Рішення

від 29.03.2021 по справі 489/3874/20

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.03.2021 Справа № 489/3874/20

2/469/369/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - не з`явились,

представник позивачів - адвокат Герман О.С.,

представник ГУ Держгеокадастру у

Миколаївській області - не з`явився,

представник відповідача

ТОВ ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА - адвокат Дубовський П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА про скасування наказу №7251/0/14-18-СГ від 22.10.2018 року та визнання договору оренди землі № 148-ДО від 22.10.2018 року недійсним,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 20 серпня 2020 року звернулися з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Товариства з обмеженою відповідальністю Піві Прогресівка-Альфа, у якому просили:

- скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення ;

- визнати недійсним Договір оренди землі №148-ДО від 22.10.2018 року з дати його укладання.

Заявлені вимоги обґрунтували тим, що Наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року є протиправним та підлягає скасуванню з наступних підстав:

- ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області порушило норми ст.ст.22, 23 Земельного кодексу України, оскільки землі сільськогосподарського призначення надаються в першу чергу для сільськогосподарських потреб;

- ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області затвердило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за відсутністю обов`язкової державної експертизи в результаті чого порушено приписи ст.9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації ;

- оспорюваний Наказ був виданий всупереч вимог ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної документації за відсутності затвердженого Детального плану території;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 належить до прибережних смуг вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах. Така земельна ділянка не може передаватися в оренду для будівництва сонячних електростанцій.

- оспорюваний Наказ був виданий за відсутності оцінки впливу на навколишнє середовище в порушення норм Закону України Про оцінку впливу на навколишнє середовище .

Позивачі зазначають, що оспорюваним Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року та Договором оренди землі № 148-ДО від 22.10.2018 року Відповідачі порушують вимоги національного екологічного законодавства, внаслідок чого позбавили права Позивачів на безпечне для життя і здоров`я довкілля, участь у громадському обговоренні планової діяльності, порушують екологічну ситуацію та природні якості землі, завдають шкоду довкіллю.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 26 серпня 2020 року у справі №489/3874/20 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі представника адвоката Герман Оксани Степанівни до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Піві Прогресівка - Альфа про скасування наказу та визнання договору оренди недійсним передано за підсудністю до Березанського районного суду Миколаївської області (Т.1, а.с.63).

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 28 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (Т.1, а.с.74).

У надісланому на адресу суду відзиві на позовну заяву від 01.12.2020 року (Т.1, а.с.93-95) відповідач Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не визнає, оскільки оскаржувані наказ та договір оренди землі видано та укладено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідач посилався на те, що:

- відповідачі з посиланням на відповідні доказали не зазначили та не довели, які саме їхні права та законні інтереси порушенні внаслідок видачі оспорюваного наказу та укладання оспорюваного договору оренди землі;

- оскаржуваний договір оренди землі відповідає вимогам Земельного кодексу України, закону України Про оренду землі та Типового договору оренди землі;

- оскаржуваний наказ є індивідуальним актом, який стосується лише прав та інтересів ТОВ Піві Прогресівка-Альфа ;

- оскаржуваними наказом та договором оренди землі передано земельну ділянку пасовищ, а не ріллі, що є сільськогосподарськими угіддями гіршої якості, і відповідає вимогам ч.3 ст.23 Земельного Кодексу;

- передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) на цю ділянку.

Посилаючись на наведені обставини відповідач просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі (Т.1, а.с.93-95).

У надісланому на адресу суду відзиві на позовну заяву від 26.11.2020 року (Т.1, а.с.105-115) відповідач ТОВ Піві Прогресівка-Альфа зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не визнає посилаючись на те, що:

- ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області при зміні цільового призначення земельної ділянки та передання земельної ділянки в оренду діяло в межах повноважень визначених Земельним кодексом України;

- у ТОВ Піві Прогресівка-Альфа були відсутні підстави для проведення обов`язкової державної експертизи проекту землеустрою;

- оспорюваний Наказ був виданий відповідно до вимог ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної документації за наявності затвердженого Детального плану території;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 правомірно передана в оренду у відповідності до вимог ст.90 Водного кодексу України;

- для проведення оцінки впливу на довкілля були відсутні підстави, оскільки цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 було змінено із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

- позивачами не доведено порушення їхніх прав внаслідок видачі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року та укладення Договору оренди землі №148-ДО від 22.10.2018 року.

Посилаючись на наведені обставини, відповідач просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі (Т.1, а.с.105-115).

У надісланих на адресу суду представником позивачів ОСОБА_5 відповіді на відзив відповідача ТОВ Піві Прогресівка-Альфа від 11.12.2020 року (Т.1, а.с.198-201) та відповіді на відзив відповідача ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.12.2020 року (Т.1, а.с.202-204) наведено доводи, які за своїм змістом, по суті, повторюють підстави та обставини, що наведені в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог.

Ухвалою Березанського районного суду від 15.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.30 год. 18 березня 2021 року (Т.2, а.с.22).

У судове засіданні позивачі не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про місце, дату і час судового засідання, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії повідомлень про вручення письмових відправлень (Т.2. а.с.41-45).

У судовому засіданні представник Позивачів адвокат Герман О.С. зазначила, що вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивачів, оскільки їхні інтереси належним чином представлені у її особі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на підстави та обставини, що викладені у позовній заяві та інших процесуальних документах. Просила позовну заяву задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадстру у Миколаївській області у судове засідання не з`явився, про дату та часу судового засідання був повідомлений належним чином (Т.2, а.с.37).

У надісланому на адресу суду відзиві на позовну заяву від 01.12.2020 року (Т.1, а.с.93-95) відповідач Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області зазначав, що просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача ТОВ Піві Прогресівка-Альфа адвокат Дубовський П. В. заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та інших процесуальних документах. Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов наступних висновків.

Обґрунтовуючи позов, позивачі посилаються на те, що внаслідок видачі Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області Наказу №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення порушено норми статті 22 та статті 23 Земельного кодексу України, оскільки землі придатні для потреб сільського господарства повинні насамперед надаватися для сільськогосподарського використання.

Оцінюючи зазначені доводи позивачів, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом статті 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

На час виникнення спірних відносин центральним органом виконавчої влади з питань земельних відносин була Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до Закону України Про центральні органи виконавчої влади та Постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру .

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та реалізує повноваження Держгеокадастру на території Миколаївської області відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Миколаївської області.

З матеріалів справи вбачається, що 17 серпня 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області було прийнято Наказ №5417/0/14-18-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою відповідно до якого ТОВ Піві Прогресівка-Альфа було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області, зі зміною цільового призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (Т.1, а.с.113).

Згідно із пунктом 3 зазначеного наказу розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства.

Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації 28 вересня 2018 року було прийнято Висновок щодо забудови, та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу), надання земельних ділянок для містобудівних потреб №1199-01-26, яким погоджено оформлення земельної ділянки в оренду із земель сільськогосподарського призначення (Т.1, а.с.123).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ Піві Прогресівка-Альфа , із земель сільськогосподарського призначення із зміною цільового призначення, розташованої в межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області (поза межами населеного пункту) також був погоджений Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації Висновком про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду №01-04/3050-04 від 17 жовтня 2018 року (Т.1, а.с.124), Висновком державної експертизи Держгеокадастру про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 02 жовтня 2018 р., № 5992/82-18 (Т.1, а.с.122).

22 жовтня 2018 року Головним Управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області було прийнято Наказ №7251/0/14-18-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення відповідно до пункту 2 якого надано ТОВ Піві Прогресівка-Альфа в оренду земельну ділянку площею 24,4304 га (кадастровий номер 4820985000:10:000:0090) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з віднесенням земельної ділянки до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Т.1, а.с.11, 120).

На підставі Наказу №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року та Договору оренди від 22 жовтня 2018 року (Т.1, а.с.14-15) в оренду ТОВ Піві Прогресівка-Альфа була передана земельна ділянка загальною площею 24,4304 га, яка розташована в межах Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області (за межами населеного пункту) із цільовим призначенням - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств. установ і організацій (пункт 14 договору оренди) (Т.1, а.с.14 на зв.).

При цьому, згідно пункту 13 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючого об`єкту: електростанції з використанням енергії сонця, що відповідає цільовому призначенню такої земельної ділянки (Т.1, а.с.14 на зв.).

Отже, Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області у межах повноважень, що визначені законодавством було змінено цільове призначення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності на землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та передано в оренду ТОВ Піві Прогресівка-Альфа земельну ділянку із цільовим призначенням - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств. установ і організацій, що відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а не до земель сільськогосподарського призначення.

Зазначене спростовує аргументи Позивачів щодо порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області статей 22, 23 Земельного кодексу України при видачі Наказу №7252/0/14-18 від 22 жовтня 2018 року.

Також Позивачі зазначають, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ Піві Прогресівка-Альфа із земель сільськогосподарського призначення із зміною цільового призначення підлягав обов`язковій державній експертизі відповідно до ст.9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації .

Така підстава позову обґрунтовується тим, що на земельній ділянці з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 розміщується прибережна захисна смуга вздовж морів, навколо морських заток та лиманів, а тому така земельна ділянка відносилася до земель водного фонду.

Відповідно до статті 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Виходячи із матеріалів справи, судом встановлено наступне.

За даними Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 18.09.2018 року №2175/165-18 земельна ділянка площею 24,4304 га, яка розташована в межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області за межами населених пунктів відносилася до сільськогосподарських земель (Т.1, а.с.121).

Головним Управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області було надано ТОВ Піві Прогресівка-Альфа дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності зі зміною цільового призначення, що випливає із змісту Наказу №5417/0/14-18-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (Т.1, а.с.119).

Відомості щодо віднесення земельної ділянки, щодо якої розроблявся проект землеустрою, до земель сільськогосподарського призначення зазначені у висновках органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, якими було погоджено проект землеустрою, зокрема, у Висновку Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації щодо забудови, та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу), надання земельних ділянок для містобудівних потреб від 28 вересня 2018 року № 1199-01-26 (Т.1, а.с.123), Висновку Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду № 01-04/3050-04 від 17 жовтня 2018 року (Т.1, а.с.124), Висновку державної експертизи Держгеокадастру про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 02 жовтня 2018 р., № 5992/82-18 (Т.1, а.с.122).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Піві Прогресівка-Альфа зверталося за погодженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Державного агентства водних ресурсів України.

У листі від 20 вересня 2018 року №20-09-2018/01 Державне агентство водних ресурсів України зазначило, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не підлягає погодженню з Державним агентство водних ресурсів України, оскільки земельна ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення (Т.1, а.с.127).

Згідно статті 19 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік категорій земель України, які за основним цільовим призначенням поділяються на такі: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

При цьому, нормами Земельного кодексу України чи іншим земельним законодавством не передбачено віднесення земельної ділянки одночасно до декількох категорій земель України.

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зазначені докази свідчать про те, що ТОВ Піві Прогресівка-Альфа було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення в оренду земельної ділянки, що відносилася саме до земель сільськогосподарського призначення державної власності, який згодом був погоджений у порядку визначеному Земельним кодексом України.

Наказом від 22 жовтня 2018 року №7251/0/14-18-СГ Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області було затверджено проект землеустрою та надано в оренду ТОВ Піві Прогресівка-Альфа земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення із зміною цільового призначення та віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики та іншого призначення.

Відомості щодо віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони, іншого призначення містяться у Державному земельному кадастрі, що підтверджується наданими сторонами справи витягами (Т.1, а.с.17, 130-132,163-164).

За Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 14.09.2020 року цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 є розміщення, будівництво, експлуатація та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (Т.1, а.с.133-136).

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 відносилася до земель сільськогосподарського призначення, а згодом була віднесена до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики та іншого призначення, суд вважає, що у ТОВ Піві Прогресівка-Альфа був відсутній обов`язок здійснювати державну експертизу проекту землеустрою про відведення земельної ділянки відповідно до вимог статті 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації .

Судом встановлено, що відповідно до пункту 21 Договору оренди землі від 22 жовтня 2018 року (Т.1, а.с.14-15) на частину орендованої земельної ділянки площею 24,4304 га. встановлено обмеження (обтяження), а саме прибережна захисна смуга вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах. Аналогічні відомості зазначені у витягах з Державного земельного кадастру (Т.1, а.с.17, 130-132,163-164).

Враховуючи вимоги статті 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

У листі від 20 вересня 2018 року №20-09-2018/01 Державне агентство водних ресурсів України з посиланням на норми статті 88 Водного кодексу України зазначило, що земельні ділянки в межах прибережних захисних смуг можуть належати до будь-якої категорії земель (Т.1, а.с.127).

Таким чином, суд доходить до висновку, що оскільки прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, прибережна захисна смуга може бути встановлена також на земельній ділянці, що відноситься до земель сільськогосподарського призначення чи до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Дійшовши такого висновку суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 62 Земельного кодексу України режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом.

Норми статті 90 Водного кодексу України визначають, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Тобто, передання в оренду ТОВ Піві Прогресівка-Альфа земельної ділянки з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 загальною площею 24,4304 га для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючого об`єкту: електростанції з використанням енергії сонця, на думку суду, узгоджується з вимогами чинного законодавства України, оскільки на прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах дозволяється здійснювати будівництво об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії сонця.

Такими чином, зазначене спростовує доводи Позивачів, що нормами чинного законодавства не передбачено передачу в оренду земельної ділянки, що знаходиться у прибережній захисній смузі для будівництва сонячної електростанції.

Крім того, позивачі стверджують, що Наказ №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області всупереч вимогам статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності за відсутністю Детального плану території.

Оцінюючи зазначений аргумент позивачів виходить з наступного.

Так, судом встановлено, що відповідно до пункту 1 Розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області №400 від 29 грудня 2017 року вирішено розробити детальний план території земельної ділянки орієнтовної площею до 28 га, яка планується до відведення для будівництва та експлуатації об`єктів сонячної електростанції за межами населеного пункту в межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області (Т.1, а.с.21).

У подальшому Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 14 червня 2018 року №169 було затверджено детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 28 га, яка планується до відведення для будівництва та експлуатації об`єктів сонячної електростанції за межами населеного пункту в межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області (Т.1, а.с.139-140).

ТОВ Піві Прогресівка-Альфа також було надано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва №82 від 31.10.2018 (із внесеними змінами), а саме щодо Нового будівництва комплексу будівель та споруд: фотогальванічна електростанція Піві Прогресівка-Альфа на території Ташинської сільської ради (за межами населених пунктів) Березанського району Миколаївської області (Т.1, а.с.128-129).

Враховуючи положення пункту 3 цих Містобудівних умов та обмежень, Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації було встановлено відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації, а саме детальному плану території затвердженого розпорядженням Березанської районної державної адміністрації від 14 червня 2018 року №169 (Т.1, а.с.139-140).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що доводи Позивачів про видачу Наказу №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року за відсутністю Детального плану території спростовуються доказами, що наявні у матеріалах справи, зокрема Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 14 червня 2018 року №169 про затвердження детального плану територій та Містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкту будівництва №82 від 31.10.2018 року.

Також, однією з підстав, на яку посилаються позивачі обґрунтовуючи позовні вимоги, є видача Наказу №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року за відсутністю висновку з оцінки впливу на довкілля.

На думку позивачів такий дозвіл мав бути отриманий враховуючи вимоги пунктів 2, 11, частини 3 статті 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , оскільки цільове призначення земельної ділянки, яка була передана в оренду ТОВ Піві Прогресівка-Альфа , було змінено із земель сільськогосподарського призначення на землі водного фонду на якій здійснюється діяльність щодо прокладення кабелів.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті).

Згідно із пунктом 11 частини 3 статті 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду .

Разом з тим, як вбачається з досліджених судом у сукупності Наказу Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 5417/0/14-18-СГ від 17 серпня 2018 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (Т.1, а.с.119), Наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення (Т.1, а.с.11, 120), відомостей з Державного земельного кадастру (Т.1, а.с.17, 130-132,163-164), земельна ділянка з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 була відведена до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, не з земель водного фонду, а із земель сільськогосподарського призначення.

За таких обставин, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 була відведена не з земель водного фонду, положення п.11 ч.3 ст.3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля щодо необхідності отримання оцінки впливу на довкілля при зміні цільового призначення земельної ділянки не підлягають застосуванню у даній справі.

У зв`язку з цим, вказані доводи позивачів на підтвердження позовних вимог, суд вважає безпідставними.

Крім того суд вважає, що позивачі не обґрунтували порушення їх прав Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та ТОВ Піві Прогресівка-Альфа внаслідок видачі Наказу №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року та укладення Договору оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2018 року

За змістом ч.1, 2 ст.2, ч.1 ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

За висновком, наведеним у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 18-рп/2004 року термін порушене право , який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним .

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У межах цієї справи Позивачі звернулися з вимогами про визнання протиправним та скасування Наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 22.10.2018 року №7251/0/14-18-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення , який є актом індивідуальної дії, а отже породжує права та обов`язки тільки для того суб`єкта, якому його адресовано - ТОВ Піві Прогресівка-Альфа .

Тобто, право на оскарження індивідуального акту суб`єкта владних повноважень надано лише особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Крім того, позивачі просять визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2018 року, який укладений між ТОВ Піві Прогресівка-Альфа та Головним Управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відтак, Позивачі мають довести, що внаслідок прийняття оскаржуваного індивідуального акту та укладення оскаржуваного правочину були порушені їхні індивідуально виражені права або інтереси і таке порушення є реальним, що зумовлює надання судом правового захисту.

Як встановлено судом, позивачі стверджують, що внаслідок видачі оскаржуваного Наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 22.10.2018 року №7251/0/14-18-СГ та укладення Договору оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2018 року відповідачі позбавили позивачів права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, участь у громадському обговоренні планової діяльності, погіршують екологічну ситуацію та природні якості землі, завдають шкоду довкіллю, обмежують доступ до лиману.

Враховуючи вимоги ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 Цивільного процесуального кодексу України).

Разом з тим, доводи позивачів про порушення їхніх прав, свобод чи інтересів є не конкретними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу Наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 22.10.2018 №7251/0/14-18-СГ та Договору оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2018 року на їх конкретні, реальні, індивідуально виражені права, свободи чи інтереси.

Позивачами не було надано доказів на підтвердження доводів щодо погіршення екологічної ситуації, природних якостей земельної ділянки, завдання шкоди довкіллю, обмеження доступу Позивачів до лиману внаслідок видачі Наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 22.10.2018 року №7251/0/14-18-СГ та укладення Договору оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2018 року.

У зв`язку з цим, на думку суду, такі доводи позивачів слід вважати припущенням.

Тобто, у суду відсутні підстави вважати, що позивачі безпосередньо зазнали певне втручання у їхні права, внаслідок прийняття оскаржуваного індивідуального акту та укладення оскаржуваного правочину, оскільки не доведено, що на позивачів здійснено негативний вплив та їм завдана реальна шкода.

Разом з тим, згідно даних наявної у матеріалах справи копії Тому 11 Оцінка впливу на навколишнє середовище Проекту 021118/1-ОВНС будівництва електростанції Піві Прогресівка-Альфа (Т.1, а.с.141-151), наданої відповідачем ТОВ Піві Прогресівка-Альфа на підтвердження заперечень проти позову, при розробці проекту 021118/1-ОВНС здійснювалася оцінка впливу на навколишнє середовище при будівництва електростанції Піві Прогресівка-Альфа .

Крім того, як вбачається з Додатку № 01-016-19/П до Експертного звіту, який затверджений 16 серпня 2019 року (Т.1, а.с.170-174). проектні рішення відповідають вимогам щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, пожежної та техногенної безпеки, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, енергозбереження. В проекті розроблений висновок ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище) відповідно до якого будівництва та експлуатація об`єкта не викличе негативного впливу на навколишнє середовище.

Отже, вказані матеріали суперечать доводам позивачів в частині того, що будівництво фотогальванічної електростанції Піві Прогресівка-Альфа на земельній ділянці з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090, яка була передана в оренду ТОВ Піві Прогресівка-Альфа , має негативний вплив на екологічну ситуацію чи екологічні права позивачів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачі не обґрунтували належним чином обставини порушення їхніх прав та інтересів внаслідок видачі оскаржуваного індивідуального акту та укладення оскаржуваного правочину, а також яким чином їхні права будуть відновлені в разі задоволення позовних вимог.

Також, при вирішенні питання по суті заявлених вимог судом оцінюється наявність підстав для втручання у право на мирне володіння майном.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". ("Іатрідіс проти Греції" від 25 березня 1999 року (п. 54).

У справі Меллахер та інші проти Австрії (1989) заявник стверджував, що право одержувати орендну плату за угодою про оренду є правом на власність, яке відрізняється від права на використання власності. Суд не погодився з цим, звернувши увагу на те, що право укладати угоди на оренду є складовою частиною права використання нерухомого майна і, таким чином, є аспектом права на володіння цією власністю.

Тобто, Європейський суд з прав людини в своїй практиці визнає право оренди нерухомого майна як складову власності особи.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було гарантовано захист права власності. Згідно з нею кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, East/WestAllianceLimited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

В рішенні Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії від 24.06.2003 року №44277/98 Європейський суд з прав людини зазначив, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном, та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Протоколу до Конвенції тому визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Втручання держави у право на мирне володіння майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм та не суперечити принципам верховенства права.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу держави у право на мирне володіння майном, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття суспільний інтерес має широке значення (рішення ЄСПЛ від 23 листопада 2000 року у справі Колишній король Греції та інші проти Греції ). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить суспільний інтерес (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі Трегубенко проти України ).

Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар . При цьому з питань оцінки пропорційності , як і з питань наявності суспільного , публічного інтересу, ЄСПЛ визнає за державою досить широку сферу розсуду , за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Як встановлено судом у даній справі, Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області була передана в оренду ТОВ Піві Прогресівка-Альфа земельна ділянка з кадастровим номером 4820985000:10:000:0090 загальною площею 24,4304 га для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючого об`єкту: електростанції з використанням енергії сонця, що узгоджується з вимогами чинного законодавства України, зокрема ст.90 Водного кодексу України, оскільки на прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах дозволяється здійснювати будівництво об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії сонця.

Дані про те, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області діяло всупереч суспільним інтересам, коли розпорядилося земельної ділянкою у межах визначених законом повноважень, або що передання в оренду зазначеної земельної ділянки завдало шкоди позивачам чи третім особам, у матеріалах справи відсутні і судом не встановлені.

За таких обставин, задоволення позовних вимог про скасування Наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №7251/0/14-18-СГ від 22 жовтня 2018 року та визнання недійсним Договору оренди землі №148-ДО від 22.10.2018 року, на думку суду, спричинить незаконне та непропорційне втручання у право ТОВ Піві Прогресівка-Альфа на мирне володіння своїм майном та буде мати наслідком порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, і вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВІ ПРОГРЕСІВКА-АЛЬФА про скасування наказу №7251/0/14-18-СГ від 22.10.2018 року та визнання договору оренди землі №148-ДО від 22.10.2018 року недійсним відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя: