Постанова

від 24.12.2021 по справі 420/3067/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3067/20 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойко А.В. та Єщенка О.В.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника відповідача - Бутрик Анастасії Олегівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАВІЕС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року по справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року за нововиявленими обставинами по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАВІЕС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАВІЕС (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ДПС) про визнання протиправними дій службових осіб ДПС, які полягали у проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 квітня 2020 року №0000560402; 0000570402; зобов`язання ДПС внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування розмірі 45459513 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ зазначало, що відповідачем призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки без попереднього проведення камеральної перевірки. Крім того ТОВ вважало, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. При цьому, ТОВ посилалося на наявність відповідних первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ МПО РІТЕЙЛ , ТОВ ЛІМО СОФТ , ТОВ СКАЙ ЕКС , ТОВ ЮНІАЛ ПРО . Крім того, ТОВ зазначило про хибність висновків відповідача про відсутність власних чи орендованих складських приміщень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року позов було задоволено частково. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 27 квітня 2020 року №0000560402 та №0000570402; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ДПС подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ДПС було залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року без змін.

22 січня 2021 року до суду від представника ДПС надійшла заява про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ТОВ до ДПС про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2020 року №0000560402 та №0000570402, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року було задоволено заяву ДПС про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ТОВ до ДПС про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2020 року №0000560402 та №0000570402, зобов`язання вчинити певні дії. Суд скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року у справі №420/3067/20 та ухвалив нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ до ДПС про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2020 року №0000560402 та №0000570402, зобов`язання вчинити певні дії, відмовив повністю.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення в частині з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ зареєстроване та перебуває на обліку в ДПС як платник податків.

19 лютого 2020 року ТОВ подало до ДПС декларацію з податку на додану вартість №9029325959 за січень 2020 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 45459513,00 грн..

20 березня 2020 року ДПС видало наказ №1274, яким на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України та згідно доповідної записки начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ДПС Пархоменка С. від 16 березня 2020 року №89/11/15-32-04-02-11, наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за січень 2020 року, тривалістю 5 робочих днів з 23 березня 2020 року.

На підставі направлень від 20 березня 2020 року, наказу від 20 березня 2020 року №1274, в період з 23 березня 2020 року по 27 березня 2020 року співробітники ДПС провели документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ.

За результатами цієї перевірки 03 квітня 2020 року ДПС склало акт №386/15-32-04-02/43366107 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень, та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за січень 2020 року.

В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.6 ст.44, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.189.1 ст.189, абзацу г) п.198.5 ст.198, п.200.1, абзацу б) та абзацу в) п. 200.4 ст. 200, п. 201.14 ст. 201 ПК України, а саме: підприємством занижено податкові зобов`язання з ПДВ, що призвело до завищення від`ємного значення (р.19 декларації з ПДВ) з ПДВ за січень 2020 року у розмірі 46189879 грн., що відповідно призвело до завищення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2020 року) у розмірі 45459513 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітною (податкового) періоду (р.21 декларації з ПДВ) за січень 2020 року у сумі 730366 грн..

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що під час перевірки позивач не надав необхідних первинних документів на підтвердження здійснення господарської діяльності.

За наслідками перевірки ТОВ, на підставі акту перевірки від 03 квітня 2020 року №386/15-32-04-02/43366107, відповідно до зазначених порушень ДПС прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 27 квітня 2020 року N 0000560402, яким позивачеві за порушення п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.6 ст.44, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.189.1 ст.189, абзацу г) п.198.5 ст.198, п.200.1, абзацу б) та абзацу в) п.200.4 ст.200, п.201.14 ст.201 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок платника за січень 2020 року на 45459513 грн.;

- від 27 квітня 2020 року N 0000570402, яким за порушення п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.6 ст.44, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.189.1 ст.189, абзацу г) п.198.5 ст.198, п.200.1, абзацу б) та абзацу в) п.200.4 ст.200, п.201.14 ст.201 ПК України зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітною (податкового) періоду за січень 2020 року у сумі 730366 грн.

Винесення вказаних податкових повідомлень-рішень та проведення перевірки і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення щодо задоволення частини позовних вимог, яке (рішення) судом апеляційної інстанції було залишено без змін, суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДПС про порушення ТОВ п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п. 4.1, 44.6 ст.44, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.189.1 ст.189, абзацу г) п.198.5 ст.198, п.200.1, абзацу б) та абзацу в) п.200.4 ст.200, п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення (р.19 декларації з ПДВ) з ПДВ за січень 2020 року у розмірі 46189879 грн., що відповідно призвело до завищення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2020 року) у розмірі 45459513 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітною (податкового) періоду (р.21 декларації з ПДВ) за січень 2020 року у сумі 730366 грн., є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки здійснені контролюючим органом без аналізу первинних документів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Водночас, приймаючи оскаржуване рішення від 23 лютого 2021 року, суд першої інстанції зазначав, що в силу вимог п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України будь-які товарно-матеріальні цінності були відсутні у ТОВ на дату проведення перевірки та складання податкових повідомлень-рішень щодо зменшення сум бюджетного відшкодування, що підтверджується протоколами обшуку Національного антикорупційного бюро України.

Тому, враховуючи відсутність у ТОВ ТМЦ за адресами зберігання: м.Одеса, вул. Новикова, 5, ТМЦ, відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН з реалізації ТМЦ за періоди з січня 2020 року по дату проведення обшуків, що також підтверджується даними, відображеними в податкових деклараціях ТОВ за аналогічні періоди, суд погодився з відповідачем, що у позивача було відсутнє право на декларування від`ємного значення з ПДВ та заявлення його до бюджетного відшкодування на розрахункові рахунки.

Суд дійшов висновку, що за звітний період січень 2020 року ТОВ заявлено суму ПДВ до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 45459513 грн. за відсутності визначення у податковій звітності за даний же період зобов`язань з ПДВ у розмірі 16772552,60 грн.

З огляду на вищевказане, наведені фактичні дані спростовують факти, які було покладено в основу рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року, щодо наявності ТМЦ на складах підприємства та використання залишків придбаних ТМЦ в господарській діяльності та підтверджують факт відсутності наявних залишків придбаного товару та їх реалізацію без відображення у регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності, або відсутності їх зв`язку з господарською діяльністю підприємства при відсутності фінансового результату.

Колегія суддів, не надаючи правової оцінки по суті вищевказаних обставин, встановлених судом першої інстанції, зазначає таке.

Положеннями статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами (ч.1 ст.362 КАС України).

Так, звертаючись з даною заявою про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року за нововиявленими обставинами, ДПС посилалось на те, що в даному випадку нововиявленою обставиною для належного вирішення судової справи стало отримання 23.12.2020 року листа від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 року № 0434-231/43568 із додатками.

Згідно тексту відповідних документів, детективами Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України в рамках порушеного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000 від 21.08.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2020 року № 991/9419/20 проведено обшуки за адресою складських приміщень ТОВ, а саме: м.Одеса, вул.Новикова,5.

За результатами проведених заходів встановлено, що складські приміщення знаходяться у занедбаному стані та без необхідних умов для зберігання речей та документів. Слідів про зберігання будь-яких товарно-матеріальних цінностей не встановлено.

Однак, ТОВ згідно поданої податкової звітності з ПДВ за періоди січень 2020 року - грудень 2020 року не відображало будь-яких нарахувань податкових зобов`язань у зв`язку з відвантаженням товарно-матеріальних цінностей, за залишками отримання яких попередньо підприємством було сформовано суми податкового кредиту, та не здійснювало реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, в силу вимог п.198.5 ст.198 ПК України, будь-які товарно-матеріальні цінності були відсутні у ТОВ на дату проведення перевірок та складання податкових повідомлень-рішень щодо зменшення сум бюджетного відшкодування, що підтверджується протоколами обшуку Національного антикорупційного бюро України.

Враховуючи відсутність у ТОВ ТМЦ за місцем зберігання: м.Одеса, вул.Новикова,5, відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН з реалізації ТМЦ за періоди з січня 2020 року по дату проведення обшуків, що також підтверджується даними, відображеними в податкових деклараціях ТОВ за аналогічні періоди, у ТОВ відсутнє право декларування від`ємного значення з ПДВ та заявлення його до бюджетного відшкодування на розрахункові рахунки.

Податковим органом зазначено, що з огляду на викладене, документально підтверджено належними та допустимими доказами відсутність ТМЦ у ТОВ як на дату проведення обшуків, так і на дату винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, що позбавляє ТОВ права на відшкодування ПДВ.

Крім того, 16 лютого 2021 року суду першої інстанції було надано додаткові пояснення, з яких вбачається, що в рамках даного розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобіганню вчиненню нових злочинів, Національним антикорупційним бюро України складено рішення від 23.12.2020 року № 02-229/44004 та від 23.12.2020 року № 02-229/44011 щодо розкриття ПАТ Банк Восток та ПАТ КБ Акорд банк інформації щодо операцій ТОВ на рахунках, відкритих у відповідних банківських установах.

Листами від 14.01.2021 року № 229/719-00 ПАТ Банк Восток та від 25.01.2021 року № 142 1572- 00 ПАТ КБ Акордбанк надали Національному антикорупційному бюро України запитувану інформацію, яка була скерована правоохоронним органом на адресу ДПС листом 28.01.2021 року № 0434-231/2730.

Згідно проведеного аналізу отриманої інформації з банківських рахунків, відкритих ТОВ (зокрема: НОМЕР_1 відкритого у ПАТ Банк Восток . НОМЕР_2 відкритого у ПАТ Акордбанк ), встановлено, що на відповідні рахунки у період з грудня 2019 року по листопад 2020 року надходили кошти в якості оплати за поставку товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами із суб`єктами господарювання на загальну суму 192245062,72 гри., з якої сума ПДВ складає 32040843,79 грн.

В свою чергу, ТОВ задекларовано за період з грудня 2019 року по грудень 2020 року податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 724434 грн..

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ виписано та зареєстровано податкових накладних на загальну суму постачання товарів/послуг 4346603,04 грн., в т.ч. ПДВ 724433,84 грн.

Згідно аналітичної довідки, яка була складена ДПС за наслідком отриманої інформації від Національного антикорупційного бюро України, ТОВ порушено вимоги п.187.7 ст.187, п.201.1, п.201.7 ст.201 ПК України в частині не відображення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період діяльності з грудня 2019 - по грудень 2020 року у сумі 31316409,79 грн..

Відповідні показники податкової звітності ТОВ не відповідають даним за операціями на рахунках підприємства.

Колегія суддів не погоджується з вказаними посиланнями та зазначає, що згідно положень 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, тобто нововиявленими обставинами по суті є дані, які не були встановлені судом при розгляді справи по суті та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Разом з тим, наведені обставини щодо відсутності ТМЦ у ТОВ, які пов`язані з подальшим продажем без належного відображення в обліку, що позбавляє ТОВ права на відшкодування ПДВ, було встановлено відповідачем станом ще до прийняття рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року. Так, в акті перевірки було зазначено, що ТОВ включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену на митній території України по декларації з ПДВ за січень 2020 року по рядку 11.1 у розмірі 39291588 грн., фактично згідно реєстру операцій системи електронного адміністрування податку на додану вартість сума операцій протягом січня 2020 року становить 37667838 грн., відхилення складає 1623750 грн. Відповідно даних додатку 3 до декларації з ПДВ за січень 2020 року підприємством включено зазначену суму до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Контролюючий орган дійшов висновку (т.1 а.с.115), що згідно пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідне свідчить про відсутність господарської діяльності, наміру одержати економічного ефекту по реалізації ТМЦ на адресу нерезидентів або резидентів України та унеможливлює право на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства по декларації з ПДВ за січень 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, залишки придбаних ТОВ товарів не використовувались в господарській діяльності, але і не залишилися у підприємства у зв`язку з їх відсутністю (підтверджуючі фінансово-господарські документи не надано, інвентаризацію не проведено).

Таким чином, відсутність наявних залишків придбаного товару свідчить про їх реалізацію без відображення у регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності, або відсутність їх зв`язку з господарською діяльністю підприємства при відсутності фінансового результату .

При цьому, в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року було зазначено, що наявність ТМЦ на складі ТОВ підтверджується відомостями обліку залишків матеріалів на складі за січень 2020 року №1 та №2, які оформлялись підприємством після надходження товару на склад. Суд погодився з позивачем, що доводи відповідача про відсутність ТМЦ на складах підприємства є припущенням, яке не підтверджене належними та допустимими доказами.

З наведенного вбачається, що звертаючись з даною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідачем не було зазначено істотних для справи обставини, що не були встановлені (досліджені) судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, натомість податковий орган шляхом подання вказаної заяви намагається здійснити переоцінку та доповнення доказової бази, направленої на обґрунтування тези про відсутність наявних залишків придбаного товару, що свідчить про їх фактичну реалізацію (про що також, нібито, свідчить інформація банківських установ) без відображення у регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності, що є безпідставним та не узгоджується з метою правового інституту перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Наведені висновки також узгоджуються з положеннями статті 361 КАС України, за якими не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. В контексті цих положень слід наголосити, що ні факт обшуку складу ТОВ Національним антикорупційним бюро України, ні інформація ПАТ Банк Восток та ПАТ КБ Акордбанк щодо руху по рахункам ТОВ, як докази, судами в межах даних спірних правовідносин, досліджені не були.

Колегія суддів зазначає, що слід розрізняти нововиявлені обставини, як факти, та нові докази, як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи. Перегляд та скасування постанови або ухвали, яка набрала законної сили, на підставі необґрунтованого ствердження про відкриття нових обставин не припустимий.

Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 12 серпня 2021 року у справі №814/2015/17.

Окремо слід зазначити, що вказані доводи було повторно сформовано за результатом проведених на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2020 року № 991/9419/20 в грудні 2020 року обшуків детективами Національного антикорупційного бюро України за адресою складських приміщень ТОВ - м.Одеса, вул.Новикова,5.

Водночас, враховуючи, що вказані обшуки відбулись в грудні 2020 року, натомість рішення суду, з приводу перегляду якого звернувся відповідач, було прийнято 20 травня 2020 року (набрало законної сили 24 червня 2020 року), вказані обставини в принципі не можуть вважатись в розумінні положень ст.361 КАС України обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, саме на час розгляду справи, що також свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

При цьому інформація, надана Національному антикорупційному бюро України листами від 14.01.2021 року № 229/719-00 ПАТ Банк Восток та від 25.01.2021 року № 142 1572-00 ПАТ КБ Акордбанк , згідно якої з банківських рахунків, відкритих ТОВ (зокрема: НОМЕР_1 відкритого у ПАТ Банк Восток . НОМЕР_2 відкритого у ПАТ Акордбанк ), встановлено, що на відповідні рахунки у період з грудня 2019 року по листопад 2020 року надходили кошти в якості оплати за поставку товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами із суб`єктами господарювання на загальну суму 192245062,72 гри., з якої сума ПДВ складає 32040843,79 грн., також не може свідчити про обґрунтованість заяви про перегляд, оскільки Верховним Судом в постанові від 09 червня 2021 року по даній справі було зазначено, що в контексті встановлених обставин суди дійшли правильних висновків, що відповідачем за наведених обставин (мається на увазі втрата документів фінансово-господарської діяльності) безпідставно не було вжито заходів щодо перенесення терміну документальної перевірки до дати відновлення та надання позивачем документів в межах визначених строків.

Наведене слідує з положень пункту 82.4 статті 82 ПК України , якими передбачено право контролюючого органу зупинити проведення документальної планової та позапланової перевірки на строк, зокрема, необхідний для завершення відновлення платником податків втрачених документів, з подальшим поновленням проведення перевірки на невикористаний строк.

Більш того, без дослідження, співставлення та аналізу документів, зміст яких дає можливість здійснити комплексні аналіз, співставлення та дослідження правовідносин в аспекті правильності визначення суми податку на додану вартість, що підлягає до бюджетного відшкодування, ставить під сумнів обґрунтованість висновків документальної перевірки та її наслідків. Дані перевірок результатів діяльності платника податків є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Верховний Суд погодився з тим, що суди попередніх інстанцій за обставинами цієї справи правильно виходили з того, що враховуючи ненадання позивачем необхідної первинної документації внаслідок втрати та повідомлення у встановленому порядку контролюючого органу, у відповідача були відсутні правові і фактичні підстави для висновків про завищення від`ємного значення з податку на додану вартість та завищення суми бюджетного відшкодування та розмір такого завищення без дослідження та аналізу первинних документів.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказаний висновок касаційного суду не може бути спростований як проведеними обшуками в грудні 2020 року детективами Національного антикорупційного бюро України, під час яких встановлено факт відсутності ТМЦ у ТОВ та їх реалізацію без відображення у регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності, так і інформацією отриманою від ПАТ Банк Восток та ПАТ КБ Акордбанк щодо руху по рахунках ТОВ у період з грудня 2019 року по листопад 2020 року, оскільки відповідачем в будь-якому випадку необґрунтовано не було досліджено та проаналізовано первинну документацію ТОВ зі спірного питання.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що заява ДПС про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року за нововиявленими обставинами в даній адміністративній справі є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції неправильно дійшов висновку щодо спірного питання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, однак лише в частині, оскільки вимога ТОВ, зазначена в апеляційній скарзі, про залишення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року без змін є фактично зайвою з огляду на ту обставину, що суд апеляційної інстанції в межах даного спору прийшов до висновку про необґрунтованість заяви ДПС про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року за нововиявленими обставинами.

Стосовно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст.369 КАС України у разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Положеннями ч.2 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наявність в матеріалах справи квитанції про сплату судового збору №0.0.2066754751.1 від 25 березня 2021 року на суму 51075 грн., та з урахуванням положень ч.2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", зокрема, щодо ставки судового збору та визначення його граничного розміру, колегія суддів приходить до висновку про належність до стягнення з податкового органу за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ судового збору в розмірі 34050 грн. саме в межах його граничного розміру.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАВІЕС - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року - скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року за нововиявленими обставинами по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАВІЕС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, ідентифікаційний код ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАВІЕС (Фонтанська дорога, буд. 11, м. Одеса, 65009, ідентифікаційний код 43366107) судовий збір в розмірі 51075 (п`ятдесят одна тисяча сімдесят п`ять) грн..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Єщенко О.В.