Постанова

від 29.04.2021 по справі 132/1745/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/1745/20

Провадження № 22-ц/801/926/2021

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 рокуСправа № 132/1745/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

за участю секретаря судового засідання - Очеретної М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Лан-Агро ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Трак , державний реєстратор Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксана Василівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2021 року у складі судді Сєліна Є. В. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Лан-Агро (далі - ТОВ Лан-Агро ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак (далі - ТОВ Агро Трак), державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В. про скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди землі недійсним, визнання додаткової угоди укладеною.

Позовна заява мотивована тим, що 02 лютого 2009 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_1 передав товариству у платне користування строком на 10 років земельну ділянку площею 1,7050 га, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області. Договір зареєстровано в Державному реєстрі земель 10 червня 2009 року за № 040986300128.

Відповідний запис про державну реєстрацію зазначеного договору внесений до Книги записів про державну реєстрацію договорів оренди 10 червня 2009 року, строк дії договору становить 10 років. Отже договір діє в період часу з 10 червня 2009 року по 10 червня 2019 року, в межах якого товариство має право самостійно господарювати на земельній ділянці ОСОБА_1 в обсязі встановленому договором.

Указувало, що йому стало відомо, що за відсутності на те законних підстав, під час дії договору оренди вказаної земельної ділянки рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільради Немирівського району Вінницької області 04 березня 2019 року проведено державну реєстрацію припинення права оренди за ТОВ Лан-Агро , підставою для чого став лист-повідомлення ОСОБА_1 щодо відмови в пролонгації договору оренди.

Стверджувало, що на момент вчинення державним реєстратором вказаної дії строк дії договору оренди не закінчився, сторони не укладали жодних угод про розірвання, підстав для державної реєстрації припинення права оренди за ТОВ Лан-Агро не існувало, а відтак, державний реєстратор ОСОБА_2 діяла всупереч закону, чим незаконно та безпідставно обмежила товариство в праві оренди спірної земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_1 всупереч договору оренди землі 02 лютого 2009 року та актам цивільного законодавства України, які регулюють відносини, пов`язані з орендою землі, 02 липня 2019 року уклав договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація якого проведена 10 липня 2019 року, із ТОВ Агро Трак , чим порушив переважне право товариства перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

26 квітня 2019 року товариство направило ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі № 140 від 02 лютого 2009 року та проєкт додаткової угоди до нього від 05 квітня 2019 року, які отримані останнім 03 травня 2019 року.

На момент направлення листа про бажання скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі, ця земельна ділянка вже перебувала в оренді в іншого орендаря.

Посилаючись на те, що було порушене його переважне право на поновлення договору оренди землі, ТОВ Лан-Агро просило суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Вовчоцької сільради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В. від 04 березня 2019 року з індексним номером 45802823, в частині державної реєстрації прав припинення права оренди земельної ділянки площею 1,7050га, з кадастровим номером 0521686300:06:000:0063, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за ТОВ Лан-Агро згідно з укладеним 02 лютого 2009 року договором оренди землі із ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним укладений 02 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак договір оренди землі площею 1,7050 га, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зареєстрований за рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільради Немирівського району Вінницької області від 10 липня 2019 року, індексний номер 47710518;

- визнати укладеною додаткову угоду від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі № 140 від 02 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро , предметом якої є оренда вищевказаної земельної ділянки, на відповідних умовах;

- відшкодувати понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В. від 04 березня 2019 року за індексним номером 45802823.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що через неналежне виконання державним реєстратором своїх обов`язків під час розгляду заяви про державну реєстрацію припинення права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ Лан-Агро та прийняття відповідного рішення не було встановлено строк дії договору оренди землі, а отже, не перевірено умови правочину, що призвело до передчасного припинення за ТОВ Лан-Агро належного йому права користування землею згідно умов договору оренди землі № 140 від 02 лютого 2009 року.

Суд першої інстанції указав, що проєкт додаткової угоди до договору оренди землі № 140 від 02 лютого 2009 року містить інші умови ніж сам договір оренди. Так, товариством запропоновано змінити розмір орендної плати та строк дії цього договору. На зміну вказаних істотних умов договору необхідна згода сторін (частина четверта статті 33 Закону України Про оренду землі). Між сторонами такої згоди досягнуто не було. Відповідач ОСОБА_1 відмовився продовжувати дію договору оренди земельної ділянки з позивачем, а тому ТОВ Лан-Агро втратило своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У березні 2021 року ТОВ Лан-Агро подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 29 березня 2021 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 березня 2021 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2021 справу призначено до апеляційного розгляду на 29 квітня 2021 року о 09:00 год.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не надав належної оцінки листу відповідача ОСОБА_1 від 06 лютого 2019 року, в якому він зазначав про намір використовувати спірну земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти. Разом з тим, на момент направлення вказаного листа, земельна ділянка вже перебувавала в оренді ТОВ СВК Мрія .

У діях ОСОБА_1 щодо відмови позивачу в поновленні договору оренди землі є ознаки недобросовісності, оскільки відповідач двічі передавав спірну земельну ділянку в оренду, хоча мав на меті, з його слів, користуватися нею самостійно.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Герасимчук О. О. указує на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

ТОВ Лан-Агро в установлений термін отримало від ОСОБА_1 повідомлення про небажання продовжувати орендні відносини. За таких обставин, у ТОВ Лан-Агро припинилось переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН № 154407, виданого 01 вересня 2004 року Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області на підставі розпорядження від 05 березня 2004 року № 64 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,7050 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського товариства, кадастровий номер 0521686300:06:000:0063.

02 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 надав, а ТОВ Лан-Агро прийняло в строкове платне користування зазначену вище земельну ділянку строком на 10 років.

Договір оренди землі зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центру державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 червня 2009 року за № 040986300128.

07 лютого 2019 року ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ Лан-Агро лист-повідомлення (датований 06 лютого 2019 року), в якому він зазначив про небажання продовжувати дію договору оренди спірної земельної ділянки, оскільки має намір використовувати її для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти.

ТОВ Лан-Агро направило 26 квітня 2019 року лист-повідомлення (датований 05 квітня 2019 року) на адресу ОСОБА_1 з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки № 140 від 02 лютого 2009 року шляхом підписання додаткової угоди, до якого долучило її проєкт.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України ).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною восьмою, одинадцятою вказаної статті визначено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржено в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України , яка передбачає, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц дійшла висновку, що аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Установлено, що позивач направив повідомлення про намір продовжити дію договору оренди з проєктом додаткової угоди, а відповідач-орендодавець своїми листом ще до закінчення дії договору оренди - у лютому 2019 року повідомив позивача про небажання продовжувати строк договору оренди землі та просив утримуватися від вчинення дій, які перешкодили йому б відразу після закінчення строку дії договору оренди використовувати належну йому земельну ділянку.

Запропоновані позивачем зміни істотних умов договору, а саме: розмір орендної плати та строк дії цього договору, потребують згоди сторін, проте між сторонами такої згоди досягнуто не було.

Відповідно до позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 16 вересня 2019 року у справі № 908/2314/18, частинами 1 - 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено, що умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України , не порушено.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 379/1439/18 та постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 378/338/18.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що ТОВ Лан-Агро втратило право на поновлення договору оренди землі, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору. Крім того, ОСОБА_1 повідомляв ТОВ Лан-Агро про небажання поновлювати договір оренди землі. Отже відсутні підстави для застосування статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки до закінчення строку дії договору оренди орендодавець повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати вказаний договір оренди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 132/2635/19 від 07 квітня 2021 року.

Посилання заявника на те, що лист-повідомлення орендодавця ОСОБА_1 від 06 лютого 2019 року надісланий не у відповідь на лист орендаря, тобто не в порядку визначеному ст. 33 Закону України Про оренду землі , є безпідставним, оскільки письмова заява (лист-повідомлення) орендодавця, у якій він чітко висловив свою волю на відмову від продовження строку оренди з ТОВ Лан-Агро , свідчить про незгоду орендодавця на поновлення договору оренди землі з позивачем.

Слід звернути увагу на те, що надіслання орендодавцем повідомлення раніше отримання ним листа-повідомлення від орендаря щодо поновлення договору оренди землі з додатковою угодою не суперечить умовам договору, не змінює волевиявлення ОСОБА_1 та свідчить про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що ОСОБА_1 не відреагував на пропозицію ТОВ Лан-Агро продовжити дію договору оренди землі на нових умовах та не обґрунтував у зв`язку з чим запропонований розмір орендної плати та інші умови договору його не влаштовують, а підстава відмови в поновленні договору оренди (користування земельною ділянкою самостійно або незгода з розміром орендної плати чи іншими істотними умовами) є визначальною.

Такі доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 693/42/18 зазначив, що закон зобов`язує орендодавця повідомити орендаря про бажання чи небажання продовжувати договір, а не вказувати причини такого.

07 лютого 2019 року ОСОБА_1 направив лист-повідомлення (датований 06 лютого 2019 року) на адресу ТОВ Лан-Агро про небажання продовжувати дію договору оренди земельної ділянки, так як має намір використовувати її для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти.

У свою чергу направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може виступати підставою для їх поновлення між сторонами за умови наявності вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження строку оренди.

Оскільки, переважне право ТОВ Лан-Агро на поновлення договору оренди земельної ділянки не порушено, правильним є рішення суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди землі.

Також суд першої інстанції вірно встановив, що підстав для визнання недійсним договору оренди від 02 липня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак немає, оскільки спірна земельна ділянка передавалася у користування товариству вже після закінчення дії договору оренди землі від 02 лютого 2009 року.

Посилання ТОВ Лан-Агро на ряд правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10цс15, від 18 жовтня 2017 року у справі № 1634цс17, від 18 жовтня 2017 року у справі № 237/143/16-ц, від 18 березня 2015 року у справі № 6-4цс15, у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 547/89/16-ц (провадження № 61-5911св18) про те, що направлення відповідачем до закінчення строку дії договору оренди повідомлення про відсутність у нього, як власника земельної ділянки, наміру поновлювати договір оренди на новий строк після закінчення терміну дії договору не створює будь-яких прав та обов`язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі , колегія суддів відхиляє, оскільки висновки суду першої інстанцій у цій справі не суперечать правовим висновкам Верховного Суду України та Верховного Суду у вказаних справах. Крім цього, фактичні обставини у цих справах є нетотожними.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильні висновки суду першої інстанції та не спростовують їх.

Зі змісту апеляційної скарги слідує, що її мотиви зводяться до незгоди із висновками суду першої інстанції, що стосуються переважного права ТОВ Лан-Агро на поновлення договору оренди землі.

Отже, доводи апеляційної скарги в їх сукупності не впливають на правильність прийнятого судом рішення та не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного заявником судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

При вирішенні цієї справи, суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правові оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до ч. 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції надає оцінку оскаржуваному судовому рішенню виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок особи, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності Лан-Агро залишити без задоволення.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2021 року залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за позивачем.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий С. К. Медвецький

судді: В. В. Оніщук

С. Г. Копаничук