Ухвала

від 22.12.2021 по справі 308/17295/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/17295/21

У Х В А Л А

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ (ЗАЯВИ) БЕЗ РУХУ

22.12.2021 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 , заінтересовані особи Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, Національний Банк України про припинення обтяження нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою в порядку окремого провадження про припинення обтяження нерухомого майна.

Дослідивши матеріали заяви суд приходить до наступного висновку.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175 ЦПК України .

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд: скасувати обтяження/заборону/ майна , а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року Про судову практику в спорах про зняття арешту з майна , у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні , а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна зазначено, що в разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК . Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.2 вказаної Постанови позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

Таким чином суд звертає увагу на те, що законодавцем у даному випадку визначено, що в спорах про зняття арешту з майна захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні.

Всупереч цьому ОСОБА_1 подала заяву в порядку окремого провадження, таким чином обравши невірний спосіб захисту своїх прав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Даний правовий висновок визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2019 року у справі 3752/8287/18.

Відповідно до правового висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі №922/2589/19 належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Виходячи із зазнаного суд звертає увагу позивача, що в даному випадку також необхідно конкретизувати позовні вимоги з огляду на вимоги ст. 13 ЦПК України, тобто вірно зазначити спосіб відновлення порушеного права, зокрема чітко зазначити яке конкретно обтяження (дата, ким накладено, підстава тощо) слід скасувати.

Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до переконання, що без усунення наведених вище обставин,вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо,вважаю за необхідне дану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України .

Згідно ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 175 , 185 , 260 ЦПК України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 , заінтересовані особи Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, Національний Банк України про припинення обтяження нерухомого майна - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо