Постанова

від 23.12.2021 по справі 640/13808/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13808/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Верховного Суду в особі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Громадська організація Союз матерів Захист , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять:

- визнати протиправною бездіяльність Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо направлення заяви громадської організації Союз матерів Захист від 17.11.2017 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України у справі №800/451/16 від 23.10.2017 до Великої Палати Верховного Суду як суду апеляційної інстанції у такій категорії справ, що має повноваження у складі одного судді-доповідача вирішувати питання про відкриття провадження у справі;

- зобов`язати Верховний Суд України направити заяву громадської організації Союз матерів Захист від 17.11.2017 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України у справі №800/451/16 від 23.10.2017 до Великої Палати Верховного Суду як суду апеляційної інстанції у такій категорії справ що має повноваження у складі одного судді-доповідача вирішувати питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просять скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянти наголошують на протиправній бездіяльності Голови Верховного Суду, його заступників, уповноважених працівників апарату чи адміністрації Верховного Суду, яка полягає у не направленні заяви громадської організації Союз матерів Захист про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України у справі №800/451/16 від 23.10.2017 до належного (повноважного) підрозділу Верховного Суду - Великої Палати Верховного Суду на автоматизований розподіл судових справ між суддями саме цього повноважного підрозділу.

Вказують, що спірна бездіяльність не має відношення до процесуальних актів, дій і бездіяльності суддів Верховного Суду, які стосуються вирішення суддями питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень.

Зазначають, що посадові особи Верховного Суду не є самостійними суб`єктами владних повноважень і діють (бездіють) в межах своїх повноважень виключно від імені Верховного Суду, а тому у всіх випадках їх службових дій чи бездіяльності діють чи бездіють не ці особи, а саме Верховний Суд як орган державної влади і юридична особа.

При цьому, посилаючись на положення частин 3, 4, 7 статті 48 КАС України скаржники вказують, що не заперечують проти залучення судом першої інстанції Голови Верховного Суду, його уповноваженого касаційного заступника, уповноважених працівників апарату Верховного Суду, працівників апарату його касаційних підрозділів до участі у даній справі в якості співвідповідачів.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2017 у справі №800/451/16 у задоволенні позову громадської організації Союз матерів Захист до Президента України, Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання Президента України та Верховної Ради України вчинити певні дії відмовлено.

20.11.2017 до Верховного Суду України надійшла заява Громадської організації Союз матерів Захист в особі її представника про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 23.10.2017 у справі №800/451/16.

Розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 02.01.2018 №4/0/19-18 Щодо передачі заяв про перегляд судових рішень до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заява з доданими матеріалами представника заявника Швеця О.Г. у справі №800/451/16 на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №800/451/16 заяву Громадської організації Союз матерів Захист про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 23.10.2017 у справі №800/451/16 повернуто заявнику.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської організації Союз матерів Захист на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 28.02.2018, якою повернуто заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 23.10.2017 у справі № 800/451/16.

Вважаючи, що підпунктом 1 пункту 1 розділу VII КАС України не наділено Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду повноваженнями вирішувати питання заяв про перегляд судових рішень в адміністративних справах у складі одного судді-доповідача, а виключно спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів , а вирішення питання про відкриття провадження у справі, відмови у відкритті провадження, залишення заяви без руху, повернення заяви про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України у справі № 800/451/16 від 23.10.2017 тощо, які вирішуються не колегією суддів, а одноосібно суддею-доповідачем, відноситься до виключних повноважень Великої Палати Верховного Суду як суду апеляційної інстанції у такій категорії справ, позивачі звернулися до суду з позовом про зобов`язання Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду направити заяву про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 23.10.2017 у справі № 800/451/16 до Великої Палати Верховного Суду.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про оскарження дій/бездіяльності відповідача стосуються вчинення (невчинення) судом передбачених процесуальним законом дій, а тому не можуть бути оскаржені поза межами порядку, передбаченого процесуальним законом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду попередньої інстанції виходячи з наступного.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Як встановлено вище, позивач оскаржує бездіяльність Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо не направлення заяви про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 23.10.2017 у справі № 800/451/16 до Великої Палати Верховного Суду.

Так, положеннями частини першої статті 124 Конституції України регламентовано, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з нормами частин першої та третьої статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон №1402-VIII), здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Судом попередньої інстанції було враховано пункт 4.2 Рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001, яким роз`яснено, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.

З огляду на зазначене, судом попередньої інстанції правильно вказано, що оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається.

Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише в межах відповідної судової справи, у якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Правова позиція з цього питання неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 липня 2021 року у справі № 240/533/21, від 26 травня 2021 року у справі № 460/9271/20.

У постанові від 26 травня 2021 року у справі № 460/9271/20 Верховний Суд зазначив, що у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

Водночас дії суду, вчинені при виконанні ним своїх обов`язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються виключно в порядку, визначеному процесуальними законами.

Отже, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не може бути відповідачем у суді у справі щодо оскарження його дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ, заяв та клопотань.

Оскільки предметом позову в цій справі є бездіяльність суду внаслідок отримання заяви Громадської організації Союз матерів Захист від 17.11.2017 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 23.10.2017 у справі №800/451/16, тобто позовні вимоги стосуються вчинення (невчинення) судом передбачених процесуальним законом дій, відтак такі дії не можуть бути оскаржені поза межами порядку, передбаченого процесуальним законом.

Прийняття (неприйняття) процесуальних рішень, а також дії (бездіяльність) суду під час розгляду справи, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України в межах провадження відповідної справи.

Таким чином, закриваючи провадження у справі з підстав, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд першої інстанції не допустив порушень процесуального закону.

При цьому, суд попередньої інстанції правильно зазначив, що у цій справі поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства щодо заявлених позивачами вимог слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, частини першої статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними реквізитами: рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ 37993783; код банку МФО 899998; код класифікації доходів бюджету - 22030106 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 256), судовий збір у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 24 грудня 2021 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко