Ухвала
від 23.12.2021 по справі 2-392/12
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 2-392/12

провадження № 61-20547ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, заінтересована особа - акціонерне товариство ОТП Банк ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою.

Скарга на дії приватного виконавця обґрунтовувалася тим, що 18 лютого 2021 року скаржнику стало відомо, що 20 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я. В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 64208805 на підставі заяви АТ ОТП Банк про примусове виконання виконавчого листа, виданого 25 липня 2013 року Деснянським районним судом м. Києва № 2-392/2012 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору

від 02 серпня 2006 року в розмірі 672 098,63 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 06 вересня 2011 року становило 5 357 768 грн 65 коп. та 154 124 грн 45 коп. і судові витрати - 1 820 грн на користь ПАТ ОТП Банк ..

Оскільки скаржник вважав, що у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я. В. були відсутні законні підстави для прийняття виконавчого документ, відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів та звернення стягнення на доходи фізичної особи, яка має постійне місце проживання в Київській області, скаржник просив визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця щодо неповернення стягувачу АТ ОТП Банк без прийняття до виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2013 року № 2-392/2012 та зобов`язати приватного виконавця повернути виконавчий лист стягувачу без прийняття до виконання.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року скаргу залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року залишено без змін.

У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 17 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, в якій представник заявника просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що приватним виконавцем в порушення приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження та за наявності повноважень перевіряти інформацію, щодо реєстрації місця проживання було протиправно прийнято до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться в межах іншого виконавчого округу та протиправно розпочато виконавчі дії.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судами встановлено, що відповідно до виконавчого листа, адресою місця проживання боржника є АДРЕСА_1 .

19 січня 2021 року виконавчий лист пред`явлений для примусового виконання до приватного виконавця Бережного Я. В.

З інформаційної довідки № 23451120210219 з Єдиного реєстру приватних виконавців вбачається, що виконавчим округом, на території якого приватний виконавець Бережний Я. В. здійснює свою діяльність, є м. Київ.

20 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я. В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 64208805 про примусове виконання вищевказаного виконавчого листа. Цього ж дня внаслідок проведених виконавчих дій приватним виконавцем було винесено низку постанов в межах виконавчого провадження № 64208805 (про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; про стягнення з боржника основної винагороди; постанову про арешт майна боржника; про арешт коштів боржника).

29 січня 2021 приватним виконавцем було прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно зі статтею 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, м. Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України Про виконавче провадження знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

За змістом пункту 3 частини першої статті 4 і пункту 1 частини першої

статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення за заявою стягувача на підставі виконавчого документа, у якому, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Частиною другою статті 24 Закону України Про виконавче провадження обумовлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

За приписами пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України

Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Згідно з вимогами частини п`ятої статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. При цьому місцем виконання рішення є місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника.

Крім цього, Законом України Про виконавче провадження на державного виконавця не покладено обов`язку щодо перевірки місцезнаходження боржника, зазначеного у виконавчому документі, даним, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові № 826/15676/16 від 29 квітня 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону, одним з обов`язкових реквізитів виконавчого документа є адреса місця проживання чи перебування боржника - фізичної особи.

При надходженні до приватного виконавця виконавчого документа, він зобов`язаний перевірити наявність в ньому всіх обов`язкових реквізитів, визначених частиною першою статті 4 Закону, зокрема, й щодо зазначення у виконавчому документі адреси місця проживання чи перебування

боржника - фізичної особи.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виходячи із приписів статей 4, 24 Закону України Про виконавче провадження , місце виконання виконавчого документу на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження визначається не приватним виконавцем, а відомостями, що містить виконавчий документ, складений та виданий уповноваженою на те особою, в якому серед іншого зазначається місце проживання боржника. Саме на підставі таких відомостей приватний виконавець вирішує питання про відкриття виконавчого провадження.

У разі встановлення, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, приватний виконавець повертає його відповідно до приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону.

Судами встановлено, що приватним виконавцем Бережним Я. В. було відкрито виконавче провадження № 64208805 за адресою, що зазначена у виконавчому документі як адреса проживання боржника -

АДРЕСА_1 . Будь-яких доказів звернення

ОСОБА_1 до суду чи приватного виконавця з заявами про зміну адреси проживання чи про виправлення описки у виконавчому листі, матеріали справи не містять.

Посилання представника скаржника на правові висновки Верховного Суду щодо з`ясування місця проживання боржника приватним виконавцем, у випадку зазначення у виконавчому документі адреси місця проживання та адреси місця реєстрації боржника, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в цій справі, на відміну від тих, на які посилається адвокат, у виконавчому листі № 2-392/2012 зазначена єдина адреса проживання боржника - АДРЕСА_1 , на підставі якої приватним виконавцем Бережним Я. В. було прийнято виконавчий документ до виконання, а відтак будь-яких альтернативних даних у виконавчому документі не вказано, при цьому слід врахувати, що виконання судового рішення здійснюється за виконавчим листом, що видається судом, який ухвалив рішення, і приватний виконавець не наділений повноваженнями самостійно визначити чи змінити, визначену у виконавчому документі адресу боржника.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову

у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судових рішень, якими вирішено питання про відмову в задоволенні скарги на дії приватного виконавця, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій вищенаведених положень ЦПК України та Закону України Про виконавче провадження не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва

від 17 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 25 листопада 2021 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, заінтересована особа - акціонерне товариство ОТП Банк , відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення23.12.2021
Оприлюднено26.12.2021
Номер документу102221334
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-392/12

Ухвала від 23.12.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Хопта Сергій Федорович

Ухвала від 17.12.2021

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Зотько Т. А.

Ухвала від 17.12.2021

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Зотько Т. А.

Постанова від 25.11.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мельник Ярослав Сергійович

Ухвала від 23.07.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мельник Ярослав Сергійович

Ухвала від 10.06.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мельник Ярослав Сергійович

Ухвала від 17.05.2021

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Зотько Т. А.

Ухвала від 09.03.2021

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Зотько Т. А.

Ухвала від 25.02.2021

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Галась І. А.

Ухвала від 20.12.2011

Цивільне

Першотравневий районний суд м.Чернівців

Скуляк І. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні