Постанова

від 02.11.2023 по справі 420/3067/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року

м. Київ

справа №420/3067/20

адміністративне провадження № К/990/3447/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу № 420/3067/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАВІЕС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року (головуючий суддя Федусик А.Г., судді: Бойко А.В., Єщенко О.В.), про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАВІЕС» (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними дії службових осіб Головного управління ДПС в Одеській області, які полягають у проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ «ГРАВІЕС»; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.04.2020 № 0000560402, № 0000570402; зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування розмірі 45459513,00 грн.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 20.05.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020, адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.04.2020 № 0000560402 та № 0000570402; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Верховний Суд постановою від 09.06.2021 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 залишив без змін.

Зі змісту судових рішень вбачається, що єдиною підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень став висновок судів першої та апеляційної інстанцій про допущення ГУ ДПС істотних порушень норм ПК України під час призначення і проведення перевірки. З цим висновком погодився і Верховний Суд.

22.01.2021 до суду першої інстанції надійшла заява ГУ ДПС про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). ГУ ДПС просило суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства у повному обсязі.

На обґрунтування вимог цієї заяви ГУ ДПС зазначає, що нововиявленою обставиною є отримання 23.12.2020 листа від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 № 0434-231/43568 із додатками. Заявник вказує, що згідно з текстом відповідних документів, в рамках порушеного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000 від 21.08.2020 за ознаками злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2020 проведено обшуки за адресою складських приміщень ТОВ «ГРАВІЕС», а саме: м. Одеса, вул. Новикова,5. За результатами проведених заходів встановлено, що складські приміщення знаходяться у занедбаному стані та без необхідних умов для зберігання речей та документів. Слідів про зберігання будь-яких товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) не встановлено.

Оскільки у Товариства немає ТМЦ на зазначених складах, які підприємство відображало у повідомленнях форми 20-ОПП, за умови відсутності реєстрації підприємством податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) з реалізації ТМЦ, останнє не набуло права декларування від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та заявлення його до бюджетного відшкодування.

Заявник наполягає, що документально підтверджено належними та допустимими доказами відсутність ТМЦ у позивача як на дату проведення обшуків, так і на дату винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що позбавляє ТОВ «ГРАВІЕС» права на бюджетне відшкодування ПДВ.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23.02.2021 задовольнив заяву Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАВІЕС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2020 № 0000560402 та № 0000570402, зобов`язання вчинити певні дії.

Скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі № 420/3067/20 та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАВІЕС» відмовив повністю.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.12.2021 скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 та прийняв постанову, якою відмовив в задоволенні заяви про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року за нововиявленими обставинами по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАВІЕС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Судове рішення суду апеляційної інстанції вмотивоване тим, що висновки суду у рішенні про задоволення позову, про перегляд якого просить заявник, ґрунтуються на порушенні відповідачем процедури призначення перевірки, та як наслідок, на передчасності прийнятих податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної перевірки. Жодного висновку щодо ведення позивачем належним чином податкового обліку з ПДВ рішення суду від 20.05.2020 не містить. З цих підстав суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені у заяві відповідача обставини жодним чином не впливають на законність судових рішень у даній справі.

Також суд звернули увагу, що факт відсутності товарно-матеріальних цінностей у складському приміщенні товариства був зафіксований у грудні 2020 року, в той час, як оскаржувана перевірка була задокументована актом перевірки від 03 квітня 2020 року №386/15-32-04-02/43366107. Рішення суду першої інстанції, про перегляд якого подано заяву, також ухвалене до дати проведення обшуку.

У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні положень статті 361 КАС України, а є новими обставинами, які не могли вплинути на результат вирішення даної справи, що виключає можливість перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення з наведених підстав.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, контролюючий орган подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2021.

ГУ ДПС вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 1 частини другої статті 361 КАС України, а надані ним докази (інформація щодо руху коштів на рахунках ТОВ «ГРАВІЕС» та обшуки НАБУ із встановленням факту відсутності зберігання підприємством ТМЦ) свідчать про необґрунтованість складеної та наданої підприємством первинної документації на підтвердження, ніби-то, відсутності в його діях порушень вимог податкового законодавства, які були повністю сприйняті судом.

Ухвалою від 14.02.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі з метою перевірки вищенаведених доводів ГУ ДПС про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Товариство правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо розуміння пункту 1 частини другої статті 361 КАС України (зокрема, але не виключно постанови від 2 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 30 січня 2020 року у справі №127/2-а-4944/11, від 10 червня 2021 року у справі №759/7715/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 3 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16), відповідно до якої, якщо її систематизувати, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Верховний Суд зазначав, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 820/1400/17 зазначав, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 361 КАС України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можливий у випадку, якщо істотні для справи обставини, що існували, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, об`єктивно впливають на висновок суду, який став підставою для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.

Застосовуючи такий висновок до спірних у справі правовідносин, колегія суддів виходить з такого.

З огляду на зміст судових рішень (рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020, постанову Верховного Суду від 09.06.2021) підставою для задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень стало те, що висновки акта перевірки про порушення позивачем положень Податкового кодексу України ґрунтувалися лише на відсутності документів фінансово-господарської діяльності за період, що перевірявся. Однак, як станом на дату призначення позапланової перевірки позивача, так і станом на час її проведення, відповідач був сповіщений про втрату позивачем первинних документів, а тому зобов`язаний був виконати вимоги пункту 44.5 статті 44 ПК України і перенести терміни проведення перевірки. Суди зазначили, що проведення перевірки правомірності формування податкового кредиту та витрат виробництва в будь-якому випадку пов`язане з необхідністю дослідження первинних бухгалтерських документів, що в даному випадку не відбулося. Отже, закінчення проведення перевірки та оформлення результатів проведення перевірки є передчасним без дослідження первинних документів, які відповідач повинен був отримати за умови виконання вимог пункту 44.5 статті 44 ПК України.

У заяві про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 за нововиявленими обставинами ГУ ДПС посилається на наявність істотної, як на його думку, обставини, яка доводить правомірність висновків контролюючого органу по суті виявлених порушень, які викладені в акті перевірки.

Однак, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, обставина, на яку відповідач посилається як на нововиявлену, не обумовлена взаємозв`язком із висновками судів першої, апеляційної і касаційної інстанцій, які стали підставою для задоволення позову в частині скасування податкових повідомлень-рішень, тобто не впливає і не може впливати на ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили.

Під час розгляду справи висновки контролюючого органу по суті виявлених порушень судами не перевірялися, а зроблено висновок про їх передчасність. Такий висновок не пов`язаний із оцінкою наданих до суду первинних документів та/або наявністю у позивача права на отримання бюджетного відшкодування або правомірністю формування від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Оскільки позиція ГУ ДПС, яка викладена у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, виходить за межі висновків судів у цій справі, які стали підставою для задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає, що це унеможливлює перегляд судового рішення в порядку, визначеному главою 3 КАС України, незалежно від наявності/відсутності підстав вважати заявлену ГУ ДПС обставину нововиявленою в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

У зв`язку з викладеним, постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви ГУ ДПС ґрунтуються на правильному застосуванні статті 361 КАС України. При цьому, колегія суддів погоджується зі здійсненою апеляційним судом оцінкою викладеної ГУ ДПС позиції як такої, що свідчить про отримання контролюючим органом саме нового доказу, а не наявність нововиявленої обставини у розмінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 355 КАС України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року у справі №420/3067/20 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон І.А. Васильєва