Постанова

від 22.12.2021 по справі 665/1649/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

punctuation'>

Постанова

Іменем України

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 665/1649/19

провадження № 61-7526св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючої - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Стімул - 73 ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 10 березня 2021 року у складі колегії суддів Вейтас І. В., Кузнєцової О. А., Семиженка Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року Фермерське господарство Стімул - 73 (далі - ФГ Стімул-73 ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 25 квітня 2014 року між ним та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ФГ Стімул-73 отримало в користування строком на 5 років земельну ділянку площею 7,09 га, кадастровий номер 6525481000:02:002:0023, що розташована в межах Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.

Відповідно до пункту 7 договору після закінчення терміну його дії, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити дію договору.

12 березня 2019 року ФГ Стімул-73 направило відповідачці лист-повідомлення, в якому висловило свій намір продовжити дію договору оренди землі, з доданим до нього проектом додаткової угоди. ОСОБА_1 відмовилася від отримання листа.

У липні 2019 року ФГ Стімул-73 повторно направило орендодавцеві лист разом з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, який повернувся відправнику у зв`язку з відмовою адресата від його отримання.

Після закінчення строку договору оренди землі, ФГ Стімул-73 продовжувало користуватися земельною ділянкою, ОСОБА_1 протягом місяця після закінчення строку договору оренди не висловила заперечень щодо поновлення договору оренди на новий строк, не вимагала повернути земельну ділянку, а тому відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі договір оренди землі від 25 квітня 2014 року слід вважати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

Зважаючи на наведене та ураховуючи, що орендодавець ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , позивач просив визнати укладеною додаткову угоду між ФГ Стімул -73 та ОСОБА_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки № б/н від 25 квітня 2014 року в запропонованій ним редакції проекту додаткової угоди.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ФГ Стімул-73 про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та зобов`язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилалася на те, що строк договору оренди, укладеного між нею та ФГ Стімул-73 закінчився 30 травня 2019 року, і вона у визначений договором строк не отримувала від орендаря повідомлення з пропозицією про поновлення договору оренди на новий строк. Сам факт направлення ФГ Стімул-73 листа-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди, не свідчить про його отримання орендодавцем та його обізнаність про наміри орендаря поновити договір оренди на новий строк.

Надана ФГ Стімул-73 накладна № 000527 від 12 березня 2019 року про направлення поштового відправлення є недопустимим доказом на підтвердження направлення такого повідомлення за недоведеності наявності повноважень у кур`єрської служби здійснювати поштові відправлення відповідно до порядку надання послуг поштового зв`язку.

Крім того, ФГ Стімул-73 належним чином не виконувало умов договору оренди землі, оскільки сплачувало орендну плату без урахуванням змін у нормативно грошовій оцінці земель (ріллі) Херсонської області, а після закінчення строку договору ФГ Стімул-73 перестало користуватися спірною земельною ділянкою, вона є необробленою та забур`яненою, що свідчить про відсутність підстав, передбачених статтею 33 Закону України Про оренду землі для поновлення договору оренди на новий строк.

Посилаючись на наведене та, що вона, як власник земельної ділянки не бажає продовжувати дію договору оренди, просила визнати припиненим договір оренди, укладений між нею та ФГ Стімул-73 від 25 квітня 2014 року та зобов`язати ФГ Стімул-73 повернути їй безпідставно набуте майно - земельну ділянку кадастровий номер 6525481000:02:002:0023 площею 7,09 га.

Ухвалою Чаплинського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2019 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ФГ Стімул-73 прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ФГ Стімул-73 до ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2020 року в задоволенні позову ФГ Стімул-73 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Стімул-73 , право оренди на підставі якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5848064, дата державної реєстрації 29 травня 2014 року.

Зобов`язано ФГ Стімул-73 повернути безпідставно набуте майно, а саме земельну ділянку площею 7,09 га, кадастровий номер: 6525481000:02:002:0023, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ЯГ № 501557 від 14 листопада 2006 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні у справі докази свідчать, про те, що ФГ Стімул-73 за два місяці до закінчення строку дії договору оренди землі направило на адресу орендодавця лист-повідомлення про його поновлення на новий строк разом із проектом додаткової угоди, від отримання якого ОСОБА_1 відмовилася. Суд визнав відмову ОСОБА_1 від отримання листа-повідомлення, як заперечення на продовження договірних відносин з ФГ Стімул-73.

Узявши до уваги акт обстеження від 30 жовтня 2019 року, в якому зафіксовано, що земельна ділянка є необробленою та забур`яненою, суд погодився з доводами орендодавця про те, що ФГ Стімул-93 після закінчення строку дії договору не здійснює користування земельною ділянкою.

Урахувавши наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 33 Закону України Про оренду землі для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, та обґрунтованість зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору оренди припиненим та зобов`язання ФГ Стімул-93 повернути безпідставно набуте майно, а саме земельну ділянку площею 7,09 га, кадастровий номер: 6525481000:02:002:0023.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 10 березня 2021 року апеляційну скаргу ФГ Стімул - 73 задоволено, рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про задоволення позову ФГ Стімул-73 до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ФГ Стімул-73 про визнання договору оренди припиненим та повернення земельної ділянки.

Визнано укладеною додаткову угоду між ФГ Стімул - 73 та ОСОБА_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 25 квітня 2014 року № б/н, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про інше речове право: 5848064 від 29 травня 2014 року кадастровий номер земельної ділянки: 6525481000:02:002:0023, на тих самих умовах та на той самий строк.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки є помилковим. Встановивши, що ФГ Стімул-73 у визначений строк повідомив орендодавця про свій намір продовжити дію договору оренди, направивши для підписання проект додаткової угоди про поновлення договору оренди на новий строк, місцевий суд не врахував, що ОСОБА_1 не направила в місячний строк письмових заперечень щодо поновлення договору оренди. Апеляційний суд вказав, що відмова від отримання направленої орендарем кореспонденції не може вважатися передбаченим Законом України Про оренду землі письмовим запереченням орендодавця щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Установивши, що акт обстеження земельної ділянки від 30 жовтня 2019 року, складений представниками Григорівської сільської ради, які не наділені повноваженнями на обстеження земельних ділянок приватної форми власності, та складання за результатами таких обстежень відповідних актів, апеляційний суд визнав доведеною ту обставину, що ФГ Стімул-73 після закінчення строку дії договору оренди землі продовжило користуватися земельною ділянкою, а ОСОБА_1 , як орендодавець, отримала плату за користування земельною ділянкою.

Урахувавши, що ФГ Стімул-73 направило орендодавцеві листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі на новий строк разом з проектом додаткової угоди у визначений договором строк, відсутність письмових заперечень ОСОБА_1 про укладення договору оренди землі на новий строк, продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах і на той самий строк, та відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ Стімул-73 про визнання договору припиненим і повернення земельної ділянки.

Узагальнені доводи касаційної скарги та позиції учасників справи. Рух справи у суді касаційної інстанції

У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 10 березня 2021 року, в якій просила її скасувати та залишити в силі рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2020 року.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначала:

1) пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - застосування норми матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц та у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 233/844/18;

2) пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України) - порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази; та встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.

Касаційна скарга ОСОБА_1 в межах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, мотивована тим, що:

1) суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки її доводам про те, що ФГ Стімул-73 сплачувало орендну плату в неналежному розмірі, зокрема з урахуванням нормативно грошової оцінки, яка вказана в договорі оренди земельної ділянки, тоді як за період з 2014 року по 2019рік згідно даних Держгеокадастру нормативно грошова оцінка одиниці (1 га) ріллі збільшувалася, а тому орендна плата також повинна була збільшуватися, незважаючи на відсутність укладених між сторонами угод про внесення змін до договору щодо розміру орендної плати.

Суд апеляційної інстанції не урахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц, відповідно до якого для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди;

2) суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання ФГ Стімул-73 порядку направлення повідомлення про поновлення договору оренди землі на новий строк на підставі недопустимого доказу, а саме накладної ПП Метеор Плюс № 000527 від 12 березня 2019 року, на якій відсутній відтиск штампувального пристрою про дату приймання, доставки та вручення поштового відправлення, та засвідченого відповідальним працівником підприємства опису внутрішнього змісту поштової кореспонденції, що не дає можливості встановити, які саме документи надавалися до відправлення. Суд апеляційної інстанції не урахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 травня 2019 року у справі №233/844/18, в якому суд касаційної інстанції вказав, що належним повідомленням є не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, але і їх отримання цією особою. Апеляційний суд не звернув увагу на її заперечення про не отримання від ФГ Стімул-73 будь-яких повідомлень та, що підпис на накладній про відмову від отримання повідомлення виконано не нею.

Суд апеляційної необґрунтовано відхилив як недопустимий доказ акт обстеження земельної ділянки від 30 жовтня 2019 року, складений представниками Григорівської селищної ради, оскільки відповідно до статті 189 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради мають право здійснювати самоврядний контроль за охороною земель, а згідно з підпунктом 5 пункту б) частини першої статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища відноситься вирішення земельних спорів.

Матеріали справи №665/1649/19 надійшли до Верховного Суду 01 липня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року призначено справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 7,09 га, кадастровий номер 6525481000:02:002:0023, яка розташована на території Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.

25 квітня 2014 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ Стімул-73 (орендар) укладений договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець передала, а ФГ Стімул-73 прийняло у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,09 га, кадастровий номер 6525481000:02:002:0023, яка розташована на території Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.

Відповідно до пункту 7 договору, строк дії договору становить 5 років. Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 15 жовтня, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції (пункт9 договору).

Пунктом 11 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на три роки, а також у разі зміни умов господарювання, передбачених договором.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, договір оренди землі зареєстрований 29 травня 2014 року.

12 березня 2019 року ФГ Стімул-73 з використанням послуг кур`єрської служби ПП Метеор плюс , направило ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі, з доданим до нього проектом додаткової угоди, якою обумовлювалося, що договір оренди земельної ділянки поновлюється на тих самих умовах, і на той самий строк. З наявної у матеріалах справи накладної № 000527 від 12 березня 2019 року убачається, що відправлення містило заяву про продовження строку дії договору оренди землі (поновлення договору) та два екземпляри додаткової угоди. На накладній міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 відмовилась від отримання відправлення.

11 липня 2019 року ФГ Стімул -73 з використанням послуг ПАТ Укрпошта , повторно направило орендодавцеві лист-повідомлення про намір поновити договір оренди на новий строк разом з проектом додаткової угоди, який повернувся відправнику у зв`язку з відмовою адресата від його отримання.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді. Зазначені положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ФГ Стімул-73 про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ФГ Стімул-73 протягом строку дії договору належним чином сплачувало орендну плату та маючи намір продовжувати користуватися орендованою земельною ділянкою, вчинив усі необхідні та залежні від нього дії для поновлення договору оренди землі на новий строк, зазначені у частинах першій-третій статті 33 Закону України Про оренду землі , зокрема за два місяці до закінчення строку дії договору направило на адресу відповідача лист-повідомлення про намір укладання договору оренди землі на новий строк разом з проектом додаткової угоди, які орендодавець відмовилася отримувати.

Апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи про порушення орендарем договірних зобов`язань в частині виплати орендної плати, зокрема щодо її розміру. Суд правильно зазначив, що відповідно до умов договору оренди землі, виплата орендної плати здійснюється без урахування індексу інфляції, сторони додаткових угод про внесення змін до договору щодо розміру орендної плати у зв`язку із зміною нормативно грошової оцінки землі не укладали, ОСОБА_1 не ініціювала внесення таких змін, і не заявляла орендодавцю будь-яких претензій щодо розміру та строку виплати орендної плати.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанцій дійшов помилкового висновку про належне виконання орендарем обов`язку щодо направлення орендодавцю листа-повідомлення про намір поновити договір оренди землі на новий строк з доданою до нього додатковою угодою, на підставі недопустимого доказу, зокрема накладної № 0005527 від 12 березня 2019 року кур`єрської служби ПП Метеор плюс є неспроможними, з огляду на таке.

Допустимість доказів характеризується як дотриманням порядку збирання, подання та дослідження таких доказів, так і обов`язковістю підтвердження певних обставин справи визначеними законом засобами доказування. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу.

Установивши, що ПП Метеор плюс , яке здійснювало кур`єрську доставку поштового відправлення ОСОБА_1 , згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснює поштову та кур`єрську діяльність, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про дотримання орендарем умов договору та вимог законодавства щодо повідомлення орендодавця про намір поновлення договору оренди землі на новий строк, натомість ОСОБА_1 відмовилася від отримання направленого на її адресу листа-повідомлення, як через кур`єрську службу ПП Метеор плюс 12 березня 2019 року, так і повторно направленого їй листа-повідомлення через ПАТ Укрпошта у липні 2019 року.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд відхиляє доводи заявника про неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №233/844/18 за змістом якого лист-повідомлення не тільки має бути направлене особі для ознайомлення, але і отримано цією особою, оскільки у наведеній справі, суд касаційної інстанції зробив такий висновок з урахуванням повідомлення установи поштового зв`язку про те, що на адресу оредодавця від орендаря не надходило жодного листа, натомість у справі, яка переглядається судами достовірно установлено, що орендар направив та здійснив доставку орендодавцю листа-повідомлення з доданим до нього проектом додаткової угоди, від отримання якого ОСОБА_1 відмовилася, та в порушення вимог Закону України Про оренду землі письмових заперечень щодо поновлення договору оренди на новий строк та вимогу про повернення земельної ділянки на адресу орендаря не направила.

Перевіряючи доводи ФГ Стімул-73 про продовження користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, апеляційний суд вказав, що зафіксоване в акті обстеження земельної ділянки від 30 жовтня 2019 року забур`янення спірної земельної ділянки не спростовує доводів ОСОБА_1 , взявши до уваги надані позивачем облікові листи машиністів про виконання на орендованій земельній ділянці відповідних сільськогосподарських робіт після закінчення строку договору оренди землі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80 , 89 , 367 ЦПК України . Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, апеляційний суд правильно встановив, що орендар належним чином виконував зобов`язання за договором оренди землі, до закінчення строку дії договору землі направив на адресу орендодавця повідомлення про намір поновити договір оренди на новий строк разом з проектом додаткової угоди та що після закінчення строку дії договору він продовжував користуватися земельною ділянкою та, що орендодавець ОСОБА_1 протягом місяця в порушення вимог Закону України Про оренду землі не направила письмових заперечень щодо поновлення договору оренди землі, а тому дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав передбачених частиною шостої статті 33 Закону України Про оренду землі для поновлення договору оренди на новий строк та на тих самих умовах.

Висновок суду апеляційної інстанції про доведеність підстав для поновлення договору оренди землі на новий строк, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц, відповідно до якого для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди .

Ураховуючи наведене, доводи заявника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року №594/376/17ц, від 22 травня 2019 року у справі № 233/844/18, та про порушення норм процесуального права, зокрема встановлення обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі недопустимих доказів, не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору є неможливим, оскільки така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але і речового договору. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень додаткова угода є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк, тому якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , то належним способом захисту порушеного права орендаря є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Відповідно до частини 10 статті 265 ЦПК України у спорі, що виник про спонукання укласти договір, у резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору, тобто у разі задоволення позовних вимог про визнання укладеним цивільного договору, резолютивна частина рішення суду повинна містити текст договору в повному обсязі. Ураховуючи, що задовольняючи позовні вимоги про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди, суд апеляційної інстанції в резолютивній частині рішення не виклав зміст угоди, Верховний Суд дійшов висновку, що резолютивна частина рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні з викладенням у ній повновного тексту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, наведеної позивачем у позовній заяві.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 412 ЦПК України ).

Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ФГ Стімул-73 до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткову угоду, однак у резолютивній частині судового рішення не виклав повного тексту додаткової угоди до договору, абзац четвертий резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції підлягає зміні з викладенням її у редакції цієї постанови.

Щодо вирішення питання про розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що результатами розгляду касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 щодо скасування оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції по суті вирішення спору, а лише наявність підстав для зміни його резолютивної частини в редакції цієї постанови, понесені заявником судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 10 березня 2021 року змінити, виклавши абзац четвертий її резолютивної частини в наступній редакції.

Визнати укладеною додаткову угоду між Фермерським господарством Стімул-73 (ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ): 21282072) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний податковий номер): НОМЕР_1 ) про поновлення договору оренди земельної ділянки № б/н від 25 квітня 2014 року зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про інше речове право: 5848064 від 29 травня 2014 року кадастровий номер земельної ділянки: 6525481000:02:002:0023, на тих самих умовах та на той самий строк у такій редакції:

Додаткова угода про поновлення

Договору оренди земельної ділянки б/н від 25.04.2014 року зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про інше речове право: 5848064 від 29.05.2014 року кадастровий номер земельної ділянки: 6525481000:02:002:0023

с.Григорівка ___

ОСОБА_1 , іменована в подальшому Орендодавець , з одного боку, та Фермерське господарство СТІМУЛ-73 в особі голови Котелевича Сергія Сергійовича, що діє на підставі статуту фермерського господарства, іменований в подальшому Орендар , з другого боку уклали цю угоду та вирішили:

1. Поновити строк дії договору оренди земельної ділянки № б\н від 25.04.2014 року, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про інше речове право: 5848064 від 29.05.2014 року, на тих самих умовах та на той самий строк - 5 років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені цією угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки № б\н від 25.04.2014 року зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про інше речове право: 5848064 від 29.05.2014 року та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

Додаткова угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у орендодавця, другий в орендаря, третій в органі, який провів його державну реєстрацію.

Реквізити сторін:

Орендодавець Фізична особа: ОСОБА_1 Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 19.11.1997 року Чаплинським РВ УМВС України в Херсонській області Адреса: АДРЕСА_1 АДРЕСА_1, Орендар Юридична особа: Фермерське господарство Стімул-73 код ЄДРПОУ: 21282072, Адреса: 75200, Херсонська область, Чаплинський район. Смт. Чаплинка, вулиця Лесі України, 35 А В особі голови Котелевича С. С.

В іншій частині постанову Херсонського апеляційного суду від 10 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко