Постанова

від 24.12.2021 по справі 826/10145/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 826/10145/15

касаційне провадження № К/9901/26747/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - Інспекція) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2015 (суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 (головуючий суддя - Аліменко В.О., судді - Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гіскон-Столиця (далі - Товариство) Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.2015 № 0001462204, № 0001472204 та № 0000501702.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: реальність господарських операцій між Товариством та ТОВ Діслав (за червень - грудень 2014 року), ТОВ Фінансово-промислова група Діоніка (за травень - липень 2014 року), ТОВ Брокбудкепітал (за лютий, квітень - вересень 2014 року), ТОВ Г.Н.Т. Нова Трейд (за серпень - вересень 2014 року), ТОВ Венеція Груп (за вересень - листопад 2014 року), ТОВ Габіоні Будпроект (за листопад 2014 року), ТОВ Тенза Трейд Юніон (за листопад 2014 року), ТОВ Веларіс (за листопад 2014 року), ТОВ ТК Фіона (за травень - червень 2013 року), ТОВ Фросттрейдінг груп (за січень 2014 року), ТОВ Роялтрейдплюс (за січень 2014 року), ТОВ Укрелектросервіс і Буд (за квітень 2014 року), ТОВ Імпульс (за січень 2014 року), ТОВ Альянс Трейд Компані (за грудень 2014 року), ТОВ Екодит (за травень 2014 року), ТОВ Компанія Омега Люкс (за лютий - травень 2014 року), ТОВ Протекс (за грудень 2014 року), ТОВ Успіх ЮА (за листопад - грудень 2014 року), ТОВ Еко-Сервіс (за липень-серпень 2014 року) щодо придбання товарів (робіт, послуг) підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість; придбані у зазначених постачальників товари (роботи, послуги) були використані у власній господарській діяльності, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку та знайшло своє відображення у акті перевірки; Інспекцією використано лише інформацію з актів територіальних органів ДПС за місцем реєстрації контрагента та актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, яка не містить жодного доведеного факту, а ґрунтується лише на припущеннях.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 11.08.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 20.05.2015 № 0001462204, № 0001472204. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: фактичне виконання господарських операцій між Товариством та ТОВ Діслав , ТОВ Фінансово-промислова група Діоніка , ТОВ Брокбудкепітал , ТОВ Г.Н.Т. Нова Трейд , ТОВ Венеція Груп , ТОВ Габіоні Будпроект , ТОВ Тенза Трейд Юніон , ТОВ Веларіс , ТОВ ТК Фіона , ТОВ Фросттрейдінг груп , ТОВ Роялтрейдплюс , ТОВ Укрелектросервіс і Буд , ТОВ Імпульс , ТОВ Альянс Трейд Компані , ТОВ Екодит , ТОВ Компанія Омега Люкс , ТОВ Протекс , ТОВ Успіх ЮА , ТОВ Еко-Сервіс щодо придбання товарів (робіт, послуг) підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, виписаними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, з урахуванням того, що придбані у зазначених контрагентів товари (роботи, послуги) були використані Товариством у власній господарській діяльності - будівництві та гідроізоляційних роботах; податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами, а також іншими суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання, податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих потужностей; доказів існування вироків у кримінальних справах, які відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України були б обов`язковими для суду під час розгляду адміністративної справи, Інспекцією в процесі розгляду справи надано не було, тоді як правова оцінка доказам, зібраним під час досудового слідства у кримінальному провадженні, надається виключно судом під час розгляду кримінальної справи. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суди виходили з того, що Товариством не було надано жодних доказів на спростування висновку податкового органу про порушення Товариством вимог пункту 176.2 пункту 176 Податкового кодексу, з огляду на що податкове повідомлення-рішення від 20.05.2015 № 0000501702 було прийняте Інспекцією правомірно.

Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 19.12.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що у Товариства відсутнє право на формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту по господарських операціях із придбання товарів (робіт, послуг) у підприємство-постачальників, оскільки: згідно акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.03.20145 № 381/26-59-22-04/37450960 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Брокбудкепітал за період з 01.03.2015 стан ТОВ Брокбудкепітал - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України відносно ТОВ Брокбудкепітал відкрито кримінальне провадження № 32013000000000121 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України; згідно інформації ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.12.2014 № 374/26-55-22/07/38703917 неможливо провести зустрічну звірку ТОВ Г.Н.Т. Нова Трейд , оскільки станом на 24.12.2014 стан платника - ТОВ Г.Н.Т. Нова Трейд - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, основними постачальниками ТОВ Г.Н.Т. Нова Трейд були: у серпні 2014 року - ТОВ Айпітрейд (яке маніпулювало звітністю) та у вересні 2014 року - ТОВ Пан Групп , щодо якого Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України було відкрите кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 205 Кримінального кодексу України; згідно інформації ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.12.2014 № 372/26-55-22-10/39079759 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ Венеція Груп по взаємовідносинах з ТОВ Еко-Сервіс за серпень 2014 року, ТОВ Фолінекс , ТОВ Хевен за вересень 2014 року, оскільки ТОВ Венеція Груп має стан - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, фактично у ТОВ Венеція Груп відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина та матеріали для здійснення основного виду діяльності; згідно акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.09.2014 № 1758/26-59-22-08/38517072 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фінансово-промислова група Діоніка з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.07.2014 по 31.09.2014 ТОВ Фінансово-промислова група Діоніка здійснювало маніпулювання показниками податкової звітності та формування технічного податкового кредиту, товари (роботи, послуги), реалізовані ТОВ Фінансово-промислова група Діоніка на користь контрагентів за період з 01.07.2014 по 31.09.2014, не могли бути поставлені, а тому дані правочини не спричинили реального настання правових наслідків та, як наслідок, відсутні послуги по ланцюгу постачання від ТОВ Фінансово-промислова група Діоніка до контрагентів-покупців, податкові зобов`язання з податку на додану вартість за якими відображено ним у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 по 31.09.2014.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 22.11.2021 - призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 07.12.2021, у яке належним чином повідомлені сторони не прибули, з огляду на що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.08.2012 по 31.12.2014 та іншого законодавства за період з 10.08.2012 по 31.12.2014, результати якої були оформлені актом № 2680/26-52-22-04-13/38293692 від 27.04.2015, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1351879,00 грн. (у тому числі: за 2013 рік - 5724,00 грн., за 2014 рік - 1346155,00 грн.); пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1468390,00 грн. (у тому числі: у червні 2013 року - 3012,00 грн., у липні 2013 року - 3012,00 грн., у січні 2014 року - 890,00 грн., у березні 2014 року - 46427,00 грн., у квітні 2014 року - 172121,00 грн., у травні 2014 року - 92632,00 грн., у червні 2014 року - 106978,00 грн., у липні 2014 року - 125092,00 грн., у серпні 2014 року - 226072,00 грн., у вересні 2014 року - 226221,00 грн., у жовтні 2014 року - 42907,00 грн., у листопаді 2014 року - 145615,00 грн., у грудні 2014 грн. - 277411,00 грн.); пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, пунктів 3.2-3.6 пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 № 451, що мало вираз у невідображенні доходів, що були виплачені суб`єктам господарської діяльності в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків , і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Товариство неправомірно сформувало витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податковий кредит за відповідні податкові періоди по господарських операціях з ТОВ Діслав (за червень - грудень 2014 року), ТОВ Фінансово-промислова група Діоніка (за травень - липень 2014 року), ТОВ Брокбудкепітал (за лютий, квітень - вересень 2014 року), ТОВ Г.Н.Т. Нова Трейд (за серпень - вересень 2014 року), ТОВ Венеція Груп (за вересень - листопад 2014 року), ТОВ Габіоні Будпроект (за листопад 2014 року), ТОВ Тенза Трейд Юніон (за листопад 2014 року), ТОВ Веларіс (за листопад 2014 року), ТОВ ТК Фіона (за травень - червень 2013 року), ТОВ Фросттрейдінг груп (за січень 2014 року), ТОВ Роялтрейдплюс (за січень 2014 року), ТОВ Укрелектросервіс і Буд (за квітень 2014 року), ТОВ Імпульс (за січень 2014 року), ТОВ Альянс Трейд Компані (за грудень 2014 року), ТОВ Екодит (за травень 2014 року), ТОВ Компанія Омега Люкс (за лютий - травень 2014 року), ТОВ Протекс (за грудень 2014 року), ТОВ Успіх ЮА (за листопад - грудень 2014 року), ТОВ Еко-Сервіс (за липень-серпень 2014 року), оскільки не підтверджено реальність здійснення таких операцій, з огляду на те, що: ТОВ Діслав має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області відкрито кримінальне провадження № 32014160000000269 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, відносно ТОВ Діслав ; ТОВ Фінансово-промислова група Діоніка має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України відкрито кримінальне провадження № 32013000000000121 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, відносно ТОВ Фінансово-промислова група Діоніка ; ТОВ Брокбудкепітал має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України відкрито кримінальне провадження № 32013000000000121 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, відносно ТОВ Брокбудкепітал ; ТОВ Г.Н.Т. Нова Трейд має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, основними постачальниками ТОВ Г.Н.Т. Нова Трейд були: у серпні 2014 року - ТОВ Айпітрейд (яке маніпулювало звітністю) та у вересні 2014 року - ТОВ Пан Групп , щодо якого Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України було відкрите кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 205 Кримінального кодексу України; ТОВ Венеція Груп має стан 0 - платник за основним місцем обліку, проте згідно інформації ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.12.2014 № 372/26-55-22-10/39079759 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ Венеція Груп по взаємовідносинах з ТОВ Еко-Сервіс за серпень 2014 року, ТОВ Фолінекс , ТОВ Хевен за вересень 2014 року, оскільки ТОВ Венеція Груп має стан - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, фактично у ТОВ Венеція Груп відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина та матеріали для здійснення основного виду діяльності; ТОВ Габіоні Будпроект має стан 0 - платник за основним місцем обліку, проте відносно його контрагента - ПП Пром-тех-снаб Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України відкрито кримінальне провадження № 32013000000000121 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України; ТОВ Протек-С має стан 0 - платник за основним місцем обліку, однак остання декларація з податку на додану вартість має стан До відома ; ТОВ Компанія Омега Люкс має стан - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України було відкрите кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 205 Кримінального кодексу України, відносно ТОВ Компанія Омега Люкс ; ТОВ Екодит має стан 0 - платник за основним місцем обліку, проте Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України було відкрите кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 205 Кримінального кодексу України, відносно ТОВ Екодит ; згідно акту ДПІ у Шевченківськомй районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.04.2015 № 453/26-59-22-05/39146820 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Альянс Трейд Компані по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.12.2014 по 28.02.2015 , оскільки ТОВ Альянс Трейд Компані має стан - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ Імпульс має стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а згідно акту ДПІ у Куйбишівському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області від 26.03.2014 № 183/05-66-22-02/31528266 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Імпульс з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за січень-лютий 2014 року , оскільки на момент проведення зустрічної звірки ТОВ Імпульс має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ Укрелектросервіс і Буд має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ Роялтрейдплюс має стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а згідно акту ДПІ у Куйбишівському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області від 17.04.2014 № 238/05-66-22-01-11-11/38961569 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Роялтрейдплюс з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з податку на додану вартість за січень-лютий 2014 року , оскільки на момент проведення зустрічної звірки ТОВ Роялтрейдплюс має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ Фросттрейдінг Груп має стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, згідно акту ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28.03.2014 № 96/05-61-22-01/38974075 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Фросттрейдінг Груп щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 , оскільки ТОВ Фросттрейдінг Груп на момент проведення зустрічної звірки має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ Фіона має стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області відкрито кримінальне провадження № 32014160000000067 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, відносно ТОВ Фіона ; ТОВ Веларіс має стан 0 - платник за основним місцем обліку, проте згідно акту ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 23.03.2015 № 230/26-55-22-09 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Веларіс з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: вересень 2014 року, листопад - грудень 2014 року , оскільки згідно даних АІс Податковий блок стан платника ТОВ Веларіс 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ Еко Сервіс має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, згідно акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 № 2638/26-55-22-07/32155487 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Еко Сервіс щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 31.08.2014, оскільки на момент виходу контролюючим органом для проведення зустрічної звірки ТОВ Еко Сервіс не знаходилося за місцезнаходженням; ТОВ Тенза Трейд Юніон має стан 0 - платник за основним місцем обліку, проте згідно податкової інформації ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 23.03.2015 № 227/26552202 неможливо провести зустрічну звірку ТОВ Тенза Трейд Юніон , оскільки ТОВ Тенза Трейд Юніон має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ Успіх ЮА має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, ТОВ Успіх ЮА подавало до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові декларації до грудня 2014 року, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві направило запит до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відпрацювання ризикових підприємств, проте на даний час відповіді не отримано. Вказані обставини слугували підставою для висновку інспекції про відсутність реального здійснення господарських операцій та, як наслідок, про завищення Товариством витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту, сформованих за наслідками таких операцій.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення від 20.05.2015: № 0001462204, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на 1351879,00 грн. - за основним платежем, 337969,75 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0001472204, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 1468390,00 грн. - за основним платежем, 367097,50 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Положеннями підпункту а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, наведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми валових витрат (витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування), та податкового кредиту з податку на додану вартість, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень як протиправних, прийнятих контролюючим органом з підстав формування платником податків даних свого податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу Інтерсплав проти України , вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що: господарські операції між Товариством та ТОВ Діслав , ТОВ Фінансово-промислова група Діоніка , ТОВ Брокбудкепітал , ТОВ Г.Н.Т. Нова Трейд , ТОВ Венеція Груп , ТОВ Габіоні Будпроект , ТОВ Тенза Трейд Юніон , ТОВ Веларіс , ТОВ ТК Фіона , ТОВ Фросттрейдінг груп , ТОВ Роялтрейдплюс , ТОВ Укрелектросервіс і Буд , ТОВ Імпульс , ТОВ Альянс Трейд Компані , ТОВ Екодит , ТОВ Компанія Омега Люкс , ТОВ Протекс , ТОВ Успіх ЮА , ТОВ Еко-Сервіс підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, та регістрами бухгалтерського обліку.

Зокрема, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підтвердження здійснення господарських операцій із вказаними вище контрагентами у періоди, що були охоплені перевіркою, Товариством були надані копії договорів та документів на їх виконання, які були предметом дослідження судами, а саме: з TOB Діслав були укладені договори, предметом яких були субпідрядні та будівельно-монтажні роботи, а також суборенда обладнання, з TOB Фінансово-промислова група Діоніка , предметом яких була купівля будівельних матеріалів, використаних Товариством у подальшому на будівельних об`єктах замовників, з TOB Брокбудкепітал , предметом яких були будівельно-монтажні роботи, клінінгові послуги, з TOB Г.Н.Т. Нова Трейд , предметом яких були купівля будівельних матеріалів, використаних Товариством у подальшому на будівельних об`єктах замовників, з TOB Венеція Груп , предметом яких була купівля будівельних матеріалів, використаних Товариством у подальшому на будівельних об`єктах замовників, з ТОВ Габіоні Будпроект , предметом яких була купівля будівельних матеріалів, використаних Товариством у подальшому на будівельних об`єктах замовників, з TOB Тенза Трейд Юніон , предметом яких була купівля будівельних матеріалів, використаних Товариством у подальшому на будівельних об`єктах замовників, з ТОВ Веларіс , предметом яких були клінінгові послуги, з TOB ТК Фіона , предметом яких були клінінгові послуги, з TOB Фросттрейдінг Груп , предметом яких були клінінгові послуги, з TOB Роялтрейдплюс , предметом яких була купівля будівельних матеріалів, використаних Товариством у подальшому на будівельних об`єктах замовників, з TOB Укрелектросервіс і Буд , предметом яких були будівельно-монтажні роботи, а також оренда обладнання, з ТОВ Імпульс предметом яких бути підрядні роботи щодо встановлення обладнання та суборенда обладнання, з TOB Альянс Трейд Компані , предметом яких була купівля будівельних матеріалів, використаних Товариством у подальшому на будівельних об`єктах замовників, з TOB Екодит , предметом яких були будівельно-монтажні роботи, а також оренда обладнання, з ТОВ Компанія Омега Люкс , предметом яких була купівля будівельних матеріалів, використаних Товариством у подальшому на будівельних об`єктах замовників, з TOB Протек-С , предметом яких була купівля будівельних матеріалів, використаних Товариством у подальшому на будівельних об`єктах замовників, з TOB Успіх-ЮА , предметом яких були рекламні послуги, з ТОВ Еко-Сервіс , предметом яких були клінінгові послуги.

Також, судами було встановлено, що Товариство для належного ведення господарської діяльності та досягнення економічної мети має розгорнуту матеріальну-технічну базу та фахівців в галузі будівництва та гідроізоляційних робіт, з якими укладені трудові угоди. Також, для більш ефективної реалізації укладених угод, Товариство має відділ збуту, автотранспортний відділ, будівельний і господарчий відділи, що підтвержується: штатним розкладом, договором оренди автотранспортних засобів № 964731 від 06.02.2014,договором суборенди складського приміщення № Ц-004 від 02.12.2013, договором оренди офісного приміщення № 10 від 01.08.2014, договорами оренди обладнання, зазначеними вище тощо, ліцензією на провадження господарської діяльності у будівництві № 075439 від 07.09.2012. Крім іншого, судами було встановлено що Товариство здійснювало транспортування придбаних у контрагентів будівельних матеріалів своїми силами, оскільки на підставі нотаріально посвідченого договору оренди автотранспортних засобів № 964731 від 06.02.2014 використовує у власній господарській діяльності достатню для транспортування і пересування кількість автомобілів.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що аналіз придбаних Товариством товарів (робіт, послуг) у зазначених контрагентів дає підстави стверджувати, їх придбання зумовлене використанням у межах господарської діяльності позивача.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Товариство правомірно сформувало витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податковий кредит по господарських операціях, здійснених із вказаними вище контрагентами.

При цьому, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду враховує, що висновки податкового органу щодо неправомірного формування Товариством витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту були обґрунтовані тільки посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Ці обставини були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких суди зробили правильний висновок, що вони не підтвердилися, з урахуванням того, що: висновки Інспекції, викладені у акті перевірки, ґрунтуються на обставинах, викладених у актах про неможливість проведення зустрічної звірки, тоді як в силу положень пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб`єктів господарювання, оскільки складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання; доказів прийняття іншими територіальними органами державної податкової служби за місцем реєстрації контрагентів податкових повідомлень-рішень на підставі проведених перевірок, якими б контрагентам позивача були визначені податкові зобов`язання по господарських операціях, здійснених з Товариством, матеріали справи не містять; для формування витрат та податкового кредиту платника податків контролюючий орган має оцінювати відносини безпосередньо між учасниками господарської операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку, тоді як відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами; доказів порушення кримінальних проваджень № 32013000000000121 та № 32014160000000269 саме стосовно посадових осіб контрагентів позивача, про які Інспекція вказує в акті перевірки, матеріали справи не містять, а Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду з інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, таких обставин не встановлено, з урахуванням того, що інформації про наявність кримінального провадження № 32014160000000067 Єдиний державний реєстр судових рішень взагалі не містить.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2015 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова