Постанова

від 23.12.2021 по справі 489/3874/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 489/3874/20

провадження № 61-13323св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідачі : Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариство з обмеженою відповідальністю ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА про скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та визнання договору оренди землі недійсним

за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Клюєвої Ірини Станіславівни на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2021 року у складі судді Тавлуя В. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 травня 2021 року у складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Царюк Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, у якому просили скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру) від 22 жовтня 2018 року № 7251/0/14-18-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення і визнати недійсним договір оренди землі від 22 жовтня 2018 року № 148-ДО, укладений між ГУ Держгеокадастру і Товариством з обмеженою відповідальністю ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА (далі - ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА , товариство) з дати його укладання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилалися на те, що наказом ГУ Держгеокадастру від 22 жовтня 2018 року № 251/0/14-18-СГ ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку в оренду із зміною цільового призначення. Того ж дня між ГУ Держгеокадастру і товариством був укладений договір оренди № 148-ДО земельної ділянки з кадастровим номером 482098500010:000:0090.

На думку позивачів, зазначений наказ є протиправним і підлягає скасуванню з огляду на те, що при його прийнятті ГУ Держгеокадастру порушило вимоги ЗК України, законів України Про державну експертизу землевпорядної документації та Про регулювання містобудівної документації , оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 належить до прибережних смуг вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах, а тому не може передаватися в оренду для будівництва сонячних електростанцій. Крім того, оспорюваним наказом та договором оренди землі відповідачі порушують вимоги національного екологічного законодавства, внаслідок чого позивачів позбавлено права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, участь у громадському обговоренні планової діяльності. У зв`язку з цим позивачі просили позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Березанський районний суд Миколаївської області рішенням від 18 березня 2021 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки ГУ Держгеокадастру в межах повноважень, визначених законодавством, змінило цільове призначення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності на землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яку передало в оренду ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА . Крім того, позивачі не обґрунтували порушення їх прав у зв`язку з прийняттям оспорюваного наказу від 22 жовтня 2018 року № 7251/0/14-18-СГ та укладенням договору оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2018 року. При цьому позивачі не надали належних доказів на підтвердження того, що внаслідок прийняття оскаржуваного наказу та укладення спірного договору оренди земельної ділянки погіршилася екологічна ситуація, природні якості земельної ділянки, завдано шкоди довкіллю та обмежено їм доступ до лиману.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Миколаївський апеляційний суд постановою від 25 травня 2021 року рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2021 року залишив без змін.

Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд виходив з того, що позивачі звернулися з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру від 22 жовтня 2018 року № 7251/0/14-18-СГ, який є актом індивідуальної дії, а отже, породжує права та обов`язки тільки для того суб`єкта, якому його адресовано - ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА . Тобто право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано лише особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Крім того, звертаючись з цим позовом, позивачі просили визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2018 року, який укладений між ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА та ГУ Держгеокадастру.

Водночас доводи позивачів про порушення їхніх прав, свобод чи інтересів є не конкретними, оскільки не містять жодного обґрунтування негативного впливу оспорюваного наказу та договору оренди на їх конкретні, реальні, індивідуально виражені права, свободи чи інтереси. Крім того, позивачі не надали доказів на підтвердження їх доводів щодо погіршення екологічної ситуації, природних якостей земельної ділянки, завдання шкоди довкіллю, обмеження доступу позивачів до лиману внаслідок прийняття наказу та укладення договору оренди земельної ділянки. Отже, позивачі належним чином не обґрунтували обставин порушення їхніх прав та інтересів унаслідок прийняття оскаржуваного індивідуального акта та укладення оскаржуваного правочину, а також те, яким чином їх права будуть відновлені у разі задоволення позовних вимог.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У серпні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Клюєва І. С. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 травня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження зазначила те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 та постановах Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 310/8559/16, від 27 січня 2020 року у справі № 488/6479/14, від 07 лютого 2021 року у справі № 477/2054/17, від 09 грудня 2020 року у справі № 676/2332/18, від 28 серпня 2019 року у справі № 539/369/19; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини першої, підпунктів 2, 11 частини третьої статті 3, статті 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що в матеріалах справи є докази, які підтверджують належність земельної ділянки, переданої в оренду ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА , до земель водного фонду. Будівництво сонячної електростанції на земельній ділянці віднесено до другої категорії видів планової діяльності, має клас наслідків (відповідальності) СС2, що підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт МК 112192611064. Згідно з детальним планом території з урахуванням розміщення електростанції з використанням енергії сонця орієнтовною площею 110,0 га в адміністративних межах Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області (за межами населеного пункту села Прогресівка) передбачається прокладення кабелів при здійсненні будівництва. Під час розгляду цієї справи відповідачі визнали факт розташування земельної ділянки, що була передана в оренду із зміною цільового призначення, в прибережній захисній смузі та проведення на ній діяльності, що в тому числі передбачає прокладення кабелів. Таким чином, планова діяльність ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА передбачала прокладення кабелів при здійсненні будівництва сонячної електростанції, що відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті З Закону України Про оцінку впливу на довкілля підлягає оцінці впливу на довкілля. Матеріалами справи підтверджено здійснення планової діяльності, визначеної пунктами 2, 11 частини третьої статті З Закону України Про оцінку впливу на довкілля , на землях водного фонду та, відповідно, видання оспорюваного наказу про зміну цільового призначення і передання в оренду земельної ділянки, яка розташована в прибережній захисній смузі, без проведення оцінки впливу на довкілля. Переданням земель сільськогосподарського призначення із зміною цільового призначення з метою проведення діяльності, яка включає прокладення електрокабелів, було порушено вимоги частини першої, пунктів 2, 11 частини третьої статті З, статті 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля . Разом з цим суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин норми статті 58 ЗК України, статті 4 ВК України, у зв`язку з чим дійшли хибного висновку про правомірність зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення.

У серпні 2021 року ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. При цьому зазначило, що для проведення обов`язкової державної експертизи не було підстав, оскільки передана в оренду земельна ділянка належала до земель сільськогосподарського призначення.

Також ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА просило закрити касаційне провадження, відкритого на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки наведені у касаційній скарзі доводи не містять правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які не були застосовані судами попередніх інстанцій, а тому є підстави для закриття касаційного провадження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 листопада 2021 року справа № 489/3874/20 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що розпорядженням Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 29 грудня 2017 року № 400 вирішено розробити детальний план території земельної ділянки орієнтовної площею до 28 га, яку планується відвести для будівництва та експлуатації об`єктів сонячної електростанції за межами населеного пункту в межах території Ташинської сільської ради.

Розпорядженням голови Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 14 червня 2018 року № 169 відповідно до законодавства, протоколу громадських слухань від 10 травня 2018 року затверджено детальний план території земельної ділянки орієнтованою площею 28,0 га, яку планується відвести для будівництва об`єктів сонячної електростанції за межами населеного пункту в межах території Ташинської сільської ради.

ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА також було надано містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва від 31 жовтня 2018 року № 82 (із змінами), а саме щодо Нового будівництва комплексу будівель та споруд: фотогальванічна електростанція Піві Прогресівка-Альфа на території Ташинської сільської ради (за межами населених пунктів) Березанського району Миколаївської області .

Враховуючи пункт 3 цих містобудівних умов та обмежень, Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації встановило відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації, а саме детальному плану території, затвердженому розпорядженням Березанської районної державної адміністрації від 14 червня 2018 року № 169.

З довідки державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 18 вересня 2018 року № 2175/165-18 відомо, що земельна ділянка площею 24,4304 га, яка розташована в межах території Ташинської сільської ради за межами населених пунктів, належала до сільськогосподарських земель.

У листі від 20 вересня 2018 року № 20-09-2018/01 Державне агентство водних ресурсів України зазначило, що проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки не підлягає погодженню з Державним агентство водних ресурсів України, оскільки земельна ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення.

Наказом ГУ Держкомземагенства від 17 серпня 2018 року № 5417/0/14-18-СГ ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих в межах території Ташинської сільської ради, земельної ділянки орієнтованим розміром 27,90 га пасовищ зі зміною цільового призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій (код КВЦПЗ 14.01); надано дозвіл на розроблення технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з пунктом 3 зазначеного наказу розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду підлягає погодженню та затвердженню відповідно до законодавства.

Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації 28 вересня 2018 року надало висновок щодо забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу), надання земельних ділянок для містобудівних потреб № 1199-01-26, яким погодило оформлення земельної ділянки в оренду із земель сільськогосподарського призначення.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА із земель сільськогосподарського призначення із зміною цільового призначення, розташованої в межах території Ташинської сільської ради (поза межами населеного пункту), також був погоджений Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, що підтверджується висновком про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду від 17 жовтня 2018 року № 01-04/3050-04, висновком державної експертизи Держгеокадастру про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 02 жовтня 2018 року № 5992/82-18.

Наказом ГУ Держгеокадастру від 22 жовтня 2018 року № 7251/0/14-18-СГ затверджено проєкт землеустрою та передання в оренду земельної ділянки зі зміною цільового призначення.

Надано ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА в оренду на строк 30 років земельну ділянку площею 24,4304 га, в тому числі пасовищ площею 24,4304 га, кадастровий номер 4820985000:10:000:0090, із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергоутворюючих підприємств, установ і організацій (код цільового призначення згідно із класифікацією видів цільового призначення земель - 14.01), яка знаходиться в межах території Ташинської сільської ради, з віднесенням земельної ділянки до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Встановлено розмір орендної плати за користування земельної ділянки на правах оренди - 5 % нормативної грошової оцінки.

На виконання зазначеного наказу 22 жовтня 2012 року між ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА укладено договір оренди землі № 148-ДО, за умовами якого в оренду передано вищевказану земельна ділянку.

Згідно з пунктом 13 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючого об`єкта: електростанції з використанням енергії сонця, що відповідає цільовому призначенню такої земельної ділянки.

Право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 зареєстровано 22 жовтня 2018 року, номер запису про право 28482671.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Частиною першою статті 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з частинами першою, другою статті 84 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Положеннями частини першої статті 116 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з абзацами шостим, сьомим статті 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Статтею 50 Закону України Про землеустрій в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України.

Частинами першою, другою статті 20 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачі зазначили про порушення їх прав унаслідок передання земельноїділянки з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 в оренду, оскільки ця земельна ділянка належить до прибережних смуг вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах, а тому не може передаватися в оренду для будівництва сонячних електростанцій. Крім того, оспорюваними наказом та договором оренди землі відповідачі порушують вимоги національного екологічного законодавства, внаслідок чого їх позбавлено права на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Відповідно до статті 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У спірних правовідносинах предметом доказування є наявність або відсутність встановлення факту порушення оспорюваними наказом та договором оренди прав позивачів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки ГУ Держгеокадастру в межах повноважень, визначених законодавством змінило цільове призначення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності на землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яку передало в оренду ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА . Крім того, позивачі не обґрунтували порушення їх прав у зв`язку з прийняттям оспорюваного наказу від 22 жовтня 2018 року № 7251/0/14-18-СГ та укладенням договору оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2018 року. При цьому позивачі не надали належних доказів на підтвердження того, що внаслідок прийняття оскаржуваного наказу та укладення спірного договору оренди земельної ділянки погіршилася екологічна ситуація, природні якості земельної ділянки, завдано шкоди довкіллю та обмежено їм доступ до лиману.

Враховуючи зазначене, суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених позивачами вимог.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами того, що відповідно до пункту 11 частини третьої статті 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля друга категорія видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду не заслуговують на увагу, оскільки суди дійшли висновку про відсутність в спірному випадку у товариства обов`язку здійснювати відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля оцінку впливу на довкілля при намірі виконання будівельних робіт на об`єкті Нове будівництво комплексу будівель та споруд: фотогальванічна електростанція Піві Прогресівка-Альфа на території Ташинської сільської ради (за межами населених пунктів) Березанського району Миколаївської області з посиланням на те, що такий обов`язок виникає лише у разі проведення робіт із прокладання кабелю на землях водного фонду. Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090, на якій заплановане це будівництво, належить до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а не до земель водного фонду, то, відповідно, такий вид будівництва не підпадає під категорію видів діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

Верховний Суд погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій та вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги в цій частині з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Згідно зі статтею 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Частинами першою та четвертою статті 88 ВК України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Зі змісту наведених правових норм видно, що землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється спеціальний порядок надання й використання.

Прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойми, на якій встановлено особливий режим.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України).

Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проєкту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон. Тобто віднесення земельних ділянок, зайнятих водними об`єктами, до земель водного фонду підтверджується самим фактом перебування їх під водним об`єктом і в межах прибережних захисних смуг.

Близький за змістом висновок наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 12 листопада 2020 року у справі № 487/688/18 та Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 310/8559/16-ц, від 27 січня 2020 року у справі № 488/6479/14-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 477/2054/17-ц, від 9 грудня 2020 року у справі № 676/2332/18.

У касаційній скарзі заявник вказував, що передана в оренду ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА земельна ділянка з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 належить до прибережної захисної смуги вздовж морів, морських заток і лиманів, а тому належить до категорії земель водного фонду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 88 ВК України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з пунктом 3 Містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкту будівництва земельна ділянка з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій.

При затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА зверталося за погодженням до Державного агентства водних ресурсів України.

У листі від 24 вересня 2018 року зазначено, що проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 не підлягає погодженню із Державним агентством водних ресурсів України, оскільки земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (цільове призначення було змінено із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, енергетики).

Отже, центральний орган державної влади підтвердив те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 не належить до земель водного фонду.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що проєктна документація щодо об`єкта Нове будівництво комплексу будівель та споруд: фотогальванічна електростанція Піві Прогресівка-Альфа на території Ташинської сільської ради (за межами населених пунктів) Березанського району Миколаївської області містить том 11 Оцінка впливу на навколишнє середовище , який розроблений з метою визначення доцільності і прийнятності планованої діяльності і обґрунтування екологічних, економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.

У пункті 1.1 тому 11 Оцінка впливу на навколишнє середовище зазначено, що планова діяльність не належить до будь-якої категорії видів діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до статті 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Проєктна документація за цим проєктом була затверджена Експертним звітом від 16 серпня 2019 року № 01-016-19/П, у якому зазначено, що документація розроблена відповідно до вихідних даних на проєктування з дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі стосовно доступності осіб з фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку. Крім того, у вищезазначеному експертному звіті зазначається, що в проєкті міститься розділ ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище), відповідно до якого будівництво та експлуатація об`єкта не викликає негативного впливу на навколишнє середовище.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, доводи касаційної скарги про належність земельної ділянки з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 до земель водного фонду не знайшли свого підтвердження. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 400/2936/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю Адмирал Агро , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Державної архітектурної будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, третя особа - ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА про скасування дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає.

Враховуючи конкретні обставини цієї справи, встановлені судами попередніх інстанцій, оскаржувані судові рішення не суперечать правовим висновкам, які зазначені в касаційній скарзі як підстава для відкриття касаційного провадження.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА подало клопотання, в якому просило закрити касаційне провадження, відкритого на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а також розглядати справу за участю їх представника.

Оскільки розгляд справи Верховним Судом здійснюється у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, а характер правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, то необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у суді касаційної інстанції немає, відповідно, підстав для задоволення клопотання ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА про розгляд справи за участю їх представника немає.

Підстав для закриття касаційного провадження колегія суддів не встановила.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА про розгляд справи за участю їх представника.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Клюєвої Ірини Станіславівни залишити без задоволення.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов