Постанова

від 24.12.2021 по справі 132/1745/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 132/1745/20

провадження № 61-8895св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак , державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни про скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди землі недійсним, визнання додаткової угоди укладеною, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2021 року, ухвалене суддею Сєліним Є. В., та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 квітня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Медвецького С. К., Копаничук С. Г., Оніщука В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Лан-Агро (далі - ТОВ Лан-Агро ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак (далі - ТОВ Агро Трак ) , державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни (далі - державний реєстратор Білієнко О. В.), про скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди землі недійсним, визнання додаткової угоди укладеною.

Позов обґрунтований тим, що 02 лютого 2009 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ Лан-Агро (орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю у платне користування строком на 10 років земельну ділянку площею 1,7050 га, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області. Договір зареєстровано в Державному реєстрі земель 10 червня 2009 року за № 040986300128.

04 березня 2019 року рішенням державного реєстратора Білієнко О. В. проведено державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Лан-Агро на вказану вище земельну ділянку. Підставою для цього став лист-повідомлення ОСОБА_1 щодо відмови в пролонгації договору оренди землі від 02 лютого 2009 року.

Позивач зазначав, що на момент вчинення державним реєстратором вказаної дії строк дії договору оренди не закінчився, а отже підстав для державної реєстрації припинення права оренди за ТОВ Лан-Агро не існувало. Виходячи із цього, державний реєстратор Білієнко О. В. діяла всупереч закону, чим незаконно та безпідставно обмежила позивача в праві оренди спірної земельної ділянки.

У той же час ОСОБА_1 , всупереч чинному договору оренди землі від 02 лютого 2009 року, уклав 02 липня 2019 року договір оренди земельної ділянки із ТОВ Агро Трак , державна реєстрація якого проведена 10 липня 2019 року.

Цим, на думку позивача, порушене його переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). При тому, що ним 26 квітня 2019 року направлявся ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 02 лютого 2009 року на новий строк та проект додаткової угоди до нього від 05 квітня 2019 року, які отримані відповідачем 03 травня 2019 року.

У зв`язку з цим ТОВ Лан-Агро просило суд скасувати рішення державного реєстратора Білієнко О. В. від 04 березня 2019 року в частині державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки площею 1,7050 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0063, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за ТОВ Лан-Агро згідно з укладеним 02 лютого 2009 року договором оренди землі із ОСОБА_1 ; визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак договір оренди цієї земельної ділянки від 02 липня 2019 року; визнати укладеною додаткову угоду від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро , предметом якої є оренда вищевказаної земельної ділянки, на відповідних умовах.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 26 січня

2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду

від 29 квітня 2021 року, позов ТОВ Лан-Агро задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В.

від 04 березня 2019 року за індексним номером 45802823. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ Лан-Агро втратило право на поновлення договору оренди землі, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору оренди землі від 02 лютого 2009 року листом від 06 лютого 2019 року повідомляв ТОВ Лан-Агро про небажання продовжувати термін дії цього договору на новий строк. Отже, відсутні підстави для застосування положень статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки до закінчення строку дії договору оренди орендодавець повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати вказаний договір оренди.

Виходячи із того, що переважне право ТОВ Лан-Агро на поновлення договору оренди земельної ділянки не порушено, то суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 02 липня 2019 року. При цьому суди встановили, що за цим договором земельна ділянка передавалася у користування ТОВ Агро Трак вже після закінчення дії договору оренди від 02 лютого 2009 року.

Скасування рішення державного реєстратора Білієнко О. В. від 04 березня 2019 року суди мотивували тим, що через неналежне виконання державним реєстратором своїх обов`язків під час розгляду заяви про державну реєстрацію припинення права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ Лан-Агро та прийняття відповідного рішення від 04 березня 2019 року, не було встановлено строк дії договору оренди землі, а отже не перевірено умови правочину, що призвело до передчасного припинення за ТОВ Лан-Агро належного йому права користування землею згідно умов договору оренди землі від 02 лютого 2009 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2021 року ТОВ Лан-Агро подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 квітня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02 липня 2019 року та визнання укладеною додаткову угоду від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги ТОВ Лан-Агро . В іншій частині судові рішення не оскаржуються.

Заявник посилається на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду 12 липня 2021 року, ТОВ Агро Трак просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

26 листопада 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Обставини справи та висновки за результатами розгляду справи, зроблені судами попередніх інстанцій

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН № 154407, виданого 01 вересня 2004 року Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області на підставі розпорядження від 05 березня 2004 року № 64, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,7050 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського товариства, кадастровий номер 0521686300:06:000:0063(а. с. 24, т. 1).

02 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 (орендодавець) надав, а ТОВ Лан-Агро (орендар) прийняло в строкове платне користування зазначену вище земельну ділянку (а. с. 21-22, т .1). Договір оренди землі зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центру державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 червня 2009 року за № 040986300128.

Розділом 3 цього договору передбачено строк його дії - 10 років, а також те, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на продовження його на новий строк та переважне право на викуп земельної ділянки. Сторони дійшли згоди, що у разі відсутності за один рік до закінчення строку дії договору письмового повідомлення орендодавця про ненадання згоди на продовження терміну дії даного договору оренди, цей договір вважається продовженим на той самий термін та на них самих умовах.

У справі встановлено, що до закінчення строку дії договору оренди землі від 02 лютого 2009 року, ОСОБА_1 07 лютого 2019 року направив на адресу ТОВ Лан-Агро лист-повідомлення (датований 06 лютого 2019 року), в якому він зазначив про небажання продовжувати дію цього договору на новий строк (а. с. 48-49, т. 1). Дану відмову ОСОБА_1 у пролонгації договору оренди землі від 02 лютого 2009 року отримано ТОВ Лан-Агро , про що свідчить її засвідчена копія, яка додана позивачем до позовної заяви та це не заперечується останнім.

Надаючи оцінку цьому доказу у справі, суди вважали, що такий лист є достатнім підтвердженням відмови орендодавця від подальшої пролонгації відповідного договору на новий строк.

Незважаючи на відмову ОСОБА_1 продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2009 року на новий строк, 26 квітня 2019 року ТОВ Лан-Агро направило на його адресу лист-повідомлення (датований 05 квітня 2019 року) з пропозицією поновлення цього договору на новий строк шляхом підписання додаткової угоди, до якого долучило її проект (а. с. 37-39, т. 1).

Згідно проекту цієї додаткової угоди до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року ТОВ Лан-Агро пропонувало викласти пункт 3.1 цього договору в новій редакції Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Строк дії договору оренди, що минув, станом на момент підписання даної додаткової угоди, до строку вказаному в даному пункті додаткової угоди не враховується . Крім цього, ТОВ Лан-Агро пропонувало пункт 4.1 цього ж договору викласти в новій редакції Орендна плата орендодавцю, сплачується орендарем у розмірі 10 500 грн 00 коп., з якої вираховується податок з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України та військовий збір .

Вирішуючи позов в частині позовних вимог про визнання додаткової угоди укладеною, суди керувалися положеннями частини третьої статті 33 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Суди встановили, що проект додаткової угоди до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року містить інші умови, ніж сам договір оренди, а саме ТОВ Лан-Агро запропоновано ОСОБА_1 змінити розмір орендної плати та строк дії цього договору, але ж на зміну вказаних істотних умов договору необхідна згода сторін, якої досягнуто не було, а тому суди дійшли висновку, що з огляду на це ТОВ Лан-Агро втратило своє право на поновлення договору оренди земельної ділянки но новий строк.

04 березня 2019 року рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В. за індексним номером 45802823 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про дострокове розірвання договору оренди землі від 02 лютого 2009 року.

02 липня 2019 року ОСОБА_1 уклав договір оренди належної йому земельної ділянки з ТОВ Агро Трак (а. с. 116-117, т. 1).

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ Лан-Агро про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02 липня 2019 року, суди дійшли висновку, що така вимога не підлягає задоволенню виходячи із того, що ТОВ Лан-Агро втратило право на поновлення договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2009 року на новий строк, а тому його право зазначеним договором не порушені, оскільки спірна земельна ділянка передавалась у користування ТОВ Агро Трак вже після закінчення дії договору оренди землі від 02 лютого 2009 року.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

У касаційній скарзі ТОВ Лан-Агро посилається на те, що в оскаржуваних судових рішеннях суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16ц (провадження № 14-545цс19), постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 908/2484/17 та від 10 грудня 2019 року у справі № 923/1061/18.

Колегія суддів вважає такі доводи заявника безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій розглянули справу та дійшли висновків, які не суперечать правовим висновкам, викладеним у вищезазначених постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Зокрема, у цих постановах суди зробили правовий висновок про те, що у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах .

У справі, яка переглядається, суди прийняли до уваги вищезазначені правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, однак разом із цим встановили, що орендар вимагав поновлення договору, шляхом укладення додаткової угоди, на інших умовах, ніж було передбачено договором оренди землі від 02 лютого 2009 року, зокрема зі зміненим розміром орендної плати та строком дії договору. Суди встановивши ці обставини у справі, відмовили у задоволенні позовної вимоги про визнання додаткової угоди укладеною.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 132/2635/19 (провадження № 61-80св21).

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Крім того, слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро залишити без задоволення.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 квітня 2021 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

Є. В. Петров