Ухвала

від 14.02.2022 по справі 922/1063/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 922/1063/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2021

за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

до: 1. Пристанційної гімназії Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області,

2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське"

про визнання недійсним договору та звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2021 касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2021 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки касаційна скарга не підписана представником скаржника.

17.12.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське" повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 (повний текст постанови складено 25.10.2021) та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2021 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.12.2021 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Ухвалу Верховного Суду від 29.12.2021 скаржником отримано 11.01.2022, що підтверджується копією конверту та роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти про вручення поштового відправлення.

21.01.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське" на виконання ухвали Суду подано заяву про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. В якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження скаржником знову зазначено, що про те, що вперше скаржником подано касаційну скаргу в межах встановленого процесуального строку, проте ухвалою від 06.12.2021 Верховний Суду повернув касаційну скаргу у зв?язку з її не підписанням представником скаржника; також зазначає про те, що після отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги виявив, що допустив порушення щодо змісту касаційної скарги, а саме не було зазначено (розкрито) правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в постанові Верховного Суду, а тільки зазначено номера судових справ у подібних правовідносинах, тому повторно подав іншу за змістом (змінену) касаційну скаргу.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 20.10.2021, повний текст складено та підписано 25.10.2021, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 15.11.2021 (з урахуванням вихідного дня).

Касаційну скаргу подано 17.12.2021, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

Розглянувши доводи вищевказаної заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів визнає інші підстави наведені скаржником у клопотанні неповажними та відмовляє у відкритті касаційного провадження, оскільки, як вже зазначалось судом касаційної інстанції, скаржник повторно подав іншу за змістом (змінену) касаційну скаргу, однак, враховуючи викладене вище, із доводів скаржника не вбачається неможливості подачі такої ж за змістом касаційної скарги при первинному її поданні та підписану належним чином.

Таким чином, скаржником не зазначено жодних інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, які судом могло б бути розцінені як поважні підстави для поновлення строку. Отже, заявником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 ГПК України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як визначено у пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на те, що скаржник у заяві про усунення недоліків інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, які б не залежали від його волі, не навів, наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнаються судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №922/1063/21 за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2021.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/1063/21 за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2021.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, іншим учасникам - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич