОСОБА_28 до кримінальної відповідальності не притягувався.

Щодо наявності доказів перебування ОСОБА_7 , на території Російської Федерація, сторона захисту зазначає, що інформація про перетин кордону надана прокурором до клопотання про перетинання нібито ОСОБА_7 державного кордону не містить відомостей про те, що зазначений паспорт відповідної серії номеру колись належав чи належить ОСОБА_7 . Крім того повністю голослівним є твердження про те, що літак, який зазначений у наданій інформації належить ОСОБА_7 .

Зазначена інформація датована 2014 роком, водночас доказів перебування ОСОБА_7 на території Російської Федерації на теперішній час прокурором не надано. Відсутність інформації про перетинання державного кордону України з 2014 року не свідчить про те, що ОСОБА_7 станом на теперішній час перебуває на території Російської Федерації.

Щодо не перебування ОСОБА_7 у міжнародному розшуку, захисник вказує, що факт не перебування ОСОБА_7 у міжнародному розшуку підтверджується по перше самим прокурором, оскільки ним надано відомості про відмову у розміщенні повідомлення щодо розшуку ОСОБА_7 в облікових базах Інтерполу, по друге зазначений факт встановлено ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 24.10.2019 року у справі № 520/7624/18.

Вказані заперечення обґрунтовуються наданими захисником ОСОБА_5 матеріалами, а саме: витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.12.2021 року щодо юридичної особи ТОВ «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА; копією рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 11.02.2019 року; копією рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 18.12.2020 року; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.12.2021 року щодо юридичної особи ПАТ «Одеський нафтопереробний завод»; копією постанови Верховного суду від 26.06.2018 року; копією ухвали Кропивницького апеляційного суду від 02.03.2021 року; копією ухвали Миколаївського апеляційного суду від 06.02.2018 року; копією ухвали Миколаївського апеляційного суду від 06.02.2019 року; копією ухвали Миколаївського апеляційного суду від 20.02.2019 року; копією ухвали Миколаївського апеляційного суду від 20.02.2019 року; копією ухвали Миколаївського апеляційного суду від 22.02.2019 року; копією ухвали Миколаївського апеляційного суду від 09.04.2019 року; копією постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 року; копією вироку Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18.08.2015 року; копією вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 10.02.2020 року; копією вироку Ренійського районного суду Одеської області від 25.01.2021 року; відповідь ДФС Одеська митниця адвокату ОСОБА_5 , щодо фактів складання протоколів про порушення митних правил у відношенні посадових осіб ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» від 12.12.2019 року; відповідь Одеської обласної прокуратури на запит адвоката ОСОБА_5 від 07.12.2021 року; відповідь Одеської обласної прокуратури на запит адвоката ОСОБА_5 від 06.12.2021 року.

Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію адвоката ОСОБА_5 та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_12 під час розгляду клопотання наполягав на особистій участі ОСОБА_7 при розгляді клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування та після залучення ОСОБА_7 інших захисників в судові засідання не з`являвся.

Дослідивши матеріали клопотання, беручи до уваги думку сторін кримінального провадження, приходжу до висновку, що є підстави для здійснення спеціального досудового розслідування, виходячи за нижченаведеного.

Відповідно до ч.2 ст.1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно зі ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень».

Частиною 2 статті 297-1 КПК України визначено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 255 та 364 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року з метою визначення чи є законні підстави для здійснення у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та факт набуття особою статусу підозрюваного; 2) відповідність повідомленої ОСОБА_48 підозри критерію «обґрунтована підозра» та наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; 3) чи переховується підозрюваний від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується; 4) чи оголошений підозрюваний у міждержавний та/або міжнародний розшукта якими доказами це підтверджується.

Щодо наявності у ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України,підозрюваним є особа,якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Відповідно до ч.3 ст.111 КПК України,повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Статтею 135 КПК Глави 11 Розділу ІІ КПК України передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч.2 ст.135 КПК України).

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч.8 ст.135 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.

Так, дійсно, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст.111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст.135 КПК України) - шляхом вручення підозрюваному повідомлення про підозру, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, а у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення про підозру для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Під час досудового розслідування встановлено, що 09.07.2014 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.3 ст.209, ч.3 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.358 КК України направлено за місцем реєстрації ОСОБА_7 .

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_7 30.05.2017 року у відповідності до ч.1 ст.278 КПК України направлене за місцем реєстрації ОСОБА_7 .

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.09.2017 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27,ч.4ст.28,ч.1ст.364,ч.3ст.27,ч.4ст.28,ч.2ст.205,ч.3ст.27,ч.4ст.28,ч.3ст.358,ч.3ст.27,ч.4ст.28,ч.4ст.358,ч.3ст.27,ч.4ст.28,ч.3ст.209КК України 12.09.2017 вручено під розпис та відеозапис голові вуличного комітету № 7 «Чапаєва» в м.Чугуїв ОСОБА_10 за місцем реєстрації ОСОБА_7 .

Також, 23.12.2019 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України вручено під розпис та відеозапис голові вуличного комітету № 7 «Чапаєва» в м.Чугуїв ОСОБА_10 за останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_7 .

З урахуванням того, що положеннями КПК України передбачена можливість вручення підозрюваному повідомлення про підозру не в день його складання, але таке вручення має бути у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст.111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст.135 КПК України), то слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування дотримані вимоги КПК України, оскільки органом досудового розслідування повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.12.2019 року вручено останньому у спосіб, визначений КПК України, а саме, - шляхом направлення повідомлення про підозру поштою за адресою його останнього відомого фактичного місця проживання, а також шляхом вручення повідомлення про підозру для передачі під розписку житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи, а саме голові вуличного комітету № 7 «Чапаєва» в м.Чугуїв ОСОБА_10 , та саме такий спосіб вручення був направлений на забезпечення дотримання прав підозрюваного ОСОБА_7 , зокрема, щодо належного вручення останньому повідомлення про підозру та якнайшвидшого отримання підозрюваним відповідного повідомлення, з урахуванням відсутності у органу досудового розслідування на день повідомлення про підозру ОСОБА_7 доказів на підтвердження його постійного місця проживання.

При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає обов`язку і права слідчого (прокурора) відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка не може його отримати в день складання в силу об`єктивних причин. В свою чергу, слідчим та прокурором було вчинено всі можливі, передбачені законом дії для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.

Таким чином, ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України, буловручено у порядку ч.1 ст.278 КПК України, у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень,тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ч.1 та ч.2 ст.135 КПК України), а враховуючи те, що згідно ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, за такого слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року.

Також, суду не надано жодних доказів, що рішення Чугуєвського районного суду Харківської області у справі № 636/323418 від 14.08.2018 року яким, з поміж іншого вирішено зняти ОСОБА_7 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 органу досудового розслідування не направлялось, та а ні слідчий, а ні прокурор не був стороною судового розгляду за результатами якого ухвалено зазначене рішення, тобто останні не були обізнані про таке рішення суду.

Крім того, щодо посилання сторони захисту на складання повідомлення про підозру ОСОБА_7 слідчим ОСОБА_36 , який не проходив службу в СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області, слідчий суддя зазначає, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_7 від 23.12.2019 року за ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України було складено слідчим ОСОБА_49 , а не ОСОБА_31 .

У зв`язку із чим, слідчий суддя вважає такі посилання сторони захисту необґрунтованими.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України, за наступних обставин.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 приблизно у 2011 році за попередньою змовою з ОСОБА_8 (досудове розслідування здійснюється СУ ГУНП в Одеській області в іншому кримінальному провадженні № 12017160000000525 від 22.05.2017) та іншими особами, досудове розслідування стосовно яких проводиться у іншому кримінальному провадженні № 42014160000000288 від 26.06.2014), організував на території держави Україна злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, приймав у ній участь та керував нею, а також організовував вчинення її членами тяжких та особливо тяжких злочинів за наступних обставин.

Для реалізації розробленого плану злочинної діяльності ОСОБА_7 організував створення ряду суб`єктів господарської діяльності, як вітчизняних, а саме: ТОВ «Зовнітрансгаз», ТОВ «Цикловаст», ПП «Фірма «Армада-Плюс», ТОВ «ГазУкраїна-2020», ТОВ «Торговий дім «ВЕТЕК», а також інші невстановлені суб`єкти підприємницької діяльності, так і підприємств-нерезидентів, в тому числі й офшорних «KSANDRO ENTERPRISE», «SOPREMA TRADING LTD» (Британські Віргінські Острови), «PROSPERITI DEVELOPMENT S.A.», «FREMINGHAM INVESTMEN CORP» (Республіка Панама), «ZEVIDON TRADING LIMITED» (Беліз) та інші не встановлені.

Водночас, з метою документального забезпечення фіктивного вивезення нафтопродуктів за межі митної території України та приховування незаконної реалізації нафтопродуктів на території України, 22.11.2011 ОСОБА_7 для забезпечення реалізації злочинної схеми з ухилення від сплати податків придбано газовий термінал ТОВ «Лагуна-Рені» (порт Рені).

ТОВ «ГазУкраїна-2020» та ТОВ «Торговий дім «ВЕТЕК» здійснювали поставки нафтопродуктів на адресу підприємств - нафтотрейдерів, хоча в дійсності дане підприємства не ввозили, не оформляли та не володіли жодними паливно-мастильними матеріалами та були створені виключно з метою прикриття незаконної діяльності.

Щодо обґрунтованості підозри.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, виходячи з наступного.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

При розгляді клопотання, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, зокрема, для здійснення відносно такої особи спеціального досудового розслідування.

Крім того, згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, наявність обґрунтованих підстав вважати про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: договорами між «KSANDRO ENTERPRISE», «FREMINGHAM INVESTMEN CORP», «SOPREMA TRADING LTD» та ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» з додатковими угодами, показами свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_25 , показами підозрюваних: ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_38 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , матеріалами, вилученими в ході тимчасового доступу до речей і документів в Антимонопольному комітеті України, висновком експерта №131-Х від 01.09.2017 року, висновками судово-економічних експертиз №50Е від 22.05.2017 року та №88Е від 30.05.2017 року та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, слідчий суддя погоджується з твердженнями сторони обвинувачення про наявність обґрунтованих підстав вважати про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Щодо доводів сторони захисту про визнання доказів недопустимими та недостовірними слідчий суддя вкотре зазначає, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.

Таким чином на даному етапі досудового розслідування надані стороною обвинувачення докази є достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбаченихч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення наявності вини ОСОБА_7 , відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими відповідно до ст.87 КПК України на даній стадії кримінального провадження в ході досудового розслідування не встановлено.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбаченихч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких.

Щодо строків досудового розслідування.

Так, сторона захисту посилаючись на порушення органом досудового розслідування строків досудового розслідування не надає жодного належного доказу про те, що на момент розгляду клопотання строки досудового розслідування закінчились.

Щодо неповідомлення ОСОБА_7 про здійснюваних відносно нього кримінальних проваджень та здійснення Київським районним судом міста Одеса розгляду клопотання прокурора про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування щодо нього.

Так, підозрюваний ОСОБА_7 08.06.2021 в порядку, передбаченому ст.135 КПК України, викликався повісткою про виклик до прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на 14.06.2021 року до Одеської обласної прокуратури за адресою: м.Одеса, вул.Пушкінська, 3 для допиту в якості підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року, яка опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета Урядовий кур`єр № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) від 08.06.2021 року) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 08.06.2021 року.

Також, підозрюваний ОСОБА_7 15.06.2021 року в порядку, передбаченому ст.135 КПК України, викликався повісткою про виклик до прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на 24.06.2021 року до Одеської обласної прокуратури за адресою: м.Одеса, вул.Пушкінська, 3 на допит в якості підозрюваного у кримінальному провадженні

№ 12014160020000076 від 24.02.2014 року, яка опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета Урядовий кур`єр № НОМЕР_1 (6981) від 15.06.2021 року) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 15.06.2021 року.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 30.06.2021 року в порядку, передбаченому ст.135 КПК України, викликався повісткою про виклик до прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на 08.07.2021 року до Одеської обласної прокуратури за адресою: м.Одеса, вул.Пушкінська, 3 на допит в якості підозрюваного у кримінальному провадженні

№ 12014160020000076 від 24.02.2014 року, яка опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета Урядовий кур`єр № НОМЕР_2 (6991) від 30.06.2021 року) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 30.06.2021 року.

Тобто, на переконання слідчого судді, враховуючи здійснення вручення повідомлення про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_7 відповідно до вимог КПК України, що встановлено слідчим суддею та зазначено вище, а також те, що підозрюваний ОСОБА_7 неодноразово викликався до прокурора в порядку, встановленому КПК України, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_7 та його захисники обізнані щодо здійснюваних відносно ОСОБА_7 кримінальних проваджень.

Відповідно до ч.1 ст.297-3 КПК України, клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше десяти днів з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Тобто, діючим КПК України не передбачено виклик підозрюваного для участі у розгляді клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Разом з тим, статтею 297-5КПК Українивизначено порядоквручення процесуальнихдокументів підозрюваномупри здійсненніспеціального досудовогорозслідування,відповідно доякого повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Тобто, вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування відбувається після вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Щодо переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

В ході досудового розслідування було встановлено, що 19 лютого 2014 року ОСОБА_7 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Київ (Жуляни)» в напрямку м.Москва, РФ та до теперішнього часу на територію України не повернувся. Зазначене підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 16.02.2015 року за № 0.64-1919/0/15-15.

09.07.2014 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.3 ст.209, ч.3 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.358 КК України направлено за місцем реєстрації ОСОБА_7 .

10.07.2014 року підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в розшук.

В подальшому, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_7 30.05.2017 року у відповідності до ч.1 ст.278 КПК України направлене за місцем реєстрації ОСОБА_7 .

Також, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.09.2017 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27,ч.4ст.28,ч.1ст.364,ч.3ст.27,ч.4ст.28,ч.2ст.205,ч.3ст.27,ч.4ст.28,ч.3ст.358,ч.3ст.27,ч.4ст.28,ч.4ст.358,ч.3ст.27,ч.4ст.28,ч.3ст.209КК України 12.09.2017 вручено під розпис та відеозапис голові вуличного комітету № 7 «Чапаєва» в м.Чугуїв ОСОБА_10 за місцем реєстрації ОСОБА_7 .

Крім того, 23.12.2019 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України вручено під розпис та відеозапис голові вуличного комітету № 7 «Чапаєва» в м.Чугуїв ОСОБА_10 за останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_7 .

У зв`язку із тим, що згідно обліків Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 , 19.02.2014 року перетнув державний кордон України в пункті перетину «Міжнародний аеропорт Київ (Жуляни)» авіарейсом IFA 222 «Київ-Москва» та вилетів до Російської Федерації, на територію України не повертався, постановою слідчого від 24.12.2019 року підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, який доручено Службі безпеки України.

Крім того, відповідно до листа Державної прикордонної служби України № 91-13421/0/15-21 від 14.04.2021 року, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування в межах з Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим, громадянином України ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 14.04.2016 року по 14.04.2021 рок, в базі даних не виявлено.

З огляду на викладені обставини, обізнаність ОСОБА_7 про факт повідомлення останньому про підозру, а також факт залучення та участі захисників підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 року, свідчить про наявність об`єктивної можливості здійснення зазначеними особами повідомлення підозрюваного щодо необхідності його явки до органів слідства та суду.

Таким чином, вбачаються обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 достовірно відомо про здійснення слідчим управліннямГУНП вОдеській області досудового розслідування відносно нього за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України, та намір притягнути його до кримінальної відповідальності, проте, достеменно знаючи про проведення досудового розслідування щодо його неправомірних дій, ОСОБА_7 продовжує перебувати за кордоном та на територію України не повертається, для проведення слідчих та процесуальних дійв рамках кримінального провадження № 12014160020000076 від 24.02.2014 року не являється, зокрема, з метою надання показів по суті оголошеної підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Вказане, на думку слідчого судді, свідчить про факт переховування підозрюваного від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки, у разі доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України, йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Щодо оголошення підозрюваного ОСОБА_7 у міжнародний розшук.

Відповідно до вимог ч.1 ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

Частиною 2 ст.281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Постановою слідчого від 24.12.2019 року підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, який доручено Службі безпеки України.

Виходячи з положень ч.1 ст.297-4 КПК України, під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно особи прокурор/слідчий зобов`язаний довести, що підозрюваний оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Отже, положення чинного КПК України покладають напрокурора/слідчого обов`язок надати докази на підтвердження оголошення підозрюваного, зокрема, у міжнародний розшук, та не зобов`язують прокурора/слідчого доводити факт перебування такої особи в розшуку.

При цьому, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч.2ст.281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено слідчим слідчого управлінням ГУНП в Одеській області шляхом винесення постанови від 24.12.2019 року про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_7 .

Фактично, дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного - є датою оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, а саме з цим фактом частина 1 статті 297 КПК України пов`язує можливість здійснення спеціального досудового розслідування.

Подальше скерування зазначеної постанови з відповідними матеріалами кримінального провадження до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.

Вказану правову позицію підтверджує зміст ст.281 КПК України, яка визначає загальні правила оголошення у розшук і здійснення розшуку.

Так, за змістом вказаної статті, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.

Таким чином, факт оголошення особи у розшук (міжнародний розшук, як один з різновидів розшуку) підтверджується окремою постановою слідчого. Вказана умова в даному випадку була дотримана.

Частина 3 зазначеної статті передбачає, що у подальшому оголошений розшук здійснюється за відповідним доручення, але поняття "здійснення" розшуку не є тотожнім поняттю "оголошення розшуку" за змістом статті 281 КПК України. Розшук здійснюється після його оголошення, при чому здійснення розшуку стосується вирішенню організаційним питань, які вирішуються після його оголошення.

Постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є єдиним доказом існування юридичного факту оголошення такої особи в міжнародний розшукв розумінні вимогст.281КПК Українита ч.6ст.193 КПК України. При цьому, скерування даної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України є одним із можливих шляхів організації міжнародного розшуку, тобтоє лише засобом здійснення такого розшуку (ч.3 ст.281) КПК України.

З огляду на наявні в матеріалах клопотання докази, зокрема, постанову слідчого слідчого управління ГУНП в Одеській області від 24.12.2019 року про оголошення підозрюваного ОСОБА_7 в міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурором доведено факт оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук.

Будь-які правові позиції з цього приводу (оголошення особи у розшук/міжнародний розшук), на які посилався захисник, щодо відомостей про відмову в розміщенні повідомлення щодо розшуку ОСОБА_7 , не можуть змінювати зміст ч.2 ст.281 КПК України, згідно якої про оголошення особи у розшук виноситься окрема постанова. КПК не передбачає особливостей оголошення особи у міжнародний розшук і не делегує нікому можливість встановлювати такі особливості підзаконними актами.

В свою чергу, слідчий вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.

Положення «Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів», затвердженої Наказом № 3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 року МВС України, ГПУ, СБУ, ДМС, ДПА України, визначають, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналів та можливостей Інтерполу, тобто, передбачають саме порядок використання можливостей Інтерполу. При цьому не зазначається, що виключно вона регулює питання міжнародного розшуку особи. Так, розділ 4 Інструкції має назву «Міжнародний розшук каналами Інтерполу», проте КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком з використанням каналів та можливостей Інтерполу.

Так, за змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не оголошена у міжнародний розшук, а може свідчити, що такий розшук не здійснюється цією організацією, але у цьому випадку компетентні органи відповідної країни для здійснення розшуку мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.

Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол лише дає змогу ефективносупроводжуватипроцес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.

Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про неоголошення особи у міжнародний розшук, оскільки з наявністю/відсутністю такої інформації КПК не пов`язує можливість/неможливість оголошення особи у розшук (міжнародний розшук).

З огляду на викладені обставини, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст.297-1 297-4, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування - задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160020000076 від 24.02.2014 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Якщо підстави для проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1ст.364,ч.3ст.27,ч.4ст.28,ч.1ст.366КК України перестануть існувати, підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з`явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1


Дата ухвалення рішення	20.12.2021
Оприлюднено	03.02.2023
Номер документу	102196015
Судочинство	Кримінальне
Суть	здійснення спеціального досудового розслідування

Фомін Сергій Борисович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 20.12.2021 по справі 520/7624/18КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Судовий реєстр по справі —520/7624/18

Ухвала від 20.12.2021

Ухвала
від 20.12.2021 по справі 520/7624/18
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ