Ухвала

від 29.12.2021 по справі 922/1063/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/1063/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2021

за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

до: 1. Пристанційної гімназії Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області,

2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське"

про визнання недійсним договору та звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2021 касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2021 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

17.12.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське" повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 (повний текст постанови складено 25.10.2021) та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2021.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від самого скаржника і їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок про визнання їх неповажними.

Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 20.10.2021, повний текст складено та підписано 25.10.2021, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 15.11.2021 (з урахуванням вихідного дня).

Касаційну скаргу подано 17.12.2021, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що вперше скаржник подав касаційну скаргу у строки, передбачені статтею 288 ГПК України, після отримання ухвали про повернення касаційної скарги у найкоротші строки усунув недоліки касаційної скарги та подав до суду касаційну скаргу.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, згідно із пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною першою статті 298 ГПК України унормовано, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначалося вище повний текст оскаржуваної постанови складено 20.10.2021 та підписано 25.10.2021, отже останній день для подання касаційної скарги був 15.11.2021, відтак строк на касаційне оскарження, а відповідно й право скаржника подавати доповнення/зміни/уточнення до касаційної скарги закінчився також 15.11.2021.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Скаржник повторно подав іншу за змістом (змінену) касаційну скаргу, однак, враховуючи викладене вище, із доводів скаржника не вбачається неможливості подачі такої ж за змістом касаційної скарги при первинному її поданні.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведених вище правових норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Таким чином об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається.

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське" залишити без руху до 28.01.2022.

2. Встановити Приватному сільськогосподарському підприємству "Тавільжанське" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Приватному сільськогосподарському підприємству "Тавільжанське" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич