Вирок

від 27.03.2009 по справі 1-11/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-11/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого-судді Нагорняка Є.П.,

судді Слободана К.Б.,

народних засідателів: Рожицького О.М., Малечка І.П., Ільніцького С.М.

при секретарі Діденко В.В.

за участю державного обвинувача - прокурора Ужвак Н.О.

та захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с. Переорки Вінницького району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого та неодруженого, раніше судимого 2 квітня 2004 року апеляційним судом Вінницької області за ст. ст. 187 ч. 4,115 ч. 2 п.п. 6.12,357 ч. 3,129 ч. 1,70 ч. 1 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 187 ч. 4,353,14 ч. 1 - 187 ч. 2,348,115 ч. 2 п.п.9,12,262 ч. 3,263 ч. 1 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя с Переорки Вінницького району Вінницької області, громадянина України, непрацюючого та неодруженого, з середньою освітою, що має на утриманні сина 1994 року народження, раніше судимого 2 квітня 2004 року апеляційним судом Вінницької області за ст. ст. 187 ч. 4,115 ч. 2 п.п. 6,12,357 ч. 3,129 ч. 1,70 ч. 1 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 14 ч. 1-187 ч. 2,348,115 ч. 2 п.п. 9,12,262 ч. 3,263 ч. 1 КК України, -

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Вінниця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні якого перебуває пятирічний син, що проживає у АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч. 2,187 ч. 4 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Підсудний ОСОБА_7 в грудні 2001 р., знаходячись вдома у ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, близько 2-ї години, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, використовуючи незначний привід, а саме те, що ОСОБА_8 відмовився позичити йому гроші на таксі, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, наніс удари ОСОБА_8 пустою пляшкою та уламком пляшки, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синців та подряпин на тілі, а також пошкодив майно на загальну суму 250 гривень.

25 грудня 2001 року, приблизно о 17 годині 15 хвилин ОСОБА_7 і ОСОБА_5, з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою між собою про вчинення розбійного нападу, на автомобілі ОСОБА_9, якому вони не повідомили про свої наміри, підїхали до будинку ОСОБА_10, розташованому в АДРЕСА_3. З метою полегшення проникнення в зазначений будинок, ОСОБА_5, не являючись службовою особою, представився співробітником карного розшуку, предявивши при цьому посвідчення схоже на посвідчення працівників міліції, ввів в оману потерпілого ОСОБА_11 та разом з ОСОБА_7 проникли в будинок. Довідавшись, що в приміщенні знаходяться тільки одні неповнолітні, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 вчинили розбійний напад на потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Під час нападу ОСОБА_5 дістав іграшковий пістолет, який заздалегідь взяв з собою та погрожуючи ним, примусив ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 лягти на підлогу. Сприймаючи іграшковий пістолет як вогнепальну зброю та злякавшись за своє життя, потерпілі виконали ці вимоги та опору не чинили. Демонструючи свої наміри про застосування фізичного насильства, ОСОБА_5 вдарив пістолетом ОСОБА_13 в область потиличної частини голови. Тим часом ОСОБА_7 виносив з приміщення аудіо та від-еотехніку. Таким чином, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 заволоділи майном потерпілої ОСОБА_10, а саме, телевізором «Томсон» вартістю 900 грн., відеомагнітофоном «Оріон» вартістю 1000 грн., відеоплеєром «Айва» вартістю 900 грн., музичним центром «Айва» вартістю 900 грн., радіотелефоном «Панасонік» вартістю 270 грн., портативним комп'ютером «Ноутбук Р-1 133» вартістю 5000 грн., а всього на загальну суму 10520 грн., що більше, ніж у 600 разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 в період наприкінці травня -на початку червня 2002 року за попередньою змовою з ОСОБА_6 домовились про вчинення розбійного нападу на невстановлену слідством особу, яка займається обміном валюти, з метою заволодіння її майном. Здійснюючи готування до цього злочину шляхом підшукування знарядь для його вчинення, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 домовились про вчинення розбійного нападу на працівника правоохоронного органу - чергового міліціонера охорони поста № 1 ОВП «Вінницяводоканал» для заволодіння його табельною вогнепальною зброєю, яку планували застосувати під час розбійного нападу на невстановлену слідством особу.

Для полегшення вчинення цього злочину, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 3а попередньою змовою між собою вчинили умисне вбивство працівника правоохоронного органу у звязку з виконанням ним службових обовязків - чергового міліціонера охорони окремого батальйону міліції управління державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області старшину міліції ОСОБА_14, за наступних обставин.

Так, 2 червня 2002 року біля 15 години ОСОБА_5 і ОСОБА_15 приїхали на вул. Київську м. Вінниці, де розташований пост № 1 обласного підприємства ЗАТ «Вінни-цяводоканал», маючи при собі поліетиленовий пакет з деревяною битою, яку заздалегідь приготували для подолання опору працівника міліції. Скориставшись, тим, що ОСОБА_5 раніше працював в службі охорони і був знайомий із старшиною міліції ОСОБА_14, який в той час чергував на посту № 1, він (ОСОБА_5А.) заніс і залишив в приміщенні вказаного поста пакет з битою.

Цього ж дня, біля 21 години 20 хвилин ОСОБА_5 і ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, використовуючи дощову погоду та темряву, діючи спільно, з метою виконання запланованого ними нападу на працівника правоохоронного органу для заволодіння його табельною вогнепальною зброєю, під приводом зателефонувати та забрати належний їм пакет, зайшли в приміщення поста № 1 ОВП ЗАТ «Вінницяводока-нал». Відволікаючи увагу старшини міліції ОСОБА_14, ОСОБА_5 почав телефонувати, а ОСОБА_6, використовуючи раніше принесену в приміщення поста деревяну биту, діючи спільно з ОСОБА_5 та маючи єдиний умисел на позбавлення життя працівника міліції та заволодіння його табельною вогнепальною зброєю, після того, як ОСОБА_16 запропонував йому покинути приміщення поста, наніс йому декілька ударів битою в область голови, а після того, як ОСОБА_14 дістав табельну вогнепальну зброю для застосування проти нападників, ОСОБА_6 наніс ще один удар в ділянку правого променево-запясного суглобу з метою вибити з рук потерпілого пістолет, спричинивши ОСОБА_14 забиту рану голови та садно правого променево-запясного суглобу, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень. В цей момент ОСОБА_5, заволодівши табельною вогнепальною зброєю ОСОБА_14 - пістолетом Макарова, який потерпілий витягнув з кобури, але не встиг застосувати, зробив два прицільні постріли в голову ОСОБА_14, чим спричинив йому вогнепальні поранення голови з пошкодженням головного мозку, які потягли за собою смерть потерпілого.

Заволодівши табельною вогнепальною зброєю ОСОБА_14 - пістолетом Макарова ХГ-5994-77 р.в. та бойовими припасами до нього в кількості 14 набоїв, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 3 місця вчинення злочину зникли.

Вказаний пістолет та бойові припаси до нього в кількості 14 набоїв підсудний ОСОБА_5 в період з 2 червня 2002 р. по 3 червня 2002 р., не маючи передбаченого законом дозволу, незаконно носив при собі, а також незаконно зберігав в смт. Стрижавці по вул. Житлове містечко, 9/7.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину визнав частково і пояснив, що 17 грудня 2001 р. він був в гостях у ОСОБА_8, який запросив з приводу свого весілля. З ОСОБА_8 він у дружніх стосунках, знайомий з дитинства. Біля другої години, коли вже збирався йти, між ним і ОСОБА_8 розпочалась сварка з приводу того, що ОСОБА_8 відмовився позичити йому гроші на таксі. Сварка переросла в бійку, під час якої йому в руки потрапила пуста пляшка, якою він відбивався і випадково вдарив ОСОБА_8. Під час бійки був пошкоджений стіл, посуд, який лежав на столі, також впав магнітофон. Протягом 3-4 днів він розрахувався з ОСОБА_8 за пошкоджене майно, купив новий стіл та віддав гроші в сумі 250 гривень.

З приводу обвинувачення у розбійному нападі підсудний ОСОБА_7 пояснив, що домовленості з ОСОБА_5 на вчинення злочину у нього не було. З ОСОБА_5 він зустрівся на прохання останнього. До будинку ОСОБА_10 підїхали на автомобілі ОСОБА_9. Коли ОСОБА_5 показав посвідчення та дістав пістолет і наказав потерпілим лягти на підлогу, він зрозумів, що це пограбування і виконав наказ ОСОБА_5 виносити апаратуру, бо боявся за своє життя. З будинку вони винесли в автомобіль ОСОБА_9 телевізор, портативний комп'ютер, відеоплеєр та іншу апаратуру. Потім ОСОБА_5 віддав йому телевізор і від-еомагнітофон. Ці речі були вилучені працівниками міліції у його знайомого ОСОБА_17, якому він передав їх на зберігання.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину визнав частково і пояснив, що в грудні 2001 року на зупинці «Водоканал» він зустрівся з ОСОБА_7 На автомобілі ОСОБА_9 вони приїхали до будинку ОСОБА_10. У нього була обкладинка від міліцейського посвідчення, яку він показав потерпілому ОСОБА_10, представившись працівником міліції. В будинку він, демонструючи іграшковий пістолет, наказав всім потерпілим лягти на підлогу. Разом з ОСОБА_7 винесли з будинку апаратуру та завантажили в автомобіль ОСОБА_9. Нікому з потерпілих він ударів не наносив.

В умисному вбивстві працівника міліції підсудний ОСОБА_5 своєї вини не визнав і пояснив, що домовленості з ОСОБА_6 про вбивство міліціонера і заволодіння його зброєю не було. Також він з ОСОБА_6 ніколи не обговорювали питання про здійснення нападу на «валютника». Він разом з ОСОБА_6 2 червня 2002 р. приїхав в бар, розташований в районі «Водоканалу» з метою зустрітись з хлопцями з приводу конфлікту, який виник у нього з цими хлопцями напередодні. З собою вони взяли деревяну биту для самозахисту. Биту ніс ОСОБА_6 в поліетиленовому пакеті. Оскільки хлопці на зустріч не зявились, він пакет з битою заніс на пост «Водоканалу», пообіцяв охороннику цей пакет ввечері забрати. Близько 21 години вони з ОСОБА_6 зайшли на пост, щоб забрати пакет з битою і викликати по телефону знайомого таксиста. Коли він телефонував, між ОСОБА_6 і охоронником виникла бійка, під час якої ОСОБА_6 почав битою наносити удари охороннику. Він побачив, як з рук міліціонера випав пістолет. З метою припинити бійку, він підняв пістолет і зробив два постріли в підлогу. В міліціонера він не цілився і наміру його вбивати не мав. Яким чином постріли влучили міліціонеру в голову пояснити не може. Залишивши охоронника в напівсидячому положенні вони з ОСОБА_6 почали тікати з місця події. Він забрав пістолет. В присутності Щавінської здійснив з нього кілька пострілів. Протягом дня з ОСОБА_6 вживали спиртні напої.

Підсудний ОСОБА_6 свою вину визнав частково, пояснивши, що планів здійснити напад на обмінний пункт валюти з ОСОБА_5 не обговорював. Також вони не домовлялись про вбивство міліціонера з метою заволодіння вогнепальною зброєю. В м. Вінницю 2 червня 2002 р. він приїхав разом з ОСОБА_5 на прохання останнього для зустрічі з місцевими хлопцями. Перед цим в барі с.м.т. Стрижавка він взяв деревяну биту для самозахисту. На пост охорони він і ОСОБА_5 зайшли з метою забрати биту і зателефонувати таксисту. Вони і раніше неодноразово користувались телефоном на цьому посту, охоронники їм дозволяли. Черговий міліціонер почав його виштовхувати з приміщення поста. З цього приводу між ним і міліціонером виникла бійка, під час якої він взяв биту і почав нею наносити удари міліціонеру. Бита зламалась від удару в підвіконня. Пістолета він не бачив, коли почув постріли, вважав, що стріляє міліціонер. Тікаючи з місця події, він викинув биту. Вони з ОСОБА_5 зупинили автомобіль і поїхали в с.м.т. Стрижавку.

Наступного дня він, прийшовши в квартиру, де ночував ОСОБА_5, в плиті випадково побачив пістолет.

Також підсудний ОСОБА_6 в своїх показаннях зазначив, що одразу після його затримання 3 червня 2002 року протягом тривалого часу до нього працівниками міліції застосовувалось фізичне насильство, проте явку з повинною він написав добровільно і її зміст в цілому відповідає фактичним обставинам скоєння злочинів.

Поряд з частковим визнанням своєї вини підсудними, їх винуватість у вчиненні злочинів, встановлених судом, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, згідно показань потерпілого ОСОБА_8 в грудні 2001 року у нього гостювали ОСОБА_16, ОСОБА_5 і Шліпчук. Приводом бійки стало те, що він відмовився позичити ОСОБА_7 гроші на таксі. ОСОБА_7 вдарив його пляшкою по голові, а потім уламком цієї пляшки, що розбилась, в груди. Під час бійки був пошкоджений кухонний стіл, посуд та аудіомагнітофон. (т. 2 а.с. 270-271)

Відповідно до показань потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 увечері 25 грудня 2001 року ОСОБА_11, відчинивши двері будинку, побачив ОСОБА_5, який тримав у руці посвідчення, представившись співробітником карного розшуку. Зайшовши в помешкання, ОСОБА_5, погрожуючи пістолетом, змусив всіх лягти на підлогу і не рухатись. В цей час ОСОБА_16 виносив апаратуру (т. 2 а.с. 180-182,260-261,169-171,262,174).

Свідок ОСОБА_9 возив на своєму автомобілі ОСОБА_5 та незнайомого йому хлопця на вул. Київську до «Будинку торгівлі».

ОСОБА_5 з незнайомцем завантажили в автомобіль апаратуру, після чого поїхали у с.м.т. Стрижавку, де її забрали з автомобіля. За домовленістю з ОСОБА_5 він придбав у нього музичний центр за 80 грн. (т. 2 а.с. 226).

Потерпіла ОСОБА_18 суду пояснила, що 1 червня 2002 року її чоловік ОСОБА_14 поїхав на роботу і не повернувся. Вранці наступного дня їй стало відомо, що чоловіка вбили. ОСОБА_19 намагалась відшкодувати заподіяну діями його сина шкоду, але потерпіла відмовилась.

Свідок ОСОБА_20 - працівниця ЗАТ «Вінницяводоканал», увечері після 21 години на посту № 1 побачила вбитого чергового міліціонера ОСОБА_14, який знаходився у напівсидячому положенні на порозі свого службового приміщення. Про побачене по телефону повідомила інженера Джуру. Про вбивство охоронника дізнались її колеги ОСОБА_21 та ОСОБА_22, про що вони також дали суду пояснення.

Свідок ОСОБА_23 пояснила, що в 2002 році вона працювала барменом у барі «Дзеркало», що у с.м.т. Стрижавці. У підсобному приміщенні бару знаходилась бейсбольна біта, яка згодом зникла і яку вона 2 червня 2002 року впізнала по предявленій їй фотографії. Напередодні у барі пили чай і каву ОСОБА_5 та ОСОБА_24.

За свідченнями ОСОБА_25 вона за номером бірки на рушнику, який виявили на місці події, встановила, що цей рушник прався на підприємстві «Сніжинка», де вона працює, та по квитанціях встановила прізвище замовника і повідомила працівників міліції (т. 1 а.с. 98-99).

Мешканки с.м.т. Стрижавка ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 2 червня 2002 року у пізню вечірню пору чули постріли (т. 1 а.с. 238,239,240).

Згідно показань свідка ОСОБА_29 він ніс чергування на посту № 1 ЗАТ «Він-ницяводоканал», був знайомий з ОСОБА_5, який неодноразово заходив на пост, щоб зателефонувати (т. 2 а.с. 200).

За показаннями свідка ОСОБА_30 на прохання своєї знайомої ОСОБА_24 він здавав у хімчистку «Сніжинка» її білизну. На вимогу працівників міліції він відвіз їх до квартири ОСОБА_24 в с.м.т. Стрижавка. Зайшовши в квартиру, двері якої відкрив незнайомий хлопець, побачили ще одного незнайомця. На обох хлопців працівники міліції наділи наручники і на службовому автомобілі, який підїхав до Стрижавського мосту, відвезли їх у Замостянський райвідділ міліції (т. 2 а.с. 80-81).

Відповідно з поясненнями свідка ОСОБА_24 ОСОБА_5 з ОСОБА_6 тимчасово проживали у найманій нею квартирі, що у с.м.т. Стрижавка. Вона була присутньою під час проведення в її квартирі обшуку, під час якого працівника міліції в газовій плиті виявили пістолет. Крім цього, вона по фотографії опізнала свій рушник, який з іншими речами здавала до хімчистки «Сніжинка» (т. 1 а.с. 231-233, т. 2 а.с. 84-85,237-238).

Допитані судом свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_32 пояснили, що вони в квартирі ОСОБА_24 за підозрою у вчиненні вбивства міліціонера ОСОБА_14 затримали ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на яких не було ознак тілесних ушкоджень. Крім цього, ОСОБА_32 з додержанням процесуальних вимог у квартирі ОСОБА_24 проводив обшук, в ході якого під газовою плитою було виявлено та вилучено пістолет Макарова, зареєстрований на вбитого міліціонера ОСОБА_14 і магазин з набоями.

Згідно показань свідка ОСОБА_33 в післяобідню пору в магазин «Продукти», де вона працює і який знаходиться поряд з «Водоканалом», зайшли двоє досить молодих хлопців, в руках яких була наполовину замотана в газету бейсбольна біта. Вони розпили принесену з собою горілку (т. 1 а.с. 111-112).

Крім наведених доказів, вина підсудного ОСОБА_7 у вчиненні хуліганства підтверджується заявою ОСОБА_8 про те, що приблизно в кінці грудня 2001р. ОСОБА_34, знаходячись в його квартирі під час сварки з хуліганських спонукань спричинив йому тілесні ушкодження та пошкодив його особисте майно (т. 2, а.с. 269).

Вина ОСОБА_7 і ОСОБА_5 у вчиненні розбійного нападу і заволодінні майном ОСОБА_10 також підтверджується протоколом обшуку від 14 червня 2002р., згідно якого в домоволодінні ОСОБА_5 виявлено радіотелефон «Панасонік» (т. 2, а.с. 138); протоколом добровільної видачі від 15 червня 2002 року згідно якого ОСОБА_35 видав магнітолу с СД програвачем «Айва», який йому на початку січня 2002р. продав ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 221); протоколом виявлення та вилучення від 14 червня 2002р. згідно якого у гр. ОСОБА_17 вилучено телевізор «Томсон», відеомагнітофон «Оріон», пульт і відеокасету з фільмом «Максимальний риск», які, за поясненнями ОСОБА_17, були передані йому на зберігання ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 215); протоколом огляду місця події від 25.12.2001р. і протоколом заяви ОСОБА_10 про те, що 25.12.01р. біля 17г. 15хв. невідомі особи проникли в її будинок і застосувавши фізичну силу, відкрито викрали належне їй майно (т. 2, а.с. 154-160).

Вина підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, повязаних з епізодом вбивства ОСОБА_14 також підтверджується протоколом огляду місця події від 2 червня 2002р., згідно якого в черговій кімнаті прохідної поста № 1 ЕП ЗАТ «Вінни-цяводоканал», між черговою кімнатою та підсобним приміщенням, в дверях, в напівсидя-чому положенні розташований труп чергового міліціонера (т. 1, а.с. 416); висновком комплексної судово-медичної та медико-криміналістичної експертизи № 534, згідно якого, при дослідженні трупа ОСОБА_14 виявлені два сліпих вогнепальних поранення в ділянці голови, одне з яких проникає в порожнину черепа, пошкоджує речовину головного мозку, забита рана голови, садно правого променево-запясного суглобу. Вогнепальні поранення в ОСОБА_14 могли бути спричинені пострілом з вогнепальної зброї, заряд якої споряджений кулями, можливо з пістолету типу ПМ. Забита рана в ділянці голови та садно правого променево-запясного суглоба у ОСОБА_14 мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Вогнепальні поранення голови в ОСОБА_14 мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння. Смерть ОСОБА_14 настала від вогнепальних поранень голови з пошкодженням головного мозку (т. 3, а.с. 93-99); протоколом огляду місця події від 3 червня 2002р., згідно якого під час огляду прилеглої території ЗАТ «Вінницяводоканал» було виявлено та вилучено деревяну біту довжиною біля їм., рушник зелено-білого кольору з біркою з номером 2п2966 (т. 1, а.с. 53-56); протоколом огляду речового доказу, відповідно до якого на поверхні біти є пошкодження у вигляді розриву мікроструктури розміром 170мм. ( т. 3, а.с. 16); висновком судово-імунологічної експертизи № 103, згідно якого в змивах та зіскобах речовини бурого кольору, вилучених з місця події та з деревяної біти виявлена кров людини, яка могла походити від убитого ОСОБА_14 (т. 3, а.с. 62-72); актом виявлення та вилучення квитанційної книжки з пральні «Сніжинка» (т. 1, а.с. 101); протоколом огляду речового доказу -квитанційної книжки, згідно якого на шостому аркуші знаходиться квитанція-договір на призвіще ОСОБА_24 із зазначенням мітки «2п2966» (т. 3, а.с. 6-7); протоколом виявлення та вилучення від 3 червня 2002р., згідно якого в квартирі АДРЕСА_2 виявлено та вилучено пістолет марки «ПМ» НОМЕР_3 з магазином та 11 патронами калібру 9мм. в нижньому відділенні кухонної плити, а також постільна білизна та рушники з бірками пральні «2п2966» (т. 1, а.с. 119-121,124-125); протоколом огляду речового доказу - пістолета «Макаров» серія та номер «НОМЕР_4» 1977р. випуску та магазинів за номером «5994» та номерами «1» і «2» (т. 3, а.с. 23-24); ка-рткою-замісником № 30, згідно якої пістолет ПМ ХГ НОМЕР_3 1977р. в, 16 набоїв та 2 магазина належать старшині міліції ОСОБА_14 і висновком судово-балістичної експертизи, за яким дві гільзи, виявлені та вилучені під час огляду поста № 1 прохідної ЗАТ «Вінницяводоканал» і дві кулі, вилучені з голови потерпілого ОСОБА_14, вистріляні з пістолета системи «Макаров» НОМЕР_2 (т. 3, а.с. 42-53); явками з повинною ОСОБА_6 і ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 130-132,133-134).

З протоколу допиту ОСОБА_6 в якості обвинуваченого від 11 червня 2002р., який проголошений в судовому засіданні, вбачається, що приблизно 24 чи 25 травня 2002р. ОСОБА_5 запропонував йому здійснити напад на працівника міліції для того, щоб заволодіти вогнепальною зброєю. Також ОСОБА_5 повідомив, що він добре знає працівників міліції, які несуть чергування на посту № 1 ЗАТ «Вінницяводоканал». За допомогою пістолета вони планували пограбувати «валютника». З цією метою вони 2 червня 2002р. біля 15 години взяли в барі, де працює ОСОБА_24, деревяну біту для подолання можливого опору міліціонера та поїхали в м. Вінницю. Коли ОСОБА_14 впав на підлогу після його удару головою в обличчя і першого пострілу, ОСОБА_5 підійшов до міліціонера і вистрілив в нього в упор. Крім пістолету ОСОБА_5 відразу ж забрав і запасний магазин. Наступного дня ОСОБА_5 сказав йому де заховав пістолет (т. 2, а.с. 121-124).

При проведенні відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на місці вчинення злочину показали, яким чином було вчинено вбивство та розповіли про обставини цієї події (т. 1 а.с. 179-203,204-228).

Стосовно заяви підсудного ОСОБА_6 про застосування до нього працівниками міліції фізичного насильства, що межує з тортурами, протягом тривалого часу після його затримання, то з цього приводу на виконання окремої ухвали апеляційного суду Вінницької області від 17 жовтня 2003 року (т. 3 а.с. 517) прокуратурою Вінницької області була проведена перевірка, в ході якої наведені ОСОБА_6 факти не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим слідчим з особливо важливих справ прокуратури області 18 грудня 2003 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях працівників міліції складу злочину (т. 4 а.с. 164-165).

Дослідивши та проаналізувавши наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наступну кваліфікацію дій підсудних.

Так, дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ст. 296 ч. 1 КК України за ознаками хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Кваліфікуючу ознаку - опір громадянам, які припиняли хуліганські дії, необхідно виключити з обвинувачення як таку, що не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства, оскільки з показань ОСОБА_7, потерпшого ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_36 не чинив активної протидії ОСОБА_5, який припинив його хуліганські дії та вивів з квартири.

Про порушення діями ОСОБА_7 громадського порядку та наявність в його діях мотиву явної неповаги до суспільства свідчить дрібязковий привід розпочинання сварки, прояв ОСОБА_7 грубої сили та пяної хвацькості, відкрито вираженим проявом ігнорування існуючих в суспільстві елементарних правил поведінки, моральності і добропристойності, що виразилось також у вчиненні цих дій в нічний час, в порушенні спокою мешканців квартири потерпілого ОСОБА_8 та його сусідів.

Також дії ОСОБА_7 і ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ст. 187 ч. 4 КК України за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах.

Показання ОСОБА_7 про те, що він не вступав в попередню змову з ОСОБА_37 про вчинення розбійного нападу, спростовуються показаннями ОСОБА_5 та потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_12, згідно яких ОСОБА_7 діяв узгоджено з ОСОБА_5 і на виконання відведеної йому ролі у вчиненні злочину зібрав і виніс майно з будинку потерпілої ОСОБА_10 без будь-яких вказівок з боку ОСОБА_5

Дії ОСОБА_5 за вищенаведеним епізодом необхідно також кваліфікувати за ст. 353 КК України за ознаками самовільного присвоєння владних повноважень.

Кваліфікуюча ознака за цим складом злочину - самовільне присвоєння звання службової особи, підлягає виключенню з обвинувачення, оскільки встановлено, що ОСОБА_5 представився потерпілому ОСОБА_11 лише співробітником карного розшуку без самовільного присвоєння собі будь-якого звання службової особи.

Дії ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які складають ідеальну сукупність злочинів, підлягають кваліфікації за ст. 348 КК України за ознаками вбивства працівника правоохоронного органу у звязку з виконанням цим працівником службових обовязків, за ст. 115 ч. 2 п. п. 9,12 КК України за ознаками вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині з метою полегшити вчинення іншого злочину, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ст. 262 ч. 3 КК України за ознаками розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та бойових припасів.

Кваліфікуючу ознаку - повторність за останнім складом злочину необхідно виключити з обвинувачення ОСОБА_5, оскільки дана ознака не передбачена диспозицією ч. 3 ст. 262 КК України.

Показання підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в частині, що вони не планували здійснити напад на працівника міліції та його вбивство з метою заволодіння вогнепальною зброєю, а також показання ОСОБА_5 про те, що він не стріляв в ОСОБА_14 і не мав умислу на позбавлення його життя, оцінюються судом як неправдиві, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами.

Крім того, здійснюючи напад і вбивство працівника міліції з метою заволодіння вогнепальною зброєю, діями ОСОБА_5 і ОСОБА_6 утворюється ще й склад злочину, передбачений ст. ст. 14 ч. 1,187 ч. 2 КК України за ознаками підшукування знаряддя вчинення злочину, тобто готування до розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій.

Наявність в діях підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_6 цього складу злочину підтверджується показаннями ОСОБА_6 на досудовому слідстві про планування розбійного нападу на невстановлену слідством особу, які суд взяв до уваги, вважаючи їх правдивими.

Дані показання отримані в присутності захисника, з дотриманням вимог КПК, а тому підстав не довіряти цим показанням у суду немає.

Також дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст. 263 ч. 1 КК України за ознаками носіння і зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів.

За цією нормою закону ОСОБА_6 підлягає виправданню за відсутністю в його діях складу злочину, так як достеменно встановлено, що пістолет Макарова та бойові припаси до нього з моменту заволодіння ними і до їх виявлення та вилучення зберігав та носив при собі лише ОСОБА_5

Призначаючи покарання підсудним, які за висновками стаціонарних судово-психіатричних експертиз осудні (т. 3 а.с. 120-121,122-123,141-142), суд керується вимогами ст. 65 КК України.

До обставин, що помякшують покарання ОСОБА_7, суд відносить те, що його мати страждає на психічне захворювання, в звязку з чим потребує відповідного догляду, на його утриманні перебуває малолітня дитина.

Обставин, які б помякшували покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, судом не встановлено.

До обставин, що обтяжують покарання всім підсудним, відноситься вчинення ними злочинів у стані алкогольного спяніння.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необхідність призначення підсудним покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Приймаючи до уваги наявність кількох обставин, що помякшують покарання ОСОБА_7 та враховуючи його другорядну роль у вчиненні розбою, суд вважає за необхідне призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 187 ч. 4 КК України, відповідно до вимог ст. 69 КК України.

Вирішуючи питання про заявлені цивільні позови, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню, оскільки вилучене злочинним шляхом належне їй майно частково повернуто в ході провадження у справі досудово-го слідства.

Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_18, то він підлягає частковому задоволенню в частині стягнення заподіяної злочином матеріальної шкоди, а саме, в розмірі, підтвердженому довідкою селищного голови. Стосовно відшкодування моральної шкоди, то суд враховує важкі страждання потерпілої, викликані непоправним горем - втратою чоловіка та батька її дітей.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 348,115 ч. 2 п.п. 9,12,262 ч. 3,14 ч. 1-187 ч. 2,263 ч. 1,187 ч. 4,353 КК України та призначити йому покарання:

за ст. 348 КК України - 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі;

за ст. 115 ч. 2 п.п. 9,12 КК України - 15 (пятнадцять) років позбавлення волі;

за ст. 262 ч. 3 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ст. ст. 14 ч. 1,187 ч. 2 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ст. 263 ч. 1 КК України - звільнити від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності згідно ст. 49 КК України;

за ст. 187 ч. 4 КК України - 9 (девять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ст. 353 КК України - звільнити від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності згідно ст. 49 КК України.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у виді 15 (пятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

У відповідності зі ст. 71 ч. 2 КК України за сукупністю вироків шляхом поглинення призначеного покарання покаранням, призначеного вироком апеляційного суду Вінницької області від 2 квітня 2004 року, остаточне покарання призначити ОСОБА_5 у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 348,115 ч.2 п.п. 9,12,262 ч. 3,14 ч. 1-187 ч. 2 КК України та призначити йому покарання:

за ст. 348 КК України - 13 (тринадцять) років позбавлення волі;

за ст. 115 ч. 2 п.п. 9,12 КК України - 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі;

за ст. 262 ч. 3 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ст. ст. 14 ч. 1,187 ч. 2 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

У відповідності зі ст. 71 ч. 2 КК України за сукупністю вироків шляхом поглинення призначеного покарання покаранням, призначеного вироком апеляційного суду Вінницької області від 2 квітня 2004 року, остаточне покарання призначити ОСОБА_6 у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

За ст. 263 ч. 1 КК України ОСОБА_6 виправдати.

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 187 ч. 4,296 ч. 1 КК України та призначити покарання:

за ст. 187 ч. 4 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - 5 (пять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Звільнити ОСОБА_7 від призначеного йому покарання в звязку з повним його відбуттям.

За ст. 296 ч. 1 КК України ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності згідно ст. 49 КК України.

Обраний щодо нього запобіжний захід скасувати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рахувати з З червня 2002 року.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь УДК у Вінницькій області (МФО 802015 код. 21727137 рах. «Спецкошти» № 39210020000101 для УМВС на р/р НДЕКЦ № 06010210002802/1 за експертизи та дослідження) по 36 грн. 46 коп. 3 кожного.

Речові докази по справі: деревяну біту та два поліетиленові пакети, які зберігаються в прокуратурі Вінницької області - знищити; пістолет Макарова «ПМ» НОМЕР_1 та два магазини до нього, які зберігаються в ВОГП Д СВАСМ УМВС України у Вінницькій області - передати в розпорядження УМВС України у Вінницькій області; рушник з бір-кою «2п2966», який зберігається в прокуратурі Вінницької області - повернути ОСОБА_24.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду України через апеляційний суд Вінницької області протягом одного місяця, а засудженими ОСОБА_5. та ОСОБА_6 в той же строк з моменту вручення їм копій вироку.