УХВАЛА
24 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/1777/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (далі - ТОВ "Транс-Сервіс-1")
на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2021 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2021
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІО"
про стягнення 86 400 грн.,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
приватне акціонерне товариство "Херсонський комбінат хлібопродуктів";
товариство з обмеженою відповідальністю "Златібор";
товариство з обмеженою відповідальністю "Ексім Глобал";
товариство з обмеженою відповідальністю "Аса-Агро";
ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
13.12.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ТОВ "Транс-Сервіс-1" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №914/1777/20 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Також скаржник просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у даній справі є стягнення 86 400 грн., а, отже, ціна позову у справі № 914/1777/20 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що відкриття касаційного провадження у малозначній справі та подальший її розгляд має для скаржника виняткове значення, оскільки основною специфікацією господарської діяльності відповідача є перевезення рідких харчових та хімічних, насипних і палетованих вантажів спеціалізованими автоцистернами, тентованими напівпричепами та самоскидами як по Україні, так і в міжнародному сполученні. Тому не виключено, що на відповідача неодноразово може бути покладено матеріальну відповідальність у вигляді стягнення збитків у зв`язку із втратою вантажу, правомірність якої через відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах може бути сумнівною. Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішення застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №915/1988/19, та те, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування під час розгляду справи про стягнення збитків у зв`язку з втратою вантажу пункту 15.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, щодо необхідності складання актів для встановлення обставин, які можуть слугувати підставою для матеріальної відповідальності перевізника.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Суд не вважає наведені скаржником обґрунтування такими, що дають підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки зазначені у касаційній скарзі доводи стосовно того, що справа має для скаржника виняткове значення, то суд зазначає, що незгода з рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь відповідача є звичайним передбачуваним процесом. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
З урахуванням наведеного Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Транс-Сервіс-1" на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №914/1777/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Транс-Сервіс-1" клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку не розглядається.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293
ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 914/1777/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2021 |
Оприлюднено | 26.12.2021 |
Номер документу | 102220175 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Селіваненко В.П.
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Скрипчук Оксана Степанівна
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Мирутенко Олександр Леонтійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні